УДК: 616.12-008-06:616.1: 616.153.3]-07

Частина пацієнтів, які потребують проведення планових некардіальних операцій, мають підвищений ризик розвитку серцево-судинних (СС) ускладнень. Для виокремлення таких осіб розроблені рекомендації та алгоритми, які включають комплексне фізикальне, лабораторне та інструментальне обстеження. Рівень
NT-proBNР визнано маркером серцевої недостатності (не завжди клінічно вираженої), загального стану СС системи та прогнозу несприятливих кардіальних подій. Ехокардіографічне обстеження є доступним методом оцінки стану серця, а індекс міокардіальної спроможності (ІМС, індекс Tei) відображає водночас систолічну та
діастолічну функції лівого шлуночка (ЛШ), має унікальну здатність в оцінці глобальної функції серця навіть при геометрично скомпроментованих шлуночках. Зростання ІМС свідчить про порушення
як систолічної, так і діастолічної функції ЛШ. Аналіз зазначених показників може мати вагоме значення для вибору тактики периопераційного менеджменту та прогнозування ускладнень.

УДК 616-089.5-031.83

ВСТУП. За даними різних досліджень частота хронізації болю після операцій абдомінальних гістеректомій становить від 10 до 50 % пацієнтів, при тому, що достеменно невідомо, наскільки сама операція та якість анестезії викликають чи попереджують її.
МЕТА РОБОТИ: дослідити вплив передопераційних гіповітамінозу кобаламіну і підвищеної концентрації глікозильованого гемоглобіну на формування хронічного післяопераційного болю та вивчити можливості профілактики хронізації болю після абдомінальної гістеректомії.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ. Проведено ретроспективно-проспективне когортне дослідження та проаналізовано дані
54 медичних карт стаціонарних хворих, яким була проведена абдомінальна гістеректомія з доступом за Пфанненштилем. Медичні карти розділили на дві групи відповідно до того, яку анестезію було використано періопераційно. В обох групах була застосована загальна анестезія з ШВЛ. Додатково до цього передопераційно у I групі виконували епідуральну анестезію з катетеризацією, у II групі – регіонального компоненту не було. Етапи дослідження: 24 години (h24), 48 годин (h48), 72 години (h72) після операції, 90 днів (d90) і 120 днів (d120) після закінчення операції.
Досліджували ймовірність формування хронічного нейропатичного болю за шкалою LANSS і DN4, добову потребу в морфіні, дозування декскетопрофену та парацетамолу, а також оцінювали передопераційний рівень кобаламіну та глікозильованого гемоглобіну.
РЕЗУЛЬТАТИ І ОБГОВОРЕННЯ. Встановлено, що потреба у морфіні на етапі h24 була вищою в II групі та становила в I групі 2,5 [0; 10,0], а в IІ групі – 7,5 [5,0; 10,0] мг/добу. На етапі дослідження h48 виявлено тенденцію до призначення вищих доз декскетопрофену в II групі – 100 [75; 150] мг/добу, в той час як в I групі – 50 [0; 150] мг/добу (p>0,05). Ймовірність формування нейропатичного хронічного болю була вищою в II групі – на етапах дослідження d90 і d120 у 7 і 6 пацієнток у I групі; та в 13 і 12 пацієнток – у II групі, відповідно, (p<0,05). Виявлено, що чотири пацієнтки (в І та ІІ групах разом) мали водночас дефіцит кобаламіну і/або високий рівень глікозильованого гемоглобіну та ознаки хронізації болю на етапах d90 і d120. (p>0,05).
ВИСНОВКИ. Хронічний біль з більшою частотою виникав у групі II, а у всіх пацієнток з гіповітамінозом кобаламіну і/або високим рівнем глікозильованого гемоглобіну були ознаки хронізації болю, що вказує на можливі альтернативні додаткові шляхи профілактики хронізації болю з допомогою контролю над рівнем глікемії та корекції гіповітамінозу В12 на додачу до застосування реґіонарної анестезії при абдомінальних гістеректоміях.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: абдомінальна гістеректомія, епідуральна аналгезія, мультимодальна аналгезія, хронічний біль.

