УДК 616-036:22:[616.1:612.1:614](477)

Анотація. Актуальність. Надсмертність в Україні та процеси депопуляції продовжують набувати загрозивих масштабів. Разом зі старінням населення серцево-судинні захворювання посідають провідні місця в структурі захворюваності населення, що становить складну проблему для суспільства та ефективності діяльності системи охорони здоров’я. Визначення факторів ризику, забезпечення контролю та профілактики може запобігти виникненню захворювань серцево-судинної системи та надмірної смертності населення.
Метою роботи є вивчення та аналіз тенденцій розвитку серцево-судинних захворювань в Україні.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз та оцінку показників госпіталізованої захворюваності хворобами серцево-судинної системи серед населення України за період 2014–2023 рр. Аналіз захворюваності внаслідок хвороб системи кровообігу здійснений із використанням абсолютних, інтенсивних (рівнів на 1 000 населення), екстенсивних величин та показників динамічного ряду. У роботі застосовано методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати дослідження. Упродовж останнього десятиліття серцево-судинні захворювання посідають перше місце за кількістю зареєстрованих випадків, кількістю звернень за медичною допомогою та причиною смерті населення України. Динаміка госпіталізованих рівнів захворювань системи кровообігу в Україні залишається на порівняно високому рівні та має тенденцію до зростання, особливо за період 2021–2023 років.
Загальна кількість випадків серцево-судинних захворювань за даними обліку всіх медичних закладів щорічно перевищує 20 млн випадків упродовж останніх років. Серед них у середньому по Україні в 41,7 % в осіб чоловічої 77Public Health Journal Вип. 1 (7), 2025 статі. Важливо те, що 36,3 % таких випадків в Україні спостерігаються в осіб працездатного віку. Гіпертонічна хвороба рідше діагностується в чоловічого населення 39,56 % в середньому в Україні, ішемічна хвороба серця також частіше реєструється серед жінок із середнім значенням в Україні 61,14 %, гострий та повторний інфаркт міокарду в Україні частіше реєструється в чоловіків 59,28 %, зокрема великовогнищевий трансмуральний інфаркт міокарду – 61,81 %.
Висновки. Виявлені тенденції та фактори ризику захворювань серцево-судинної системи доцільно використати для розробки національної стратегії для зниження смертності завдяки ефективним програмам профілактики та лікування.
Ключові слова: серцево-судинні захворювання, захворюваність, хвороби системи кровообігу, здоров’я населення.

УДК 613.6.022-047.44:612.2:658.34-057

Професійний вплив залишається важливим чинником ризику захворювань дихальних шляхів та легень у працюючих контингентів.
Мета роботи: аналіз наукових джерел щодо професійного впливу на поширеність респіраторних скарг та захворювань дихальної системи робітників підприємств із виготовлення взуття.
Матеріали та методи: пошук літературних джерел здійснено в базах даних PubMed, Google Scholar та Scopus. Для оформлення та написання статті
використано бібліографічний та аналітичний методи.
Результати та їх обговорення. У повітрі виробничого середовища взуттєвих підприємств основними полютантами, які можуть спричиняти
розвиток респіраторних симптомів та розладів дихання є пари розчинників та пил, переважно шкіряний. Інгаляційний вплив розчинників (бензолу, толуолу,етилбензолу, ксилолу) призводить до подразнення дихальних шляхів, їх обструкції та обмеження легеневої функції. Знижені результати спірометричних тестів є обернено пов’язані із віком та професійним стажем робітників. Наявність пилу, що містить частинки шкіри, полімери, оздоблювальні матеріали та хром є причиною частих скарг на чхання та кашель. Комбінований вплив полютантів робочої зони: розчинників, хутра, синтетичних волокон спричиняє хронічні (задишка, стиснення в грудях, риніт) та гострі респіраторні прояви, що розвивалися впродовж робочої зміни (подразнення та сухість горла, носа, подразнення очей). Встановлено, що хронічне порушення дихальних шляхів з неспецифічною бронхіальною гіперактивністю на метахолін зумовлено дією активаторів клею (хлорованих вуглеводнів: дихлорметану та метиленхлориду).
Дослідження рідини бронхоальвеолярного лаважу робітників взуттєвих підприємств виявило мікропластик, який містив мікроволокна поліакрилату
(складника взуттєвих клеїв). Наявність диізоціанатів (компонентів взуттєвих клеїв на водній основі) є причиною розвитку стійкої гіперактивності дихальних шляхів, що робить неможливим повне відновлення функції легень. 88Висновки. Результати можуть бути використані для формування санітарно-гігієнічних рекомендацій щодо моніторингу стану повітряного середовища виробничих приміщень та медико-профілактичних заходів збереження здоров’я працюючих взуттєвої галузі.

