Early use of continuous positive airway pressure (CPAP) is equal to the prophylactic administration of a surfactant to prevent neonatal respiratory distress syndrome (nRDS) in high-risk infants. However, almost half of the smallest infants still require intubation and mechanical ventilation in the first 72 hours after birth. It is known that ineffective initial CPAP is associated with a poorer prognosis. Therefore, the search for reliable prognostic risk factors for ineffective CPAP in very preterm neonates whose respiratory support is started with CPAP is still relevant today. The results of a retrospective cohort study conducted at the Lviv Regional Clinical Hospital (Ukraine), which included 151 children with birth weight <1500 g and gestational age <32 weeks, showed that CPAP failure occurred at a median age of five hours in 31% of infants initially treated with CPAP and average (SD) FiO2, while the failure point was 0.48 (0.15). The prevalence of the main risk factors for severe nRDS did not differ significantly between two groups (CPAP success and CPAP failure). The risk of CPAP failure was significantly associated with surfactant treatment (OR – 7.46; 95% CI: 2.3–24.2), severe RDS (OR – 12.17; 95% CI: 3.8–39.3), requirement in resuscitation after birth (OR – 3.10; 95% CI: 1.2– 8.1), initial CPAP pressure (OR – 0.38; 95% CI: 0.15–0.99). Earlier administration of exogenous surfactant to children at high risk of developing severe RDS could prevent the need for mechanical ventilation.

Adverse reproductive outcome before term is a polyetiological pathology associated with demographic crisis. Some adverse outcomes include perinatal and neonatal infant mortality, major morbidity and mortality of children under two years, violation of psychomotor and physical development, cognitive disturbances and disability of children under age five. Finding ways to solve these issues remain a priority. The research involved two female groups. The experimental group included 403 women after the involuntary termination of pregnancy, premature birth or in case of threat of miscarriage; the control group included 402 women with physiological course of pregnancy and parturient with full-term pregnancy. The study required the application of systemic approaches and methods including structural, logical, medical and statistical analyses. The survey revealed more than 20 infectious risk factors and more than 70 factors of extragenital origin. The most significant infectious pathologies included COVID-19 (36.23 ± 2.29% and 14.93 ± 1.78%), herpes type 1 (5.96 ± 1.18% and 1.0 ± 0.50%), toxoplasmosis (4.22 ± 1.0% and 1.0 ± 0.50%) and chlamydial infection (4.22 ± 1.0% 0.50 ± 0.35%) in the experimental and control groups, respectively (P < 0.01). The most significant extragenital pathologies involved autoimmune thyroiditis (8.68 ± 1.40% and 0.75 ± 0.43%), type 1
diabetes mellitus (2.23 ± 0.74% and 0%) and allergic rhinitis/sinusitis (3.97 ± 0.97% and 0.50 ± 0.35%) in the experimental and control groups, respectively (P < 0.01). Obtained results will be used in the development of a personified risk-oriented model for the prevention of preterm pregnancy loss.

Respiratory pathology in the recent years remains an urgent problem in clinical pediatrics. The aim of the research was to improve primary prophylactic measures associated with the development and progression of recurrent bronchial obstruction syndrome in young children, who had suffered respiratory disorders in neonatal period. Algorithm of primary prophylactic measures implied adequate balanced nutrition, sanation of living conditions, restriction of contact with infectious agents, sanation of chronic foci of infection, systematic training and general fitness. 

The investigation included 160 young children (1 day – 3 years of age). The basic group (n=80) involved children, who had experienced respiratory disorders in neonatal period and received appropriate respiratory therapy (artificial ventilation and / or spontaneous breathing with continuous positive airway pressure and supply of free oxygen), control group – children, who did not have respiratory disorders and respiratory therapy (n=80). 

Conducted investigation throughout 12-month monitoring enabled to record the development of recurrent bronchial obstruction syndrome in 43 children (respectively, 30 – 37.50% patients of the basic group versus 13 – 16.25% of control group; p<0.05). However, the results, which would confirm the efficacy of suggested primary rehabilitation measures (р>0.05), could not be obtained. 

Conclusions: comparative analysis within groups did not show a reliable difference in the development of recurrent bronchial obstruction syndrome in children (р>0.05), which can be explained by partial following of doctor’s recommendations. There is the need in further study of the issue involving more patients for a longer period of monitoring. 

