УДК [616.12:616.61]:(616.153.45+616.153.915)

Для комплексної оцінки метаболічного глюколіпідного обміну можуть бути використані індекси, які одночасно характеризують як вуглеводний, так і ліпідний метаболізм: тригліцеридоглюкозний індекс (ТГГІ) та індекс McAuley (ІМА). Мета. Оцінити характеристики тригліцеридоглюкозного індексу та індексу McAuley у пацієнтів із кардіоренальним метаболічним синдромом (КРМс) та визначити їхні кореляції. Матеріали та методи. Із дотриманням Ґельсинської декларації прав людини обстежено 100 осіб із гострими формами ішемічної хвороби серця, які залежно від стадії КРМс поділено на групи (Г0, Г1, Г2, Г3). Окрім ТГГІ та ІМА, додатково визначали НОМА-IR; %Вcalc; %S; IR; QUICKI; Gutt; Cederholm; Matsuda; Avignon; Shuster; DI DeFronzo; Drivsholm; Stumvoll early та latе; Wareham; коефіцієнт атерогенності (КА); відношення ТГ/ЛПВЩ та індекс Castelli І. Результати опрацьовано статистично, представлено як M±m. Кореляційний аналіз проведено за Спірменом – Пірсоном (r), відмінності оцінені за t-критерієм, за рівень істотності прийнято р<0,05. Результати. Величина ТГГІ була мінімальною у пацієнтів без ниркової дисфункції, а у Г1 та Г2 – істотно більшою (5,73 та 4,41; обидва р<0,05). Значення індексу McAuley у міру погіршення функції нирок зростало. Індекс McAuley та ТГГІ істотно обернено корелювали між собою за умов усіх стадій КРМс. Несприятливим є зростання ТТГІ та зменшення індексу McAuley, оскільки це корелювало з атерогенними параметрами ліпідного метаболізму, гіперглікемією, гіперінсулінемією, інсулінорезистентністю та зменшенням печінкової інсуліночутливості та чутливості периферійних тканин до інсуліну. Кореляційні зв’язки ТГГІ та індексу McAuley були різними за умов різних стадій КРМс. Висновки. Тригліцеридоглюкозний індекс та індекс McAuley у пацієнтів із кардіоренальним метаболічним синдромом корелювали з параметрами ліпідного метаболізму, гіперглікемією, гіперінсулінемією, інсулінорезистентністю. Несприятливим є зростання ТТГІ та зменшення індексу McAuley.

Ключові слова: тригліцеридоглюкозний індекс, індекс McAuley, кардіоренальний метаболічний синдром, інсулінорезистентність, гіперглікемія, гіперінсулінемія

УДК 616.36-008-02:[616.12:616.61]

Роль печінки та її функціональний стан залишаються недооціненими за умов кардіоренального метаболічного синдрому (КРМс).
Мета – оцінити функціональний стан печінки залежно від стадії КРМс та визначити асоціації маркерів функціонального стану печінки зі структурнофункціональними параметрами серця.
Матеріали і методи. Oбстежено 100 пацієнтів із гострими формами ішемічної хвороби серця, яких розподілили на групи залежно від стадії КРМс: Г0, Г1, Г2, Г3. Дослідження проводили з дотриманням Гельсингської декларації прав людини, під контролем комісії з біоетики ДНП«ЛНМУ» (протокол №2 від 21.2.2022) та інформованою згодою пацієнтів. Функціональний стан печінки оцінено за рівнями трансфераз, індексу де Рітіса, білірубіну та гамма-глютамілтранспептидази (ГГТП); стан вуглеводного метаболізму – за пероральним глюкозотолерантним тестом. Додатково розраховані швидкість клубочкової фільтрації за MDRD та Cockcroft-Gault; тригліцеридоглюкозний індекс (ТГГІ); показники чутливості печінки до інсуліну – індекси McAuley та QUICKI, чутливості периферійних тканин до інсуліну Matsuda та Avignon; індекс сумарної секреції інсуліну Drivsholm. Статистичну обробку проводили за допомогою програми «Statistica 6.0», величини представлені як середнє арифметичне з похибкою (M±m), кореляційний аналіз проведено за Спірменом-Пірсоном (r), відмінності оцінені за t-критерієм, за рівень істотності прийнято р<0,05.
Результати. Низький рівень білірубіну <10 мкмоль/л спостерігали у 19% пацієнтів 2-ї стадії КРМс та не реєстрували у пацієнтів із 3-ю стадією, у четвертини яких він, навпаки, зростав понад норму. Зменшення білірубіну за умов КРМс корелювало з метаболічною дисфункцією зі збільшенням ТГГІ і зменшенням індексу чутливості печінки до інсуліну McAuley. У міру погіршення функціонального стану нирок спостерігали незначні підвищення активності трансаміназ та зменшення рівня ГГТП, що корелювало з умістом креатиніну, метаболічними показниками, активністю запалення. За умов відсутності КРМс та при 1-й його стадії зростання трансаміназ і ГГТП не супроводжувалось змінами серця, тоді як за умов 2-3-ї стадій КРМс погіршення функціональної здатності печінки асоціювалося з гіпертрофією міокарда та дилятацією лівого передсердя.
Висновок. Функціональний стан печінки погіршувався у міру прогресування КРМс. За умов 2-3-ї стадій КРМс погіршення функціональної здатності печінки асоціювалось із гіпертрофією міокарда та дилятацією лівого передсердя.

