УДК 616.351:616-006.6]-07

Вступ. Захворюваність на колоректальний рак (КРР) зростає по всьому світу, що робить його третім за поширеністю онкологічним захворюванням у чоловіків та на другому місці за поширеністю у жінок. Смертність від КРР зростає залежно від стадії захворювання, водночас значно знижується рівень 5-річного виживання при IV стадії захворювання. Скринінг дає змогу виявити рак товстої кишки на ранній стадії захворювання, але також може запобігти виникненню патології шляхом виявлення поліпів, які можна видалити до їх злоякісного переродження. Ще одним підтвердженням потенційних переваг скринінгу КРР є висока поширеність даної патології серед населення, її тривалий доклінічний та передраковий періоди, а також доступність лікування. Країни, у яких наявні скринінгові програми, мають нижчі показники смертності від КРР, аніж у країнах, де вони відсутні, що свідчить про ефективність та актуальність упровадження такої програми, ураховуючи медико-соціальне значення цієї патології.
Мета – обґрунтувати необхідність розроблення програми скринінгу колоректального раку в Україні.
Матеріали та методи. Використовуючи бібліосемантичний метод, проаналізовано низку зарубіжних та вітчизняних джерел щодо основних етапів проведення онкологічного скринінгу, зокрема сучасних доробків у проблемі впровадження скринінгу колоректального раку. Для обґрунтування національної програми скринінгу були використані дані, отримані з Національного канцер-реєстру України та дані офіційної статистики Держстату України щодо реєстрації смертей та чисельності населення.
Результати. Проаналізовано організаційні засади скринінгових програм колоректального раку в різних країнах світу. Розглянуто практичне значення та економічну доцільність упровадження програми, спрямованої на профілактику та раннє виявлення захворювання, на державному рівні. Представлено шляхи збереження якості та тривалості життя, людських та фінансових ресурсів за рахунок проведення скринінгу, а також потенційні можливості скорочення державних затрат. Популяційна програма скринінгу вимагає відповідної інформаційно-технічної інфраструктури включно з розробленням системи запрошень, нагадувань та відстеження результатів скринінгу, супроводу та моніторингу клінічних результатів.
Висновки. Під час створення системи скринінгу колоректального раку в Україні необхідно врахувати актуальні вихідні ресурси та стан системи охорони здоров’я, спираючись на засади організованого поетапного популяційного скринінгу.
Ключові слова: організація медичної допомоги, скринінг, злоякісні новоутворення, колоректальний рак, модель, рання діагностика, профілактика, обізнаність населення, громадське здоров’я.


Introduction. The incidence of colorectal cancer (CRC) is increasing worldwide, making it the third most common cancer affecting men and the second most common in women. The mortality rate from CRC increases depending on the stage of the disease, while the 5-year survival rate at stage IV is significantly decreased. Screening can detect colorectal cancer at an early stage of the disease, but it can also prevent the development of the disease by identifying polyps that can be removed before they become malignant. 
Another proof of the potential benefits of CRC screening is the high prevalence of this pathology among the population, its long preclinical and pre-cancerous periods, and the affordability of treatment. Countries with screening programmes have lower CRC mortality rates than countries without them, which confirms the effectiveness and importance of implementing such a programme, due to the medical and social significance of this pathology.
Purpose is to substantiate the necessity of developing a colorectal cancer screening programme in Ukraine.
Materials and methods. Using the bibliosemantic method, a number of foreign and national sources of information on the main stages of cancer screening were analysed, including current developments concerning the implementation of colorectal cancer screening. The data from the National Cancer Registry of Ukraine and official statistics of the State Statistics Service of Ukraine on deaths and population were used to substantiate the national screening programme.
Results. The organisational principles of colorectal cancer screening programmes worldwide were analysed. The practical significance and economic efficiency of implementing a programme focused on the prevention and early detection of the disease at the national level were considered. Ways to preserve the quality and duration of life, human and financial resources using screening, as well as potential opportunities to reduce public spendings were presented. Population-based screening programme requires an appropriate informational and technical infrastructure, including the development of an invitation, reminder and tracking system for screening results, follow-up and monitoring of clinical outcomes.
Conclusions. The implementation of the colorectal cancer screening system in Ukraine should take into account the current initial resources and the condition of the healthcare system, based on the principles of organised, staged population-based screening.
Key words: healthcare organisation, screening, malignant neoplasms, colorectal cancer, model, early diagnosis, prevention, public awareness, public health

УДК 613.97: 613.84

Мета: охарактеризувати медико-соціальний портрет курця електронних сигарет із нікотином серед молодого населення Львівської області.

Матеріали і методи. Проведено опитування, в якому взяли участь 817 респондентів молодого віку (від 18 до 45 років), які проживають у Львівській області. З-поміж них ми виокремили фокус-групу з 96 респондентів, які вказали, що використовують для куріння електронні сигарети з нікотином (ЕСН).

