Вступ.
Актуальність багатогранного дослідження МС та ІХС і ЦД 2 типу не викликає жодних сумнівів. Серед пацієнтів з ЦД 2 типу близько 90% мають ожиріння, що пов’язане з наявністю споріднених проявів гормонального статусу та метаболічних змін[1,2]. Незважаючи на незначне зниження поширеності, у країнах Європи налічується близько 34,9 млн осіб з ІХС)[3]. В той же час, поширеність ЦД становить близько 60 млн осіб в країнах Європи та 422 млн – у світі і стрімко зростає[4]. Разом з тим, на даному етапі ще недостатньо досліджено визначення індивідуального ризику виникнення ускладнень ІХС у пацієнтів з МС, існує потреба у персоніфікованому підході до пацієнта з МС.
Мета.
Провести регресійний аналіз чинників ризику виникнення ІХС у пацієнтів з МС.
Key points and main world trends are presented, including in the medical field, and personal experience and the trip’s mission are described.
УДК: 616.37-002-06:616.155.34
Огляд присвячений ролі нейтрофільних позаклітинних пасток (НПП) при системних ускладненнях гострого панкреатиту. НПП можуть активувати трипсин, викликати запалення та пошкодження тканини підшлункової залози, закупорювати вивідні протоки. Основні смертельні ускладнення гострого панкреатиту, такі як гостре ураження легень, нирок, пошкодження міокарда і ЦНС, дисфункція кишечника, гемокоагуляційні розлади пов’язані з НПП. Орієнтація на формування та деградацію НПП може бути шляхом для розробки стратегій лікування пошкоджень органів при цьому захворюванні. Розглянуті сучасні дані про використання НПП-цільової терапії при експериментальному тяжкому гострому панкреатиті, яка спрямована на блокування утворення НПП,
руйнування каркаса ДНК, інгібування цитотоксичності білків у пастках.
The review focuses on the role of neutrophilic extracellular traps (NETs) in systemic complications of acute pancreatitis. NETs can activate trypsin, cause inflammation and pancreatic tissue damage, and clog the excretory ducts. The main fatal complications of acute pancreatitis, such as acute lung injury, kidney, myocardial and CNS damage, intestinal dysfunction, hemocoagulation disorders are associated with NETs. Focusing on the formation and degradation of NETs may be a way to develop strategies for treating organ damage in severe acute pancreatitis. Current data on the use of NET-targeted therapy in experimental severe acute pancreatitis, which is aimed at blocking the NETs formation and disassembly of the DNA scaffold, inhibition of proteins toxicity in NETs, are considered.
Key words: acute pancreatitis; neutrophilic extracellular traps; systemic complications; anti-NET therapy.
УДК: 616-053.2-036.882-08:355
Актуальність. Лікування поранених на війні дітей у більшості випадків потребує умов інтенсивної терапії та високого професіоналізму лікарів.Мета роботи: навести власний досвід проведення інтенсивної терапії у дітей, які постраждали внаслідок війни в Україні, обговорити імплементацію міжнародних стандартів надання допомоги таким пацієнтам на етапах евакуації з зони бойових дій. Матеріали та методи. Нами обстежено та проведено інтенсивну терапію 15 дітей у віці від 1 місяця до 18 років з травмами, отриманими внаслідок бойових дій в Україні. Здійснено літературний пошук у базах даних PubMed за ключовими словами «бойова травма у дітей», «мінно-вибухові поранення у дітей», «інтенсивна терапія третинного перитоніту у дітей», «гострий та хронічний біль», «гострі психіатричні порушення у дітей», «сепсис та септичний шок у дітей», «мультирезистентні нозокоміальні інфекції».
Результати.Основними клінічними проблемами пацієнтів, які постраждали внаслідок бойових дій, були: гострий та хронічний біль, гострі психіатричні порушення (психоз, галюцинаторний синдром, ажитація), сепсис та колонізація мультирезистентними нозокоміальними збудниками, особливо якщо пацієнт попередньо лікувався в інтенсивній терапії понад 2 тижні (пневмонії, ранові інфекції), синдром гастроінтестинальної недостатності, гастропарез, третинний перитоніт, нутритивний дефіцит, пролонгована штучна вентиляція легень та трудне відлучення від неї. Всі пацієнти отримували мультидисциплінарну допомогу фахівців.
Висновки. Отже, досвід лікування дітей, які потребують проведення інтенсивної терапії після отриманих ушкоджень внаслідок війни, вказує на те, що такі пацієнти мають поєднання багатьох уже відомих клініцистам проблем, характерних як для тих пацієнтів, які довготривало лікуються у відділенні інтенсивної терапії, так і для пацієнтів з тяжкими травмами.
Background. Treatment of children with combat injuries due to the war in Ukraine requires intensive care and high professionalism. The purpose of study was to demonstrate the experience of providing intensive care to children affected by the war in Ukraine and to discuss the implementation of international standards for providing medical aid to such patients at the stages of evacuation from the war zone.
Materials and methods. We have examined and provided intensive care to 15 children aged 1 month — 18 years old with combat injuries due to hostilities in Ukraine. Literature search was performed in PubMed databases using the keywords “combat trauma in children, “blast injuries in children”, “intensive care of children with tertiary peritonitis”, “acute and chronic pain”, “acute psychiatric disorders in children”, “sepsis and septic shock in children”, “multiresistant nosocomial infections”.
Results. The main clinical problems of people affected by hostilities were: acute and chronic pain, acute psychiatric disorders (psychosis, hallucinatory syndrome, agitation), sepsis and colonization by multiresistant nosocomial pathogens, especially if a patient was previously treated in the intensive care unit for more than 2 weeks (pneumonia, wound infections), gastrointestinal failure syndrome, gastroparesis, tertiary peritonitis, nutrient deficiency, prolonged mechanical ventilation and difficulty weaning from it. All patients received multidisciplinary care.
Conclusions. Thus, our experience of treating children requiring intensive care after war injuries indicates that such patients have a combination of many clinical problems already known to clinicians, which are typical for both long-term intensive care patients, and those with severe injuries.