УДК 61(092):329.7-055.2(477.83/86)

Анотація: Мета статті — на прикладі біографії української галицької лікарки Т. Туни-Надраги продемонструвати й розкрити можливості розвитку української медичної біографіки й проcопографії як складників історичної біографістики, а також подати проблему крізь призму гендерних досліджень, показати роль жінки в медичному середовищі Галичини та Центрально-Східної Європи. Методи дослідження. У статті використано методологію історичної біографістики, методи аналізу й синтезу, а також ген-дерний підхід. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше на новому джерельному матеріалі висвітлено життєвий шлях української лікарки з Галичини крізь призму історичного досвіду регіону та України ХХ ст. Висновки. Біографія Теодозії Туни-Надраги показує складність гендерного прориву в медичній сфері Галичини, Австро-Угорщини кінця ХІХ — початку ХХ ст. Вона також демонструє, як галицькі жінки намагалися здобувати нові й нові рівні освіти, як опановували нові професійні ніші, окреслює ситуацію жінки в контексті лікарського середовища, визнання її суб’єктності і в медицині. Біограма Т. Туни-Надраги також ілюструє повсякденне життя галицького жіноцтва і водночас випробування, які чекали на лікарку в контексті екстремального досвіду Західної України під час Першої світової війни, польсько-української війни 1918–1919 рр., Другої світової війни, перших повоєнних років та депортації. Аналіз життєпису Т. Туни-Надраги засвідчує потребу вивчення й розвитку медичної біографіки, що має значну дослідницьку перспективу як галузь українських історико-біографічних студій.

Ключові слова: Теодозія Туна-Надрага, педіатрія, Українське Лікарське Товариство, Галичина, Львів, медицина, «Порадня матерів», шпиталь імені Шептицького, жінка, біографістика, історія.

УДК: 616.24-002.5:615.015.8:57.04/048

Анотація. У 176 пацієнтів з лікарсько-стійким туберкульозом з яких 95 осіб з новими випадками (I група) та 81 хворий з рецидом захворювання (II група) проведено аналіз соціально-психологічних детермінант та соціально-демографічних характеристик, поінформованості про туберкульоз та комплайєнс отриманих на основі аналізу історій хвороб та проведеного анонімного анкетування за розробленою анкетою. Встановлено найбільш поширені обтяжуючі фактори серед різних соціальних груп, що знижують прихильність до лікування.

Abstract. In 176 patients with drug-resistant tuberculosis (95 patients with new cases (group I) and 81 patients with relapse (group II) for the first time, conducted analysis of socio-psychological determinants and socio-demographic characteristics, awareness of tuberculosis and compliance was carried out. The data were obtained on the basis of processing of disease histories and conducted anonymous questioning according to the developed questionnaire. The most common aggravating factors among different social groups that reduce adherence to treatment were established.

УДК  611.716.1/.4-018.4-073.75

Анотація. Однією з основних умов успішного дентального протезування є належний об’єм і задовільна якість кісткової тканини щелеп. Метою нашого дослідження стало вивчення якісних показників кісткової тканини нижньої щелепи у осіб зрілого віку в нормі та з’ясування їх змін при різних патологічних станах і після втрати зубів. Встановлено, що щільність кісткової тканини тіла нижньої щелепи є неоднорідною і має певні закономірності співвідношення: її показники є вищими на рівні основної частини, у порівнянні з комірковою; поступово зростають від різцевих сегментів до сегментів великих кутніх зубів і, в цілому, у жінок є дещо вищими, ніж у чоловіків. Після втрати зубів та на фоні системних метаболічних розладів щільність кісткової тканини нижньої щелепи знижується. Зміну показників щільності кісткової тканини при збереженій її структурі можна розглядати як доклінічний діагностичний критерій розвитку її патології.

Abstract. One of the main conditions for successful dental prosthetics is the adequate volume and satisfactory quality of the bone tissue of the jaws. The purpose of our work was to study the quality indicators of the bone tissue of the lower jaw of adults in norm and to find out their changes in various pathological conditions and after tooth loss. It was established that the density of the bone tissue of the body of the lower jaw is heterogeneous and has certain patterns of ratio: its indicators are higher at the level of its body, compared to the alveolar part; gradually increase from the incisor segments to the segments of molars and, in general, in women are higher than in men. After the loss of teeth and on the background of systemic metabolic disorders, the density of bone tissue of the lower jaw decreases. A change in the density of bone tissue with its structure preserved can be considered as a preclinical diagnostic criterion for the development of its pathology.