УДК 616-089.5-031.83

Вступ. Дослідження демонструють суперечливі результати при використанні різних видів знеболення абдомінальних гістеректомій. На сьогодні все ще дуже мало опублікованих порівняльних досліджень про різні методи блокад фасціальних площин для знеболення абдомінальних гістеректомій, а якість відновлення після таких операцій оцінюється нечасто. Мета роботи оцінити рівень якості відновлення після анестезії згідно з опитувальником QoR-15 (Quality of recovery – 15) при проведенні абдомінальних гістеректомій з використанням QL-блоку та ESP-блоку на додачу
до загальної анестезії.
Матеріали і методи. Проведене проспективне одноцентрове когортне дослідження, включено 48 пацієнток, які потребували проведення абдомінальної гістеректомії. Всіх пацієнток розділили на дві групи. В обох групах було використано загальну анестезію з ШВЛ. На додачу до цього передопераційно у I групі виконували ESP-блок, у II групі – передній QL-блок. Етапи дослідження: передопераційний період (pre), інтраопераційний період (h0) та 6 годин (h6), 12 годин (h12), 24 години (h24), 48 годин (h48), 72 години (h72) після операції. Досліджували якість відновлення
після анестезії з допомогою опитувальника QoR-15 (Quality of recovery – 15), рівень болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), інтраопераційну потребу в фентанілі (в мкг/год), добову потребу в морфіні (в мг/добу), дозування декскетопрофену та парацетамолу.
Результати і обговорення. Встановлено, що якість відновлення після анестезії за даними опитувальника QoR-15 в першій групі складала 124 [92; 131] бали, в ІІ групі – 129 [90; 132] балів (p>0,05). Рівень болю за ВАШ в І групі на етапах дослідження h6 та h12 складав 5,5 [4,0; 9,0] та 4,5 [3,5; 7,5] балів, тоді як в ІІ групі на аналогічних етапах –5,7 [4,1; 9,0] та 4,6 [3,6; 7,3] балів, відповідно (p>0,05). На етапі дослідження h0 кількість фентанілу в ІІ групі становила 500 [300; 700] мкг/год, тоді як у І групі – 400 [300;700] мкг/год (p>0,05). Потреба у морфіні на етапі дослідження h24 була однаковою серед пацієнтів обох груп та становила в I групі 5,0 [5,0; 10,0], в IІ групі – 5,0 [5,0; 10,0] мг/добу. На етапі дослідження h48 виявлено тенденцію до призначення вищих доз декскетопрофену в I групі – 100 [75; 150] мг/добу, в той час як в II групі – 75 [50; 150]
мг/добу (p>0,05).
Висновки. Встановлено, що якість відновлення після анестезії з використанням ESP-блоку і QL-блоку була від «задовільної» до «хорошої» та достовірно не відрізнялася у І та ІІ групах.
Ключові слова: абдомінальна гістеректомія, реґіонарна анестезія, ESP-блок, QL-блок, мультимодальна аналгезія.

УДК 616-089.5-035

Резюме. Інфузійна терапія є важливим, а в деяких випадках — основним лікувальним заходом при більшості критичних станів. Як і будь-які лікувальні засоби, внутрішньовенні рідини мають свої показання та протипоказання до застосування, а також потребують точного дозування. Це все стає можливим лише завдяки якісному моніторингу волемічного статусу пацієнта. Оцінка гемодинаміки відіграє ключову роль у лікуванні критично хворих пацієнтів, дозволяючи провести адекватну інфузійну терапію та кардіоваскулярну підтримку для оптимізації тканинної перфузії та оксигенації. Традиційні методи оцінки відповіді на введення рідини є переважно статичними, як-от центральний венозний тиск та тиск закриття легеневої
артерії. Вони мають значні обмеження щодо прогностичної точності в динамічних клінічних умовах. Відповідно, останнім часом зростає інтерес до динамічних методів оцінки, які аналізують кардіоваскулярну відповідь на конкретні зміни переднавантаження. Огляд літератури на підставі джерел з баз PubMed та MEDLINE має на меті продемонструвати різні динамічні методи оцінки гемодинаміки, їх переваги та обмеження в реальних клінічних умовах.
Ключові слова: інфузійна терапія; гемодинамічний моніторинг; чутливість до рідини; динамічні методи

УДК 617.55:616.366-089.87-089.168.1-06

Резюме. Актуальність. Післяопераційний біль після лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) залишається важливою клінічною проблемою. Лапароскопічна блокада поперечної площини живота (Л-БППЖ) та ультразвукова блокада (УС-БППЖ, тобто за допомогою ультрасонографії) широко застосовуються для знеболювання після ЛХЕ. Проте їхня порівняльна ефективність досі викликає дискусії. Матеріали та методи. У базах даних PubMed, Scopus і Cochrane було проведено систематичний пошук рандомізованих досліджень, опублікованих до січня 2025 року, які порівнювали ефективність БППЖ під ультразвуковим і лапароскопічним контролем. Оцінювали такі результати: інтенсивність післяопераційного болю за ВАШ, тривалість операції, час до першої потреби у знеболювальних засобах, післяопераційне споживання морфіну, частоту післяопераційної нудоти і блювання (ПОНБ), час до першого відходження газів та першого випорожнення. Ризик упередженості аналізували за допомогою інструменту Cochrane Risk of Bias (RoB-2), а статистичну обробку даних виконували за допомогою програмного забезпечення IBM SPSS Statistics 30.0. Результати. До аналізу включено 10 рандомізованих досліджень. Л-БППЖ ефективно зменшує інтенсивність післяопераційного болю після ЛХЕ, відкладаючи потребу в додатковому знеболюванні. Однак цей ефект не спостерігався на шостій годині після операції. Інші досліджувані параметри, як-от частота ПОНБ і час до відновлення моторики кишечника, не зазнали статистично значимих змін. Водночас статистично значущих відмінностей між Л-БППЖ та УС-БППЖ за такими параметрами, як інтенсивність болю через 1, 6, 12 та 24 години після операції, тривалість втручання, час до першої потреби в аналгетиках, післяопераційне споживання морфіну, частота ПОНБ, час до першого відходження газів і першого випорожнення, не виявлено. Л-БППЖ, виконана на початку операції, ефективніше знижує інтенсивність післяопераційного болю. Аналіз показав значну гетерогенність досліджень, але загалом низький ризик упередженості в оцінці їхньої якості. Висновки. Проведений метааналіз підтвердив ефективність Л-БППЖ у зниженні післяопераційного болю та пов’язаних із ним результатів після ЛХЕ. Проте жодних доказів переваги УС-БППЖ над Л-БППЖ у лікуванні післяопераційного болю не виявлено. Для підтвердження та підтримки цих висновків необхідні додаткові рандомізовані клінічні дослідження.
Ключові слова: лапароскопічна холецистектомія; післяопераційний біль; блокада поперечної площини живота; огляд, метааналіз