Ключові слова: кардіоренальний метаболічний синдром, трансамінази, гаммаглютамілтранспептидаза, білірубін, чутливість до інсуліну, гіпертрофія міокарда.

УДК:616.12+616-056.5):[616.155.16:547.495.9]

Анотація. За умов метаболічного синдрому значення відношення гемоглобіну до креатиніну (Hb/Кр) не вивчалось, і його кореляції залишаються невизначеними. Це зумовило доцільність та актуальність нашого дослідження.

Мета: визначити відношення гемоглобіну до креатиніну та його кореляцію у пацієнтів з надмірною масою тіла та неповним метаболічним синдромом.

Об’єкт і методи дослідження. З дотриманням засад Гельсінської декларації прав людини та отриманням інформованої згоди під контролем комісії з біоетики ДНТ «ЛНМУ» обстежено 197 пацієнтів (середній вік 50,2 року), які проходили лікування в медичному центрі «Едем» (Львів, Україна), не мали скарг та клінічних проявів хвороб внутрішніх органів у  стадії загострення, не  приймали постійно лікарські засоби та вважали себе практично здоровими. Проте у них виявлено надмірну масу тіла та помірні порушення ліпідного метаболізму. Результати опрацьовано методами математичної статистики, дані подані як M±m; кореляції визначені за Пірсоном — Спірменом, рівень істотності р<0,05.
Результати. Серед 197 обстежених середнє значення відношення гемоглобіну до креатиніну становило 2,0. У пацієнтів зі значенням <2 відзначали гірший стан пуринового та ліпідного метаболізму, більш виражені запалення та ендогенну інтоксикацію, схильність до тромбогенезу. Подальше зниження вже низького відношення Hb/Кр супроводжувалося ендогенною інтоксикацією із підвищенням рівня сечовини в крові, порушенням толерантності до глюкози та гіперглікемією з активацією системного запалення.

Висновок. У пацієнтів з неповним метаболічним синдромом значення відношення гемоглобіну до  креатиніну менше 2,0 супроводжувалося вищим рівнем сечовини в крові, порушенням толерантності
до глюкози та гіперглікемією з активацією запалення.
Ключові слова: відношення гемоглобіну до креатиніну, метаболічний синдром, запалення, ендогенна інтоксикація, гіперглікемія

УДК [616.12:616.61]-008.9-06:616.153.96

Рівні аргініну – умовно незамінної амінокислоти, L-форма якої (Л-АРГ) приймає участь у метаболізмі оксиду азоту, орнітиновому циклі, продукції креатиніну, підтримці діяльності імунної системи, за умов різних стадії кардіореналь- ного метаболічного синдрому (КРМс) дотепер точно не відомі.

Мета. Визначити рівні та кореляційні зв’язки L-аргініну залежно від стадій кардіоренального метаболічного син- дрому.

Матеріали та методи. У дослідження були включені 108 пацієнтів з хронічними формами ІХС, які залежно від стадії КРМс були поділені на групи: G0, G1, G2, G3а, G3b, G4. 12 осіб без серцево-судинних та метаболічних хвороб склали контрольну групу. Визначення рівня Л-АРГ крові проведено за реакцією з α-нафтолом (норма 15 мкг/мл), молекул середньої маси (МСМ) загальних та на різних довжинах хвиль у крові та сечі – спектрофотометрично. Результати опрацьовані статистично. Рівень істотності р<0,05.

Результати. Вміст L-аргініну не залежав від наявності КРМс та його стадії, залежність L-аргініну від креатиніну була U-подібною. Проведено визначення кореляційних зв’язків Л-АРГ з іншими клінічно-лабораторними параметрами залежно від стадії КРМс і виявлено асоціації з показниками ліпідного дистресу, ендогенної інтоксикації та структури серця. Кореляційні зв’язки L-аргініну залежали від стадії КРМс. На початкових стадіях синдрому його зростання корелювало зі збільшенням креатиніну і зменшенням виділення МСМ до сечі. По мірі погіршення функції нирок зростання Л-АРГ асоціювалось зі збільшенням кількості МСМ у сечі, зменшенням ЗХС і ЛПНЩ та з дилятацією лівого шлуночка.

Висновки. Вміст L-аргініну не залежав від наявності КРМс та його стадії, однак кореляційні зв’язки були різними, пов’язаними з геометрією серця, вираженістю ендогенної інтоксикації та ліпідного дистресу.

