УДК 616.61-053.2:575:576.5

Сьогодні спостерігається тенденція до стійкого зростання захворювань нирок серед дітей різного віку. Поширеність захворювань сечової системи у дітей варіюється значно і становить від 5,6 до 27,5 випадків на 1000 дітей. До найпоширеніших захворювань входять дисметаболічні (обмінні) нефропатії, які становлять від 27% до 64% від усіх випадків захворювань сечової системи у дітей. Усі дисметаболічні нефропатії врешті-решт призводять до утворення кристалів кальцію в ниркових канальцях, що може призвести до розвитку сечокам'яної хвороби, інтерстиційного нефриту, інфекційних ускладнень та хронічної ниркової недостатності. З цієї причини важливим є проведення досліджень щодо функціонального стану паренхіми нирок.

 УДК: 616.314:615.242-071

Метою цієї роботи було на прикладі об’ємного післяекстракційного дефекту нижньої щелепи оцінити збереження вертикальних параметрів альвеолярного відростка за умов використання композиції автологічного дентин-графту та збагаченого тромбоцитами фібрину у найближчі (3 міс.) та віддалені (12 міс.) терміни спостереження. Об’єкт та методи. Представлено клінічний випадок пацієнтки Ж., 45 р., яка звернулась у відділення щелепно-лицевої хірургії Львівської ОКЛ. Виконано конусно-променеву комп'ютерну томографію, ортопантомографію, проведено хірургічне лікування за рекомендованим протоколом. Результати. Часткова або повна втрата зубів, незалежно від причин її виникнення супроводжується фізіологічною редукцією (атрофією) альвеолярних відростків щелеп у вертикальній та горизонтальній площинах, яка є показанням до кістково-пластичного заміщення післяекстракційних дефектів. Технологія виготовлення та застосування подрібненого зубного дентину для заміщення різноманітних дефектів альвеолярних відростків дозволила розглядати автологічний дентин-графт як “золотий стандарт” регенеративної кісткової хірургії завдяки його унікальним остеогенним, остеоіндуктивним та остеокондуктивним властивостям, а його поєднання зі збагаченим тромбоцитами фібрином, що містить фактори росту, має додатковий
позитивний вплив на загоєння м’яко- та кістково-тканинних ран та регенеративні процеси. Продемонстровано клінічний приклад заміщення об’ємного післяекстракційного дефекту нижньої щелепи з використанням композиції автологічного дентину та збагаченого тромбоцитами фібрину з одномоментною імплантацією. Контрольні променеві обстеження, проведені через 3 та 12 міс. після операції засвідчили, що новоутворена кісткова тканина у ділянці колишніх дефектів не відрізняється за структурою та щільністю від навколишніх ділянок, а що найважливіше – не констатовано жодної вертикальної втрати висоти реконструйованого альвеолярного відростка. Висновок. Усе наведене вище свідчить, що композиція автологічного дентину та збагаченого тромбоцитами фібрину може бути перспективною терапевтичною опцією для заміщення післяекстракційних дефектів, проведення горизонтальної або вертикальної аугментації альвеолярних відростків. 

УДК: 616-006:615.277.3.065:616.1]-07

Резюме. Діагностика та лікування серцево-судинних ускладнень, пов’язаних із застосуванням протипухлинної терапії, є однією з важливих проблем, які впливають на якість і тривалість життя пацієнтів з онкологічними за- хворюваннями та потребують комплексних підходів. Питання про продовження/відновлення протипухлинного лікування приймаються мультидисциплінарними командами на підставі клінічних даних, результатів проведених обстежень та оцінки ризиків.

У хворих із злоякісними утвореннями існує високий ризик розвитку серцевої недостатності, зумовленої насамперед кардіотоксичною дією деяких хіміопрепаратів, зокрема антрациклінів, а інгібітори контрольних точок (ІКТ) про- вокують розвиток міокардиту, в основі якого лежать імунні процеси.

Значну роль у виникненні ускладнень відіграє так званий онкоасоційований тромбоз, який може бути як артеріаль- ним (інфаркт міокарда, ішемічний інсульт), так і венозним (ТЕЛА, периферичні тромбози). Лікування і профілактика цих тромбозів становлять складну клінічну проблему, оскільки при онкологічній патології існує високий ризик ви- никнення кровотеч унаслідок тромбоцитопенії, індукованої хіміопрепаратами, також їх можуть спровокувати самі злоякісні новоутворення чи метастази.

