У тезах конференції наведено сімейний випадок захворювання на гепатит А у подружньої пари зрілого віку.

У XXI столітті у Львівській області спостерігається зміна етіологічної структури сальмонельозу. Найчастіше реєструються випадки спричинені S. enteritidis.

Екзогенний алергічний альвеоліт— це інтерстиційне захворювання легень, спричинене вдиханням органічних і деяких неорганічних хімічних речовин. Недостатньо вивченим залишається питання участі процесів вільнорадикального окислення у патохімічній стадії даного патологічного процесу та механізмів порушення антиоксидантного захисту.

Матеріал та методи досліджень. Експериментальні дослідження проводились на 25 морських свинках (самцях), масою тіла 0,18-0,21 кг, що утримувалися на стандартному раціоні віварію Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Морські свинки розподіляли на п’ять груп (по 5 у кожній): перша – інтактні тварини – контроль; друга (дослідна) група - тварини з експериментальним алергічним альвеолітом ЕАА- (4-а доба), до третьої групи відносили морські свинки з ЕАА на 7-у добу модельного процесу, до четвертої - тварини ЕАА на 14-у добу експерименту і до п’ятої – тварини з ЕАА на 24-у добу спостереження. Експериментальна модель ЕАА відтворювалась на морських свинках методом О.О.Орехова, Ю.А.Кирилова . Нами були вибрані фіксовані доби (4-а, 7-а та 14 та 24-а) для досліджень, які відповідали класичним стадіям гострого запального процесу. Усіх експериментальних тварин утримували в стандартних умовах віварію Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Евтаназію тварин проводили шляхом декапітації з дотриманням Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей (Страсбург, 1985). Стан вільнорадикального окиснення ліпідів у тканинах легень визначали за вмістом дієнових кон’югатів (ДК) за методом В.Г. Гаврилова, Ступінь активності антиоксидантної системи оцінювали за вмістом супероксиддисмутази (СОД) Статистичне опрацювання одержаних даних здійснювали за методом Стьюдента.

Результати досліджень та обговорення. У експериментальних дослідженнях було встановлено, що за умов розвитку експериментального алергічного альвеоліту у легенях поступово зростав вміст ДК особливо на 24-у добу - на 47,7 % (р?0,05) проти контрольних величин. Пошкоджуючій дії вільних радикалів і сполук запобігає система антиоксидантного захисту. Так, на 4-у та 7-у доби даної патології спостерігаємо компенсаторне підвищення СОД, відповідно, на 5,4% та 10,4 % (р?0,05) відносно першої групи тварин, але згодом, на 14-у та 24- у доби відбувається зниження даного показника на 24% (24-а доба) відносно контролю, що свідчить про виснаження захисних властивостей.

Вступ Алергічний альвеоліт частіше зустрічається у дорослих і розвивається в результаті інгаляції органічних антигенів рослинного походження, грибкових, антигенів рибного борошна тощо. У відповідь на це розвиваються імунологічні реакції за участю як гуморального так і клітинного імунітету.Дана патологія є реакцією гіперчутливості 4-го типу, при якій повторний контакт з антигеном призводить до гострого нейтрофільного та мононуклеарного альвеоліту з інтерстиційною інфільтрацією лімфоцитами та гранулематозною реакцією. При тривалому контакті розвивається фіброз із облітерацією бронхіол. Мета роботи Метою даного дослідження було з’ясування особливостей змін процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту в легенях за умов розвитку експериментального алергічного альвеоліту. Матеріал та методи досліджень Експериментальні дослідження проводились на 25 морських свинках (самцях), масою тіла 0,18-0,21 кг, що утримувалися на стандартному раціоні віварію Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Морські свинки розподіляли на п’ять груп : перша – здорові тварини – контроль; друга група - тварини з експериментальним алергічним альвеолітом ЕАА на 4-у добу експерименту, до третьої групи відносили морські свинки з ЕАА на 7-у добу моделювання хвороби, до четвертої - тварини  на 14-у добу експерименту і до п’ятої - тварини з ЕАА на 24-у добу спостереження. Експериментальна модель ЕАА відтворювалась на морських свинках методом О. О. Орехова, Ю. А. Кирилова. Усіх експериментальних тварин утримували в стандартних умовах віварію Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Евтаназію тварин проводили шляхом декапітації з дотриманням Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей (Страсбург, 1985). Стан вільнорадикального окиснення ліпідів у тканинах легень оцінювали  за  рівнем  малонового  діальдегіду  (МДА)  за  методом Е.Н. Коробейникова. Ступінь активності антиоксидантної системи оцінювали за вмістом ферментів –каталази (КТ) за методом R. Holmes, C. Masters. Статистичне опрацювання одержаних даних здійснювали за методом Стьюдента. Результати досліджень та обговорення Результати нашого експерименту показали, що за умов розвитку експериментального алергічного альвеоліту у легенях динамічно зростав вміст MДA, починаючи з 4-ї доби моделі хвороби і досягаючи апогею на 24-у добу - на 47,7 % (р?0,05) проти контрольних величин. Водночас зміни ферменту антиоксидантної системи - каталази були різновекторними. Так, на 4-у та 7-у доби ЕАА вміст КТ зростав на 11% та 14,7% відповідно, проти контролю, але згодом на 14-у т 24- у доби відбувалася редукція цього показника на 24,7% та 27,3%у порівнянні із здоровими тваринами, Висновки Одержані результати експериментальних досліджень підтверджують роль прооксидантної та антиоксидантної систем у механізмах розвитку алергічного альвеоліту. Зокрема визначається активація системи ПОЛ та пригнічення активності системи антиоксидантного захисту, що може мати пошкоджуючий вплив на структури організму.

