УДК: 618.14-065.87

Рижковський Андрій Володимирович. Анестезіологічне забезпечення абдомінальних гістеректомій у пацієнток з фіброміомою матки і супутньою серцево-судинною патологією. : [спец.] 222, 22 / А. В. Рижковський. - Львів, 2025. - 242 с. - Бібліогр.: с. 175 -215. (305 назв).

У дисертації вперше встановлено структуру супутньої серцево-судинної патології у пацієнток, які потребують проведення абдомінальної гістеректомії, та вивчено особливості функціонування їх серцево-судинної системи в периопераційному періоді; відзначено, що блокади тулуба у таких пацієнток є безпечною, ефективною та доцільною альтернативою проведенню епідуральної аналгезії. Науково обґрунтовано особливості терапії гострого болю в периопераційному періоді та профілактики формування хронічного болю.
Вперше розроблено алгоритм оптимального анестезіологічного забезпечення гістеректомій у пацієнток з фіброміомою матки і супутньою серцево-судинною патологією. Питання анестезіологічного забезпечення абдомінальних гістеректомій залишаються актуальними, зважаючи на значне поширення цієї патології і той вік пацієнток, коли вони найчастіше потребують проведення операції та вже мають наявні супутні серцево-судинні захворювання. Збалансована загальна анестезія на сьогодні залишається найбільш частою у
застосуванні технікою анестезіологічного забезпечення абдомінальної гістеректомії, також поширеними є спінальна анестезія з седацією та загальна анестезія з епідуральною аналгезією. Проте транзиторні гемодинамічні зміни та висока інвазивність нейроаксіальної анестезії є небажаними для пацієнток із
супутньою серцево-судинною патологією. Натомість блокади фасціальних площин можуть забезпечити ефективне знеболення при операціях на органах черевної порожнини. Мета дослідження полягала у підвищенні ефективності і якості анестезіологічного забезпечення операцій при фіброміомі матки
(лапаротомних гістеректомій) у пацієнток із супутньою серцево-судинною патологією шляхом розробки та обґрунтування процесу вибору компонентів поєднаної анестезії, зокрема методів регіональної анестезії, а також способів покращення моніторингу для більш ефективної корекції патофізіологічних порушень, що виникають внаслідок операції, анестезії та супутньої серцево-судинної патології. В основу роботи покладено власний досвід анестезіологічного забезпечення пацієнткам, яким виконувалася гістеректомія
абдомінальним (лапаротомія) доступом за Пфанненштилем з приводу симптомної фіброміоми матки за період від 2021 до 2024 року. Пацієнтки перебували на стаціонарному лікуванні у гінекологічному відділенні
комунального підприємства «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради. Було проведено відкрите, проспективне, рандомізоване дослідження. Пацієнтки були розділені на І та ІІ групи. В обох групах пацієнток анестезію проводили за рутинною, прийнятою у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії схемою, що включала в себе загальну анестезію з інтубацією трахеї та механічною вентиляцією легень у інтелектуальному режимі PRVC (pressure regulated volume control) з переходом
перед екстубацією на PSV (pressure support ventilation). У I групі на додачу до рутинного анестезіологічного забезпечення використовували епідуральну аналгезію. У II групі на додачу до рутинного анестезіологічного забезпечення використовували блокаду фасціальних площин з УЗ-навігацією: TAP-блок, або QL-блок або ESP-блок. Як у I, так і в II групі, виконували Ехо-КГ периопераційно мінімум тричі. Запропоновані доповнення до ведення периопераційного періоду також включали визначення механічного порогу болю з допомогою ниток фон Фрея, вимірювання рівня глікозильованого гемоглобіну та кобаламіну як тих чинників, які можуть впливати на хронізацію болю. У цій роботі на основі вивчення та аналізу показників гемодинаміки
вперше було встановлено, що ані епідуральна аналгезія, ані блокади фасціальних площин не мають впливу на систолічну функцію правого та лівого шлуночків; вивчено та проаналізовано зміни показників нижньої порожнистої вени, що характеризують волемічний статус пацієнта. Вперше впроваджено у клінічну практику рутинне використання монофіламентів фон Фрея для оцінювання механічного порогу болю у пацієнток після проведення абдомінальних гістеректомій. На основі вивчення рівня гострого болю, механічного порогу болю встановлено периопераційну потребу в наркотичних анальгетиках та ефективність мультимодальної стратегії периопераційного знеболення. Виявлено частоту поширення післяопераційної нудоти та блювання
серед пацієнток, включених у дослідження, час початку відновлення ентерального харчування та час початку вертикалізації, а відтак продемонстровано переваги блокад тулуба порівняно з епідуральною аналгезією. Продемонстровано, що гіповітаміноз В12 і підвищений рівень глікозильованого гемоглобіну асоційовані з розвитком хронічного болю. Розроблений алгоритм анестезіологічного забезпечення полягає у поєднанні
загальної анестезії та однієї з блокад фасціальних площин із периопераційною мультимодальною анальгезією, використанні Ехо-КГ периопераційно мінімум тричі, оцінці системи гемостазу перед операцією та бріджинг-терапії при застосуванні антикоагулянтів та/або антиагрегантів, корекції гіперглікемії та гіповітамінозу B12.

