Одним з факторів розвитку метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки (МАЖХП) є ожиріння, основною причиною якого є енергетичний дисбаланс між спожитими та витраченими калоріями. В цей комплексний процес включені також генетична схильність, стиль життя, склад кишкової мікробіоти та фактори навколишнього середовища. З’яcування механізмів розвитку стеатозу печінки, що лежать в оcнові патогенезу МАЖХП та ожиріння, дозволить впровадити в медичну практику нові ефективні лікувально-профілактичні методи цього захворювання та супутніх патологій.
Аналіз літератури щодо ролі кишкової мікробіоти в розвитку ожиріння та її вплив на метаболізм вісцерального жиру активно дискутується (Jіa W., 2018; Gerard С., 2019), тому наукові дослідження, де був би використаний пробіотичний препарат для нормалізації якісного і кількісного складу мікрофлори кишечника, а саме мультипробіотика, залишаються актуальними.


Проведено науковий аналіз чисельності хвороб та рейтингових показників їх структури і поширеності серед населення України за період 1993- 2017 роки з обгрунтуванням тенденцій у їх розвитку. Отримані дані слугують підставою для органів системи охорони здоров'я різних рівнів управління в процесі реформування медичної допомоги до перегляду змісту стратегічного планування в медичній галузі, шляхом переходу в практичній охороні здоров‘я у стані захворюваності з «лікувальної медицини» до «профілактичної парадигми», з акцентом на встановлення причинно-наслідкових зв‘язків у виникненні / розвитку хвороб, що дозволило б мінімізувати механізми виникнення конкретної патології, так її наслідки серед населення України у контексті рекомендацій ВООЗ

УДК 615.9:616-092.9

Вивчення експозиції населення та військовослужбовців під час бойових дій токсичними важкими металами та вплив на здоров’я раніше не проводилися, або результати не були опубліковані у відкритих джерелах. За нашими даними за час війни відбулося статистично достовірне зниження забезпеченості населення цинком, та достовірно зросла експозиція сполуками свинцю. Особливо ці зміни виражені для військовослужбовців. Необхідні подальші епідеміологічні, біомоніторингові та лабораторні дослідження для більш точної характеристики впливу металів, пов’язаних з військовими діями, на віддалені наслідки.

Studies of the exposure of the population and military personnel during the hostilities to toxic heavy metals and the impact on health have not previously been conducted, or the results have not been published in open sources. According to our data, during the war there was a statistically significant decrease in the population’s zinc supply, and exposure to lead compounds significantly increased. These changes are especially pronounced for military personnel. Further epidemiological, biomonitoring, and laboratory studies are needed to more accurately characterize the long-term effects of metals associated with military operations.

616.34-008.13/.15:616.8:159.923]-053.2

Актуальність. Відповідно до біопсихосоціальної моделі медицини, синдром подразненого кишечника (СПК) є гетерогенним розладом, що виникає в результаті комплексної взаємодії біологічних, психоемоційних та психосоціальних факторів, комбінація яких є індивідуальною для кожного пацієнта. Мета дослідження: вивчити особливості психоемоційного стану (рівень тривожності, соматизації) в дітей з СПК залежно від клінічного варіанта розладу та характеру провокуючого чинника. Матеріали та методи. У дослідження включили 55 пацієнтів віком 6–12 років з діагнозом СПК, встановленим відповідно до Римських критеріїв ІV, та 45 дітей групи контролю. Рівень особистісної тривожності визначали за допомогою опитувальника CMAS (Children’s Manifest Anxiety Scale). Для оцінки соматизації використали тест SOMS (Somatoform Symptom Screening). Результати. У дітей з СПК ми виявили вірогідно вищий рівень тривожності (р < 0,0001) та соматизації (р < 0,0001), аніж у групі контролю. При порівнянні цих показників залежно від клінічного варіанта СПК нами не знайдено вірогідних відмінностей. Проте аналіз їх розподілу відповідно до характеру провокуючого чинника в дебюті розладу продемонстрував суттєво вищий рівень тривожності (р = 0,0006) та соматизації (р = 0,05) саме в дітей зі стрес-асоційованим варіантом СПК. Пряма кореляція між досліджуваними показниками (r = 0,69, p < 0,0001) доводить їх тісний зв’язок та здатність до взаємопідсилення.Висновки. Отримані нами дані підтверджують гетерогенність СПК та вагомість психоемоційних чинників у формуванні цього розладу в дітей, а також необхідність їх врахування при складанні плану індивідуалізованого лікування.

