УДК: 616. 212-006.52 + 616. 53-003. 4-002.3] – 036

Анотація. Новоутворення структур зовнішнього носа становлять окрему групу патологічних процесів, які можуть мати як доброякісний, так і злоякісний характер. Висвітлення особливостей клінічного перебігу інфікованих комбінованих новоутворень м’яких тканин; діагностичних аспектів, із якими зіштовхнулася команда лікуючих лікарів, та оптимальних методів лікування даної патології може стати корисним у повсякденній клінічній практиці. Метою публікації був аналіз та опис казуїстичного клінічного випадку комбінованого новоутворення правого крила носа: папіломи великих розмірів, що асоційована з нагноєною епідермоїдною кістою сальної залози (атеромою): особливостей клінічного перебігу та комплексного лікування. Локальний статус: на правому крилі носа пацієнтки виявляється гіперкератований бородавчастий новоутвір діаметром 2 см. Поверхня новоутвору покрита грубими, ороговілими лусочками, що типово для іперкератоїдних бородавок. В зоні розташування новоутвору спостерігається локальне почервоніння, набряк та норицевий хід з гнійними виділеннями. Це ускладнення потребувало комплексу активних інтервенцій. Першим етапом розкрито гнійник під містевою анестезією, – через уже сформовану патологічну норицю після її розширення (в товщі тканин новоутвору) евакуйовано гній, атеромний вміст та некротичний детрит; гнійну порожнину сановано розчином хлоргексидину біглюконату, повідон-йодом, також введений гумовий дренаж. Після елімінації гнійно-некротичного процесу проведена основна радикальна хірургічна інтерверція під премедикативною седацією та місцевим знечуленням. Після мобілізації у межах здорових тканин, пухлина “на ніжці” відсепарована en block гострим шляхом від крила носа зі збереженням усіх онкологічних стандартів видалення новоутворів обличчя з накладанням первинних вузлових швів. Таким чином, ургентне хірургічне втручання – розкриття гнійного вогнища, тобто інфікованої атероми забезпечило швидку елімінацію запального процесу та детермінувало можливість планового радикального видалення пухлини.
Ключові слова. Комбінований новоутвір крила носа, папілома, нагноєна атерома, хірургічні інтервенції.

Abstract. Neoplasms of the external nasal structures constitute a distinct group of pathological processes that may be either benign or malignant. Highlighting the clinical course of infected combined soft tissue tumors, the diagnostic challenges faced by the attending medical team, and the most effective treatment methods can be useful in everyday clinical practice. The aim of this publication is to analyze and describe a rare clinical case of a combined neoplasm of the right nasal wing: a large papilloma associated with a suppurative epidermoid cyst of the sebaceous gland (atheroma), focusing on the clinical features and complex treatment. Local status: a hyperkeratinized, warty neoplasm with a diameter of 2 cm was found on the right nasal wing. The surface of the lesion was covered with coarse, keratinized scales, characteristic of hyperkeratotic warts. The surrounding area exhibited local redness, edema, and a fistulous tract with purulent discharge. This complication required a set of active interventions. At the first stage, the abscess was incised under local anesthesia through the pre-existing pathological fistula after its surgical widening. Pus, atheromatous content, and necrotic debris were evacuated from within the neoplasm. The purulent cavity was irrigated with chlorhexidine bigluconate and povidone-iodine solutions, and rubber drainage was inserted. Following the resolution of the purulent-necrotic process, radical surgical intervention was performed under premedication and local anesthesia. After mobilization within healthy tissue margins, the pedunculated tumor was excised en bloc from the nasal wing using sharp dissection, with adherence to oncological standards for facial tumor removal. Primary interrupted sutures were applied. Thus, emergency surgical intervention, the drainage of the infected atheroma, ensured rapid resolution of the inflammatory process and enabled the planned radical excision of the tumor.
Keywords: Combined neoplasm of the nasal wing, papilloma, suppurative atheroma, surgical interventions.

УДК 615.4+616.08/78

Мета – проаналізувати власний досвід виконання роботичних операцій для оцінювання якості надання
хірургічної допомоги.
Матеріали і методи. Проведено 180 роботичних операції за допомогою систем «DaVinci S та Si» протягом
2020–2024 рр. Дорослих пацієнтів було 108, дітей – 72. Вік дорослих коливався від 18 до 72 років (середній –
45±3,7), дітей – від 10 місяців до 17 років (середній – 8±3,2).
Результати. Серед дорослих пацієнтів проведено 21 (19,4%) роботичну операцію на стравоході та шлунку, урологічних – 35 (32,4%), пухлин кишечника – 9 (8,3%), захворювань печінки, жовчного міхура, селезінки – 13 (12,0%), гінекологічної патології – 8 (7,4%), гриж передньої черевної стінки – 15 (14,0%), ургентної
хірургічної патології – 7 (6,5%). Дещо відрізнявся спектр операційних втручань у дитячому віці. Так, у структурі нозологій переважали захворювання сечовидільної системи – 43 (59,7%). Виконано 27 (37,5%) операцій на органах черевної порожнини і малого таза. Серед операцій на органах черевної порожнини переважали втручання на селезінці – загалом 11 (15,3%) операцій. Також виконано по одній операції за межами черевної порожнини: роботичну торакоскопічну тимектомію та зовнішню біопсію лімфатичного вузла. Відзначено скорочення тривалості операції та перебування в стаціонарі, відсутність ускладнень і конверсій, полегшення реабілітаційного періоду для пацієнтів, зменшення фізичного навантаження на членів
операційної бригади.
Висновки. Досвід центру свідчить, що роботична хірургія в Україні починає впевнено набирати обертів,
вказуючи на гарні якісні й кількісні показники.

