УДК 613.4:616.1-084(477.83)

Резюме. Згідно із сучасними уявленнями, до поняття «здоров’я» входить багато складових – фізична, психічна, інтелектуальна, емоційна, духовна, соціальна та моральна, які разом утворюють єдиний комплекс здоров’я людини. Для забезпечення стану здоров’я необхідним є дотримання здорового способу життя та проходження профілактичних оглядів у лікаря для запобігання і вчасного виявлення патологічних відхилень. 30 вересня у Львові відбувся благодійний захід – «День здоров’я для Перемоги». Під час проведення заходу учасники мали змогу спробувати різні види фізичної активності, послухати лекції про здоровий спосіб життя, а також перевірити стан свого здоров’я і визначити свій серцево-судинний ризик.

Ключові слова: здоров’я, фактори серцево-судинного ризику, фізична активність.

УДК 616.718.1-009.7-08:615.214.23

Анотація

Вступ. Хронічний біль у нижній частині спини – джерело страждань мільйонів людей, а також одна з основних причин інвалідизації населення в розвинутих країнах світу. На жаль, сьогодні не існує однозначного уявлення про патогенез хронічного болю, а також узагальненого послідовного підходу до лікування. Формування хронічного болю – складний та багатогранний процес, на який можуть впливати різні фактори. У статті проаналізовано клінічний перебіг больового синдрому, проаналізовано показники тривожності, депресії, якості життя та оцінено рівні субстанції Р і кортизолу в крові пацієнтів на тлі лікування дулоксетином.

Мета дослідження – оцінити вплив дулоксетину на клінічний перебіг та біохімічні показники у пацієнтів із хронічними вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами після комплексного стаціонарного лікування.

Методи дослідження. Проведено комплексне клінічне обстеження та визначення біохімічних показників (кортизолу і субстанції Р) у сироватці крові 45 пацієнтів (середній вік – (41,2±11,2) року, кількість чоловіків – 26 (57,7 %), кількість жінок – 19 (42,3 %)). Біохімічні показники визначали методом імуноферментного аналізу без екстракції в зразках сироватки крові.

Результати й обговорення. Через 8 тижнів приймання дулоксетину в дозі 60 мг 1 раз на день у пацієнтів із хронічними вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами зменшилось вираження больового синдрому, вірогідно (р<0,05) знизилась поширеність клінічних симптомів (напруження мʼязів спини, анталгічного сколіозу, симптому Ласега), покращилась рухомість поперекового відділу хребта (за даними пальце-підлогової проби, з (23,12±2,31) до (16,46±2,26) см). Також вірогідно зменшились показники тривожності, депресії та поліпшилась якість життя (р<0,05). Рівень субстанції Р у крові знизив­ся з (8,25±2,35) до (6,11±2,71) нг/мл, а кортизолу – з (379,3±93,1) до (212,2±88,0) нмоль/л (p>0,05).

Висновок. Призначення дулоксетину після закінчення стаціонарного лікування пацієнтів із хронічними вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами приводить до покращення клінічних метрик, зменшення вмісту кортизолу і субстанції Р у крові.

УДК 614.88:355

Резюме. У статті висвітлено особливості надання допомоги постраждалим в умовах військових дій. Найбільш результативним сьогодні вважається американський стандарт надання допомоги пораненим (Tactical Сombat Сasualty Сare – TCCC), що передбачає сукупність послідовних дій до прибуття пораненого в медичний заклад та включає допомогу під вогнем, алгоритм надання допомоги в умовно безпечному місці й допомогу на етапі тактичної евакуації. Дотримання відповідних рекомендацій забезпечує порятунок життя максимальної кількості поранених.
Ключові слова: тактична медицина, перша допомога пораненим.

