UDC 378.1.096:616

The introduction of innovative teaching technologies in higher medical education contributes to its intensification, effective implementation of the acquired knowledge into practice, formation of clinical thinking, and development of practical skills and abilities. It is ensured by the joint work of the student, who is at the centre of the educational process, and an experienced teacher who uses innovative methods. The study aimed to analyse the use of innovative methods in clinical departments of higher education institutions. The analytical method of literature data and the comparative method of comparing with one's own clinical and teaching experience were used. Game methods have become essential nowadays in the context of distance or blended learning. The advantage of a clinical game is the expansion of knowledge and experience of participants who learn to interact, make quick and correct decisions, evaluate their effectiveness and consequences, and have the opportunity to correct mistakes. The teacher can change the context, tasks, logistics of instrumental and laboratory examinations, and management tactics. The effective work of the teacher, the skilful use of innovative technologies, and the quality of the presentation of the material affect the student's interest in learning. Evaluating student mistakes that do not harm the patient or worsen their condition is important. There are games with a change of context, examination results, sudden development of an emergency, and a game with incomplete data that the participant has to model. The clinical game can be adapted for both classroom and distance learning; it can be based on data from real patients. Thus, innovative technologies of the educational process, including simulation ones, promote active independent learning, the development of practical skills and abilities, and the formation of clinical thinking. The clinical game is a creative method of teaching that expands the knowledge and experience of participants, has an educational function, brings them closer to future practical work and can be used in various forms of education.

УДК 616.24:616-056.52]-06

Увага наукової спільноти приділяється вивченню нових маркерів перебігу хвороби, серед яких провідне місце посідають індекси, розраховані за стандартною гемограмою, що робить доступним їх використання у лікарській практиці. Оскільки всі клітини крові відіграють важливу роль у патогенезі хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та його ускладнень, ми вирішили розрахувати окремі гематологічні індекси, які
враховують вміст різних клітинних елементів та їх співвідношення.
Метою дослідження було проаналізувати показники гемограми й інтегральних гематологічних індексів у пацієнтів із загостренням ХОЗЛ, яке поєднане з надмірною масою тіла й ожирінням. Обстежено 145 хворих із загостренням ХОЗЛ (96 чоловіків і 49 жінок), медіана віку ‒ 51 рік. За індексом маси тіла (ІМТ) ми поділили пацієнтів на 3 групи: з нормальною (n = 42; 1-ша група), надмірною (n = 41; 2-га група) масою тіла й ожирінням (n = 62; 3-тя група). Крім стандартних та інтегральних гематологічних показників (співвідношення гранулоцитів і моноцитів до лімфоцитів – ГМ/Лі, співвідношення лейкоцитів до ШОЕ – Л/ШОЕ; індекс еритроцитів – ІЕ), визначали С-реактивний білок (якісний тест) і функцію зовнішнього дихання (ФЗД) методом комп’ютерної спірометрії. Результати опрацьовано статистично, рівень істотності р < 0,05.
Встановлено, що в пацієнтів з ХОЗЛ та ожирінням істотно вищими були кількість еритроцитів (5,6 проти 5,3 х 1012/л; р = 0,005) та індекс анізоцитозу еритроцитів (14,8 проти 14,4 %; р = 0,02) та істотно нижчими, ніж за умов нормальної маси тіла, середній вміст гемоглобіну в еритроциті (34,0 проти 34,4 пг; р = 0,03) і середній об’єм еритроцита (81,5 проти 84,4 фл; р = 0,001). За умов ожиріння істотно вищим, ніж за умов нормальної маси тіла, був рівень лейкоцитів за рахунок гранулоцитів (8,6 проти 7,9 х 109 /л; 6,1 проти 5,2 х 109 /л; обидва р < 0,05), а зростання індексу анізоцитозу еритроцитів асоціювалось із важкістю перебігу ХОЗЛ (τ = 0,2; р = 0,03). Відношення ГМ/Лі та Л/ШОЕ істотно зростали за умов ожиріння (3,9 проти 2,5 у. о. за умов нормальної маси тіла; 1,0 проти 0,7 у. о.; усі р < 0,05), що корелювало зі зниженням об’єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), життєвої ємності легень (ЖЄЛ) (за ГМ/Лі; τ1,2 = –0,1; р1 = 0,004; р2 = 0,02), форсованої ЖЄЛ (ФЖЄЛ) (за ГМ/Лі і Л/ШОЕ: τ1,2= –0,1; р1,2< 0,005) і пікової об’ємної швидкості видиху (ПОШв) (за Л/ШОЕ: τ = –0,1; р = 0,02), більш вираженим запаленням у бронхах із збільшенням вмісту лейкоцитів, епітелію бронхів та альвеолярних макрофагів у мокротинні (за ГМ/Лі: τ1,3= 0,3; р1,3< 0,0001; τ2= 0,2; р2= 0,0001; за Л/ШОЕ: τ1,2,3 = 0,2; р1 = 0,001; р2 = 0,002; р3 = 0,0003) і важчою легеневою недостатністю (ЛН) (за ГМ/Лі: τ = 0,2; р = 0,005). Підвищення ІЕ у пацієнтів з ожирінням асоційоване з тютюнопалінням, наявністю емфіземи легень, збільшенням вираженості бронхіальної обструкції (τ1,2,3 = 0,3; р1 = 0,01; р2 = 0,003; р3 = 0,02) і підвищенням рівня глюкози натще (τ = 0,2; р = 0,04). Таким чином, ГМ/Лі та Л/ШОЕ істотно зростають за умов ожиріння, що супроводжується погіршенням показників ФЗД, більш вираженими запальним процесом у бронхах і ЛН. Підвищення ІЕ у пацієнтів з ожирінням асоційоване з тютюнопалінням, розвитком емфіземи легень, збільшенням вираженості бронхіальної обструкції та порушенням вуглеводного обміну.

