УДК: 616-082-058-038-084: 618.39 

Тімченко Наталія Федорівна. Медико-соціальне обгрунтування ризик-орієнтованої моделі профілактики невиношування вагітності : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 22, 222 / Н. Ф. Тімченко. - Львів, 2023. - 187 с. - Бібліогр.: с. 140-160 (191 назва).

Комплексним  медико-соціальним  дослідженням  вирішено  важливе науково-практичне завдання: обґрунтовано інноваційну персоналізовану ризик-орієнтовану  модель  профілактики  невиношування  вагітності,  ключовим елементом якої є імплементація мобільного застосунку «Індивідуальний прогноз щодо  виникнення  патології  невиношування  вагітності» на  рівні  ПМД  при наданні акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним.

1. Проведений аналіз міжнародних  та  вітчизняних  наукових  джерел засвідчив  актуальність  проблеми  невиношування  вагітності.  Частота невиношування вагітності залишається на високому рівні у більшості країн світу та навіть має тенденцію до зростання. Щороку в світі народжуються приблизно 15 мільйонів недоношених немовлят, це складає понад 11% з числа усіх світових пологів. В Україні, за даними МОЗ, втрачаються від 15 до 27 % усіх клінічно встановлених  /  підтверджених  вагітностей.  Причому  85%  невиношування завершуються викиднем, а 15% - передчасними пологами.
2. Епідеміологічний аналіз поширеності невиношування вагітності  в Україні  та  у  Львівській  області за  8  років  (2014-2021  роки)  показав  чітку тенденцію  до  щорічного  зростання  співвідношення  загального  показника невиношування до загального числа вагітностей. В Україні цей показник зріс від 5,50 випадків на 100 вагітностей у 2014 році до 6,22 випадки на 100 вагітностей у 2021 році (на 13,09%); у Львівській області – від 3,57 випадків до 4,72 випадки невиношування на 100 вагітностей (на 32,21%) відповідно. Число самовільних абортів в Україні мало чітку тенденцію до щорічного зниження (в  середньому  на  3,45%  щорічно).  Водночас  у  Львівській  області динаміка самовільних абортів протягом 8 років мала хвилеподібну тенденцію до зниження із зростанням їх числа у 2015, 2018, 2019 та 2020 роках та спаданням у 2016, 2017 та 2021 роках, при загальному зниженні у 2021 році порівняно з 2014 роком на 33,96% (в Україні – на 17,59%). 
3. Використовуючи модель  прогнозування  за  допомогою експоненціального згладжування  за  двохпараметричним  методом  Холта  для передбачення  показників  співвідношення  кількості  невиношування  до загального  числа  вагітностей  в  Україні  та у  Львівській області у  найближчу перспективу, отримано прогностичні показники, які засвідчують, що за інших незмінних  умов  у  2026  році  в  Україні  показник  співвідношення  кількості невиношування  до  загального  числа  вагітностей  становитиме  6,37  випадків невиношування  на  100  вагітностей,  а  у  Львівській  області –  5,38  випадків невиношування на 100 вагітностей.
4. За результатами дослідження  було  встановлено  найбільш  значущі поведінкові  фактори  ризику  невиношування  вагітності:  перша  вагітність, одинока  вагітна,  зовнішній  стрес  у  соціумі  та  перенавантаження  нервової системи на робочому місці, частота вживання алкогольних напоїв 2-3 рази на місяць  та  надання  переваги  вину,  додаткове  фізичне  навантаження  по  типу спортивної  ходьби,  бігу  та  заняття  професійним  спортом.  Доведено превентивний  вплив  на  невиношування  вагітності  додаткового  вживання мікронутрієнтів,  а  саме  фолієвої  кислоти  та  йоду  у  рекомендованих  дозах  у відповідні терміни вагітності. Найбільш значущими інфекційними факторами ризику були COVID-19, герпес 1 типу, токсоплазмоз та хламідійна інфекція, екстрагенітальними  факторами  ризику –  автоімунний  тиреоїдит,  цукровий діабет, алергічний риніт/синусит.
5. З-поміж 30 досліджуваних чинників ризику невиношування вагітності за допомогою методу логістичної регресії  було  виокремлено  14  чинників,  які впливають та дозволяють прогнозувати виникнення патології невиношування вагітності з точністю 90,3%: емоційна перенапруга/стрес; відсутність першого ультразвукового та біохімічного (ХГЛ і РАРР-білок) скринінгів; герпес 1 типу (губи, ніс) в анамнезі; хламідійна інфекція в анамнезі; COVID-19 в анамнезі; ангіна в анамнезі; алергічний риніт/синусит; аутоімунний тиреоїдит; наявність діабету І типу; застосування штучної інсемінації; надання переваги вину серед алкогольних напоїв; вживання додатково препаратів йоду в дозі менше 200 мкг на добу з моменту коли взнала про вагітність до кінця вагітності та фолієвої кислоти у дозі менше 400 мкг на добу з моменту коли взнала про вагітність до кінця  16  тижнів  вагітності  або  взагалі  їх  не  вживання;  сімейний  стан (неодружена);  тривала  робота  біля  комп'ютера  за  добу.  Серед  наведених чинників найбільший вплив мали: наявність діабету І типу (коефіцієнт регресії =22,396), хламідійна інфекція в анамнезі (=3,272) та герпес 1 типу (губи, ніс) в анамнезі (=2,813).
6. Опрацьований мобільний  застосунок  «Індивідуальний  прогноз  щодо виникнення патології невиношування вагітності» дозволяє прогнозувати ризик патології передчасного переривання вагітності та є ключовим елементом ризик-орієнтованої  моделі  попередження  невиношування  вагітності.  Застосунок працює  у  двох  режимах:  у  режимі  пацієнта  та  у  режимі  лікаря.  У  режимі «Пацієнта» після прийняття політики конфіденційності надається можливість за допомогою  стандартних  елементів-відміток  вказати  дані  анамнезу  (факторів ризику), які будуть необхідні для прогнозу невиношування вагітності.  Режим «Лікаря»  дозволяє  продовжити роботу  програми  в  розширеному  режимі,  що, окрім основної функції відміток чинників ризиків, має також можливість роботи з  багатьма  записами  на  одному  пристрої,  тобто  реєстрації  великої  кількості пацієнток  та  можливість  зберігати  багато  даних  на  одному  пристрої  і  в подальшому їх аналізувати. 
7. У системі  профілактичної  моделі  попередження  невиношування вагітності  на  первинному  рівні  надання  медичної  допомоги  передбачено  3 ключових  вектори  роботи:  збір  інформації;  аналіз  отриманої  інформації; опрацювання  та  реалізація  управлінських  рішень,  яка  включає  обов’язковий контроль за їх виконанням та отримання зворотного зв’язку щодо ефективності пропонованої Моделі як від лікарів, так і від пацієнток. Експертна  оцінка  довела  важливість  і  прогнозовану  ефективність опрацьованої Моделі  та  показала  її  переваги й необхідність  впровадження  в практичну медицину.  Впровадження розробленої нами ризик-орієнтованої моделі попередження невиношування вагітності приведе, на нашу думку, до покращення та зміцнення здоров’я  жіночого  населення,  і  тим  самим  зможе  поліпшити  демографічну ситуацію в країні, що особливо важливо у складний теперішній час, пов’язаний з  викликами  сьогодення,  які  призвели  до  зниження  чисельності  населення України (пандемія Ковід-19 та воєнний стан), а введення в практику мобільного застосунку «Індивідуальний прогноз щодо виникнення патології невиношування вагітності»  вважаємо  своєчасною  та  важливою  інновацією,  яка  допоможе  в реалізації моделі

