Методичні вказівки для викладачів до організації і проведення практичних занять та самостійної роботи з
дисципліни за вибором «Актуальні питання цереброваскулярної патології» підготовлений відповідно
до Стандарту вищої освіти другого рівня вищої освіти «магістр медицини» галузі знань 22 Охорона здоров’я
спеціальності 222 «Медицина».
УДК 159.922.6:174
Стаття присвячена проблемі формування цінностей у студентів майбутніх технічних спеціальностей під час навчально-пізнавальної діяльності. Формування ціннісних орієнтацій студентів відбувається лише у процесі навчальної діяльності, оскільки цей процес пов’язаний з системою відносин, до якої залучений суб’єкт. Тому формування ціннісних орієнтацій студентів треба розглядати як процес засвоєння ними суспільних цінностей, знань, соціальних норм і правил, що можливо лише при науково-організаційному забезпеченні аксіологічного підходу до професійної підготовки студентів технічних закладів. Власне психолого-педагогічний аспект теорії цінностей корелює з культурологічним аспектом у процесі формування майбутнього фахівця.
Навчально-методичні рекомендації для студентів до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни за вибором «Основи реабілітації в неврології» підготовлені для студентів 4 курсу медичного факультету відповідно до Стандарту вищої освіти другого рівня вищої освіти «магістр медицини» галузі знань 22 Охорона здоров’я спеціальності 222 «Медицина». У запропонованих навчально-методичних рекомендаціях викладений матеріал згідно з силабусом навчальної дисципліни за вибором «Основи реабілітації в неврології».
Методичні рекомендації також рекомендовані для лікарів-інтернів.
УДК 378.147
У статті зосереджуємося на підготовці фахівців у технічних закладах вищої освіти, що зумовлює необхідність якісних змін протягом навчання та потребу у формуванні професійних компетенцій, зокрема професійної культури. З цією метою професійна підготовка потребує застосування новітніх методологічних підходів до формування професійної культури майбутніх фахівців у технічних закладах.
УДК 37.017.92
Сучасний період характеризує “людину культури” як рушійну силу, що визначає взаємовідносини, безпеку, благополуччя, виживання й розвиток особистості і суспільства загалом. “Людина культури” розглядається як особистість діалогічна, оскільки у нинішніх умовах взаємини особистості з навколишніми і світом можуть бути успішними, якщо ґрунтуються на основі діалогу. Також діалогічна функція проявляється у здатності до комунікації, відкритості для творчої взаємодії та спільної кооперації. Власне ідея розвиватися, знаходити та оновлювати знання і практичні навички, системно мислити й породжувати нові ідеї, проявляти ініціативу та керувати емоціями, оцінювати ризики клінічної ситуації чи обґрунтовувати тактику лікування або власну позицію лише вступаючи у стосунки з колегами. Крім того, існує взаємозв՚язок процесів розвитку емпатії і самореалізації особистості, що підводить до самовдосконалення на основі звернення до культури взаємовідносин, поваги до особистості та її прав; розвитку прагнення до самопізнання, самовдосконалення; формування позитивної “Я-концепції”; досвіду міжособистісної взаємодії; здатності до соціальної творчості, цивільної відповідальності.