УДК 004.8:614.2:005.8

Сучасний розвиток інформаційних технологій та цифровізація системи охорони здоров’я відкривають нові можливості для впровадження інтелектуальних методів підтримки прийняття управлінських рішень. 
Особливої актуальності набуває використання еволюційних алгоритмів, зокрема генетичних алгоритмів, які демонструють високу ефективність при розв’язанні складних задач оптимізації. У сфері управління медичними проєктами такі задачі пов’язані з необхідністю вибору оптимального набору ініціатив розвитку в умовах обмеженості фінансових, кадрових та матеріально технічних ресурсів, а також з урахуванням численних, часто суперечливих  критеріїв ефективності. У статті досліджується задача оптимізації портфеля проєктів розвитку госпітальних округів як складна багатокритеріальна задача прийняття рішень. 
Запропоновано математичну модель формування оптимального портфеля проєктів на основі генетичного алгоритму, яка дозволяє враховувати сукупність економічних, медико-соціальних та організаційних показників. До критеріїв оцінювання віднесено очікувані вигоди для населення, рівень доступності медичних послуг, витрати на реалізацію проєктів, тривалість їх виконання, а також показники взаємної сумісності проєктів і ефективності використання ресурсів. Особливістю моделі є інтеграція показників ефективності та сумісності у єдину функцію придатності, що забезпечує комплексне оцінювання альтернативних варіантів портфеля. Детально описано структуру генетичного алгоритму, включаючи процедури формування початкової популяції, механізми оцінювання придатності індивідуумів, а також оператори відбору, кросоверу, мутації та елітизму. Запропонований підхід дозволяє ефективно досліджувати простір можливих
рішень, забезпечує збереження перспективних характеристик портфелів і водночас підтримує різноманітність популяції, що є важливим для уникнення локальних оптимумів. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування розробленої моделі для стратегічного планування розвитку госпітальних 
округів, оптимізації розподілу ресурсів та підвищення ефективності реалізації медичних і інфраструктурних проєктів. Запропонований підхід може бути адаптований до різних умов функціонування системи охорони здоров’я та інтегрований у сучасні інформаційно-аналітичні системи підтримки прийняття рішень. 

Викликом сучасної медичної науки є вивчення впливу розмаїття чинників як зовнішнього, так і внутрішнього середовища на структурну організацію органів. Офтальмологічна патологія з року в рік продовжує бути провідною проблемою сучасної медицини.

Око є надзвичайно чутливим до впливу чинників ризику, середяких провідну роль відіграють спосіб життя, особливості харчування, наявність захворювань, зокрема цукрового діабету. Діабет призводить до збільшення рівня глюкози в крові і спричиняє численні ускладнення, серед яких нейропатії, мікро- і макроангіопатії. У фаховій літературі найчастіше трапляються повідомлення про ретинопатії, зумовлені цукровим діабетом поза увагою залишається стан судинної оболонки очного яблука. Водночас, спостерігається збільшення розвитку таких ускладнень у пацієнтів, хворих на діабет, як катаракта та макулодистрофія. Новим чинником ризику щодо виникнення офтальмологічної патології в Україні та світі є споживання різноманітних харчових добавок, які стають невід’ємною частиною їжі. 

Мета-Визначення особливостей структурної організації райдужки ока білого щура при цукровому діабеті, споживанні харчових добавок та застосуванні наркотичних середників.

АС ШІ є перспективним напрямом розвитку цифрових технологій в інфектології, зокрема коли йдеться про персоніфікацію терапії та моніторинг антибіотикорезистентності. Водночас аналіз сучасних досліджень свідчить, що більшість клінічно апробованих систем ШІ все ще використовують попередньо навчені прогнозні моделі, тоді як безперервне адаптивне навчання залишається напрямом активних досліджень.

Розглянуто застосування молочного напою з високим вмістом нуклеїнових кислот як ад’юванта для популяційної імунокорекції та підвищення ефективності вакцинації проти дифтерії.