УДК 616.5-002.525.2-031.81-06:616.12-008-039.5]-037-074

Резюме. Системний червоний вовчак (СЧВ) – хронічна автоімунна недуга, за якої уражаються майже всі внутрішні органи і серед них – органи системи кровообігу (ОСК).

Мета. З’ясувати прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного черво-ного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу.

Матеріали і методи.  У дослідження включено 125 хворих на СЧВ із наявністю уражень ОСК, серед яких переважали жінки молодого віку. Хворих стратифікували за наявністю коморбідних синтропічних уражень ОСК. Результати опрацьовано у програмі «Exсel», статистично достовірною вважали різницю, якщо р < 0,050. Зв’язок вважали підтвердженим, якщо коефіцієнт асоціації ≥ 0,50 або коефіцієнт контингенції ≥ 0,30.

Результати. З’ясували, що для визначення ймовірности виникнення ангіопатії сітківки у хворих на СЧВ найкраще прогностичне значення має констеляція із ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; для капіляриту – окремий маркер ↑ АлТ; для синдрому А. Г. М. Рейно – окремий маркер ↓ С3; для ретикулярного ліведо – ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑  anti-ds  DNA  + ↑ anti-Sm; для атеросклерозу  –  ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑  ANA  + ↓ С4; для недостатности мітрального клапана – ↑ ШОЕ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ антифосфоліпідних антитіл Ig М; для ущільнення мітрального клапана  –  ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑  ANA; для перикардіального випоту  – еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчакового антикоагулянту; для легеневої гіпертензії  –  гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds  DNA  + ↑  ANA; для міокардиту  –  окремий маркер ↓ С4; для ендокардиту  –  не виявлено; для симптоматичної артеріальної гіпертензії – ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA  + ↑ anti-SSA (Ro); для тромбозу вен – еритропенія + ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA.

Висновки. Для кожного коморбідного синтропічного ураження органів системи кровообігу у хворих на системний червоний вовчак визначено діагностично цінні окремі лабораторні маркери або їхні констеляції, які мають найкраще прогностичне значення для визначення ймовірности виникнення цих уражень.