Ми, люди ХХІ століття, живемо в динамічному часі високого рівня інформаційної доступності, яка проявляється вмінням навчатись від інших та використовувати ці знання для активізації творчого потенціалу кожного з нас. Проте, при створенні власних ідей і підходів до тої чи іншої проблеми, ми повинні завжди віддавати належну повагу тим, хто до нас проходив цей складний інтелектуальний шлях. Ця шана є не тільки складовою суті того, що називають академічною доброчесністю, але й проявом поваги до самого себе.

Отже, що таке академічна доброчесність? Науковці Сіракузького університету (США) зазначають, що академічна доброчесність – це «чесна гра», «гра без обману» і, якби всі її дотримувались, освіта б функціонувала так, як потрібно, тобто в площині довіри (trust), поваги (respect), чесності (honesty), відповідальності (responsibility), справедливості (fairness) та підзвітності (accountability). Європейські та новозеландські науковці Е. Льофстрьом, Т. Тротман, М. Фурнарі, К. Шепард визначають поняття «академічна доброчесність» як усвідомлення культури поведінки в академічному середовищі та вміння чесно діяти у ньому відповідно до встановлених етичних норм і поваги до наукових здобутків колег [3, с.4]. Поняття «академічна доброчесність» є всеохоплюючим. Тому розгляд цього поняття – «академічна доброчесність», знаходиться в широкому діапазоні науково-освітніх, правових та етичних аспектів. Академічна доброчесність: виклики сучасності: збірник наукових есе учасників дистанційного етапу наукового стажування для освітян (Республіка Польща, Варшава, 29.04.2024 – 07.06.2024 р.)
Очевидним є те, що академічна доброчесність базується не лише на засадах загальної корпоративної культури вищого навчального закладу (його освітньої політики, кодексу честі, правил, статуту), але й передбачає дотримання суворих вимог і заходів у боротьбі зі списуванням, плагіатом та корупцією.
В той же час академічна доброчесність повинна бути і властивістю, яка притаманна всім учасникам академічної комунікації – науковцям, студентам, викладачам, оскільки вона є важливим індикатором внутрішньої культури особистості. Моральним кредо для кожного з учасників цього необхідного процесу в освіті, її своєрідного катарсису, повинно стати розуміння такого важливого посилання – доброчесність винагороджується. Поступаючи чесно, правдиво, ми діємо справедливо щодо інших людей, які також стосовно нас будуть справедливі.
Для студентів академічна доброчесність є гарантом справжніх, якісних знань, які стануть у майбутньому підгрунтям їх успішної кар’єри. А для освітян – вплив на академічний процес, підвищення статусу їх професії та морального задоволення від своєї роботи. І, звісно, прийняття етичного кодексу академічної доброчесності на рівні навчального закладу – це ріст рейтингів вишу, його позитивний імідж та краще майбутнє. Тому впровадження та виконання даного просвітницького проекту дозволить системі освіти залишатися результативною, такою, що справді дає якісні знання та корисні навички, а не тільки документи про здобуття освіти. З вересня 2015 року організовано проведення первинної експертизи на наявність плагіату всіх наукових праць співробітників ЛНМУ імені Данила Галицького при науковому відділі. Підрозділом антиплагіатної експертизи ЛНМУ імені Данила Галицького запропоновано та впроваджено два алгоритми оптимізації швидкості виконання первинної технічної антиплагіатної перевірки, шляхом послідовного та одномоментного застосування десктопних програм «Advego Академічна доброчесність: виклики сучасності: збірник наукових есе учасників дистанційного етапу наукового стажування для освітян (Республіка Польща, Варшава, 29.04.2024 – 07.06.2024 р.) Plagiatus», «Etxt Антиплагіат» («AntiPlagiarism.NET») та інтернет-ресурсів «Сontent Watch» та «Вe1Ru».