УДК 612.014.1+612.014.46):615.212.7

У сучасному світі існує значна кількість екзогенних чинників, що сприяють виникненню порушень, пов’язаних зі зміною біохімічних показників. Одним з таких чинників є довготривале вживання опіоїдних анальгетиків з лікувальною метою, а також вживання препаратів опіоїдного ряду без медичних на то показань людьми, що належать до категорії наркозалежних. Усе частіше лікарі різного профілю зіштовхуються з проблемою лікування різних нозологій у людей з опіоїдною залежністю. Це різко утруднює процеси корекції основної патології за рахунок наслідків, що виникають при хронічному вживанні препаратів опіоїдного ряду. Мета дослідження – з’ясувати динаміку зміни показників оксидативного стресу крові щурів у нормі та впродовж субхронічного та хронічного експериментального опіоїдного впливу. Матеріал і методи. Матеріалом дослідження слугували статевозрілі, безпородні щури-самці в кількості 38 тварин, масою 160,0-270,0 г, віком 4,5-7,5 місяців. Тваринам проводили ін’єкції препарату налбуфін внутрішньом’язово, щоденно 1 раз на добу в одному проміжку часу (10-11 година ранку) упродовж 70 діб. Початкова доза налбуфіну впродовж перших 2-х тижнів становила 0,212 мг/кг, наступних 2 (II-IV тижня) – 0,225 мг/кг, наступна (IV-VI тижня) – 0,252 мг/кг, наступна (VI-VIII тижня) – 0,260 мг/кг, а впродовж (VIII-X тижня) – 0,283 мг/кг. У такий спосіб створювали умови хронічного опіоїдного впливу. Результати дослідження та їх обговорення. У результаті проведеного нами експериментального дослідження впливу опіоїдного анальгетика на показники оксидативного стресу крові щурів наприкінці 2-го тижня спостерігали недостовірне збільшення малонового діальдегіду та дієнових
кон’югатів з достовірним зниженням показника церулоплазміну. Наприкінці 6-го тижня введення опіоїдного анальгетику простежували стійку тенденцію до продовження збільшення малонового діальдегіду й дієнових кон’югатів та подальше зниження показника церулоплазміну. Усі показники мали статистично у доведену різницю за порівнянням із контрольною групою. Після 10 тижнів експериментального опіоїдного впливу у тварин експериментальної групи всі показники продовжували попередньо виявлену динаміку та досягли максимального значення різниці порівняно із контрольною групою.

Висновки.
Проведені дослідження дають змогу з’ясувати особливості зміни показників оксидативного стресу кро-
ві щурів у субхронічний та хронічний періоди експериментального опіоїдного впливу.

УДК 611.716.4-018.4:612.015.31]-08:616-001.5-092.9

Численні літературні джерела свідчать, що злами щелеп за частотою поступаються лише зламам кінцівок, порушення цілісності кісткової тканини щелеп є частим ускладненням операції екстракції зубів, кісткоруйнуючих травм щелепа зазнає при проведенні резекції верхівки кореня зуба, встановленні
дентальних імплантів тощо. З огляду на структурно-функціональні характеристики щелеп, пов’язані з наявністю (або частковою чи повною відсутністю) зубів, розподілом тиску при кусанні та жуванні, процеси відновлення цілісності та якості кісткової тканини щелеп мають певні особливості перебігу, які необхідно брати до уваги як при лікуванні кісткоруйнуючихь травм, так і при плануванні різних варіантів дентального протезування.

УДК 611.728.2+611.718.4):612.76]-073.75-08

З метою з’ясування динаміки змін, що розвиваються на фоні вимушеної імобілізації кінцівок в експерименті виконано дослідження на 25 білих безпородних статевозрілих щурах-самцях віком 3-3,5 місяці і масою 180-
200 г. Вимушену гіподинамію моделювали шляхом іммобілізації задніх кінцівок гіпсовою пов'язкою по типу кокситної (з укріпленням металевим дротом), з повним обмеженням рухів у кульшових та колінних суглобах.
Терміни спостереження становили 3, 4, 5 і 6 тижнів. Впродовж експерименту спостерігали за поведінкою та активністю щурів, їх апетитом, а також проводили рентгенологічний контроль кульшового суглоба.

Хворі з дегенеративними захворюваннями хребта - "складні пацієнти". Часто, змучені багаторічними болями, вони мають залежність, а часом і толерантність до різних анальгетиків, що сильно знижує ефективність консервативного лікування.
За умов тотальної гіподинамії, надмірних фізичних навантажень в поєднанні із впливом зовнішнього середовища, що продовжує забруднюватись внаслідок техногенних катастроф, токсично-наркотичних чинників, господарської діяльності людини, патології хребта посідають одне з чисельних місць серед проблем сучасної медицини

УДК: [612.211:616.216] – 002.2 – 006.5 – 078:57.083.6’175.8;612.017.1

Резюме. Свинець і фтор окремо та одночасно надходять в організм людини з водою, харчовими продуктами, атмосферним повітрям і пору- шують метаболічні процеси у тканині печінки. Послідовне застосування комплексу біопротекторів, що зменшують негативну дію свинцю і фтору, вивчено недостатньо.

Мета роботи – дослідити динаміку змін активності аланінамінотрансфе- рази та аспартатамінотрансферази в сироватці крові лабораторних тварин за умов тривалої окремої та одночасної дії свинцю і фтору без застосуван- ня біопротекторів та під час послідовного додавання пектину, пектину і кальцію та комплексу пектину, кальцію й антиоксидантів до стандартного раціону тварин.

Матеріали та методи. На білих щурах проведено 4 серії досліджень, кожна – за схемою ортогонального планування 22. Водні розчини Pb(NO3)2 і NaF окремо та одночасно вводили у шлунок протягом 30 днів: у І серії – без біопротекторів, у ІІ серії – на фоні пектину, у ІІІ серії – пектину і кальцію, у IV серії – комплексу пектину, кальцію та антиоксидантів – вітамінів С і Е, β-каротину, селену. На 3-тю, 15-ту і 30-ту доби в І і ІІ серіях дослідів та 30-ту добу в ІІІ і IV серіях дослідів у сироватці крові тварин визначили активність аланін- та аспартатамінотрансферази.

Результати. Окрема та одночасна дія свинцю і фтору призводить до підвищення активності аланін- та аспартатамінотрансфераз у сироватці крові. Максимальні зміни спостерігалися наприкінці досліду. Протекторна роль пектину за умов довготривалої дії фтору та одночасної дії свинцю і фтору виявилася недостатньо ефективною. Одночасне вживання кальцію і пектину значно знижувало приріст активності амінотрансфераз, що ха- рактеризує покращання метаболічного і функціонального стану печінки. Комплекс біопротекторів відновив активність ферментів у сироватці крові.

Висновки. Комплекс пектину з кальцієм та антиоксидантами можна вважати оптимальним засобом корекції активності амінотрансфераз у си- роватці крові за умов тривалої окремої та одночасної дії свинцю і фтору на організм.