УДК : 614.27:615.

Фолієва кислота є ключовим мікронутрієнтом, особливо важливим у період вагітності через її роль у профілактиці вроджених вад розвитку плода, зокрема дефектів нервової трубки. Метою дослідження була комплексна оцінка аптечного асортименту лікарських засобів і дієтичних добавок, що містять фолієву кислоту, а також вивчення рівня обізнаності студентів-фармацевтів щодо її функціонального значення, нормативного регламентування застосування жінками. Об’єктом дослідження виступили дані Державного реєстру лікарських засобів України та платформи Tabletki.ua станом на 01.01.2025 р., а також результати анкетування 37 студентів IV–V курсів фармацевтичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Встановлено обмежений асортимент лікарських засобів із фолієвою кислотою (6 позицій) та значну присутність дієтичних добавок з різним дозуванням і додатковими компонентами. Виробники представлені як вітчизняними, так і іноземними фірмами. Результати опитування студентів старших курсів фармацевтичного факультету показало недостатню обізнаність їх щодо профілактичної ролі фолієвої кислоти, позаяк майже половина опитаних (48,6 %) не орієнтується в оптимальних термінах її приймання, а низка респондентів зазначили інші свідповіді: вплив фолієвої кислоти на імунну систему (32,4 %), регуляцію функції щитоподібної залози (16,2 %) та покращення зору (2,7 %), що не належить до її встановлених властивостей. Власне більшість опитаних (понад 70 %) оцінили власну поінформованість про застосування фолієвої кислоти недостатньою. Зазначене свідчить про потребу в поглибленому вивченні теми в межах освіти і професійного розвитку та підтверджує доцільність обраної стратегії – інформування студентів після опитування про вітчизняні й міжнародні нормативи споживання фолієвої кислоти, що позитивно вплине на підвищення рівня їхньої обізнаності.

10 жовтня 1965 року народилася Оксана Левицька – доктор фармацевтичних наук, професор кафедри організації і економіки фармації ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького». Оксана Левицька – знана дослідниця, талановитий педагог і мудра наставниця. Вона гармонійно поєднала у собі глибокий інтелект науковця та невичерпну щирість і сердечність справжньої Українки. Життєвий та науковий шлях Оксани Романівни не просто відміряний роками, а наповнений світлом, беззавітною добротою та глибокою любов’ю до фармації.

УДК 61(091)

Стаття спрямована на комплексне дослідження взаємодії польських та українських медичних еліт у міжвоєнному Львові (1918 – 1939 рр.) крізь призму професійної етики та наукової солідарності. Авторка аналізує, як спільна лабораторна та клінічна діяльність ставала інструментом  деескалації міжнаціональної напруги та формою соціальної резистентності в умовах політичної кризи. Дослідження ґрунтується на принципах історизму та об’єктивності. Використано історико-генетичний метод для простеження еволюції наукових шкіл, просопографічний аналіз для реконструкції мереж особистих контактів вчених та метод компаративістики для зіставлення стратегій розвитку українського і польського медичних середовищ. Особливу увагу приділено герменевтичному аналізу фахової періодики. Доведено, що лабораторна наука Львова функціонувала як інтегрована екосистема, де наукові здобутки світового рівня (школи Вайгля, Парнаса, Гіршфельда) ставали спільним надбанням. Встановлено, що неформальний трансфер знань між університетськими кафедрами та українськими установами (Наукове товариство імені Т.Шевченка, шпиталь «Народна лічниця») дозволив впровадити передові методи серології, імунології та біохімії. Виявлено, що професійний етос лікарів забезпечив високу інституційну стійкість медицини регіону. Вперше міжнаціональна співпраця медиків Львова розглянута як цілісна стратегія спільної спадщини. У науковий обіг введено дані про участь українських фахівців у роботі світових лабораторій та проаналізовано роль «Лікарського вісника» як майданчика наукової дипломатії.