У статті проаналізовано наукову та культурну спадщину родини Лип – Івана та Юрія – як важливий складник історії української медицини й національної ідеї. Розкрито діяльність Івана Липи в межах Лікарської комісії Наукового товариства імені Шевченка, його роль у становленні української медичної термінології та розвитку наукової спільноти початку ХХ століття. Висвітлено багатогранність постаті Юрія Липи як лікаря, мислителя та фітотерапевта, а також подано огляд сучасних досліджень його життя й творчості, здійснених викладачами Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Підкресленозначення спадщини родини Лип для формування духовно зрілої української нації та інтеграції гуманітарного виміру в медичну освіту.

Ключові слова: Іван Липа; Юрій Липа; Наукове товариство імені Шевченка; історія української медицини; Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького; фітотерапія; національна ідентичність.

УДК 611.92-053.4/.5-071.3

This study examines the prevalence of symmetry/asymmetry in various facial structures among children and
adolescents of both sexes. 40 persons were examined – ten girls and ten boys of childhood and adolescence. During
examination visually determined the symmetry/asymmetry of the following parameters: width face, size and shape
of eyes, eyebrows, eyelids, nasolabial folds, corners of the mouth, smiles, the position of the nose and the size and
shape of the nostrils, the size, shape and the position of the ears, as well as the coincidence of the midline between
the central incisors of the upper and lower jaw.The results indicate that 30% of children (boys and girls) show no
visible signs of facial asymmetry. Among adolescents, these figures decrease to 10% for girls and remain at 30% for
boys. Asymmetry in a single parameter was observed in 40% of children and 50-70% of adolescents, depending on
gender. Asymmetry in multiple parameters was noted in 30% of children and 20% of adolescents, irrespective of sex.
In both age groups, the most frequent asymmetry was observed in the smile, making it the most common parameter
studied.
Key words: symmetry, asymmetry, face, children, adolescents.

В роботі проведено аналіз частоти виявлення симетрії/асиметрії різних структур та ділянок лиця
у дітей та підлітків різної статі. Було обстежено 40 осіб – по десять дівчаток і хлопчиків дитячого і
підліткового віку. При обстеженні візуально визначали симетрію/асиметрію таких показників: ширина
обличчя, величина і форма очей, брів, повік, носо-губних складок, кутів рота, усмішки, положення носа
та величини і форми ніздрів, величина, форма та положення вух, а також співпадіння середньої лінії між
центральними різцями верхньої та нижньої щелеп. Встановлено, що 30% дівчаток та 30% хлопчиків не
мають візуальних ознак асиметрії лиця у дитячому віці. Серед підлітків ознак асиметрії не виявлено у
10% дівчаток та 30% хлопчиків. Асиметрію за одним показником виявлено у 40% дітей обох статей та
у 50% хлопчиків-підлітків і 70% дівчаток-підлітків. Асиметрію за кількома показниками спостерігали у
30% дітей – як серед хлопчиків, так і серед дівчаток, та у 20% підлітків, також незалежно від статі. В
обох вікових групах обстежуваних дівчаток і хлопчиків виявлено асиметрію усмішки, яка має найбільшу
частоту серед усіх досліджуваних показників.
Kлючові слова: симетрія, асиметрія, лице, діти, підлітки

УДК 616.441-006.67-036 

Сучасні дані наукової медичної літератури свідчать, що метастази в щитоподібну залозу, незважаючи на її добре
кровопостачання, трапляються досить рідко та становлять близько 1-3% злоякісних пухлин даного органа. Натомість, результати вивчення серій автопсій засвідчують наявність метастазів у щитоподібній залозі до 24%
пацієнтів із поширеним злоякісним процесом.
Мета дослідження - вивчити клінічний випадок пацієнта з папілярною карциномою щитоподібної залози.
Розглянуто клінічний випадок: Пацієнт М., 75 років, звернувся з приводу багатовузлового зоба.
Результати дослідження. На момент звернення гормони ЩЗ відповідали стану еутирозу, скарги –наявність вузлів у щитоподібній залозі та відчуття дискомфорту. В анамнезі є операційні втручання: 25 років тому
– лівобічна нефректомія, спленектомія з приводу новоутворення в нирці (виписки не надано); 10 років тому – простатектомія та орхектомія з приводу злоякісного новоутвонення простати (виписки не надано). Лабораторні показники в межах норми. На підставі анамнестичних даних, результатів об’єктивного обстеження та даних ультразвукового дослідження, пацієнту поставлено діагноз: багатовузловий еутиреоїдний зоб. Тироїдектомію проведено в плановому порядку. Підозри щодо онкологічного захворювання ні до, ні в часі операційного втручання не виникало.
Гістологічний висновок: Світлоклітинний варіант папілярної карциноми
щитоподібної залози.
Висновок онколога: проведене лікування здійснене за радикальною схемою та радіойодтерапія даному пацієнту не показана. Призначено замісну терапію – “еутирокс” - 100 мкг. При повторних оглядах стан пацієнта задовільний, скарги відсутні.
Висновок: Хоча метастази в щитоподібну залозу трапляються рідко, їх слід розглядати в пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями в анамнезі, зокрема, з нирково-клітинним раком.