Стаття присвяена 95-річному ювілею видатного патолога, відомого вченого та великої людини - академіка Зербіно Дмитра Деонисовича
Вітряна віспа є одним з висококонтагіозних гострих інфекційних захворювань, які можуть перебігати тяжко, ускладнюючись залученням вісцеральних органів і центральної нервової системи, з розвитком загрозливих для життя станів у ВІЛ-інфікованих дітей. У наведеному клінічному випадку описано тяжкий перебіг генералізованої форми вітряної віспи з розвитком пневмонії, ускладненої гострим дистрес-синдромом. Тяжкість хвороби обумовлена ВІЛ-статусом дитини та відсутністю антиретровірусної терапії, що й призвело до летального завершення.
Висновки. Постмортальним дослідженням підтверджено VZV-інфекцію з вираженими альтеративними змінами внутрішніх органів і змінами в лімфатичних вузлах, характерними для ВІЛ-інфекції.
Ключові слова: дитина; ВІЛ; вірус Varicella Zoster; пневмонія; патоморфологія.
Роботу присвячено основним етапам розвитку проведення автопсійних досліджень працівниками кафедри пато-логічної анатомії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (ЛНМУ) впродовж 125 років існування закладу. Для цього проаналізовано збірку протоколів автопсій Музею хвороб людини ЛНМУ імені Данила Галицького за період з 09 грудня 1896 р. по 09 грудня 2021 р., що налічує 95764 розтинів. Основна увага приділена питанням формування структурованого протоколу патологоанатомічного розтину, зокрема розробленню детальної уніфікованої схеми опису макро- та мікроскопічних змін із використанням ілюстративних матеріалів, по-глибленого клініко-анатомічного аналізу та формулюванню рубрифікованого патологоанатомічного діагнозу. Історичний підхід дозволив краще зрозуміти питання та проблеми, що стоять перед сучасною патологічною анатомією – цифровізація, стандартизація відповідно до міжнародних положень, та зробити певні кроки для їх вирішення.
Ключові слова: протокол розтину, Музей хвороб людини, Львівський медичний університет.
Мета. Вивчити характер та особливості патогістологічних змін тканин підшлункової залози на аутопсійному матеріалі, зокрема, її ендокринного апарату при гострому некротичному панкреатиті та з’ясувати зв'язок між встановленими змінами і виникненням гіперглікемії. Матеріали і методи. Здійснено патогістологічне дослідження 48 препаратів підшлункової залози на аутопсійному матеріалі 11 померлих пацієнтів із гострим некротичним панкреатитом методом світлової мікроскопії. Результати. Встановлено мікроструктурні порушення ацинарного апарату підшлункової залози з наявністю різного ступеня поширеності та глибини некрозу паренхіми органа, а також парапанкреатичної клітковини. Констатовано появу елементів сполучної тканини та вогнищевого і дифузного склерозування з початком формування несправжніх кіст. При цьому структура панкреатичних острівців (острівців Лангерганса) залишалась незмінною. Висновки. Прояви гіперглікемії в перебігу захворювання імовірно не пов’язані з руйнуванням ендокринного апарату органа. Ключові слова: гострий некротичний панкреатит; мікроструктурні зміни; екзо– і ендокринний апарат залози; гіперглікемія.
Моніторинг серцево-судинних ускладнень хіміотерапевтичних препаратів є важливою складовою протипухлинного лікування, що впливає на якість і тривалість життя пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Європейське товариство кардіологів (ESC) у співпраці з Європейською гематологічною асоціацією (EHA), Європейським товариством терапевтичної радіології та онкології (ESTRO) і Міжнародним товариством кардіоонкології (ICOS) розробило перші рекомендації щодо моніторингу серцево-судинної токсичності, які включають базову оцінку серцево-судинних ризиків на підставі огляду кардіолога із стратифікацією ризику на основі SCORE2 або SCORE2-OP, контролю АТ, запису ЕКГ, методів візуалізації серця з проведенням трансторакальної й speckle tracking ехокардіографії, МРТ, та визначення серцевих біомаркерів, таких як натрійуретичний пептид і тропоніни. На підставі проведеного аналізу кардіотоксичності для кожної з груп протипухлинних препаратів було визначено обсяг досліджень, частоту і тривалість спостереження. Згідно з даними, отриманими під час спостереження, визначається тактика подальшого лікування, зважується ризик/користь продовження протипухлинної терапії, а довгострокові стратегії дозволяють виявити віддалені серцево-судинні ускладнення. Для спостереження рекомендовано застосовувати нові протоколи, розглянуті в цій частині, проводити повторну оцінку ризиків з урахуванням застосованих методів терапії, виду раку, наявності чи відсутності серцево-судинних подій під час лікування, стресових факторів навколишнього середовища. Протоколи, спрямовані на покращення стратегій виживання хворих з онкологічними захворюваннями, у своїй діяльності зможуть використовувати лікарі різних спеціальностей — онкологи, гематологи, кардіологи, сімейні лікарі.
Monitoring of cardiovascular complications of chemotherapy is an important component of anticancer treatment, which affects the quality of life and overall patient survival. The European Society of Cardiology (ESC), in collaboration with the European Haematology Association (EHA), the European Society for Therapeutic Radiology and Oncology (ESTRO) and the International Cardio-Oncology Society (IC-OS), published their first guidelines on monitoring of cardiovascular toxicity, which include a basic assessment of cardiovascular risks based on a cardiologists examination and risk stratification based on SCORE2 or SCORE2-OP, BP control, ECG recording, cardiac imaging methods with transthoracic and speckle tracking echocardiography, MRI, and determination of cardiac biomarkers, such as natriuretic peptide and troponins. According to the cardiotoxicity analysis, the volume of studies, frequency and duration of observation were determined for each of the groups of anticancer drugs. The data obtained during observation determine the tactics of further treatment, weigh the risk/benefit of continuing anticancer therapy, and long-term strategies allow the detection of long-term cardiovascular complications. It is recommended to use the new protocols discussed in this part for monitoring, re-assessment of risks taking into account the applied therapy methods, the type of cancer, the presence or absence of cardiovascular events during treatment, and environmental stress factors.
Protocols aimed at improving the survival strategies of patients with cancer will be able to be used by doctors of various specialties in their clinical practice — oncologists, hematologists, cardiologists, family doctors.