УДК: 614.2:616-073.7:303.4

Метою даної роботи було оцінити сучасний стан рентгенодіагностичної служби у Львівській області, а саме виявити існуючі проблеми та розробити шляхи їх вирішення.

Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз сучасного стану рентгенодіагностичної служби у Львівській області у порівнянні з даними по Україні за 2015-2020 роки. Інформація отримана за даними Державної служби статистики України. Результати і обговорення. Аналіз зміни загальної кількості рентгенодіагностичних апаратів у Львівській області за 2015-2020 роки показав незначну тенденцію до їхнього зменшення. Так, станом на кінець 2020 року загальна кількість таких апаратів на балансі закладів охорони здоров’я області становила 452 одиниці, що нана 7,38% менше, ніж у 2015 році. У Львівській області та в Україні в цілому зменшилась кількість апаратів підсилювачів рентгенівського зображення (РПЗ) ((на -10,96% та -5,28%) та флюорографів (на - 23,08% і - 17,49% відповідно).В той же час суттєво збільшилися ангіографічні апарати (на +66,67% і +81,54%), комп'ютерні томографи (на +40,00% і +26,32%), та мамографів (на +33,33% та +12,46% відповідно).Кількість проведених діагностичних флюорограм на 1 діючий апарат у Львівській області протягом досліджуваного періоду зменшувалася, а стільки ж. тенденція зберігалася і в 2020 році: Ріст2018/2015=-5,07%, Ріст2020/2019=-7,64%, так само як і кількість діагностичних флюорограм на одну посаду лікаря рентгенолога: Ріст2018/2015=-11,76%, Òріст2020/2019=-20,78%.При цьому кількість КТ на один операційний апарат та на одну посаду лікаря-рентгенолога у Львівській області за останні 5 років значно зросла і у 2020 році становила 10605 досліджень /1 апарат 220 досліджень/ 1 лікаря, але тільки за останній рік зростання склало +29,16% та +41,03%, хоча кількість працюючих томографів залишається незмінною за останні 5 років (n=5). Така значна позитивна динаміка пояснюється інтенсивною роботою рентгенодіагностичної служби під час пандемії Cоvid-19.

A 30 year old female patient presented with symptomatic irreversible pulpitis of both  LR6 and LL6 teeth. Cone beam computed tomography (CBCT) of the region revealed, a middle mesial canal in tooth LR6, and a middle distal canal in tooth LL6. The case was managed with K files (Dentsply Maillefer), K file Nitiflex (Dentsply Maillefer), Protaper Next (Dentsply Maillefer), XP-endo Shaper (FKG) and BT-Race (FKG) under copious irrigation with sodium hypochlorite, ethylenediaminetetraacetic acid and saline. Premixed bioceramic sealer TotalFill (FKG) and gutta percha were used for root canal obturation. The access cavities were restored using glass ionomer cement and resin composite. A 12-month review showed that the teeth were functional within normal periodontal parameters. The favourable clinical and radiographic outcome in this case demonstrated that the treatment approach followed is effective in solving complex clinical challenges.

Introduction. The use of basal implantation permitted to perform prosthetic rehabilitation of patients with defects of the upper jaw, where traditional dental implantation could not be used. Materials and methods. We present the clinical case of a patient with a subtotal defect of the right half of the  maxilla after removal of a benign tumor, for prosthetic rehabilitation through basal dental implantation.Results and discussion. According to the significant post-resection deficit of the bone, it was decided to create a fixed prosthetic construction with support on 3 dental implants located in “strategic” areas – floor of the nose, tubero-pterygoid area and zygomatic body. The treatment was uneventful. No complications were detected during 9 years of follow-up observation.

Conclusions. This clinical case successfully demonstrates the possibility of rehabilitation of patients with post-resection defects of the upper jaw trough basal dental implants with fixed prosthetic bridge-like constructions.

