Хоріоретиніт може бути єдиними маніфестними проявами фелінозу у дорослих імунокомпетентних пацієнтів. Важливим є збір епідеміологічного анамнезу щодо контакту з котами, що дозволяє вчасно призначити серологічне дослідження на феліноз при хоріоретиніті нез'ясованої етіології. Представлений клінічний випадок продемонстрував успішне застосування альтернативного лікування TMP/SMX у комбінації із системними кортикостероїдами при непереносимості макролідів.
Отримані нами попередні результати вказують на наявність суттєвих коливань частини активізаційних маркерів у пацієнтів із лептоспірозом. В роботі показано, що тяжкість лептоспірозу, значимо залежить від функціонального стану CD25+-лімфоцитів та CD HLA-DR+-лімфоцитів, які зумовлюють процеси субраннього та пізнього імунного запалення.
Ультразвукове дослідження товстого кишечника є інформативним і доступним інструментом оцінки структурних змін при CDI, де потовщення стінки ≥5 мм є найчастішою сонографічною знахідкою (75,3%). Наявність асциту та потовщення стінки ≥10 мм, що є індикатором глибокого ураження товстої кишки, клінічно асоціюється з тяжким перебігом. УЗ-ознаки коліту можуть слугувати надійним додатковим критерієм для обґрунтування невідкладного початку емпіричної етіотропної терапії у пацієнтів із високою ймовірністю CDI ще до отримання лабораторної верифікації.
УДК : 159.9:(616.89-008.454:616.8-008.6)-053.82:378.4(477.83):355.01
Вплив різних факторів на тривожність, стресостійкість, психологічні індивідуально-особистісні характеристики особистості є надзвичайно актуальними. Студенти медичних закладів під час війни можуть перебувати у групі ризику з розвитку депресивних станів. Проведені дослідження показали, що третина обстежуваних мала різний ступінь прояву тривожності, у частини була виявлена депресія на межі депресивного порушення.Вступ. Психічне здоров’я молоді під час війни має важливе значення у зв’язку з наявністю великої кількості травмуючих чинників, таких як військові дії, масовані обстріли, особисті втрати, відчуття невпевненості у завтрашньому дні. І все це стоїть поруч із необхідністю навчатися, попри безсонні ночі і постійні повітряні тривоги. Війна створює стресові умови, які підвищують ризик розвитку психічних розладів, таких як тривожність та депресія. У сучасних реаліях молодь є особливо вразливою до таких впливів.
Мета дослідження. Вивчався рівень тривоги та депресії у здобувачів медичної освіти у ДНП «ЛНМУ ім. Данила Галицького».
Матеріали та методи. Дані були зібрані шляхом особистого інтерв'ю з використанням модифікованої структурованої та попередньо протестованої анкети та форми самозвіту Beck Depression Inventory-II (BDI-II) . Були зібрані основні соціально-демографічні дані, використаний опитувальник здоров'я пацієнта-2 (PHQ-2) та опитувальник генералізованого тривожного розладу-2 (GAD-2).
Результати досліджень та їх обговорення. Зв'язок депресії та тривоги з місцем проживання загалом є суперечливим висновком в існуючій літературі, оскільки є багато досліджень, що підтверджують цей зв'язок, і багато досліджень, що його спростовують. У дослідженні соціальний статус був суттєво пов'язаний із симптомами помірної та тяжкої депресії. Вищий рівень доходу був пов'язаний з меншою кількістю симптомів депресії. Результати дослідження показують, що більшість пацієнтів мають доступ до соціальної підтримки.
Висновки. Вплив різних факторів на тривожність, стресостійкість, психологічні індивідуально-особистісні характеристики особистості є надзвичайно актуальними. Студенти медичних закладів під час війни можуть перебувати у групі ризику з розвитку депресивних станів. Проведені дослідження показали, що третина обстежуваних мала різний ступінь прояву тривожності, у частини була виявлена депресія на межі депресивного порушення.
Ключові слова: тривожність, депресія, здобувачі вищої медичної освіти
УДК: 616.9:579.61:615.33.015.5
Систематичний огляд (PRISMA-ScR; PubMed, Scopus, WoS; 2020–2026; n=22) клінічної цінності Rapid AST / FAST-AST при тяжких бактеріальних інфекціях (сепсис, BSI, пневмонія, ІМХВ, ускладнені ІСШ, ранові інфекції). Показано, що RDT+AMS знижує 30-денну смертність (OR 0,78; 95% ДІ 0,65–0,93), скорочує LOS на 4–7 днів, підвищує частоту цільової терапії з 41% до 73% та забезпечує економію >650 000 USD/рік. Виявлено 6 системних бар'єрів в Україні (лабораторний, кадровий, управлінський, фінансовий, військовий, цифровий) та запропоновано 12 рекомендацій (КЛ, УПР, ФІН, ВІЙ).