Постійно зростаюча шкодочинна дія ендо- (продукти запальних процесів тканин статевих органів) та екзогенних факторів (умови зовнішнього середовища) на організм жінок і тварин (корови) призводить до суттєвого зниження заплідненості яйцеклітин при паруванні та штучному осіменінні. Тому метою досліджень було виявлені зміни ознак фізичного стану (колір, консистенція, плинність, домішки тощо) та співвідношень (гомеостаз) маси Н₂О, органічних (ОР) і неорганічних (НР) речовин матково-вагінального слизу (МВС) використати для оцінки їх шкодочинного впливу на рівень запліднюваності корів після їх першого осіменіння. Для досліджень застосували методи: окомірної оцінки фізичного стану свіжоотриманого слизу; гравіметричної оцінки особливостей змінених параметрів маси складових його сухого залишку (СЗ); математико-статистичного аналізу визначених показників. Визначені гравіметричним методом особливості дисбалансу маси (г, мг), її розподілу (%) та співвідношень (Іm:1, Іс:1) у системі типу «середовище – речовина» за шкодочинної дії ендогенних факторів (продукти запальних процесів) свідчать, що виділеним під час тічки секретам статевих органів властиві не лише зміни ознак, але і в ±2–4 рази інші ніж норма (контроль) показники маси складових. За таких обставин розподіл речовин у зразках СЗ дослідної групи виражено рядом, де маса ОР₁˃НР˃ОР₂, але контрольної – НР˃ОР₁˃ОР₂. Це означає, що виділені статевими органами корів продукти запальних процесів змінюють норму гомеостазу маси (розподілу складових) ОР і НР біологічної системи типу «середовище – речовина». Показники отриманих співвідношень маси між парами складових Н₂О:СЗ; Н₂О:ОР₂, Н₂О:ОР₁, Н₂О:НР (контроль – 63:1, 586:1, 231:1, 109:1; дослід – 42:1, 310:1, 87:1, 112:1), за винятком пари Н₂О:НР (Р˂0,05), свідчать про наявність вірогідних змін гомеостазу ОР і НР у системі «Н₂О – складові». Висока ймовірність (Р˂0,02; ˂0,001) виявлених змін властива системі «СЗ – складові», а саме: якщо середні показники співвідношень пар СЗ:ОР₂; СЗ:ОР₁; СЗ:НР зразків контрольної групи становлять 9:1, 4:1, 2:1, то дослідної – 7:1, 3:1, 2:1

УДК 616.288.7–089.197.7–06–038–084

Резюме. Вродженою клаповухістю страждає близько 5% людства, що, як правило, є причиною виражених психо-соматичних розладів. Незважаючи на багаторічний досвід естетичної хірургії, дотепер не існує оптимального способу отопластики. Мета. Розробити методику хірургічної корекції вродженої відстовбурченості вух задля оптимізації безпосередніх та віддалених результатів отопластики. Матеріал і методи. Нами обстежено 120 пацієнтів з вродженою клаповухістю. Віддаль від соскоподібного відростка до вушної чаші більше за 20 мм та аурікуло-цефальний кут понад 30° вважали об'єктивною ознакою клаповухості. Хірургічну корекцію саме високої чаші та збільшеного аурікуло-цефального кута визначено
провідними векторами у розробці оригінальної методики отопластики. Під місцевою анестезією «S» – подібним розрізом шкіри просуваємось на глибину до охрястя задньої поверхні вушного хряща. Проводимо дугоподібний розріз хряща чаші на усю глибину, мобілізуємо за допомогою распатора охрястя та шкіру передньої поверхні вушної раковини від хрящової «пелюстки» до межі зовнішнього слухового проходу. Основу хрящової «пелюстки» розсікаємо на 2/3 товщини по вертикальній осі між ніжкою завитка та протикозелком. Завершальним етапом операції є ощадлива резекція надлишків шкіри, зашивання рани обвивним швом, ліквідація «мертвого» простору з метою профілактики гематом.
Результати. Використання запропонованої методики «пелюстки» 98 (81,3%) пацієнтів оцінили результат отопластики, як добрий, 17 (14,3%) пацієнтів оперованих оцінили результат корекції клаповухості, як задовільний. Незадоволеними результатом були 5 (4,3%) оперованих.
Висновки. Можна констатувати, що розроблена методика «пелюстки» надійно ліквідовує «пружини пам’ять форми», створюючи стабільний хрящовий каркас та природню форму зовнішнього вуха, одночасно мінімізуючи рецидивів клаповухості в майбутньому.
Ключові слова: естетична хірургія, клаповухість, отопластика, ускладнення, рецидиви, профілактика.