УДК 611.1:611.132.1]-073.756.8-055.1

Серцево-судинні захворювання є ос-новною причиною смерті [1]. У 2019 році летальність через серцево-судинні захворювання становила близько 32% у світі. В Україні цей показник вищий і становить 64,3 % [2], причому чоловіки практично удвічі частіше страждають від ураження серця та су-дин, аніж жінки. До десяти найбільш поширених форм серцево-судинних захворювань відноситься ане-вризма аорти, важливим параметром якої є попереч-ний розмір, тобто діаметр аорти [3,4].
Комп’ютерна томографія аорти є золотим стандартом у діагностиці гострого аортального син-дрому [5]. Більшість Європейських, Північноамери-канських та розвинених Азіатських країн мають свої реєстри та опубліковані дані щодо морфометричних параметрів аорти у пацієнтів різних вікових та антро-пометричних даних [6–9]. Натомість, в Україні існує прогалина в оцінці поперечних розмірів аорти, зо-крема, в осіб чоловічої статі, які частіше страждають від серцево-судинних захворювань. Відповідно, до-сліджень морфометричних параметрів висхідної аорти та їхньої кореляції з віковими та антропометричними показниками в Україні проведено недостатньо.
Обґрунтування дослідження. Використання комп’ютерної томографії (КТ) для морфометричної оцінки висхідної аорти є важливим в контексті діагностики та лікування патології аорти (зокрема, аневризми аорти). Вибір тактики консервативного ме-дикаментозного лікування чи необхідність проведення хірургічного втручання (ендоваскулярного чи відкри-тої хірургії) базується також і на морфометричному аналізі аорти.
Дослідження важливе для оцінки морфометрії висхідної аорти в чоловіків, які частіше страждають від патології аорти, ніж жінки. КТ-морфометричні па-раметри висхідної аорти та кореляція з віковими та ан-тропометричними показниками серед чоловічого населення України є недостатньо вивченими.

616.311.2:616.314-089.28/.29-089.843-092.4/.9

 У сучасних діагностично-лікувальних протоколах проведення дентальної імплантації акцентується
увага на врахуванні як морфологічних, так і функціональних факторів для досягнення довготривалої клінічної результативності цієї технології лікування. Відсутність забезпечення функціонально орієнтованого
позиціонування дентальних імплантатів (ДІ) і протезних конструкцій призводить у клінічній практиці до
частих ускладнень при хірургічних втручаннях, які важко піддаються корекції, а результати застосованого протезування негативно змінюють функціональну витривалість периімплантного тканинного оточення з ранньою експлантацією ДІ. З огляду на це багато зусиль фахівців спрямовано на експериментальне
дослідження особливостей розподілу функціонального навантаження ДІ в оточуючій кістковій тканині зі
спробою екстраполяції отриманих даних у клінічну практику для оптимізації розташування застосовуваних при цьому протезних конструкцій. Проведені дослідження дисфункціонального впливу навантаження
в ділянках похилих площин оклюзійних поверхонь протезних конструкцій довели зростання концентрованої горизонтальної складової навантаження ДІ, внаслідок чого збільшуються компресійні та розтягуючі
деформаційні сили, які спричинюють резорбцію альвеолярної кісткової тканини щелеп. Встановлено, що
підвищення векторів бічних навантажень на межі кістка-імплантат виникає при імплантації безпосередньо
після видалення зубів. При цьому репарація кісткової тканини призводить до втрати маргінального рівня і.
У результаті цього коронки на ДІ виготовляються більшими за коронки наявних зубів, що вторинно може
зумовити зростання шкідливого впливу деформаційних векторів.
У зв’язку з наявністю контраверсійних тлумачень щодо результатів тривалого впливу функціонального навантаження ДІ на стан інтерфейсу периімплантних тканин констатується необхідність проведення сучасного експериментального морфологічного, рентгенографічного та гістоморфометричного
аналізу показників інтерфейсу ДІ, розташованих в аксіальному та парааксіальному положеннях по периметру контакту з оточуючою кісткою. 

