Наше дослідження стосується тривалого впливу налбуфіну (опіоїду) на стан ендотеліоцитів судин гемомікроциркуляторного русла ободової кишки на субмікроскопічному рівні. Результати експериментального дослідження свідчать, що тривалий вплив опіоїду призводить до дезорганізації ендотеліоцитів на субмікроскопічному рівні вже через 2 тижні експерименту і наростають впродовж наступних термінів дослідження. Зокрема, виявляли збільшені, неправильної форми ядра ендотеліоцитів, набряк цитоплазми з пошкодженими органелами, базальна мембрана була потовщена, що є підгрунтям для погіршення кровопостачання досліджуваного органу та розвитку кишкової патології.
Ключові слова: ендотеліоцити, ультраструктура, ободова кишка, налбуфін, експеримент.
Abstract. The research is about the prolonged exposure to the nalbuphine (opioid) on the endotheliоcytes of the vessels of the haemomicrocirculatory bed of colon at the submicroscopic level. The results of the investigation show that the prolonged opioids exposure leads to disorganization of endotheliocytes at the submicroscopic level already after 2 weeks of the experiment and grew over the next periods of the investigation. Specifically, we observed enlarged, irregularly shaped of endotheliocytes nuclei, their cytoplasm swollen and organelles are damaged in it, the basement membrane thickened, that plays an important role in the interruption of the blood supply to examined organ and development of intestinal pathology.
Key words: endotheliocytes, ultrastructure, colon, nalbuphine, experiment.

Глобальна поширеність цукрового діабету (ЦД) не -ухильно зростає протягом більше 50 років і в даний час досягла масштабів пандемії. Поширеність як діагностованого, так і недіагностованного ЦД оцінювалася в 9,3% (463 мільйони чоловік) в 2019 році і, за прогнозами, зросте до 10,2% (578 мільйонів) до 2030 року і 10,9% (700 мільйонів) до 2045 году, а отже кожній четвертій дорослій людині в багатьох країнах світу доведеться жити з цим захворюванням (Cho NH, Shaw JE, 2018; Federation ID. IDF Diabetes Atlas, 9th ed. Brussels, Belgium, 2019). Для діагностики діабетичної мікроангіопатії велике значення має морфологічне дослідження, що дозвляє виявити найбільш ранні стадії ураження дрібних судин, ще до виникнення клінічних проявів, що важливо для прогнозування захворювання та правильного лікування хворих (Maldonado G, Guerrero R, Paredes C, Ríos C, 2017). В основі розвитку мікроангіопатій при цукровому діабеті є потовщення основної перетинки судин мікроциркуляторного русла з виявленням зон гіалінозу; звуження судинного просвіту, за рахунок набряку клітин ендотеліального шару; появою вогнищ десквамації ендотеліоцитів з явищами мікротромбозу; зменшення або тотальна відсутність перицитів (Hudz AS, Maksimtsyv ML, 2017; Tykhonova TM, 2019; Goncharenco OV, 2016).
Отже, вище наведене свідчить про доцільність дослідження особливостей перебудови ланок гемомікроциркуляторного русла стінки аорти білого 
щура за умови експериментального цукрового діабету.

Термометричний та термографічний методи дослідження відіграють важливу роль в діагностиці офтальмологічних захворювань. Зміна температурного балансу є одним з інтегральних феноменів, що відображає інтенсивність трофічних та біохімічних процесів в очному яблуці. Термографія стала одним із методів, які дозволяють визначити ступінь активності патологічного процесу, виявити рецидиви захворювання на різних етапах, прогнозувати його перебіг і оцінювати ефективність консервативного лікування. 
Термометрія часто застосовується як засіб диференційної діагностики судинних невритів від банальних невритів зорового нерва, як додатковий критерій оцінки ступеня активності і поширеності увеїту у дітей. Термометрія характеризується високою точністю, чутливістю і не потребує великих затрат часу. Але в доступній літературі ми не виявили даних про те, чи можливим є застосування термометричного методу для ранньої діагностики та контролю ефективності лазеротерапії венозного застою в очному яблуці. З метою вивчення цього питання і проведене дане дослідження.

Порушення прозорості оптичних середовищ ока, зокрема рогівки, є несприятливим та грізним ускладненням великої групи захворювань органу зору. Однією з причин зниження прозорості трансплантанта в післяопераційний період є васкуляризація рогівки. Вростання судин у рогівку призводить до зниження її оптичних властивостей, відкладення ліпідів, а також до посилення процесів рубцювання. Ріст новоутворених судин супроводжує місцеве запалення септичної або автоімунної природи, посттравматичну регенерацію, гіпоксію переднього сегмента очного яблука. Проте в літературі практично відсутні роботи, що стосуються дослідження стану оптичних середовищ очного яблука при порушенні венозної гемодинаміки, хоча це питання є важливим для розуміння взаємозв’язку будови та функції органу зору за нормальних фізіологічних умов та при офтальмопатології.

В теперішній час спостерігається неухильне зростання судинних захворювань очного яблука котрі є однією з причин, що призводять до сліпоти і слабобачення. Патологія органу зору, спричинена порушенням венозної гемодинаміки внаслідок тромбозу венозного русла, включаючи і кавернозний синус, трапляється в практичній офтальмології досить часто. Тому вивчення морфофункціональних основ компенсаційно-адаптаційних процесів, які можуть мати місце при порушені відпливу венозної крові та питання ранньої діагностики, контролю ефективності лікування та профілактики цієї патології, заслуговує відповідної уваги. В медицині широке застосування знайшли оптичні квантові генератори, які дають низькоінтенсивне лазерне випромінювання в червоній ділянці спектру. Накопичений певний досвід по використанню низькоінтенсивного 
лазерного випромінювання в практичні офтальмології, зокрема в комплексному лікуванні запальних, дистрофічних, травматичних процесів ока та тромбозу вен сітківки. Але в доступній нам літературі даних, що стосуються впливу низькоінтенсивного лазерного випромінювання на судинне русло власне судинної оболонки за умов венозного застою нами не виявлено. З метою вивчення цього питання і проведене дане дослідження.