УДК 617.731-007.23-02-036.1-07-08(048.8)

У статті представлено огляд та аналіз наукових праць щодо проблематики хронічної рецидивуючої запальної оптичної нейропатії, критеріїв її діагностики та методів лікування. Хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія, уперше описана в 2003 році, – це автоімунне запальне захворювання зорового нерва невідомої етіології, що супроводжується частими больовими епізодами оптичного невриту, з чіткою реакцією на стероїдну терапію та рецидивами після її відміни. Проведено аналіз закордонних праць, опублікованих у базах даних E-Library, CrossRef, PubMed, Web of Science, Scopus з метою систематизації даних щодо етіології, патогенезу, клінічних проявів, діагностичних критеріїв, диференційної діагностики та лікування цього патологічного стану. Установлено, що хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія є рідкісною, рецидивуючою, кортикостероїдно-залежною зоровою нейропатією, при якій відсутній інший неврологічний дефіцит, не виявляється етіологічний чинник та є діагнозом виключення. Важливість виявлення таких пацієнтів зумовлена тим, що призначення відповідної імуносупресивної терапії спричинює ремісію захворювання. 

УДК 616.711-007.5-085.825.65-76-039.71

Вступ. Завдяки своєчасному розвантаженню хребта, декомпресії міжхребцевих дисків, корекції постави можна запобігти погіршенню його стану, хворобам внутрішніх органів і як наслідок – порушенню зв’язку центральної нервової системи з відповідними органами.
Мета. Ознайомити з конструкцією тракційного крісла для профілактики уражень хребта.
Матеріали й методи. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних  наукових досліджень стосовно конструкцій тракційного крісла для профілактики уражень хребта, методик його застосування. Пошук джерел здійснено в наукометричних базах інформації: PubMed, Medline, Springer, Google Scholar, Research Gate за ключовими словами: кінезотракція, опорно-руховий апарат, тракційна система. Відібрано і проаналізовано 11 джерел англійською та українською мовами, у яких висвітлено цю проблему. Описано конструкцію тракційного крісла для профілактики уражень хребта.
Результати. Конструкція тракційного крісла має такі складники: власне крісло, сидіння, встановлене на напрямних (із можливістю пересування у вертикальній площині та фіксацією у верхньому положенні), опори плечового пояса верхніх кінцівок, закріплені на рухливій спинці, встановленій на напрямних, тракційний підголовник, стійки, блоки, трос, вантаж. Можна здійснювати витягнення як окремих, так і одночасно зазначених відділів хребта, а також усіх відділів у статичному режимі за умови фіксації стегон поясом до крісла в положенні сидячи.
Висновки. Розуміння будови, методик і особливостей використання конструкції тракційного крісла, в основі якої є коригування порушень у нервовій, кістково-суглобовій системах, та запропоновані методики застосування – важливий складник ефективної профілактики хвороб хребта

УДК 616.72-002.77-06:[616.71-018.4:612.015.7]-073.48-73.75

Вступ. Ревматоїдний артрит (РА) – хронічна системна хвороба сполучної тканини нез’ясованої етіології складного автоімунного патогенезу, яка часто ускладнюється вторинним остеопорозом (ОП), що погіршує перебіг і прогноз основної хвороби.
Мета. Дослідити частоту й характер уражень кісток у хворих на ревматоїдний артрит, виявлених за допомогою ультразвукової та рентгеностеоденситометрії, з’ясувати їх діагностичну цінність для оцінки мінеральної щільности кісткової тканини. 
Матеріали й методи. У дослідження в рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю РА, діагностованого згідно з критеріями Американської колегії ревматологів та Європейської ліги проти ревматизму (2010) у жінок пременопаузального періоду та чоловіків зрілого віку, включено 74 хворих (62 жінки (84,93 %) і 12 чоловіків (15,07 %) віком від 38 до 60 років (середній вік на час обстеження жінок – 48,67 ± 2,34 року, чоловіків – 45,42 ± 2,78 року)), що лікувалися, вживаючи метилпреднізолон (4,0–24,0 мг/добу) та не отримуючи лікарські засоби для лікування ОП, у ревматологічному відділі Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» з 2013 по 2019 рік (дослідна група – ДГ). Контрольну групу (КГ) створено з 29 здорових осіб (22 жінки (75,86 %) та 7 чоловіків (24,14 %), середній вік жінок на час обстеження 44,95 ± 2,12 року, чоловіків – 40,71 ± 2,75 року) аналогічних статі й віку. Усім хворим проведено оцінку МЩКТ за допомогою ультразвукової кісткової денситометрії п’яткової кістки та рентгеностеоденситометрії кисти.
Результати. Виявлено міцний кореляційний зв’язок між результатами ультразвукової денситометрії п’яткової кістки та рентгеностеоденситометрії кисти, що дає підстави рекомендувати діагностувати зміни МЩКТ обома методами, причому, чутливішим виявився метод рентгеностеоденситометрії. 
Висновки. Застосування обох методів діагностики ОП, а саме – ультразвукової денситометрії п’яткової кістки та рентгеностеоденситометрії кисти у хворих на ревматоїдний артрит є науково обґрунтованим.