Мета дослідження: вивчення частоти та рівня дистресу, структури, клінічних проявів психоемоційних розладів та кризи ідентичності в жінок із доброякісними новоутвореннями та злоякісними
пухлинами жіночої репродуктивної системи після завершення хірургічного лікування в об’ємі щонайменше гістеректомії.
Матеріали та методи. Дослідження охоплювало 75 жінок віком від 38 до 70 років, яким було проведено гістеректомію, із них 53 особи – зі злоякісними пухлинами жіночої репродуктивної системи
(група 1) та 22 особи – з доброякісними пухлинами (група 2). Усім пацієнткам для визначення рівня дистресу та виявлення психоемоційних розладів до та після перенесеного хірургічного лікування було
проведено опитування з використанням NCCN-дистрес-термометра, української версії 2.2022.
Результати. Отримані в ході дослідження дані засвідчили, що хоча до хірургічного втручання не було статистично значущої різниці в рівні дистресу між групами жінок зі злоякісними та доброякісними
пухлинами, після гістеректомії в групі хворих зі злоякісними пухлинами відмічався вірогідно вищий рівень емоційних проблем (зокрема, за параметрами наявності смутку та депресії, втрати інтересу
або здатності отримувати задоволення, самотності та відчуття нікчемності), соціальних проблем (стосунки з дітьми, членами сім’ї, друзями або колегами, комунікація з медичними працівниками), а
також проблем практичного характеру. Водночас за показниками проблем фізичного характеру, а також низки проблем емоційного, соціального та практичного характеру пацієнтки з доброякісними
пухлинами продемонстрували такий же високий рівень дистресу, як і пацієнтки зі злоякісними пухлинами.
Висновки. Результати дослідження дають змогу зробити висновки про необхідність активного скринінгу для оцінки рівня дистресу. Психоемоційні розлади та кризи ідентичності після гістеректомій
були виявлені не тільки в групі пацієнток зі злоякісними пухлинами, але й у жінок із доброякісними новоутвореннями репродуктивної системи. Як інструмент такого скринінгу може бути використаний
опитувальник NCCN-дистрес-термометр.

Objective of the study: to evaluate the psychoemotional condition in patients with benign and malignant tumors of the reproductive system after hysterectomy and successfully completed treatment.
Materials and methods. The study included 75 women aged 38 to 70 years who had undergone hysterectomy, including 53 women with malignant tumors of the female reproductive system (group 1) and 22
women with benign tumors (group 2). All patients were surveyed using the NCCN Distress Thermometer (Ukrainian version 2.2022) to determine the level of distress and identify psychoemotional disorders before and
after surgical treatment.
Results. The data obtained during the study allowed to establish that although before the surgical intervention was no statistically significant difference in the level of distress between the groups of women with
malignant and benign tumors, after hysterectomy in the group of patients with malignant tumors was noted a significantly higher level of emotional problems (in particular, according to the parameters of the sadness
and depression, loss of interest or ability to get pleasure, loneliness and feelings of worthlessness), social problems (relationships with children, family members, friends or colleagues, communication with medical
professionals), as well as practical problems. At the same time, according to indicators of physical problems, as well as a number of emotional, social and practical problems, patients with benign tumors demonstrated
the same high level of distress as patients with malignant tumors.
Conclusions. The results of the study allow us to draw conclusions about the need for active screening to assess the level of distress. The presence of psychoemotional disorders and identity crises after hysterectomies
was evident not only in the group of patients with malignant tumors, but also in women with benign tumors of the reproductive system. NCCN Distress Thermometer can be used for the purpose of such screening