Keywords: upper jaw, post-resection defects, basal dental implants, prosthetic rehabilitation.

УДК 616.12-008.318-036.8"450.3"

Мета роботи – проаналізувати виживання пацієнтів з тріпотінням передсердь (ТП) після індексної госпіталізації протягом трирічного спостереження та визначити його незалежні предиктори.
Матеріали і методи. До одноцентрового проспективного дослідження залучили 126 пацієнтів з різними формами ТП, зокрема 86 (68,3 %) чоловіків і 40 (31,7 %) жінок, медіана віку – 65,5 (квартилі 55–73) року. Медіана тривалості спостереження становила 26 (квартилі 1–46) місяців з моменту індексної госпіталізації. Аналіз впливу на виживання проводили методом регресії Кокса для неперервних характеристик, шляхом оцінки кривих Каплана – Мейєра з допомогою модуля «порівняння кількох груп» і розрахунку χ2 для рангових характеристик (при кількості рангів більше 2) та з допомогою F-критерію Кокса для альтернативних (бінарних) характеристик.
Результати. За трирічний період померли 22 (17,5 %) пацієнти. Кумулятивна частка виживання на 36-й місяць спостереження становила 80,9 %. Незалежні предиктори фатальних виходів у пацієнтів з ТП за даними багатофакторного аналізу за методом регресії Кокса: зниження фракції викиду лівого шлуночка, гіпертрофія стінок лівого шлуночка, наявність попередніх епізодів ТП, порушення гемодинаміки на тлі пароксизму та хронічна хвороба нирок (p<0,05).
Висновки. Кумулятивна частка виживання пацієнтів з ТП на 36-й місяць спостереження становила 80,9 %. Незалежними предикторами гіршого виживання є зниження фракції викиду лівого шлуночка та гіпертрофія його стінок, повторні епізоди ТП, порушення гемодинаміки на тлі пароксизму та наявність хронічної хвороби нирок.
Ключові слова: тріпотіння передсердь, прогноз, предиктори, виживання. 

УДК 616.832-004.2-073.756.8-053.2(048.8)

У статті наведено клінічний випадок пацієнтки ТО років з розсіяним склерозом (РО), використання у діагностиці РС однієї з передових методик  магнітно-резонансної томографії (МРТ), а самепротонної магнітно-резонансної спектроскопії (ПІМРС). МРТ є невід'ємною частиною діагностичного.
алгоритму у хворих із розсіяним склерозом згідно з критеріями МеРопайа, останній перегляд яких відбувся у 2017році. Крім того, МРТ дозволяє оцінити перебіг захворювання, слугуючи критерієм підтвердження загострення патологічного процесу. Хоча критерії Ме Фопа/а стосуються дорослих, вони також використовуються для діагностики РС у дітей, водночас РС у дітей має свої особливості. Критерії МеРопаїд
включають традиційні (звичайні) МРТ-послідовності: Т2-зважені зображення, ТІ-зважені зображення, постконтрастні ТІ-зважені зображення. Із стрімким розвитком МРТ з'явилися передові (просунуті) її методики, які дозволяють краще зрозуміти зміни у мозковій речовині при РС: волюметрія головного мозку, зображення із перенесенням намагніченості, зображення для візуалізації кори, дифузно-тензорні зображення, протонна МР-спектроскопія; зображення, зважені за чутливістю. Зокрема, ПМРС дозволяє оцінити ступінь цілісності білої речовини шляхом виявлення підвищеного резонансу метаболітів розпаду мієліну. Проведені дослідження показали, що зміни при РС мають свою специфічність, однак консенсусу у цьому питанні немає. На сьогодні не існує погоджених рекомендацій, які включали б передові методики МРТ, проте саме вони, на нашу думку, довалять краще зрозуміти перебіг РС та прогнозувати розвиток захворювання. Такий підхід дозволить поліпшити менеджмент РС як у дорослих, так і у дітей та поліпшити якість їхнього життя.