Серцево-судинні захворювання залишаються однією з основних причин захворюваності та смертності у світі. Протягом багатьох років дослідження різних особливостей перебігу хронічної серцевої недостатності зазнало суттєвого поступу, проте такий аспект як гендерні особливості, має недостатнє висвітлення в літературі. Мета: дослідити та провести порівняльний аналіз клініко-лабораторних показників у чоловіків та жінок з хронічною серцевою недостатністю та визначити фактори негативного прогнозу в кожній групі.
Матеріали та методи. Проведено повне клінічне обстеження 58 пацієнтів (41 (70,6%) чоловіки і 17 (29,4%) жінки) з хронічною серцевою недостатністю. Крім стандартних клінічних обстежень проведено визначення індексу маси тіла, N-термінальної мозкової фракції натрійуретичного пропептиду та дослідження рівня молекул середньої маси, як індикатора ендогенної інтоксикації. За параметрами загального аналізу крові додатково розраховано низку інтегральних гематологічних індексів, які дали змогу оцінити стан неспецифічної та специфічної ланок імунітету, визначити ступінь інтоксикації організму, ефективність терапії та стан процесів адаптації. Структурно-функціональні параметри серця визначали за допомогою ультразвукового обстеження. Істотність розбіжностей у порівнюваних групах визначали за критерієм Стьюдента (t) або Манна-Уїтні. Прогнозування важкості хронічної серцевої недостатності та аналіз виживаності проводили за методом Каплана-Майера: оцінювали кумулятивну
частку виживання через 24 місяці спостереження з оцінкою істотності за тестом Гехана-Вілкоксона та F-критерієм Кокса.
Результати. Дослідження виявило, що кількість предикторів негативного прогнозу хронічної серцевої недостатності у чоловіків є набагато більшою, ніж у жінок. У чоловіків гірший прогноз асоціювався з анемією, адаптаційною реакцією дистресу, низьким та високим рівнем індексу зсуву лейкоцитів, збільшенням кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка, зниженою фракцією викиду, проявами дисліпідемії. У жінок найбільш вагомими предикторами негативного прогнозу є збільшення ендогенної інтоксикації, погіршення процесів адаптації та підвищення неспецифічних проявів запалення. Проведене дослідження визначило наявність статевих розбіжностей у предикторах виживаності пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, однак не виявило істотного впливу маси тіла на вивчені характеристики. Між цим, доведена роль інших параметрів, пов’язаних з ожирінням, а саме, проатерогенних складових хронічного запалення, системи згортання крові та дисліпідемії, у прогресуванні та
характері виживаності вищезазначених хворих.
Висновки. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю чоловічої статі предиктори негативного прогнозу вказують на ремоделювання серця, а саме, дилатація порожнини камери лівого шлуночка та зменшення фракції викиду, і зміни ліпідного профілю крові, асоційовані з ожирінням. У жінок з хронічною серцевою недостатністю найбільш вагомими предикторами негативного прогнозу є ступінь важкості патології та показники стрес-реактивного метаболізму.