УДК: 616.718.19-009.7-036.12-06-036.864

Всесвітня організація охорони здоров’я визначає якість життя як сприйняття людиною своєї життєвої позиції у контексті культури та систем цінностей, у яких вона живе, а також у зв’язку з її цілями, очікуваннями, стандартами та проблемами. На сьогодні хронічний тазовий біль розглядається як стан, який може суттєво впливати на якість життя. Разом з тим існують суттєві перспективи щодо використання даного методу для оцінювання ефективності лікування.

Мета дослідження: оцінювання змін у якості життя пацієнток із синдромом хронічного тазового болю (СХТБ) залежно від супутніх патологій. Матеріали та методи. В обстежену когорту увійшли 150 пацієнток з СХТБ, які за клінічною картиною були розподілені на групи А та В: група А (n=74) – хворі із СХТБ та підозрою на ендометріоз та група В (n=76) – хворі із СХТБ та підозрою на комбіновані доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів. До контрольної групи увійшли здорові жінки (n=50). Для оцінювання якості життя використовували опитувальник SF-36, що передбачає застосування восьми блоків запитань для з’ясування рівня якості життя.

Результати. У пацієнток із СХТБ виявлено зниження якості життя за всіма шкалами опитувальника SF-36. Виявлено статистично достовірну різницю у всіх шкалах поміж групами А та В порівняно з контрольною групою (р<0,001). Окрім цього, виявлена достовірна різниця у всіх шкалах опитувальника між групою з СХТБ та комбінованими доброякісними проліферативними захворюваннями репродуктивних органів та групою з СХТБ та ендометріозом (р<0,05). При цьому найбільш суттєві зміни відзначали у шкалі рольових обмежень через фізичне здоров’я та шкалі соціального функціонування.

Висновки. Зниження показників за всіма шкалами опитувальника SF-36 у пацієнток досліджуваної когорти підтверджує, що СХТБ суттєво впливає на всі сфери якості життя. Спостерігаються достовірно низькі показники у групі з СХТБ та комбінованою гіперпроліферативною патологією порівняно з групою з СХТБ та ендометріозом (р<0,05).

The World Health Organization defines quality of life as a person’s perception of his position in life in the context of the culture and value systems in which he lives, as well as in relation to his goals, expectations, standards and problems. Today, chronic pelvic pain is considered a condition that can significantly affect the quality of life. At the same time, there are significant prospects for using this method to evaluate the effectiveness of treatment.

The objective: to evaluate of changes in the quality of life of patients with chronic pelvic pain syndrome (CPPS) depending on accompanying pathologies.

Materials and methods. The examined cohort included 150 patients with CPPS, who according to the clinical manifestations were divided into groups A and B: group A (n=74) – patients with CPPS and suspicion for endometriosis and group B (n=76) – patients with CPPS and suspicion for combined benign proliferative diseases of reproductive organs. The control group included healthy women (n=50). SF-36 questionnaire which involves the use of eight scales of questions to determine the level of quality of life was used to assess the quality of life.

Results. A decrease in quality of life was found in all the scales of the SF-36 questionnaire in patients with CPPS. A statistically significant difference was found in all scales between A and B groups compared to the control group (p<0.001). In addition, a significant difference was found in all scales of the questionnaire between the group with CPPS and combined benign proliferative diseases of the reproductive organs compared to the group with CPPS and endometriosis (p<0.05). At the same time, the most significant changes were found in the scale of physical role functioning and the scale of social role functioning.

Conclusions. The decrease in indicators on all scales of the SF-36 questionnaire in patients of the studied cohort confirms that CPPS significantly affects all areas of their quality of life. Significantly lower indicators were observed in the group with CPPS and combined hyperproliferative pathology compared to the group with CPPS and endometriosis (p<0.05).

УДК: 616.718.19:618.179]-009.7-036.12-07

Мета дослідження: вивчення значущості рівнів фактора некрозу пухлин α (tumor necrosis factor, TNF-α) та нейтрофічного фактора мозку (brain-derived neurotrophic factor, BDNF) у крові хворих із синдромом хронічного тазового болю (СХТБ).

Матеріали та методи. В обстежувану когорту увійшли 150 пацієнток із СХТБ, які за клінічною картиною були розподілені на групи А та В: група А (n=74) – хворі із СХТБ та підозрою на ендометріоз та група В (n=76) – хворі із СХТБ та підозрою на доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів. До контрольної групи увійшли здорові жінки (n=50). Рівні TNF-α у сироватці крові та BDNF у плазмі крові досліджували за допомогою імуноферментного аналізу. Для вивчення інтенсивності болю використовували візуальну аналогову шкалу (ВАШ).