Результати. Середній вік курця ЕСН, у якому він/вона вперше спробував/-ла тютюнові вироби, склав 16,00 (15,75; 18,00) років та не відрізнявся від середнього віку курців інших тютюнових виробів, зокрема звичайних сигарет та тютюнових виробів для електронного нагрівання. Майже половина опитуваних ((47,92±5,10) %) споживачів вказала, що ЕСН курить регулярно. Найбільший відсоток ((37,50±4,94) %) анкетованих користувачів ЕСН припадає на курців, що навчаються. З’ясовано, що (66,67±4,81) % респондентів приховує споживання ЕСН від членів своєї сім’ї. Половина споживачів ЕСН повідомляє, що їх батьки курять, а також близько половини анкетованих курців даної фокус-групи мають більше 10 знайомих і близьких, що використовують новітні пристрої для споживання тютюну.

Серед найпопулярніших причин, чому споживачі використовують новітні пристрої для споживання тютюну, найбільший відсоток опитуваних курців ЕСН вказує на емоційну складову (поганий настрій, відчуття тривоги, депресія тощо) як на чинник, що спонукає їх до застосування ЕСН. Також в умовах війни в Україні (50,00±5,10) % опитуваних курців ЕСН вказують, що з повномасштабним вторгненням росії зросла частота вживання ними тютюнових виробів.

Попри доволі сумні тенденції у світі та в Україні, більшість користувачів ЕСН стверджує, що не має жодних хронічних захворювань. Це може свідчити про відтягування візиту до лікаря та звичайне ігнорування проблеми до крайнього її загострення. Також це може бути пов’язане з тим, що курять власне молоді люди, які ще не мають хронічних захворювань, та які з роками вживання тютюнових виробів набудуть їх.

Висновок. Отримана інформація буде використана при опрацюванні персоніфікованої моделі попередження новітніх методів споживання тютюнових виробів серед населення молодого віку в Львівській області.

UDK: 616:303.62]-071.1-038-037:618.39

The increase in the frequency of pregnancy loss and the negative prognostic trend with the probable development of the demographic crisis in connection with the martial law in Ukraine and the mass migration of the female population provoked by it, requires the search for all possible ways of prevention and prophylactic of this pathology.

Aim. Development and scientific substantiation of a risk-oriented model of prevention of pregnancy loss.

Material and Methods. In the course of creating a model for determining the probability of the appearance of symptoms of pregnancy loss, we used a step-by-step method of logistic regression with the gradual exclusion of unreliable signs according to the Wald method.

Results and Discussion. In the process of sociological research, the importance of 30 risk factors was analyzed, and 14 factors were singled out from among them using the logistic regression method, which, when combined, have a probable impact on the development of pregnancy loss. Namely: emotional strain/stress in everyday life, first ultrasound and biochemical screening, history of herpes type 1, chlamydial infection, COVID-19, tonsillitis, allergic rhinitis/sinusitis, autoimmune thyroiditis, presence of type I diabetes, use of artificial insemination, wine consumption, additional use of folic acid and drugs, marital status, and computer work. Among these 14 factors, three have a preventive effect, while the other 11 increase the risk of developing the pathology of pregnancy loss. This preventive model is reliable (p<0.001) and was transformed into the application "Individual prediction of the occurrence of pregnancy loss pathology" created for the Android platform, which provides 95.5% accuracy of the prediction of the occurrence of pregnancy loss pathology.

Conclusions. The personalized preventive model can be applied by general practitioners/family doctors and obstetrician-gynecologists in order to form risk groups among pregnant women and prevent the occurrence of pregnancy loss pathology.

УДК 615.12:615.451.1.014.2:615.28:355:616.988:575.834]-036.21(477) 

Заліська О.М., Заболотня З.О., Семенов О.М., Максимович Н.М., Калинюк Т.Г.,  Барчук О.З. Аналіз тенденцій та необхідності екстемпорального виготовлення лікарських форм в аптеках під час воєнного стану й пандемії COVID-19 в Україні. Фармацевтичний журнал. 2023;4:14-26. 

УДК: 616.311.2+616.314.17-008.6)]-002-085.46.014.47

Найпоширенішим і найбільш універсальним методом лікування пародонтита є кюретаж пародонтальної кишені і згладжування поверхні кореня (SRP), після проведення яких важливо попередити повторне інфікування кишені. Із цією метою призначають антибіотики та інші антимікробні препарати. Упродовж багатьох років пародонтологи застосовували системне введення високих доз антибіотиків під час і після завершення SRP для того, щоб досягнути потрібної концентрації препарату в ясенній рідині. Така тактика нерідко призводила до виникнення органічних ускладнень. В останні роки набула поширення методика введення антимікробних засобів, іммобілізованих на природних чи синтетичних полімерах безпосередньо в пародонтальну кишеню. Такі композиції повільно розчиняються на місці й вивільняють потрібний лікарський середник протягом тривалого часу. У дослідженні проведено аналіз публікацій останніх років, присвячених використанню систем контрольованого виділення ліків, що вводяться в пародонтальну кишеню. Проаналізовані найпоширеніші проблеми, які можуть виникнути під час застосування даного методу лікування. Указано переваги та недоліки використання таких систем. Розглянуто показання та протипоказання для використання систем контрольованого введення ліків, наводяться дані про їх порівняльну клінічну ефективність. Описано основні лікарські форми засобів, які використовуються для введення в пародонтальну кишеню, перелічуються препарати, що зареєстровані та продаються в Україні, та дані про їх терапевтичну ефективність. У роботі також розглянуто майбутні перспективи застосування даного метода в пародонтології.
Ключові слова: лікування пародонтита, системи контрольованого виділення ліків, стоматологічні гелі та плівки.