УДК 616.314.26:616.716.1/.4-007.1]-053.5/6

Епідеміологічні обстеження дітей, проведені в різних регіонах України, свідчать про високу поширеність зубощелепних аномалій у всіх вікових періодах. Серед чинників ризику, які впливають на формування ЗЩА у дитячому віці, важливе місце займають соматична патологія, екологічні, спадкові, зокрема, соціально-побутові фактори, оскільки мають суттєвий вплив на стан стоматологічного здоров`я. Зубощелепні аномалії, які не виявлені та не усунені на етапі формування в тимчасовому та змінному прикусі, розвиваються у тяжкі форми в постійному прикусі. У зв’язку з цим, важливим є раннє виявлення ЗЩА та їх чинників ризику у дітей. Вихованці інтернатних закладів – категорія дітей, які вимагають особливого підходу в цьому плані, оскільки значна їх кількість має обтяжену спадковість, вроджену або набуту на ранніх етапах розвитку, соматичну та психічну патологію. Тому вивчення та аналіз поширеності зубощелепних аномалій, зокрема аномалій зубних рядів, серед різних ґруп дитячого населення, а особливо серед дітей із шкіл інтернатного типу, повинні стати основою для проґнозування та попередження тяжких форм ЗЩА. Мета дослідження. Вивчення поширеності аномалій зубних рядів у дітей інтернатних закладів.

Матеріал та методи дослідження. Для вивчення поширеності аномалій зубних рядів нами обстежено 528 дітей 7-12-річного віку, які проживали та навчалися в інтернатних закладах м. Львова та с. Стрілки, м. Самбора, с. Жовтанці Львівської області (основна група) та 122 дитини загальноосвітньої школи № 1 м. Львова, які склали контрольну групу. Характер аномалій зубних рядів оцінювали за класифікацією Калвеліса Д.А (1957).

Наукова новизна. Визначено, що поширеність зубощелепних аномалій у дітей шкіл інтернатного типу є значно вищою (84,09±1,59 %) у порівнянні з дітьми із загальноосвітніх шкіл (66,39±4,28 %, p˂0,001). Найчастіше у дітей із ЗЩА зустрічаються аномалії зубних рядів: в основній групі – у 93,35% обстежених, у контрольній групі – у 60,49 %. Серед дітей основної групи із аномаліями положення окремих зубів оральне положення 
зустрічається, в середньому, у 18,34±6,39 %, вестибулярне положення – у 16,89±6,19 %, тортоаномалія – у 15,92±6,10 %, супраоклюзія – у 8,21±4,48 %, мезіальне положення – у 7,10±4,36 %, дистальне – у 5,63±3,69 %, інфраоклюзія – у 3,10±2,46 %, та транспозиція – у 1,14±1,12 %.

Результати дослідження свідчать, що скупченість зубів як на верхній щелепі, так і на нижній визначено дещо частіше (6,52±3,88 % та 15,35±6,08%, відповідно) у дітей основної групи в порівнянні із дітьми контрольної групи. Серед аномалій форми зубних рядів домінує звуження (12,20±5,29 %) та V – подібна форма зубного ряду (10,44±5,24 %).

Висновки.
Отже, результати проведених досліджень свідчать про високу поширеність аномалій зубних рядів у структурі ортодонтичної патології у дітей інтернатних закладів, що становить 93,35 %. Отримані дані свідчать про гостру необхідність потреби у ортодонтичному лікуванні у дітей даної категорії та необхідності раннього виявлення факторів ризику формування зубощелепних аномалій.
Ключові слова: діти, зубощелепні аномалії, аномалії зубних рядів.