УДК 576.8: 616.311.2-002:616.322-002.2]-06

Мета дослідження. Визначення поширеності умовно-патогенних мікроорганізмів (їх видового складу),
асоційованих із рекурентним тонзилітом (РТ), у групі пацієнтів із хронічним катаральним гінгівітом (ХКГ) та
статистичне порівняння частоти виділення окремих представників аеробних, факультативно-анаеробних
та мікроаерофільних умовно-патогенних мікроорганізмів із різних локусів.

Методи дослідження. Для дослідження біотопу задньої стінки глотки, піднебінних мигдаликів та ясенної
борозенки з обстежених 138 пацієнтів обох статей віком 19–40 років було сформовано три групи: групу
А становили 77 пацієнтів з ХКГ на тлі РТ; групу Б –51 пацієнт з ХКГ без ЛОР-патології. Група В слугувала контролем і включала 10 стоматологічно та соматично здорових пацієнтів. Посів матеріалу із задньої стінки глотки, піднебінних мигдаликів та ясенної борозенки здійснювали на поживні середовища. Ідентифікацію одержаних ізолятів мікроорганізмів проводили за схемами, наведеними у визначнику Берджі. Результати статистично опрацьовували. Наукова новизна. У мікробному пейзажі ясенної борозенки осіб групи А превалювали бета-гемолітичні стрептококи (68,83 ± 5,31 % проти 25,49 ± 6,16 % у групі Б, р < 0,01) за повної
відсутності їх у групі В. Мікроорганізм Str. pyogenes частіше виявляли з мазків слизової зіву, ніж з ясенної
борозенки. Інші представники аеробної мікрофлори S. aureus, S. epidermidis виявлені у 14,28 ± 4,01 % та 27,27 ± 5,11 % обстежених пацієнтів групи А, проте у групі Б ці види простежувалися у суттєво меншої кількості осіб (3,92 ± 2,24 % та 13,72 ± 4,86 %, р1 < 0,01). Разом із тим Str. mutans та S. salivarius виділяли в найменшій кількості від пацієнтів групи А (15,58 ± 4,16%), і в найбільшій – від осіб групи В (50,0 ± 15,81 %).
Висновки. Таким чином, отримані результати дали змогу виявити суттєві порушення біотопів задньої
стінки глотки, піднебінних мигдаликів та ясенної борозенки саме в пацієнтів із ХКГ на тлі РТ.
Ключові слова: мікробіоценоз, задня стінка глотки, піднебінні мигдалики, ясенна борозенка, гінгівіт,
рекурентний тонзиліт.

 УДК : 616.12-009.72:616.988:578.834:613.84]-06

Хамуляк Христина Михайлівна. Прогнозування перебігу нестабільної стенокардії у пацієнтів з постковідним синдромом, залежно від фактору куріння  : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / Х. М. Хамуляк. - Львів, 2026. - 199 с. - Бібліогр.: с. 160 -180. (184 назви).

