УДК: 811.161.2'276:821.161.2-31.09

Мова – одна з найважливіших когнітивних структур, що перебуває в центрі всієї когнітивної діяльності людини, оскільки в ній зосереджуються та зберігаються найрізноманітніші наукові, світоглядні, побутові, поведінкові та інші знання. Когнітивне моделювання англомовної медичної термінології зумовлене використанням професійних термінів з науковою систематизацією, що надає особливого значення. Професійні терміни мають соціальне значення і неправильне їх використання може мати негативний вплив при наданні медичної допомоги. Проведення дослідження англомовної термінології в русло мовного моделювання зумовлено новим поглядом на термін як на мовну одиницю, за допомогою якої кодується, зберігається, переробляється і декодується інформація про спеціальне поняття, яке створюється і сприймається людиною у процесі науково-практичної діяльності. Зосередження дослідницької уваги на особливостях термінологічної номінації в різних мікросистемах англомовної медичної термінології дає підстави структурувати знання в когнітивному контексті. Стаття системно представляє англомовну медичну термінологію, описує деякі семантичні аспекти функціювання термінів, здійснює комплексне перекладознавче прирівнювання медичної лексики англійської та української мов, розпізнає спільні та відмінні риси неповних мовних еквівалентів, визначає та окреслює межі термінології медицини, встановлює лексико-семантичні характеристики англомовної медичної термінології та означає характер лексико-семантичних відношень всередині терміносистеми (явища полісемії, синонімії) та визначає перекладні відповідники термінів.

УДК 611.132.2-073.48-073.756.4

Динамічний розвиток ендоваскулярних кар-діологічних інтервенційних процедур сприяє дослідженню серцево-судинної системи in vivo [1]. Прижиттєву оцінку вінцевого русла серця можна оцінити з допомогою комп’ютерної томо-графії з контрастуванням, черезстравохідного ультразвукового дослідження, ангіографії-коронарографії та внутршіньосудинного ультра-звукового дослідження (intravascular ultrasound, IVUS). Для морфологів важливою перевагою останнього є можливість оцінити анатомію та геометрію вінцевих артерій з люменальної пове-рхні судини [2]. Поступове впровадження методик в Україні результує у досить лімітовані публікації, які но-сять несистемний характер. Більше цього, ми не зустрічали даних у фаховій україномовній літе-ратурі про аналіз розмірів вічок вінцевих артерій та кореляції з віковими, гендерними чи антропо-метричними показниками. Враховуючи, що серцево-судинні захворю-вання досі є лідером з летальності в Україні та світі [3], логічним є необхідність максимального вивчення морфології та проведення морфометрії структур, які на це впливають. Власне тому, ми акцентуємо нашу увагу саме на вінцевих артері-ях, які кровопостачають серце і уражаються при виникненні іхемінчої хвороби серця [4].

УДК 611.1:611.132.1]-073.756.8-055.1

Серцево-судинні захворювання є ос-новною причиною смерті [1]. У 2019 році летальність через серцево-судинні захворювання становила близько 32% у світі. В Україні цей показник вищий і становить 64,3 % [2], причому чоловіки практично удвічі частіше страждають від ураження серця та су-дин, аніж жінки. До десяти найбільш поширених форм серцево-судинних захворювань відноситься ане-вризма аорти, важливим параметром якої є попереч-ний розмір, тобто діаметр аорти [3,4].
Комп’ютерна томографія аорти є золотим стандартом у діагностиці гострого аортального син-дрому [5]. Більшість Європейських, Північноамери-канських та розвинених Азіатських країн мають свої реєстри та опубліковані дані щодо морфометричних параметрів аорти у пацієнтів різних вікових та антро-пометричних даних [6–9]. Натомість, в Україні існує прогалина в оцінці поперечних розмірів аорти, зо-крема, в осіб чоловічої статі, які частіше страждають від серцево-судинних захворювань. Відповідно, до-сліджень морфометричних параметрів висхідної аорти та їхньої кореляції з віковими та антропометричними показниками в Україні проведено недостатньо.
Обґрунтування дослідження. Використання комп’ютерної томографії (КТ) для морфометричної оцінки висхідної аорти є важливим в контексті діагностики та лікування патології аорти (зокрема, аневризми аорти). Вибір тактики консервативного ме-дикаментозного лікування чи необхідність проведення хірургічного втручання (ендоваскулярного чи відкри-тої хірургії) базується також і на морфометричному аналізі аорти.
Дослідження важливе для оцінки морфометрії висхідної аорти в чоловіків, які частіше страждають від патології аорти, ніж жінки. КТ-морфометричні па-раметри висхідної аорти та кореляція з віковими та ан-тропометричними показниками серед чоловічого населення України є недостатньо вивченими.

616.311.2:616.314-089.28/.29-089.843-092.4/.9

 У сучасних діагностично-лікувальних протоколах проведення дентальної імплантації акцентується
увага на врахуванні як морфологічних, так і функціональних факторів для досягнення довготривалої клінічної результативності цієї технології лікування. Відсутність забезпечення функціонально орієнтованого
позиціонування дентальних імплантатів (ДІ) і протезних конструкцій призводить у клінічній практиці до
частих ускладнень при хірургічних втручаннях, які важко піддаються корекції, а результати застосованого протезування негативно змінюють функціональну витривалість периімплантного тканинного оточення з ранньою експлантацією ДІ. З огляду на це багато зусиль фахівців спрямовано на експериментальне
дослідження особливостей розподілу функціонального навантаження ДІ в оточуючій кістковій тканині зі
спробою екстраполяції отриманих даних у клінічну практику для оптимізації розташування застосовуваних при цьому протезних конструкцій. Проведені дослідження дисфункціонального впливу навантаження
в ділянках похилих площин оклюзійних поверхонь протезних конструкцій довели зростання концентрованої горизонтальної складової навантаження ДІ, внаслідок чого збільшуються компресійні та розтягуючі
деформаційні сили, які спричинюють резорбцію альвеолярної кісткової тканини щелеп. Встановлено, що
підвищення векторів бічних навантажень на межі кістка-імплантат виникає при імплантації безпосередньо
після видалення зубів. При цьому репарація кісткової тканини призводить до втрати маргінального рівня і.
У результаті цього коронки на ДІ виготовляються більшими за коронки наявних зубів, що вторинно може
зумовити зростання шкідливого впливу деформаційних векторів.
У зв’язку з наявністю контраверсійних тлумачень щодо результатів тривалого впливу функціонального навантаження ДІ на стан інтерфейсу периімплантних тканин констатується необхідність проведення сучасного експериментального морфологічного, рентгенографічного та гістоморфометричного
аналізу показників інтерфейсу ДІ, розташованих в аксіальному та парааксіальному положеннях по периметру контакту з оточуючою кісткою.