УДК: 616.311+616.1/.4):616.8-008.615(048.8) 

Анотація. В умовах сьогодення кожен громадянин України піддається у тій чи іншій мірі впливу психоемоційного та фізичного стресу. Неможливо недооцінювати негативної дії стресофакторів на тканини і органи порожнини рота, оскільки доволі часто перші ознаки загальних патологій проявляються саме у цьому комплексі.

Мета дослідження – проаналізувати дані наукових джерел літератури та надати оновлену інформацію про вплив психоемоційного стресу на розвиток захворювань пародонта в умовах сьогодення.

Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний метод для з’ясування стану проблеми, вивчення аналізу результатів попередніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів.

Результати досліджень та їх обговорення. Сучасні умови, які диктує війна на території нашої держави, зумовлюють стан постійного стресу населення України, що пов’язаний із основним інстинктом людини – виживанням. Загалом на людину може впливати одна або декілька груп об’єктивних причин стресу. Громадяни, які проживають на території України переживають сильний стрес ! це учасники бойових дій, рідні та близькі цих учасників, цивільні громадяни, які проживають безпосередньо на території, близької до ведення бойових дій, поранені, медичні працівники, внутрішньо переміщені особи. Фактор стресу провокує виникнення та швидкий розвиток нових психічних і соматичних захворювань, він приводить до прогресування вже існуючих захворювань, але реакція на подразник у кожної людини відрізняється і є індивідуальним проявом. Стан органів порожнини рота є дуже чутливим комплексом до будь-яких змін у гомеостазі організму, і часто перші ознаки загальних патологій проявляються саме у ньому. Серед вагомих факторів ризику, що сприяють виникненню та обтяжують перебіг захворювань пародонта, одне з чільних місць займає стрес. Довготривалий вплив стресу має здатність пригнічувати набуту імунну відповідь, що викликає дисбаланс між прозапальними і протизапальними пулами. Експериментальні дослідження в залозах щурів показали, що гострий стрес провокує дистрофічні та некробіотичні зміни у залозі, зниження її білоксинтезувальної функції. Психологічний стрес може сприяти порушенню звичного стилю життя, що несприятливо впливає на загальну гігієну.

Висновки. Проаналізувавши дані наукових досліджень та повідомлення про сучасний стан психо-соматичного здоров´я населення України у сучасних реаліях, очевидно, що поширеність та інтенсивність розвитку захворювань тканин пародонту можуть мати новий негативний розвиток. Особливості розвитку, профілактики та лікування захворювань пародонту осіб, які переживають сильний психоемоційний, а часом і фізичний стрес, вимагає додаткового вивчення та аналізу.

Ключові слова: психоемоційний стрес, стресофактор, пародонт, порожнина рота.

УДК: 616.831–005.1–036.12–02

Формування гормонального дефіциту, психоемоційна нестабільність та вегетативні дисфункції, порушення діяльності серцево-судинної та інших провідних систем організму, а також суттєві зміни метаболізму, можуть негативно впливати на стан здоров’я та сприяти розвитку атеросклеротичного процесу. Основою для розробки комплексної програми фізичної реабілітації даної категорії хворих були результати аналізу наукової літератури та первинного обстеження пацієнток з хронічною ішемією мозку, що виявили значні порушення в функціонуванні організму та недостатню ефективність існуючих програм лікувально-оздоровлювальної реабілітації.

УДК 616.831-005.1-036.12-02

Актуальність теми. Церебро-васкулярні захворювання в Україні та у світі посідають одне з перших місць за розповсюдженістю, смертністю та інвалідизацією, тому чимало лікарів та науковців зосереджують увагу на цій проблемі. За даними ВООЗ, у розвинених країнах світу щорічно реєструють від 100 до 300 інсультів на кожні 100 тисяч населення.

 Introduction. Liver diseases and pathology of the organs of mouth cavity are interconnected. Smoking, usually increases the manifestations of the underlying disease and affects the course. The aim. To investigate the effect of chronic toxic hepatitis of nicotine-dependent patients and of patients without a bad habit on their periodontal status.

Materials and methods. During the clinical examination of the oral cavity of 86 patients, the depth and incidence of inflammation of the gum were determined using the number of the Svrakov's number (SN); the conditions of hygiene of the oral cavity were estimated using the Silness-Loe (S-l) index; Periodontal Index (PMA) and Bleeding Index (PBI). General histomorphology was studied on drugs stained with hematoxilin-eosin and by the method of Gerlich and van Gieson.

Results. It is established that the indicator of SN had the highest value among patients of group II (2,15±0,13), it was probably (p < 0.05) higher relatively to the group I and comparison group. In the smoking patients with chronic toxic hepatitis, in spinous layer of epithelium was determinanted karyorhexis, karyolysis with the formation of cell debris; basal layer cell proliferation, acanthosis, angiogenesis. We detected damage to collagen and elastic fibers of the periodontal, wich correlated with the intensity and duration of the bad habit. In areas of pronounced alterative changes colonies of bacteria were discovered.

Conclusions. Thus, the results obtained in nicotine-dependent patients with chronic toxic hepatitis visualize damaging effect on the epithelium and weakening of the histohematic barrier of the oral cavity and promotes the reproduction and penetrationof pathogenic microflora into the underlying tissues.

Keywords: periodontium, chronic toxic hepatitis, nicotine-dependent. 

У досліджені вивчена поширеність порушення сну у хворих на ХГС із проявами стигматизації та дискримінації, зокрема з метою проаналізувати можливі шляхи подолання цього явища з метою покращення якості їх життя у подальших дослідженнях.