Introduction. Recommendations for the use of the Mediterranean diet apply to many nosologies, which made it expedient to consider the principles of such nutrition and adherence to it for patients with high cardiovascular risk.
Objectives. In order to evaluate the nature of the diet of patients with high cardiovascular risk and their adherence to the Mediterranean diet, the principles of the diet were described according to the data from the Pubmed database. Adherence to and compliance with the principles of Mediterranean diet in patients with high cardiovascular risk were determined according to the Food Questionnaire in 29 outpatients with stable chronic forms of coronary heart disease and arterial hypertension: 18 men, 11 women aged 55.72±2.59 years with excessive body weight; the results were processed by the methods of variational statistics.
Results. The Mediterranean diet is recommended for patients with high cardiovascular risk, excess body weight, steatotic liver disease, inflammatory bowel diseases, autoimmune changes in the thyroid gland, dementia, chronic obstructive pulmonary diseases, and oncological processes. It is based on grains, cereals, vegetables and fruits, beans, nuts, and seeds; a small amount of meat, eggs, fish, and poultry; olive oil and moderate daily consumption of cheeses and yogurts. According to the Food Questionnaire, patients with a high cardiovascular risk are not sufficiently aware of the principles of this diet, do not fully follow the recommendations for replacing fats with extra virgin olive oil, do not consume enough fish, vegetables, fruits, nuts, whole grain pasta and hard cereals. In addition, they tend to consume meat, soft cereals, ordinary types of bread and pasta, sweets, carbonated beverages, beer, and spirits in excessive
amounts or too often.

Проблема антибіотикорезистентності (АР) є загрозливою для пацієнтів з хворобами дихальних шляхів (ДШ). Використання при лікуванні пневмоній низки антибіотиків, які можуть бути призначені у схемах для лікування туберкульозу (ТБ), створює передумови для формування хіміорезистентності (ХР) мікобактерії туберкульозу (МБТ).
Мета дослідження − аналіз наукової літератури щодо причин та факторів виникнення АР збудників поширених хвороб ДШ (пневмонія, ТБ).
Матеріали та методи. Проаналізовано інформацію з наукових публікацій, розміщених в базах даних «pubmed», «scopus», що стосувалась АР збудників пневмонії та ТБ.
Результати. Основними факторами, що спричиняють АР в країнах Європи, на сьогодні є: низька обізнаність громадськості і медичних фахівців щодо АР, можливість безрецептурної купівлі антибіотиків, використання залишків антибіотиків, призначення антибіотиків лікарями з метою попередити виникнення ускладнень хвороби, активна реклама фармацевтичної продукції, відсутність діагностичних тестів для виявлення поширених респіраторних інфекцій. Переважна більшість рецептів на антибіотики в амбулаторній практиці призначена для лікування інфекцій ДШ,
однак до 90% призначень є необґрунтованими. Факторами ризику АР збудників пневмонії можуть бути: супутні хвороби пацієнта (хронічна хвороба нирок, бронхолегеневі хвороби, хвороби печінки), попередня колонізація ротоглотки антибіотикорезистентними збудниками, ліжковий режим, вік до 2 років серед дітей. Лікар повинен бути настороженим щодо зараження M. tuberculosis і провести відповідну діагностику у пацієнтів із сумнівною пневмонією, особливо у дітей, людей похилого віку, пацієнтів з ВІЛ та супутньою патологією. Встановлено, що вік <65 років, проживання у великій сім´ї, лікування ТБ в анамнезі, контакт із хворими на ТБ, наявність в анамнезі госпіталізації та відвідування медичних закладів, коінфекція ТБ/ВІЛ, шкідливі звички (тютюнопаління, вживання алкоголю), рівень глікозильованого гемоглобіну ˃ 7%, є факторами ризику розвитку ХР ТБ у дорослих. Факторами ризику позалегеневого ХР ТБ у дітей є вік < 1 року, проживання у селі, малозабезпеченість сімей, контакт з бактеріовиділювачами стійких штамів MБТ, відсутність вакцинації БЦЖ, супутня патологія.
Висновки. Для зниження поширеності АР збудників хвороб ДШ слід розробити чіткі алгоритми з призначення антибіотиків, навчати пацієнтів правильному їх використанню, вдосконалювати методи діагностики поширених інфекцій. Для подолання ХР ТБ необхідно вчасно виявляти хворих і блокувати передачу інфекції, розробляти чіткі алгоритми контролю за виявленням і лікуванням ХР ТБ в групах ризику, наприклад серед пацієнтів з цукровим діабетом, інтенсифікувати розроблення препаратів з новими механізмами дії, ініціювати тестування для виявлення ТБ у групах ризику із сумнівною пневмонією.