УДК 016:615.1(092)

У ювілейному виданні висвітлено основні віхи життя, наукової, науковопедагогічної та організаційної діяльності відомого українського науковця в галузі фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії, ректора Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького (1998–2023 рр.), академіка Національної Академії медичних наук України, доктора фармацевтичних наук, професора, заслуженого працівника Вищої школи України, лавреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженого професора ЛНМУ ім. Данила Галицького, почесного доктора Люблінського медичного університету, дійсного члена НТШ та низки
громадських академій.
Хронологічний покажчик друкованих праць, авторських свідоцтв та патентів знайомить з науковим доробком ученого.
Це видання стане важливим корисним ресурсом для науково-педагогічної спільноти, аспірантів, студентів, а також істориків, бібліографів та всіх, хто цікавиться історією львівської медичної і фармацевтичної науки та освіти.

UDC 616.716.4-089.843-003.9-018-092.4/.9 

   The purpose of the study was to determine the dynamics of histoarchitectural reconstructions of bone-ceramic regeneration after augmentation of an experimental defect of the lower jaw of a rabbit with an osteoplastic material – natural collagen. Despite the already-known results of using osteoplastic materials in clinical practice, complete and high-quality regeneration of the bones of the maxillofacial area, its mechanisms, and dynamics remain incompletely understood and require clarification and detailing. Sexually mature male rabbits aged 6–7 months, weighing 2.5–3 kg, were used for the study. The control group included animals with a bone tissue defect that healed under a blood clot. The experimental group consisted of rabbits in which the bone defect was filled with natural collagen. Control of the post-traumatic state of bone tissue in the area of the defect was carried out for 84 days. Ultrastructural changes were studied by scanning electron microscopy. Three parameters were calculated to determine changes in the composition of the regenerate. The data were analyzed using Student's t-test. The difference at p<0.05 was defined as statistically significant. The study of the surface relief features of the experimental lower jaw bone defect after implantation with Col-C material in animals revealed numerous regenerative changes after injury. It differed from reparative osteogenesis in the control group. Most osteons that regenerate near the outer bone plate do not differ from the typical structure of the native bone. However, in contrast to the group of control animals, the bone plates between the neighboring osteons were weakly structured. A morphometric study of the relative volume of the osteoplastic material in the regenerate established a gradual decrease in the material's content until its almost complete bioresorption.

Key words: rabbits, mandible, maxillofacial apparatus, regeneration, osteoplastic materials, collagen, morphometry, scanning electron microscopy. 

