УДК 616.314+664.315 

 До складу есенціальних жирних кислот відносяться поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) ω-6 і ω-3 ряду, характеристика яких представлена в таблиці 1. Абсолютно незамінною вважається лише лінолева кислота, усі інші ПНЖК можуть утворюватися в організмі за допомогою ферментів десатураз і елонгаз . Вважається, що в організмі людини і тварин процес перетворення лінолевої кислоти в інші ПНЖК дуже обмежений і тому існує необхідність їх введення з їжею . Встановлено, що одним з факторів, які пригнічують біосинтез ПНЖК, є дисбіотичний синдром, проявами якого є дисбактеріоз (як правило, кишковий), ендотоксинемія, бактеріємія, системне запалення і поліорганна недостатність. Дисбіотичний синдром є патогенетичною основою розвитку більшості неінфекційних захворювань (атеросклерозу, цукрового діабету 2 типу, ожиріння, метаболічного синдрому)  

УДК 616.311.2+616.314.17+616.314.9]-02-085

 Мета роботи – опрацювати джерела наукової літератури, в яких висвітлено формування та перебіг основних хвороб навколозубних тканин і методи можливої модуляції організму таких пацієнтів; проаналізувати відомості фахової літератури щодо патогенезу хвороб пародонта, визначити перспективні напрями терапевтичного впливу на організм хворого. Висновки. У патогенезі гінгівіту та пародонтиту визначили чинники, з-поміж них провідними є місцеві, зокрема мікроорганізми, яким протидіє імунна система. Тканини пародонта тісно пов’язані з органами й системами організму, їхні патології суттєво впливають на перебіг, лікування та профілактику пародонтиту. Це потребує різнопланового підходу та вибору найефективніших лікарських засобів. Первинно стратегічним напрямом профілактики запалення ясен є усунення прикріплення пародонтопатогенів до епітелію та поверхні зубів для запобігання проникненню мікроорганізмів та їхніх токсинів через природні захисні бар’єри. Для запобігання дисбіозу, тривалого лікування, підтримувальної терапії та профілактики важливими є біологічні підходи з застосуванням пробіотиків, а також інших природних агентів; розробляють концепцію вакцинації проти пародонтиту. Корекцію патологічного процесу в пародонті розглядають у контексті загальної біологічної відповіді організму. Тому оцінювання ролі його регуляторів розкриває не тільки особливості місцевих механізмів, шляхи модуляції, але й вибір ефективних лікарських засобів. Критично проаналізували перспективи нових підходів і впровадження високоефективних препаратів. 

 Проаналізовано хімічні склади та властивості скла різних систем для виготовлення склоіономерних стоматологічних цементів (СІЦ). Для синтезу скла запропоновано базову систему 4SiO2–3Al2O3–xNb2O5–CaO із вмістом Nb2O5 8,8 та 16,2 % (мас.). Наведено високотемпературну технологію та параметри отримання скла для СІЦ. Визначенота проаналізовано властивості синтезованого ніобійвмісного скла. Методом диференційнотермічного аналізу встановлено вплив ніобію оксиду на кристалізаційну здатність скла.

Ключові слова: синтез скла, склоіономерний цемент, ніобіймісне скло, властивості скла, термічний аналіз. 

УДК 547,615.1,547.9; 577.1,615.012:547.789:547.642

Впровадження методів комп’ютерного моделювання у процес розроблення лікарських засобів (computer-aided drug discovery – CADD) дає змогу мінімізувати час та вартість створення нових біологічно активних речовин порівнюючи з традиційними експериментальними підходами. Процес in silico розроблення ліків включає ідентифікацію біологічних мішеней для потенційних лікарських засобів та створення комбінаторних бібліотек низькомолекулярних сполук із подальшим проведенням їх віртуального скринінгу до обраних макромолекул. Такий підхід є можливим за наявності інформації про тривимірні хімічні структури лігандів та біомолекул. У цьому контексті бази даних хемоінформатики та біоінформатики є високоефективними ресурсами для використання на різних етапах процесу раціонального конструювання ліків.
Метою цього огляду став розгляд основних підходів у разі застосування методів молекулярного моделювання у процесі раціонального конструювання ліків, а також аналіз та узагальнення інформації про сучасні бази хемоінформатики та біоінформатики, які є у вільному доступі та широко використовуються на всіх етапах пошуку і розроблення потенційних лікарських засобів.
У роботі використано комплекс загальнонаукових методів пошуку та систематизації джерел літератури, аналіз та порівняння інформації з різних джерел, узагальнення зі зазначенням тенденцій розвитку, виділення нових та перспективних напрямів досліджень.
В огляді охарактеризовано основні сучасні хемоінформатичні та біоінформатичні бази даних, які є у вільному доступі. Ці інформаційні ресурси широко використовуються для проведення ліганд-орієнтованого та рецептор-орієнтованого віртуального скринінгу, що є основними підходами у процесі комп’ютерного конструювання ліків.
Успіхи у розвитку органічного синтезу та високопродуктивного скринінгу, експериментальної біології, хімії та медицини, а також розроблення і запровадження нових підходів та інструментів хемоінформатики та біоінформатики, технологій обробки великих даних (Big Data) та досягнень інформаційних технологій створили підґрунтя для розроблення та швидкого наповнення високоефективних і структурованих баз даних. Ресурси баз даних хемоінформатики та біоінформатики, які є у вільному доступі, широко використовуються у процесах in silico розроблення та удосконалення потенційних лікарських засобів.

УДК 615.83:615.89

Статтю присвячено аналізу взаємозв’язку між емоційними станами й психовегетативним статусом у респондентів за допомогою функціонально-вегетативної діагностики, що має велике значення для медичної практики. Дослідження базувалося на використанні функціонально-вегетативної діагностики, включно з аналізом параметрів автономної нервової системи, серцево-судинної реактивності та інших показників, що характеризують психовегетативний статус особистості.

Мета: обґрунтування функціонально-вегетативної діагностики сенсорних систем у контексті організації психологічного здоров’я особистості.