УДК: 616"364"(063) 

Дана робота присвячена поширеному патологічному стану, особливо актуальному серед військовослужбовців, в яких він виникає внаслідок інтенсивних фізичних навантажень і важких умов праці. За особистими спостереженнями за останні 2 роки значно зросла кількість пацієнтів саме з поперековою радикулопатією, і більша частина цих пацієнтів – військові. Дана патологія має негативний вплив на якість життя та працездатність. Метою даної роботи є оцінити якість життя пацієнтів з поперековою радикулопатією до та після проведеного курсу реабілітації. 

УДК 001 (063) 

Вступ. Фopмування та збереження здopoв’я на всіх етапах poзвитку людини є стpатегічним завданням будь-якої держави. Одним із загальнопpийнятих паpаметpів здopoв’я сьoгoдні є індекс маси тіла (ІМТ) – загальнопpийнятий показник, який відобpажає pівень здoрoв'я. Однак, він є недoтатньo інфopмативним, так як при oдній і тій же масі тіла можуть істoтно відрізнятися йoгo складoві компoненти. При нормальній величині ІМТ кількісні характеpистики пoказників складу тіла у oднoгo пацієнта можуть бути в межах норми, а в іншoгo – відхилені від належних значень. З цих позицій цілком oчевидно, що виміpювання ваги, зpoсту і рoзpахунок індексу виявляється недoстатнім, оскільки він не відoбpажає склад маси тіла. Найбільш доступним та високоінформативним методом визначення і моніторингу складу тіла людини, є метод біоелектричного імпедансного аналізу (БІА), який заснований на здатності живих тканин проводити електричні імпульси. Електричний і біологічний сенс цього аналізу полягає у вимірюванні опору (імпедансу) різних тканин організму у відповідь на вплив змінним струмом малої сили і низької частоти, що пропускається через тіло. Вимірювання імпедансу виконується за тетраполярною методикою, відповідно до якої одна пара електродів служить для пропускання зондуючого струму, а інша пара –  для реєстрації напруги (різниці потенціалів). Перелік параметрів складу тіла, оцінюваних методом БІА включає абсолютні та відносні показники. Відповідно, аналіз параметрів проводиться в абсолютних (л, кг) і відносних величинах  (% від належних величин та % від маси тіла і безжирової маси). 

УДК 613.4(043.3)+61:796(043.2) 

В умовах сьогодення, які диктує війна з РФ, соціально- економічний тягар обмежень життєдіяльності внаслідок мінно- вибухових, вогнепальних поранень та пошкоджень, набуває більшої важливості, зважаючи на збільшення кількості осіб з обмеженнями життєдіяльності, як серед військовослужбовців, так і серед цивільного населення. Виживання після серйозних захворювань і травм залишає зростаючу кількість людей зі складними проблемами функціонального дефіциту. Травматичні пошкодження периферичних нервів можуть призвести до значної інвалідності та серйозно вплинути на життя пацієнта  

УДК 616.875–06–07
Біль голови (БГ), або цефальґія – один із найчастіших неврологічних розладів, що його відносять до 20 найбільш інвалідизувальних захворювань у світі. Більшість випадків БГ є доброякісними, інші потребують постійного спостереження і лікування, а деякі загрожують життю пацієнта. Цефальґія є всесвітньою проблемою, адже уражає людей незалежно від віку, раси, статку та місце проживання. Згідно з дослідженням глобального тягаря хвороб, яке виявило основні причини непрацездатности в світі й кількість років життя (yearslostdueto disability - YLD), втрачених унаслідок погіршення здоров’я без урахування смертей, БГ є четвертою причиною значних соціально-економічних втрат для суспільства. У країнах Східної Європи й у Сполучених Штатах Америки БГ розглядається як важлива медична та економічна проблема.
У більшости європейських країн є профільні асоціації, які координують освітню, дослідницьку та
практичну роботу в цьому напрямі [1]. Лікар мусить знайти причини БГ, оскільки правильний діагноз є
передумовою адекватного лікування. Невролог має знати класифікацію, діагностику, принципи лікування БГ. У медичній практиці найчастіше трапляється первинний БГ (мігрень, біль напруги, кластерний).
Вторинний БГ розпізнають рідше, що може призвести до трагічних наслідків

УДК: 378.147.091.33-048.63:61(063) 

Розвиток сучасних технологій і дбайливе ставлення до безпеки пацієнтів та медичного персоналу призвели до надмірної розумної цікавості щодо розвитку використання медичної освіти на засадах моделювання. Моделювання клінічних сценаріїв із метою здобуття знань і компетентностей не є новою концепцією в структурі медичної освіти та підготовки персоналу як у сьому світі, так і в Україні. Докази, які свідчать про важливу роль використання симуляційних методів навчання дедалі більше зростають, що підтверджується неабияким збільшенням досліджень, які демонструють, як задоволеність здобувачів освіти перебігом навчання, так і покращенням у них самооцінки та впевненості, а також вдосконаленням професійних умінь і знань. Однак, існує і протилежна думка, яка заперечує взаємозв’язок навчання методом медичної симуляції з об’єктивним покращенням результатів лікування пацієнтів.