Пацієнти, які перенесли кардіотоксичну хіміотерапію чи променеву терапію в зоні грудної клітки, мають у декілька разів вищий ризик розвитку ІХС, хронічної серцевої недостатності в довгостроковій перспективі і потребують дов- готривалого, часто пожиттєвого спостереження й контролю за станом серцево-судинної системи.

Ключові слова: кардіотоксичність, антрацикліни, HER2-таргетні терапії, інгібітори імунних контрольних точок, серцеві біомаркери, ЕКГ, ЕхоКГ, хіміотерапія, ішемічна хвороба серця, гострий коронарний синдром, артеріальна гіпертензія, фібриляція передсердь.

УДК: 616.1+616.61+616-056.5)]-082(083.13)

Резюме. Огляд Рекомендацій Президіуму Американської асоціації cерця 2023 року: кардіо-рено-метаболічне здоров’я містить настанови щодо визначення, стадійності, парадигми прогнозування та комплексних підходів до надання медичної допомоги пацієнтам із кардіо-рено-метаболічним синдромом (КРМС), а також деталізує ба- гатокомпонентне бачення ефективного й справедливого зміцнення кардіо-рено-метаболічного здоров’я (КРМЗ) серед населення. Окрім того, документ враховує соціальні детермінанти здоров’я в моделях надання медичної допомоги при КРМС та зменшує фрагментацію медичної допомоги, сприяє впровадженню міждисциплінарних підходів до надання пацієнт-орієнтованої допомоги. Основна мета документа — створити основу для цілісного і справедливого поліпшення здоров’я пацієнтів із КРМС в усьому світі. У першій частині огляду дається визначення КРМС, висвітлено 10 головних настанов Рекомендації Президіуму з питань КРМЗ та подана характеристика нової моделі, яка класифікує КРМС за стадіями, описується структура стадій.

Ключові слова: кардіо-рено-метаболічне здоров’я, кардіо-рено-метаболічний синдром, серцево-судинні захво- рювання, хронічна хвороба нирок, фактори ризику.

УДК  616.155.194-06:616.441-008.6]-036

Ця стаття створена на основі огляду літератури в базах Web of Science, PubMed та Scopus і присвячена аналізу інформації про поширеність, класифікацію, етіопатогенетичні механізми анемії, оцінці даних клінічних досліджень та метааналізів щодо перебігу анемічного синдрому при захворюваннях щитоподібної залози. Анемія та дисфункція щитоподібної залози є поширеними явищами, які часто виникають одночасно. Згідно із сучасними рекомендаціями варто оцінювати функцію щитоподібної залози при дослідженні анемії. При дисфункції щитоподібної залози найбільш поширеною є нормоцитарна анемія, а мікроцитарна та макроцитарна анемії виникають рідше. Поєднання анемії із захворюваннями щитоподібної залози є важливою проблемою для клініцистів. Тиреоїдні гормони мають прямий вплив на проліферативну здатність еритроїдного попередника, що може мати відношення до механізму еритропоетичної дисфункції при захворюваннях щитоподібної залози людини. Анемія, а особливо залізодефіцитна, у свою чергу, впливає на зниження рівня тиреоїдних гормонів на тлі послаблення тиреоїдної функції гіпофіза. Найбільш частою причиною анемії при гіпотиреозі є пригнічення кісткового мозку через дефіцит гормонів щитоподібної залози, а також недостатнє вироблення еритропоетину, що виникає через зниження потреби в O2. Гіпертиреоз пов’язаний з підвищеною кількістю еритроцитів, тому що існує підвищена потреба тканин у кисні, а отже, збільшується секреція еритропоетину. При автоімунному захворюванні щитоподібної залози спостерігають значну поширеність дефіциту вітаміну B12 і особливо перніціозної анемії. Анемія хвороби Грейвса нагадує анемію хронічного захворювання та пов’язана з активацією неспецифічного запалення. Апластична анемія, яка пов’язана з дисфункцією щитоподібної залози, зустрічається рідко. Вона виникає як побічна дія у пацієнтів з автоімунним гіпертиреозом, які приймають антитиреоїдні препарати.