УДК 159.9

Ілюзії як феномен психіки має малу історію дослідження. Проте він є важливим для розумін-
ня бачення людиною світу та себе як об'єкта та суб'єкта існування в цьому світі і зокрема відіграє 
провідну роль у розумінні нами навколишнього світу, його можливостей пізнання.
Ілюзія – це помилкове, спотворене, викривлене. що має природне або неприродне зовнішнє 
оформлення, що супроводжується більшою чи меншою афективною реакцією суб'єктивно-репер-
цептивне відчуття чи сприйняття об'єктивно існуючого предмета, явища чи дії.
Автори ставлять перед собою завдання пояснення цього феномену, як інструмент розуміння 
світу, його трактування та обмеження, які він (феномен ілюзій) накладає на здатність пізнати себе та 
оточуючий світ. А також розкрити його природу.
Охарактеризовано низку принципово різних ілюзорних феноменів: ілюзії фізичні і фізіоло-
гічні; елементарні неврологічні ілюзії відчуття; ілюзії органічні (дисметаморфопсії та ін.); ілюзії 
рефлекторні (синестезії); ілюзії функціональні (парейдолічні; рефлекторні і функціональні ілюзії 
принципово відрізняються від рефлекторних і функціональних галюцинацій так як взагалі ілюзії 
відрізняються від галюцинацій); ілюзії психічні (психогенні, афективні) 
ілюзії гіпнотичні (навіювання при відкритих очах); ілюзії при синдромах поїраного свідомо-
сті; ілюзії хибного впізнавання; ілюзії інтерпретативні, абсурдні аутосуггестивні тощо.
Існують ілюзії уваги, афективні ілюзії та парейдолічні ілюзії. Охарактеризовано кожну із 
них. Виокремлено п’ять суттєвих ознак ілюзій: наявність об’єктивного предмету чи явища, що дійс-
но існує; помилкове, спотворене відчуття та сприйняття предмету чи явища; суб’єктивна оцінка 
предмету чи явища, що спотворено сприймається в якості такого, що реально існує; участь інте-
лектуальної (мислительної) активності суб’єкту при формуванні феномену; сенсорний, чуттєвий 
характер феномену. 

УДК 159.923;355.23;159

Стаття присвячена формуванню стресостійкості студентів медичних спеціальностей в умо-
вах війни. Проаналізовано рівень стресостійкості студентів. Проведено дослідження із застосуван-
ням опитування студентів медичних спеціальностей. Розроблений опитувальник дав змогу визначи-
ти, що більшість студентів переживають тривогу та страх. Визначено вплив психоемоційного стану 
під час війни на продуктивність навчання студентів. Виокремлено способи зниження відчуття три-
воги, напруженості, страху та окреслено шляхи розвитку стійкості реагування на стресові ситуації.
Метою дослідження є визначення психологічних умов формування стресостійкості студен-
тів. Об’єктом дослідження є стресостійкість студенів під час навчання в умовах воєнного стану. 
Предметом дослідження є особливості формування психологічної стійкості у студентів та засоби 
її формування. Досліджено фактори стресогенності та стресостійкості студентів-медиків в умовах 
війни. Представлено стрес у студентів в різних формах та проявах: зниження розумової активності 
та працездатності, постійна втома, апатія, слабка концентрація уваги. Молодь схильна до стресових 
ситуацій: часто відчуває тривожність, не завжди знаходять вихід з складних ситуацій. 
З метою збереження психічного здоров’я студентів нами запропоновано шляхи підвищення 
рівня стресостійкості. У дослідженні розкрито психологічну суть стресостійкості. На основі дослі-
дження охарактеризовано психічний стан студентів під час війни. Запропоновано цілісну програму 
підвищення рівня стресостійкості студентів під час навчання в період війни. Надано практичні ре-
комендації щодо формування стресостійкості студентів медичних спеціальностей в умовах війни.