 УДК 616.31-002.36-085.262.1-018.1

Мета дослідження – провести вимірювання та аналіз динаміки локальної температури при застосуванні гідрогелевих пов’язок, насичених іонами срібла та антиоксидантним препаратом, для місцевого
лікування одонтогенних абсцесів та флегмон.
Методи дослідження. Проведено обстеження 50 пацієнтів з одонтогенними абсцесами та флегмонами щелепно-лицевої ділянки. Для дослідження динаміки запального процесу проводили локальну
термометрію до початку лікування та на 1, 3, 5, 7, 10 добу.
Наукова новизна. Вперше було застосовано гідрогелеві пов’язки, насичені іонами срібла та антиоксидантним препаратом «Кверцетин», для місцевого лікування одонтогенних абсцесів та флегмон
та науково доведено їх ефективність за допомогою цитологічного дослідження в динаміці загоєння ран.
Найбільше зростання місцевої температури у ділянці вогнища запалення відбувалося у перший день після
проведеного операційного втручання та було приблизно однаковим в обох клінічних групах. Значно більші
показники температури порівняно з показником норми відмічалися на третю добу після операції, однак
з статистично нижчими показниками у хворих, яким у післяопераційному періоді застосовували гідрогелеві
плівки, насичені сріблом та антиоксидантом. На 5-ту та 7-му доби показники локальної термометрії починали
значуще відрізнятися у хворих з традиційним методом лікування від показників пацієнтів основної групи. На
10-ту добу температурні значення наближалися до показників норми та статистично майже не відрізнялися.
Висновки. Аналізуючи отримані результати, можна дійти висновку, що застосування насичених
іонами срібла та антиоксидантним препаратом гідрогелевих пов’язок статистично довело на прикладі
вимірювання місцевої температури позитивний вплив на загоєння одонтогенних запальних процесів. 

Проблема лікування та профілактики запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта є надзвичайно актуальною в сучасній стоматології. Незважаючи на велику кількість публікацій присвячених питанням лікування, результати практичної пародонтології залишаються малоефективними, що пов'язано не тільки з великою кількістю причин виникнення генералізованого пародонтиту, але й з реакцією організму та мотивацією пацієнта. Найбільш актуальним є пошук і розробка методів патогенетичної терапії, яка направлено
впливає на різні ланки патогенезу, зокрема на мікрофлору пародонтальних кишень, ліквідацію мікроциркуляторних порушень в тканинах пародонта і пов'язаного з цим набряку, нормалізацію тканинного обміну, окисно-відновних процесів і здатності тканин пародонта до регенерації.

 УДК 611311:613.84

Однією з найактуальніших проблем сучасності - тютюнопаління, що є причиною багатьох тяжких захворювань. Дослідження останніх років свідчать, що динаміка розповсюдженості тютюнопаління в Україні загрозливо зростає – нині палять 62% чоловіків та 16 % жінок. У сучасній стоматології достатньо висвітлена проблема пов’язана зі згубним впливом тютюнового диму, а також встановлений прямий причинно-наслідковий зв’язок між тютюнопалінням та поширеністю і тяжкістю перебігу захворювань тканин та органів порожнини рота.

У тютюнових продуктах виявлено карієс-переважаючі субстанції, концентрація яких залежить від виду тютюну, умов зберігання, наявності ароматичних домішок для поліпшення смаку. Встановлено, що у курців агрегація тромбоцитів прискорюється внаслідок впливу нікотину на синтез простацикліну в судинах, яка спричиняє порушення мікроциркуляції в тканинах пародонту подібне до того, як це спостерігається при пародонтиті.

Клінічно доведений зв’язок тривалості тютюнопаління зі збільшенням втрати кісткової тканини, (майже в чотири рази), більшою втратою прикріплення пародонту (у 2,5-3,5 рази), більшою рецесією ясен і формуванням пародонтальної кишені у порівнянні з некурцями. Навіть якщо курець ретельно дотримується правил гігієни порожнини рота його пародонтальний статус гірший порівняно тими, що не мають нікотинової залежності.

В останні роки, у зв’язку з проведеними чисельними клінічними дослідженнями, які підтвердили вплив тютюнопаління на організм людини в цілому, провідні тютюнові компанії докладають великі зусилля для розробки менш шкідливих нікотиновмісних продуктів для здоров’я населення. До них належать електронні сигарети та системи нагрівання тютюну. Досі тривають дослідження щодо їх впливу на здоров’я людини. І жодне не має доказової відповіді, включно з міжнародними організаціями.

Ключові слова: карієс, захворювання пародонту, індексна оцінка, системи нагрівання тютюну GLO та IQOS.