Результати. Середня концентрація TNF-α у сироватці крові була достовірно більшою у жінок групи A (10,76±0,55 пг/мл) та групи В (14,65±0,95 пг/мл), ніж у контрольній групі (5,02±0,31 пг/мл). Середня концентрація BDNF у плазмі крові була вищою у жінок у групі A (1473,88±53,02 пг/мл; р<0,001) та у групі В (1711,65±66,79 пг/ мл; p<0,01) порівняно з контрольною групою (1082,91±56,24 пг/мл). Рівні TNF-α (р<0,001) та BDNF (р<0,01) достовірно є вищими у крові пацієнток із СХТБ та підозрою на поєднані доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів (група В), ніж у пацієнток із СХТБ та підозрою на ендометріоз (група А). Між інтенсивністю болю за ВАШ та рівнем TNF-α у крові виявлено середньої сили прямий кореляційний зв’язок (r=0,56) у пацієнток групи А та групи В (r=0,62). Сильний прямий кореляційний зв’язок між інтенсивністю болю за ВАШ та рівнем BDNF у крові встановлено у жінок групи А (r=0,74) та групи В (r=0,83). Виявлено прямий середньої сили кореляційний зв’язок (r=0,65) між тривалістю захворювання та рівнем TNF-α у крові пацієнток групи А та прямий сильний кореляційний зв’язок (r=0,72) – групи В. Також встановлено прямий середньої сили кореляційний зв’язок (r=0,67) між тривалістю захворювання та рівнем BDNF у крові пацієнток групи А та прямий сильний кореляційний зв’язок (r=0,78) – групи В.

Висновки. У жінок із СХТБ та підозрою на доброякісні проліферативні захворювання органів репродуктивної системи виявляються вірогідно вищі концентрації TNF-α та BDNF у крові порівняно зі здоровими жінками (р<0,001). Наявність прямого кореляційного зв’язку між інтенсивністю болю, тривалістю захворювання та рівнями TNF-α та BDNF дозволяють припустити можливість їхнього використання у якості об’єктивних маркерів ефективності діагностичних і терапевтичних заходів.

The objective: to study the significance of the levels of tumor necrosis factor α (TNF-α) and brain-derived neurotrophic factor (BDNF) in the blood of patients with chronic pelvic pain syndrome (CPPS).

Materials and methods. The examined cohort included 150 patients with CPPS, who according to the clinical manifestations were divided into groups A and B: group A (n=74) included the patients with CPPS and suspicion of endometriosis and group B (n=76) – patients with CPPS and suspicion for benign proliferative diseases of reproductive organs. The control group included healthy women (n=50). Serum TNF-α and plasma BDNF levels were investigated by enzyme-linked immunosorbent assay. A visual analog scale (VAS) was used to study pain intensity.

Results. The mean concentration of TNF-α in blood serum was significantly higher in women of group A (10.76±0.55 pg/ml) and group B (14.65±0.95 pg/ml) than in the control one (5.02±0.31 pg/ml). The mean concentration of BDNF in blood plasma was higher in women in group A (1473.88±53.02 pg/ml; p<0.001) and in group B (1711.65±66.79 pg/ml; p<0.01) compared to the control group (1082.91±56.24 pg/ml). The levels of TNF-α (p<0.001) and BDNF (p<0.01) are significantly higher in the blood of patients with CPPS and suspected combined benign proliferative diseases of the reproductive organs (group B) than in patients with CPPS and suspected endometriosis (group A). Between the intensity of pain according to VAS and the level of TNF-α in the blood a direct correlation of medium strength was found (r=0.56) in patients of group A and group B (r=0.62). A strong direct correlation between the intensity of pain according to VAS and the level of BDNF in the blood was established in women of group A (r=0.74) and group B (r=0.83). Between the disease duration and the level of TNF-α in the blood of patients a direct correlation of medium strength (r=0.65) in group A and a direct strong correlation (r=0.72) in group B were determined. Between the duration of the disease and the level of BDNF in the blood of patients a direct correlation of average strength was also establishe, a strong correlation (r=0.67) was determined in group A and a direct strong correlation (r=0.78) – group B.

Conclusions. Women with CPPS and suspicion of benign proliferative diseases of the organs of the reproductive system have significantly higher concentrations of TNF-α and BDNF in the blood compared to healthy women (p<0.001). The existence of a direct correlation between the intensity of pain, the duration of the disease, and the levels of TNF-α and BDNF suggest the possibility of their use as objective markers of the effectiveness of diagnostic and therapeutic measures.