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГЕНЕРАЦІЇ КІСТКИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ  В ЕКСПЕРИМЕНТІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ НАТУРАЛЬНОГО КОЛАГЕНУ 
   Метою дослідження було визначити динаміку гістоархітектурних перебудов кістково-керамічного регенерату після аугментаціі експериментального дефекту нижньої щелепи кролика остеопластичним матеріалом – натуральним колагеном. Незважаючи на вже відомі результати застосування остеопластичних матеріалів у клінічній практиці, повна та якісна регенерація кісток щелепно-лицевої ділянки, її механізми та динаміка залишаються не до кінця вивченими, потребують уточнення і деталізації. Для дослідження використовували статевозрілих кроликів-самців віком 6–7 місяців, вагою 2,5–3 кг. До контрольної групи увійшли тварини з дефектом кісткової тканини, який загоювався під кров’яним згустком. Експериментальну групу складали кролики, у яких кістковий дефект заповнювали натуральним колагеном. Контроль посттравматичного стану кісткової тканини в ділянці дефекту здійснювали впродовж 84 діб. Ультраструктурні зміни вивчали методом скануючої електронної мікроскопії. Для визначення змін складу регенерату використовували підрахунок трьох параметрів. Дані проаналізували за допомогою t-критерію Стьюдента, різницю при р<0,05 визначили як статистично значущу. Дослідження особливостей рельєфу поверхні експериментального кісткового дефекту нижньої щелепи після імплантації тваринам матеріалу Кол-К дозволило виявити численні регенераційні зміни, що відбувалися після нанесення травми та відрізнялися від репаративного остеогенезу в контрольній групі. Більшість остеонів регенерату поблизу зовнішньої кісткової пластинки за своєю будовою не відрізнялась від типової будови материнської кістки, проте, на відміну від групи контрольних тварин, між сусідніми остеонами містилися слабо структуровані за геометрією кісткові пластинки. Морфометричне вивчення відносного об’єму остеопластичного матеріалу в регенераті встановило поступове зниження вмісту матеріалу до майже повної його біорезорбції. 
Ключові слова: кролики, нижня щелепа, зубощелепний апарат, регенерація, остеопластичні матеріали, колаген, морфометрія, скануюча електронна мікроскопія. 

УДК: 616-056.3:616.24]-06:616.24-002]-07:616.155.321-07]-092.9

Актуальність. Проблема захворювань бронхолегеневого апарату залишається актуаль-ною для сьогодення. На думку фахівців, одним із провідних впливів на розвиток та прояви легеневої патології вважається стан імунної системи. Мета дослідження – вияснити та порівняти особливості змін де-яких показників імунної системи та зясувати їх роль для патогенезу експериментального алергійного аль-веоліту та експериментального алергійного альвеоліту, поєднаного з експериментальною пневмонією. Ме-тоди. Експериментальні дослідження здійснювали на 67 морських свинках (самцях) масою тіла 0,18 - 0,22 кг. Мурчаків розподіляли на три групи: перша група — інтактні тварини — контроль (10); друга група (дослідна) — тваринки з експериментальним алергійним альвеолітом (ЕАА): на 7-у, 14-ту, 21 -у доби екс-перименту (27); третя група (дослідна) — морські свинки з поєднаною патологією ЕАА та експеримента-льною пневмонією (ЕП) також на на 7-у, 14-ту, 21-у доби експерименту (30). ЕП та ЕАА відтворювали за авторською методикою Регеди М.С. (2024). Декапітацію тварин проводиди за допомогою хлороформного наркозу у зазначені вище терміни експерименту. Результати. Отримані нами результати дозволяють стве-рджувати, що за умов розвитку експериментального алергійного альвеоліту, поєднаного з експеримента-льною пневмонією відбуваються доволі значні зміни зі сторони імунної системи. Це проявлялося знижен-ням рівня Т-лімфоцитів сироватки крові морських свинок як за умов розвитку експериментального алер-гійного альвеоліту так і експериментального алергійного альвеоліту, поєднаного з експериментальною пневмонією. Одночасно ці дві досліджувані патології супроводжуються активацією гуморальної ланки імунітету, що проявлялося підвищенням концентрацції В-лімфоцитів та ЦІК сироватки крові морських свинк у всі терміни досліджуваної патології. Також встановлено, що експериментальний алергійний аль-веоліт асоційований з експериментальною пневмонією викликає більш істотні розлади клітинної та гумо-ральної ланок імунітету. Висновок. Експериментальний алергійний альвеоліт, особливо в поєднанні з пне-вмонією, призводить до поступового пригнічення клітинної ланки імунітету (зниження Т-лімфоцитів) та активації гуморальної ланки (зростання В-лімфоцитів та ЦІК), причому поєднання альвеоліту з пневмо-нією викликає більш виражені імунні розлади, особливо на ранніх етапах розвитку патології.