Background. According to the biopsychosocial model of medicine, irritable bowel syndrome (IBS) is a heterogeneous disorder that occurs as a result of the complex interaction of biological, psychoemotional and psychosocial factors. Their combination is individual for each patient. The study aims to evaluate the psychoemotional features (anxiety and somatization) in children with IBS depending on the predominant bowel habit and the trigger factor in the development of the disorder. Materials and methods. We enrolled 55 children aged 6–12 years with a verified diagnosis of IBS, following Rome IV Criteria. The control group included 45 children of the same age and gender. The levels of anxiety and
somatization were assessed by the Children’s Manifest Anxiety Scale and the Somatoform Symptom Screening, respectively. Results.
Children with IBS had significantly higher level of anxiety (р < 0.0001) and somatization (р < 0.0001) in comparison to the control group. We have not found any significant differences in these parameters according to the predominant bowel habit. However, the analysis based on the nature of the trigger factor in the onset of the disorder revealed remarkably higher levels of anxiety (р = 0.0006) and somatization (р = 0.05) in children with stressassociated IBS. Moreover, a direct correlation between the studied parameters (r = 0.69, p < 0.0001) proves their close connection and a tendency to augment each other. Conclusions. Our study confirms a heterogeneity of IBS in children. As psychoemotional factors play a crucial role in the occurrence of IBS, it is necessary to consider them in the development of personalized care planning.

 УДК 616.127-005.8-02-037:314.4(477)

Мета дослідження - науковий аналіз фактичних (2002-2015 роки) та прогнозованих (2030 рік) показників поширеності смертності з причини ГІМ серед населення в Україні.
Матеріали і методи. Для реалізації поставленої мети виконано епідеміологічне одномоментне суцільне наукове дослідження, де проаналізована статистичні дані МОЗ та Державного комітету статистики України (2002-2015) згідно регресійної моделі прогнозування – методу лінійного тренду, побудованого з використанням пакету Microsoft Office Еxcel та використано низки наукових медико-статистичних методів дослідження з врахуванням принципів системності. 
Результати. Наслідки посвідчують тенденцію до збільшення на +1,8 рази показника екстрапольованого рівня смертності з причини ГІМ на 100 тисяч населення в Україні (P=32,4±3,4/100000), що підтверджується Апр=+14,5±0,8о/оооо (p<0,05; R2=0,9207) як у прогнозованому 2030 році, так і в розрізі його статі, місця проживання та економічної зайнятості померлих.
Висновок. Отримані результати вказують на значний тягар у стані громадського здоров’я ймовірного зростання показників рівня смертності з причини ГІМ на 100 тисяч населення як у фактичних (2002-2015), так і прогнозованих роках (2030), що потребує опрацювання дієвих та ефективних превентивних заходів з метою мінімізації виникнення / розвитку захворюваності ГІМ.
Ключові слова. Гострий інфаркт міокарда, смертність, прогноз, тенденції, населення, чоловіки, жінки, місто, село, працездатне населення, пенсіонери, ефективність, профілактика.

Aim of the study - a scientific analysis of the actual (2002-2015) and prognosed (2030) indicators of the prevalence of mortality due to AMI among the population in Ukraine.
Materials and methods of research. An epidemiological, one-stage, continuous scientific research is done to achieve the goal, where the statistical data of the Ministry of Health and State Committee of Statistics of Ukraine (2002-2015) are analyzed, according to the regression model of prognosis – linear trend method, it is built using the package of Microsoft Office Еxcel and the number of scientific medical and statistical research methods are used, taking into account the principles of systemicity. 
Result. The consequences confirm the tendency to increase +1.8 of the indicator of extrapolated mortality level due to AMI per 100 thousand of population in Ukraine (P=32.4±3.4/100000), which is confirmed by Аgr=+14.5±0.8о/оооо (p<0.05; R2=0.9207) both in the prognosed 2030, and in the context of gender, place of residence and economic employment.
Conclusion. The obtained results indicate the significant burden in the state of public health of the probable increase of indicators of mortality level due to AMI per 100 thousand of population both in the actual (2002-2015), and prognosed years (2030), which require processing of efficient and effective preventive measures to minimize the event / development of morbidity of AMI.
Key words. Acute myocardial infarction, mortality, prognosis, trends, population, men, women, city, village, working-age population, pensioners, efficiency, prevention.