УДК 378.22:615.15].091.33

Мета роботи – аналіз процесу професійної підготовки магістрів фармації в сучасних реаліях для визначення проблемних питань і пошуку шляхів їх розв’язання.
Матеріали та методи. Під час роботи використали методи критичного аналізу, контент-аналізу, узагальнення й інтерпретації результатів. Матеріал для дослідження – правові акти щодо регулювання фармацевтичної освіти, дані Єдиної державної електронної бази з питань освіти, 34 освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки магістра фармації 22 закладів вищої освіти (ЗВО) фармацевтичного спрямування.
Результати. Встановили наявність значної кількості ЗВО, що спричиняє високі витрати на одного здобувача освіти внаслідок невеликого студентського контингенту в більшості ЗВО, а також імовірність порушення ліцензійних вимог і низького рівня підготовки. Немає істотної економії витрат на підготовку, що виникає від масштабів діяльності, належного державного і громадського контролю за дотриманням ЗВО правових актів у сфері освіти і науки. У результаті аналізу змісту ОПП виявили недотримання законодавства щодо нормативної й варіативної частин побудови освітнього процесу та істотне розмаїття освітніх компонент. Встановили наявність різних підходів до мінімальної кількості кредитив для цих
компонент і проведення випускної атестації, що впливатиме на процес інтеграції випускників у міжнародне професійне середовище. У низці ЗВО виявили неналежний кваліфікаційний рівень науково-педагогічних працівників випускних кафедр і розробників ОПП.
Висновки. Підготовку фармацевтичних фахівців станом на 23.02.2022 р. здійснювали 78 ЗВО. Частка студентів заочної форми навчання серед майбутніх фахівців характеризувалася зростанням за рівнями освіти. Встановили істотні розбіжності в наскрізних ОПП, за якими нині здійснюється підготовка магістрів фармації. Запропонували шляхи розв’язання проблемних питань щодо удосконалення освітнього простору підготовки магістрів фармації.
Ключові слова: фармацевтичний фахівець, магістр фармації, заклад вищої освіти, освітня професійна програма, аналіз проблем. 

УДК: 616.316–008.8:616.89–008.441.14 

 Зловживання наркотичними речовинами залишається актуальною проблемою і акцентує увагу лікарів, науковців, соціальних та державних діячів, пересічних громадян. У дослідженнях стану порожнини рота наркозалежних хворих, часто вказують на розвиток карієсу, клиновидних дефектів та ерозії емалі, захворювання пародонту. До прикладу, за даними літератури, серед осіб, які зловживають наркотиками (героїн, опіати, гашиш, синтетичні речовини) найчастіше цервікальний карієс виникає у споживачів опіатів. Дослідження останніх років, у яких вивчали стан органів порожнини рота у наркозалежних хворих, вказують на значні зміни складу ротової рідини, зокрема, зафіксований дисбаланс макро- та мікроелементного вмісту, ферментної активності  

 Найбільш поширеним серед хвороб пародонту, якими вражені 64-93% населення, є хронічний катаральний гінгівіт, тобто стоматологічна проблема, яка полягає в запаленні ясен, що може мати серйозні наслідки для здоров'я порожнини рота. Виникнення гінгівіту спричиняють багато чинників, а його лікування полягає в регулярній гігієнічній обробці та призначенні лікарських засобів (ЛЗ), що ефективно пригнічують активність мікроорганізмів та уповільнюють формування мікробних скупчень, надають протизапальний ефект.

Метою роботи було дослідження номенклатури ЛЗ для лікування гінгівіту, які за 3 рівнем АТХ-класифікації належать до групи A01A – Засоби для застосування в стоматології.