1. Наявність PACS у пацієнтів з НС асоціюється з більш вираженими порушеннями метаболічного профілю, передусім — з підвищенням рівнів ЗХС і ТГ приблизно на 10-13% (p=0,01), порівняно з пацієнтами без PACS. Фактор куріння в групах хворих на НС з і без PACS є незалежним предиктором поглиблення атерогенних змін ліпідного і вуглеводного обміну. Найбільш несприятливі порушення метаболічного статусу спостерігаються у підгрупі пацієнтів з поєднанням PACS та куріння, а саме — найвищі середні рівні ЗХС, ТГ, Інд.А, HbA1c та СК, найнижчі рівні ХС ЛПВЩ, що свідчить про взаємо посилюючий характер впливу цих двох чинників на кардіометаболічний профіль пацієнтів з НС.
2. У хворих на НС з PACS та фактором куріння реєструється найвищий ступінь активності системного запалення, що виявляється у 2,7 разів більшими медіанними рівнями СРБ (8,2 [7,6-9,1] мг/л), у 1,3-2,4 разів вищими медіанними значеннями лейкоцитарних маркерів запалення NLR, MLR, SII, SIRI, AISI, і достовірно у 2,2-5,8 разів більшими частками осіб із перевищенням оптимально граничних рівнів NLR, MLR, PLR, SII, SIRI (частки 31-61%), порівняно з пацієнтами без PACS та без фактору куріння (частки 6-25%), а також — істотно вищими рівнями перелічених показників, порівняно з хворими на НС, у яких реєструється лише один із цих двох чинників. PACS та куріння чинять незалежний адитивний несприятливий вплив на системний і гематологічний запальний профіль пацієнтів із НС.
3. Порівняно з хворими на НС без PACS, серед пацієнтів з його симптомами спостерігаються вищі середні рівні добового САТ, нічного ДАТ, ІЧ нічного САТ (на 15%), нижчий ДІ САТ і ДАТ (1,5-2,1 разів), достовірно частіше виникнення патологічних циркадних профілів та у 1,7-2,5 разів більші частки осіб з перевищенням цільових значень основних показників АТ. Фактор куріння незалежно погіршує стан регуляції АТ, як у пацієнтів із PACS, так і без PACS. Найбільш несприятливі зміни показників добового профілю АТ з найчастішим формуванням циркадних профілів АТ, зокрема night-peaker — у 41,2-50% випадків, найвищими ІЧ гіпертензії вдень (24,2-38,5%) і вночі (53,1–58,6%), та найбільшими частками осіб із відхиленням від цільових рівнів АТ за даними ДМАТ зареєстровано у пацієнтів із НС, які мають поєднання PACS та куріння.
4. В групі пацієнтів з НС та PACS, порівняно з особами без PACS, спостерігаються статистично значуще зниження ФВ ЛШ, збільшення розмірів ЛП, найнижча частка з нормальним типом геометричної моделі ЛШ (15,9%) та у 2,4 разів вище медіанне значення NT-proBNP (621,8 [370,0-1500,0] проти 254,9 [92,0-394,0] нг/мл, p < 0,005). Куріння істотно посилює несприятливі структурно-функціональні зміни міокарда, але особливо помітно — в підгрупі хворих на НС та PACS, серед яких виявляються достовірно найнижчі середні рівні ФВ ЛШ (47,14±10,54%), найбільші значення ІММЛШ (126,36±25,15%), формування ексцентричного типу гіпертрофії ЛШ у понад третини хворих (36,1%), найнижча частка осіб з нормальним типом геометрії ЛШ (13,9%) та найвищі рівні NT-proBNP (830,0 [544,0-1500,0] нг/мл).
5. У хворих з PACS та фактором куріння спостерігається більш несприятливий перебіг НС та реєструється значна частота її основних госпітальних серцево-судинних ускладнень: у 41,7-50,0% рецидиви больового синдрому, дестабілізація контролю АТ, ГСН та подовження термінів госпіталізації, у кожного четвертого — порушення ритму серця (27,8%), що у 1,3-2,3 разів частіше, ніж у підгрупах пацієнтів з одним чинником (PACS або фактор куріння), та у 2,2-5,2 разів частіше, порівняно з пацієнтами без обох цих чинників.
6. Серед хворих на НС без фактору куріння наявність PACS збільшує ризик основних госпітальних ускладнень в 1,4-3,6 разів, фактор куріння в осіб без PACS — в 1,2-3,7 разів, а поєднання PACS і куріння — в 2,8-8,3 разів, порівняно з пацієнтами з НС без обох цих чинників. Частота будь-якого ускладнення серед хворих на НС з PACS і фактором куріння становить 75%, а відношення шансів їх розвитку у 9,85 разів вище, порівняно з аналогічним показником підгрупи хворих без PACS і куріння (OR = 9,85; 95% ДІ 2,94-37,49; p = 0,0002). PACS і куріння мають незалежний та взаємопосилюючий вплив на ризик ускладненого перебігу НС, а ефект взаємодії між ними щодо ризику розвитку всіх основних госпітальних серцево-судинних ускладнень є надзвичайно високим (OR=41,44; 95% ДІ 1,6-248,98; p=0,03).