У пацієнтів із ко-інфекцією ВІЛ/ВГВ тромбоцитопенія є частим і несприятливим проявом, що прискорює прогресування до СНІДу. Клінічний випадок: У 34-річного пацієнта з ВІЛ, гепатитом B та цирозом печінки виявлено виражену тромбоцитопенію (44 10^9/л) і глибокий імунодефіцит (CD4 33 кл/мкл). Раннє призначення АРТ, яка містить два препарати з активністю проти ВГВ дозволяє ефективно контролювати обидві інфекції та сприяти частковому відновленню рівня тромбоцитів навіть на стадії цирозу.

УДК 004.89:620.9:351.78

Виконано аналіз існуючих підходів до просторового планування систем безпеки та енергетичної автономності сільських громад. Встановлено, що традиційні методи розміщення рятувальних формувань та планування енергоспоживання здебільшого ґрунтуються на середніх показниках і не враховують можливих сценаріїв чи комплексного впливу множини чинників ризику. Обґрунтована доцільність застосування інтелектуальних моделей, зокрема p-центру, p-медіани, рекурентних нейронних мереж (LSTM) та гібридних алгоритмів, які дають змогу мінімізувати час реагування на надзвичайні ситуації, збалансувати енергетичне навантаження об’єктів та прогнозувати рівень автономності громад. Розроблена програма на Python забезпечує просторове моделювання доступності добровільних рятувальних формувань із використанням геоінформаційних даних OpenStreetMap і методів оптимізації. За результатами моделювання у Шептицькій міській територіальній громаді Львівської області встановлено, що максимальний час реагування на надзвичайні ситуації скоротився від 27 до 15 хв, середній час реагування – від 18 до 12 хв, частка населення, охопленого у межах 15 хв доїзду рятувальників, зросла від 54 % до 82 %, а захищеність об’єктів критичної інфраструктури збільшилися від 61 % до 89 %. Це підтверджує ефективність моделі p-центру для територій із розосередженими населеними пунктами та демонструє практичне значення запропонованого підходу для стратегій безпеки і розвитку громад. Подальші дослідження доцільно спрямувати на інтеграцію моделей прогнозування енергетичного балансу з алгоритмами вибору місць дислокації джерел поновлюваної енергії, що створить єдиний інструментарій у вигляді системи підтримки ухвалення рішень для менеджерів проєктів громад.

УДК 811.124’373.7

Фразеологізми антропоцентричної спрямованості є одним з найцікавіших та найцінніших об’єктів дослідження. Незважаючи на велику кількість наукових розвідок з проблем фразеології, ціла низка питань, зокрема тих, які стосуються латинської фразеології, залишається невисвітленою.
Статтю присвячено вивченню латинських фразеологізмів, які відображають концепт «зовнішність людини». У процесі дослідження проведено семантичний аналіз та структуризацію фразеологізмів на позначення зовнішності людини, які яскраво вербалізують ментальність, звичаї та традиції античності. Виокремлено основні фразеосемантичні групи та підгрупи і здійснено їх опис і тлумачення в рамках макроконцепту «homo» (людина). У результаті дослідження встановлено, що концепт «зовнішність людини» у латинській фраземіці асоціюється насамперед з соматичними характеристиками, одягом, психоемоційним станом, характером та ґендерними стереотипами тощо. Встановлено, що фразеологічні одиниці можуть нести як позитивну (схвалення, переконання), так і негативну (засудження, іронія) оцінку. Найвища частотність зафіксована у фразеосемантичних групах «Загальна оцінка зовнішності», «Зовнішній вигляд окремих частин тіла», «Фізичний стан», «Одяг людини як елемент зовнішності». Серед
фразеологізмів у процесі дослідження зафіксовано багато метафоричних перенесень з компонентами-зоонімами та компонентами-фітонімами. Фразеологічні одиниці, що описують зовнішність людини в латинській мові, відіграють важливу роль у передачі образності, експресії та етнокультурних особливостей сприйняття. Встановлено, що для глибшого розуміння латинської фразеології часто необхідні фонові знання про традиції римського народу, його звичаї, історичні події, відомих особистостей тощо. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у вивченні інших фразеосемантичних полів макроконцепту «людина» в латинській фразеології, оскільки вони яскраво ілюструють притаманну їхнім носіям афористичність мислення, лаконічність, образність, здатність до реактуалізації в нових історичних умовах та стали невичерпним джерелом поповнення фразеологічного фонду сучасних мов.
Ключові слова: латинська мова, латинська фразеологія, фразеологічна одиниця, концепт «зовнішність людини», мовна картина світу, антропоцентризм.

УДК [616.12:616.61]:616.379-008.61:615.245

Порушення секреції інсуліну та інсулінорезистентність (ІР) відіграють провідну роль не тільки у патогенезі цукрового діабету, а й у розвитку та прогресуванні метаболічного синдрому. Проте, характеристики ІР за умов кардіоренального метаболічного синдрому (КРМс) описані недостатньо. Мета – охарактеризувати індексовані показники ІР та інсуліночутливості (ІЧ) за умов кардіоренального метаболічного синдрому (КРМс).

