Актуальною проблемою в МРТ-діагностиці скронево-нижньощелепних розладів (СНР) є стандартизація протоколу обстеження й надання комплексної оцінки різним структурам скроневонижньощелепних суглобів (СНЩС). Сучасний протокол має уніфікувати клінічно значимі параметри МРТобстеження СНЩС із вказанням їхньої норми, представляти стандартизований підхід до діагностики, що знижує ризик несвоєчасного виявлення патологічних змін і підвищує точність обстеження; оптимізувати час і ресурси, адже дозволяє уникнути зайвих повторів обстежень, а також коректно порівнювати результати різних МРТ-досліджень (проведених у різних установах та інтерпретованих різними лікарями).

Мета. Розробити стандартизований протокол МРТ-обстеження СНЩС шляхом уніфікації клінічно значимих параметрів із використанням режимів сканування для отримання статичних і динамічних (кінорежим) зображень.

Матеріал і методи. Для опрацювання повного тексту було відібрано 30 статей за критеріями включення й виключення. У клінічне дослідження було залучено 34 особи з ознаками і симптомами СНР, яким для уточнення діагнозу проведено статичне й динамічне МРТ-обстеження СНЩС, використовуючи апарат Siemens Magnetom AMIRA, 1.5T.

Результати. Запропоновано стандартизований протокол обстеження СНЩС і латеральних крилоподібних м’язів, в якому об’єднані вибрані клінічно значимі МРТ-параметри і представлено їхні норми з опрацьованих літературних джерел. Застосування динамічної МРТ (імпульсна послідовність HASTE) дозволило уточнити характер зміщення диска, зокрема випадки з поперемінним блокуванням, а також з ознаками адгезії диска до суглобових поверхонь.

Висновки. У розпрацьованому протоколі запропоновано стандартизацію підходу до МРТобстеження СНЩС, що покращує якість діагностики СНР, заощаджує час і ресурси й лікаря, і пацієнта. Вагомою перевагою протоколу є пацієнтоорієнтованість, оскільки вказування норми для кожного МРТпараметра полегшує інтерпретацію отриманих даних і комунікацію лікаря й пацієнта.

УДК 616.716.8-07-002:616.314-07(045)

Мета. Визначити валідність клінічних діагностичних ознак при обстеженні осіб з підозрою на скронево-нижньощелепні розлади за Гамбурзьким протоколом.

Матеріали та методи. Дослідження включало 60 пацієнтів зі скронево-нижньощелепними розладами (СНР) віком 20–69 років, серед яких 80 % становили жінки, а 63 % — особи 30–49 років. Діагностика перед-бачала загальне стоматологічне обстеження, Гамбурзький протокол, панорамну рентгенографію, КТ, МРТ (за показаннями) та аксіографію. Пацієнтів було розподілено на групи з м’язовими, суглобовими та комбінованими розладами.

Результати. Виявлено, що 51,67 % пацієнтів мали м’язові розлади, 16,67 % — суглобові, і 31,67 % — комбіновані. Серед пацієнтів з м’язовими розладами 77,4 % мали лише два симптоми, тоді як у комбінованих роз-ладах симптоми були більш численними (36,8 % мали три, 31,6 % — чотири, 26,3 % — п’ять). Найчастішими симптомами були: біль при пальпації жувальних м’язів (100 % при м’язових і 94,7 % при комбінованих), наяв-ність шумів у суглобах і порушення траєкторії відкривання рота (по 80 % при суглобових, по 78,9 % при комбі-нованих розладах). Симптом «передчасні контакти» спостерігався у понад 50 % пацієнтів усіх груп.

Висновки. Гамбурзький протокол є доцільним діагностичним тестом для попередньої експрес-діагностики скронево-нижньощелепних розладів, навіть за наявності лише двох симптомів, проба потребує подальшого ретельного обстеження пацієнта з залученням об’єктивних методів діагностики.

УДК 616.724-036-02-055

Актуальність. Скронево-нижньощелепні розлади (СНР) натепер залишаються актуальною проблемою у діагностиці й лікуванні для лікарів-стоматологів різних спеціальностей, тому сучасні дані про частоту та можливі етіологічні чинники СНР є важливими для їх первинної діагностики.

Мета. Систематизувати та оглянути сучасні погляди на частоту, гендерні особливості та етіологічні чинники скронево-нижньо-щелепних розладів.

Матеріали та методи. Здійснено пошук науково-медичної інформації та їх систематизацією за період 2017–2024 рр. закордонних англомовних та україномовних дослідників. У процесі аналізу літератури додано три публікації пізнішого часу, інформацію яких вважали актуальною і на теперішній час.

Результати дослідження. Визначено, що скронево-нижньощелепні розлади залишаються актуальною проблемою щодо особливостей визначення їхніх етіологічних чинників. Частота СНР залишається високою і натепер зі значними гендерними особливостями в бік збільшення СНР у жінок.

Висновки. У зв’язку із достатньо високим поширенням скронево-нижньощелепних розладів необхідно наголошувати лікарям-стоматологам на своєчасну діагностику цієї патології.

This article focuses on the evaluation of the effectiveness of Advanced Platelet-Rich Fibrin (A-PRF) technology in enhancing the healing process following the extraction of lower third molars.

The study was conducted on 52 patients who underwent surgical removal of these molars for orthodontic indications. This patient sample was divided into two distinct groups to specifically compare healing outcomes influenced by differing post-extraction treatments. Clinical assessment of post-extraction defect healing was performed on days 3, 5, 7, and 10 after removal, taking into account the patient's subjective assessment of their condition, the presence of oedema, hyperaemia, inflammatory contracture, etc. The use of Advanced Platelet-Rich Fibrin (A-PRF) technology in the surgical extraction of lower third molars offers significant advantages in preventing postoperative complications and promoting enhanced healing of the extraction site.

УДК 616.314-089.23:616.314.18:616.31-74

Одонтопрепарування є ключовим етапом ортопедичного лікування під час виготовлення незнімних конструкцій, який суттєво впливає на морфофункціональний стан твердих тканин зуба, пульпи та тканин пародонта. Незважаючи на стандартизацію клінічного протоколу, техніка препарування, вибір інструменту та параметри мікрорельєфу поверхні залишаються факторами, які надалі визначають якість фіксації ортопедичних конструкцій та прогноз їх клінічної довговічності. Мета дослідження–на основі аналізу наукових літературних джерел оцінити морфологічні зміни в емалі, дентині та тканинах маргінального пародонта внаслідок одонтопрепарування різними інструментами й техніками, а також проаналізувати сучасні алгоритми препарування зубів під незнімні ортопедичні конструкції. Матеріали та методи. Проведено систематичний огляд літератури з використанням баз даних PubMed, Scopus, Web of Science та Google Scholar за останні 10 років та декілька фундаментальних джерел, давнина яких більше 10 років. В аналіз включено 38 публікацій,