Ключові слова: L-аргінін, кардіоренальний метаболічний синдром, геометрія серця, молекули середньої маси, ліпідний дистрес.

УДК 616.314-002-053.2:616.7]-06

Поширеність ка рієсу зуб ів у світі залишається висо -кою і за даними ВООЗ є глобальною проблемою сучас-ної стоматології. Особливого занепокоєння потребує питання зростання раннього дитячого карієсу у світі, та в Україні, зокрема. У світі поширеність раннього дитячого карієсу коливається в межах – від 22 % до 95 % при інтенсивності від 2,34 зуба до 6,6 зуба; в Україні – від 34 % до 95,7 % при інтенсивності карі-озного ураження від 1,3 зуба до 14,7 зуба. Доведено, що у дітей із хронічними соматичними захворюваннями ураженість зубів карієсом є вищою, тому вивчення механізмів розвитку карієсу тимчасових зубів у дітей з патологією ОРА залишається актуальною. Мета дослідження. Оцінити стан твердих тканин зубів у дітей 5-6 років із порушеннями опорно-рухового апа-рату. Матеріали і методи.Обстежено 345 дітей віком 5-6 років: основна група – 285 осіб із порушеннями ОРАта 60 соматично-здорових дітей (група порівняння).Діти відвідували заклади дошкільної освіти, на базіяких були спеціалізовані групи для дітей з порушеннямиОРА.Характер порушень ОРА оцінювали за витягамиз протоколів діагностичних засідань Львівської місь-кої психолого-медико-педагогічної консультації та зарезультатами огляду дітей лікарем-ортопедом. Середосіб з порушеннями ОРА у 103 (33,05 %) діагностованоплоскостопість, у 88 (30,81 %) – порушення поставита у 94 (36,14 %) – поєднану патологію. Батьки дітейнадали інформовану згоду на участь у проведенні дослі-джень відповідно до етичних принципів та положеньГельсінської Декларації Всесвітньої медичної асоці-ації з біомедичних досліджень (Сеул, 2008 р.). Визна-чали поширеність карієсу у %, інтенсивність карієсутимчасових зубів «кп», Significant Index of Caries (SIC)та оцінювали різницю між індексами SIC та «кп».Результати дослідження опрацьовані статистичноіз використанням критерію Стьюдента. Науковановизна. Виявлено вищу поширеність карієсу тимча-сових зубів у дітей віком 5-6 років з порушеннями ОРА,ніж у соматично-здорових дітей (89,28±1,79 % проти76,67±3,25 %, р˂0,001), при інтенсивності карієсу7,27±0,46 зуба та 5,30±0,24 зуба, відповідно, (р˂0,001).Найнижча поширеність карієсу спостерігаласяу дітей з плоскостопістю (82,64±3,29 %), незна-чно вища – серед дітей з порушенням постави(87,20±4,22 %) та найвища (100 %) – у дітей з поєд-наною патологією. Інтенсивність карієсу тимчасовихзубів була найвищою у дітей при поєднаній патології(7,72±0,35 зуба), дещо нижчою у дітей при порушенніпостави – 6,57±0,42 зуба (р˂0,05) та при плоскосто-пості – 6,39±0,31 зуба (р˂0,05). У дітей з порушен-нями ОРА індекс SIC був вищим, ніж у соматично-здорових дітей (11,45±0,24 зуба проти 9,13±0,54 зуба(р˂0,01)). Різниця між значеннями індексів «кп» таSIC у дітей основної групи склала +57,50 %, а у дітейгрупи порівняння +72,26 %. Як у дітей із патологієюОРА, так і у соматично-здорових дітей найбільшучастку у структурі індексу «кп» склали неліковані карі-озні зуби (81,73±1,02 % та 72,76±3,20 %, відповідно,(р˂0,01). Значно меншу частку у структурі «кп» обохгруп дітей склала частка запломбованих зубів, проте,у дітей соматично-здорових їх кількість достовірнобільша (24,02±2,15 % до 14,41±0,75 %, (р˂0,001).Частка передчасно видалених тимчасових зубів у обох групах дітей була найменшою. Висновки. Встановлено вищу ураженість карієсом тимчасових зубів у дітей з патологiєю ОРА, ніж у соматично-здорових дітей. У структурі «кп» виявлено меншу частку запломбова-них зубів у порівнянні з нелікованими каріозними зубами, як у дітей з патологією ОРА, так і у дітей соматично-здорових, що свідчить про недостатній рівень надання лікувально-профілактичної допомоги дітям. Отже, отримані дані потребують подальшого комплексного дослідження з метою розробки лікувально-профілак-тичного комплексу та покращення надання своєчасної кваліфікованої стоматологічної допомоги дітям.

Ключові слова: діти дошкільного віку, карієс тимча-сових зубів, патологія опорно-рухового апарату, плос-костопість, порушення постави, деформація грудної клітки