Introduction. The problem of antibiotic resistance (AR) is threatening for patients with respiratory tract diseases (RTD). The use of antibiotics in the treatment of pneumonia, which can be prescribed in the schemes for the tuberculosis (TB) treatment, creates the prerequisites for the formation of chemoresistance (CR) of mycobacterium tuberculosis (MBT). The purpose of our research is to analyze the scientific literature on the causes and factors of the occurrence of AR of the сommon RTD pathogens (pneumonia, tuberculosis).
Materials and methods. The information on AR of pneumonia and tuberculosis causative agents obtained from scientific publications published in the «pubmed» and «scopus» databases has been analyzed.
Results. The main factors causing AR in European countries today are: low awareness of the public and medical professionals about AR, over-the-counter purchase of antibiotics, use of antibiotic residues, the desire of doctors to avoid complications of the disease, advertising of pharmaceutical products, frequent lack of diagnostic tests to detect common infections. The vast majority of antibiotic prescriptions in ambulatory practice are for the treatment of respiratory tract infections, but up to 90% of them are unwarranted. Сoncomitant diseases of the patient (chronic kidney disease, bronchopulmonary diseases, liver diseases), previous colonization of the oropharynx with AR pathogens, bedridden state, age up to 2 years can be risk factors for AR of pneumonia pathogens. The physician should be alert for M. tuberculosis infection and perform appropriate diagnosis in patients with suspected pneumonia, especially in children, the elderly, and patients with HIV and comorbidities. It has been established that less than 65 years of age, living in a
large family, history of TB treatment, contact with TB patients, history of hospitalization and visits to medical institutions, TB/HIV
co-infection, bad habits (smoking, alcohol consumption), glycosylated hemoglobin level ˃ 7% were risk factors for chemoresistant TB in adults. Risk factors for chemoresistant extrapulmonary TB in children were: up to 1 year of age, living in a village, poor family income, contact with bacterial isolates of resistant MBT strains, lack of BCG vaccination, concomitant pathology.
Conclusions. In order to reduce the prevalence of AR of the RTD pathogens, clear algorithms for prescribing antibiotics should be developed, patients should be trained in their correct use, and methods of diagnosing common infections should be improved. In order to overcome CR TB, it is necessary to detect patients in time and block the transmission of infection, develop clear control algorithms for the detection and treatment of CR TB in risk groups, for example, among patients with diabetes, intensify the development of drugs with new mechanisms of action, initiate testing for the detection of TB in risk groups with suspected pneumonia.