Матеріали та методи. З дотриманням Гельсингської декларації прав людини обстежено 100 стаціонарних пацієнтів з гострими формами ішемічної хвороби серця, які залежно від стадії КРМс поділені на групи: Г0, Г1, Г2, Г3. Швидкість клубочкової фільтрації обраховано за MDRD (ШКФм) та Cockcroft-Gault (ШКФс). Оцінка вуглеводного метаболізму проведена за пероральним глюкозотолерантним тестом з паралельним визначенням інсуліну та С-протеїну. Обраховували низку індексів ІР: НОМА-IR; %Вcalc; %S; IR; QUICKI; McAuley; Gutt; Cederholm; Matsuda; Avignon; Shuster; DI DeFronzo; Drivsholm; Stumvoll early; Stumvoll latе; Philips; Wareham. Результати опрацьовано статистично, представлені як M±m. Кореляційний аналіз проведено за Спірменом-Пірсоном (r), відмінності оцінені за t-критерієм, за рівень істотності прийнято р<0,05.

Результати. За значеннями індексів інсулінорезистентності HOMA-IR та QUICKI, за умов різних стадій КРМс можна діагностувати ІР. За умов 1 стадії КРМс спостерігались зменшення чутливості печінки до інсуліну та печінкова інсулінорезистентність (за %S та McAuley) при невеликій активності секреції інсуліну як у ранній, так у пізній її стадіях. Друга стадія КРМс характеризувалось інсулінорезистентністю за HOMA-IR, IR зі зменшенням кількості функціонуючих бета-клітин (%Вcalc), які переактивовані з перевагою ранньої фази секреції за Stumvoll early. Для третьої стадії КРМс були притаманні достатня чутливість печінки до інсуліну та знижена чутливість периферійних тканин за Cederholm <65.

Висновки. Індексовані показники інсулінорезистентності та інсуліночутливості за умов кардіоренального метаболічного синдрому показали, що за умов різних стадій КРМс можна діагностувати ІР. По мірі прогресування кардіоренального метаболічного синдрому зростає інсулінорезистентність та зменшується чутливість периферійних тканин до інсуліну.

Ключові слова: інсулінорезистентність, індекси інсулінорезистентності, чутливість до інсуліну

УДК 616.314-089.843-089.29-13:616-056.3]-07

Зубні імплантати високофункціонально заміняють втрачені зуби, однак у разі підвищеної чутливості до металів спостерігаються випадки невдачі імплантологічного лікування. Наявність сторонніх матеріалів у ротовій порожнині та параназальних синусах також може порушувати баланс мікробіоти рота або викликати гальванічні струми. З розвитком ортодонтії та імплантології ця проблема набуває поширеності, що зумовлює доцільність та актуальність нашого дослідження. Мета – оцінити підходи до діагностики алергічних реакцій на металеві стоматологічні конструкції за даними літератури та в клініці. Матеріали та методи. Проведено огляд наукової літератури в базі Pubmed за останні 5 років; як ілюстрацію наведені власні клінічні випадки. Результати. Механізми розвитку алергії на метали є множинними; найчастіше такі реакції перебігають за IV сповільненим типом за класифікацією Кумбса. Іони металів виступають гаптенами, які зв’язуються з головним комплексом гістосумісності та пептидним комплексом, запускаючи імунну відповідь за участю Т-лімфоцитів. Діагностика алергії до металевих компонентів імплантатів повинна передбачати детальний збір анамнезу, імунні методи клітинного залучення та шкірне патч-тестування. У наведених клінічних випадках потенційною причиною скарг пацієнта виступала алергія на метали, що містились у стоматологічних конструкціях. Випадок 1: пацієнтка 45 років, скарги на порушення носового дихання, набряки на обличчі, часті бронхіти з бронхообструктивним синдромом, загальну слабкість, порушення сну, тривожність, головні болі. Пацієнтка не може носити прикраси (у місці контакту металу зі шкірою виникає почервоніння); близько 8 років тому їй встановили металеву конструкцію (незнімний мостоподібний протез), а 2 роки тому – ще одну, після чого стан значно погіршився. Під час патч-тестування було виявлено підвищену чутливість до титану, нікелю та хрому. Випадок 2: пацієнт 37 років, скарги на періодичний набряк верхньої губи, верхньої повіки, почервоніння, набряк і свербіж шкіри верхніх та нижніх кінцівок упродовж останнього року. Шкірні алергопроби виявили сенсибілізацію до кліщів домашнього пороху. Два роки тому пацієнту проведено одномоментну імплантацію 36-го зуба (система Osstem, Південна Корея), однак ці симптоми він не пов’язує. Під час патч-тестів виявлено підвищену чутливість до металів. Випадок 3: пацієнтка 54 років, скарги на набряк обличчя щоранку, що зменшується до вечора, явища стоматиту та затерпання язика впродовж 6 місяців. Близько 9 місяців тому було встановлено металевий незнімний мостоподібний протез, а близько 10 років тому було встановлено зубний протез з іншого боку. Рекомендації: вимірювання різниці потенціалів у ротовій порожнині для виключення наявності гальванічних струмів, патч-тестування та в разі виявлення гальванізму чи алергії на метали заміна протезів. Висновки. Алергія на стоматологічні металеві компоненти є важливою проблемою. Провідне значення для діагностики мають детальний стоматологічний та алергологічний анамнез, комп’ютерна томографія та патч-тестування з металами, що входять до складу стоматологічних конструкцій.

Ключові слова: імплантати, алергія на метали, гальванізм, патч-тестування