Представник сімейства Coronaviridae, SARS-CoV-2 — це несегментований РНК-вірус із оболонкою, що характеризується короноподібними шипами на зовнішній поверхні. SARS-CoV-2 містить ланцюги РНК, які кодують чотири основні структурні білки: шип, оболонку, мембрану та нуклеокапсид, 16 неструктурних білків і кілька додаткових білків. Кожен крок циклу інфікування та реплікації SARS-CoV-2 є потенційною мішенню для противірусного втручання, включаючи проникнення в клітину, реплікацію геному, дозрівання вірусу або вивільнення вірусу. Однак зв’язування білка вірусу SARS-CoV-2 з рецептором ангіотензинперетворюючого ферменту-2 (ACE2) на поверхні клітини людини є критичним етапом під час інфікування клітин людини. Таким чином, інгібітори проникнення в клітини можна використовувати для запобігання інфекції SARS-CoV-2, а також для скорочення перебігу інфекцій COVID-19, перешкоджаючи вірусним частинкам інфікувати клітини людини.
Демографічна криза в Україні є соціально-медичною проблемою, що обумовлена соціально-економічними факторами, наслідками пандемії COVID-19, яка продовжується в умовах війни. Пандемія COVID-19 глибоко вплинула на життя населення планети. Захворювання має широкий спектр наслідків на здоров’я людини, в тому числі і на жіночу репродуктивну функцію.
Морфологічний стан кровоносного русла очного яблука безперечно відіграє основну роль у забезпеченні функціонування органа зору. Судинна оболонка ока особливо гостро реагує на вплив патогенних чинників різного генезу. Мета дослідження – з’ясувати закономірності субмікроскопічних структурних змін судинної оболонки очного яблука за умов цукрового діабету та впливу налбуфіну в експерименті.
Цукровий діабет зумовлює розвиток важких ангіопатій органа зору, лікування яких викликає значні труднощі. Без вивчення морфології судинної оболонки очного яблука за умов цукрового діабету неможливе ефективне лікування патології органа зору.
Налбуфін – це потужний опіоїдний знеболювальний засіб при больовому синдромі різного генезу та інтенсивності. Проте слід пам’ятати, що налбуфін – наркотичний анальгетик, наслідки вживання якого дуже сумні для фізичного та психічного здоров’я. При налбуфіновій залежності страждають практично всі органи і системи людини (Валько ОО, 2020). Так, при опіоїдному лікуванні пацієнтів спостерігаються побічні ефекти, зокрема з боку товстої кишки, об’єднані під назвою опіоїд-індукована дисфункція кишки, що пов’язано з їх впливом на епітеліальну секрецію та перистальтику (Allen-Brady K, 2020). Тому, безумовно, актуальними є дослідження впливу налбуфіну різної тривалості на товсту кишку, зокрема ободову кишку. Отримані дані допоможуть поглибити уявлення про вплив налбуфіну на ободову кишку та розробити методи профілактики цих захворювань в гастроентерології