Академічні перетворення в кінці ХХ і на початку ХХІ століть мають більш широке охоплення в силу свого глобального характеру, а також чисельності закладів та кількості людей, що залучені до цього процесу [6; 10; 13]. Другу половину ХХ та початок ХХІ століття можна вважати періодом радикальних трансформацій сфери вищої освіти. Незважаючи на те, що в багатьох країнах відбувались природні та техногенні катастрофи, їхні наслідки не мали такого масштабу, як зміни, спричинені коронавірусною хворобою [10; 15; 16]. За оцінкою ЮНЕСКО, світова система вищої освіти переживає «академічну революцію», що характеризується безпрецедентними за своїми масштабами та різноманітністю іноваціями [2; 3; 6-8; 10; 15]. Можна стверджувати, що зміни, які відбулися в останній час, були настільки ж радикальними, як і перетворення ХІХ століття, коли створювалися «дослідницькі» університети [1; 6; 11]. У форс-мажорних умовах є необхідним створення ефективного механізму забезпечення академічної етики та якості освітньої діяльності, звуження потенційного «поля» корупції та залучення стейкхолдерів до державно-громадського управління сферою вищої освіти [1; 3; 6]. Перші кроки на шляху реалізації цих аксіом є складними, але які вже сьогодні дають позитивні наслідки [6]. Проте якість навчальних матеріалів з позицій доброчесності в умовах дистанційної освіти може бути недостатньою, що потребує нових грунтовних досліджень для виявлення та елімінації недоліків [1-3]. Наслідком ситуації, що склалася, стало зростання загальної цікавості всіх верств населення до дистанційного навчання в період пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, тобто гострої респіраторної хвороби COVID-19 [9; 16], вимушено продовженого на період повномасштабної війни. Дистанційне навчання не вимагає безпосередньої присутності у закладі вищої освіти, тому студенти мають можливість відвідувати онлайн-заняття навіть якщо стан здоров’я не дозволяє робити це особисто. Завдяки такій формі навчання вони можуть отримувати навчальний матеріал у зручний для себе час, а також навчатись у закладі освіти будь-якої країни світу незалежно від місця проживання, що спрощує отримання необхідних знань [10; 16]. 

У розвитку карієсу вагоме значення має ротова рідина, оскільки це комплексна біохімічна рідина, що забезпечує мінералізацію тканин зуба після їх прорізування. Тому вивчення мінералізувальних властивостей ротової рідини як маркера ефективності методів профілактики карієсу фісур постійних зубів у дітей є актуальним.

Дослідження спрямоване на вивчення несприятливого впливу пероксидації ліпідів на сперматогенез при ідіопатичному чоловічому неплідді. Дослідження проведено на сім’яній плазмі 56 чоловіків із нормозооспермією і 30-и із олігоастенозооспермією. Рівні малонового діальдегіду, цинку, фруктози, активності NO-синтази та глутатіонпероксидази (GP) у спермальній плазмі корелювали з кількістю та рухливістю сперматозоїдів. Рівень малонового діальдегіду та активність NO-синтази в еякуляті були значно вищими, тоді як цинк, фруктоза і GP були значно нижчими при олігоастеноспермії, ніж при нормозооспермії (p<0,001). Встановлений негативний кореляційний зв'язок між вмістом малонового діальдегіду та активністю NO-синтази з кількістю та рухливістю сперматозоїдів при олігоастеноспермії. Підвищення рівня малонового діальдегіду, NO-синтази в спермі та зниження рівнів цинку та GP при олігоастеноспермії можуть бути відповідальними за порушення цілісності мембран сперматозоїдів і відіграють роль у пошкодженні ДНК сперматозоїдів. Позитивний кореляційний зв'язок між вмістом цинку з кількістю сперматозоїдів і рухливістю сперматозоїдів вказує на важливу роль цинку в сперматогенезі. Таким чином, ці параметри можуть бути корисними для визначення фертилізаційного потенціалу сперматозоїдів у діагностиці, прогнозі та лікуванні чоловічого непліддя, особливо ідіопатичного непліддя.

Високий рівень патології молочної залози (МЗ), який фіксується у світі та виражена тенденція до його зростання впродовж останніх десятиліть роблять особливо актуальним пошук ефективних методів її ранньої діагностики [1-3]. Для об'єктивної оцінки стану МЗ сьогодні пріоритетними є променеві методи обстеження, зокрема –мамографія, УЗД та МРТ, що дозволяють діагностувати навіть незначні зміни в структурі МЗ на ранніх етапах їх розвитку та, при необхідності,вчасно і ефективно проводити їх корекцію [4-8]. Численні описані результати обстежень МЗ із 
застосуванням різних методів діагностики свідчать про значну варіабельність та виражену вікову динаміку її структури [3, 4]. Верифікація типу  будови МЗ є важливою при візуалізації в ході діагностичного чи скринінгового огляду та має суттєве значення для вибору подальших методів обстеження.