Purpose.To analyse the changes in local immunity in the oral fluid of servicemen of the Armed Forces of Ukraine with chronic catarrhal gingivitis depending on their psycho-emotional state.

Material and methods. The study of local oral immunity in oral fluid was conducted in 22 military patients of the Armed Forces of Ukraine with chronic catarrhal gingivitis (main group), in 11 patients of civilian specialties with chronic catarrhal gingivitis (comparison group), and in 16 dentally healthy individuals (control group). Additionally, military patients in the main group were divided into 4 subgroups depending on their psychoemotional state. The determina- tion of sIgA in the oral fluid was performed by the method of Mancini et al. The photoelectrocolorimetric method was used to measure lysozyme activity in the oral fluids of patients. The content of cortisol in the oral fluid of patients in the study groups was determined by a competitive enzyme-linked immunosorbent assay.

Results. As a result of the laboratory studies, it was found that in patients with chronic catarrhal gingivitis, military personnel of the Armed Forces of Ukraine had a 1.2-fold decrease in the content of sIgA in the oral fluid (p<0.01) and lysozyme activity (p<0.05), against the background of an increase in cortisol levels by 61.18 % (p<0.01) compared to the data in the comparison group.

Conclusion. Thus, summing up the data of laboratory studies, it can be stated that patients of the main group (mili- tary personnel of the Armed Forces of Ukraine) with chronic catarrhal gingivitis have a more pronounced weakening of local oral immunity, which is manifested by a decrease in sIgA levels and lysozyme activity, compared with similar data in the comparison group (patients of civilian professions) with chronic catarrhal gingivitis. At the same time, the imbalance of immunological parameters deepened with the deterioration of the psychoemotional state of patients in the main group, which was confirmed by an increase in the level of cortisol in the oral fluid.

Keywords: chronic catarrhal gingivitis, military personnel, psycho-emotional state, local oral immunity, oral fluid

УДК 616.311.2-002-07:613.1]-053.2

Мета дослідження. Визначення імунологічних показників ротової рідини у дітей із хронічним катаралmним гінгівітом, які проживають в умовах комплексного впливу екологічного забруднення.

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених цілей і завдань стоматологічний огляд здійснено у 120 школярів (основна група) міст Яворів та Жидачів Львівської області, які належать до екологічно забрудненого регіону (ЕЗР). Групу порівняння склали 80 дітей м. Львова, екологічний стан яких характеризувався як «умовно чистий» регіон (УЧР). Обстеження проводилося в ключових вікових групах 7, 12, 15 років років відповідно до рекомендацій ВООЗ. Для вивчення гігієни порожнини рота використову- вали індекс Федорова-Володкіної (ГІ). З метою оцінки адаптаційних можливостей організму та визначення чинників ризику виникнення ураження тканин пародонта нами досліджено вміст цитокінів у ротовій рідині обстежених дітей.

Статистичнаобробкаданихпроведенаметодомваріаційної статистики з урахуванням критерію Стьюдента та використанням програмного забезпечення Statistica 7.0 (StatSoft, Inc). Вимірювання кореляційного взаємозв’язку між показниками імунологічного статусу ротової рідини у дітей з хронічним катаральним гінгівітом основної групи проводилось за допомогою непарамртричного коефіцієнта кореляції Кендал-Тау (τ=).

Висновки. Оцінка стану порожнини рота за індексом Федорова-Володкіної показала, що у дітей з хронічним катаральним гінгівітом, які проживають в умовах комплексного впливу екологічного забруднення гігієнічний індекс складав 1,73±0,07 бала та характеризувався як задовільний, тоді як у оглянутих дітей групи порівняння дані індексу гігієни оцінювались як добрий гігієнічний стан ротової порожнини зі значенням 1,22±0,05 бала (р<0,01).

З метою вивчення і аналізу взаємозв’язку між показниками імунологічного статусу ротової рідини дітей, їх віком та місцем проживання ми провели кореляцій- ний аналіз цих параметрів.

З’ясовано, що зі збільшенням віку обстежених дітей, рівень прозапальних цитокінів у ротовій рідині збільшується в обох групах порівняння, але у дітей з екологічно забрудненого регіону ця тенденція носить більш виражений характер.

У той же час, концентрація протизапальних цито- кінів (IL-4, ТФР-β1) у ротовій рідині дітей основної групи була знижена, стосовно даних у дітей, які про- живають на умовно «чистих» територіях.

Ключові слова: діти, хронічний катаральний гінгівіт, цитокіни, екологічна ситуація.

УДК 616.31:(377+378)(477.83)(091)

Мета дослідження. Проаналізувати історію виникнення та організації кафедри стоматології при медичному факультеті Львівського університету, а в подальшому – Львівському державному медичному інституті, наукові здобутки, інформацію про співробітників, які доклали зусиль для підготовки науково-педагогічних кадрів і кваліфікованих лікарів у воєнний та повоєнний періоди.
Методи дослідження. Використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; джерела з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дав змогу проаналізувати особливості становлення і розвитку медичної освіти у різні історичні періоди.
Результати. Досліджено історію становлення розвитку стоматологічної освіти та вплив на цей процес різних історичних подій. Установлено етапи реформування вищої медичної освіти, уточнено відомості про професійну та наукову діяльність видатних українських лікарів цього періоду. Висвітлено особливості організації навчального процесу, формування медичних кадрів у різних медичних навчальних закладах на кожному етапі розвитку держави та освітньої політики, що дає можливість правильно оцінювати позитивні і негативні тенденції формування досвіду для створення сучасних моделей функціонування України та національної освіти.
Висновки. Створення наукових, освітніх центрів підготовки висококваліфікованих фахівців сприяє прогресу медичної галузі, підвищує рівень надання стоматологічної допомоги.
Ключові слова: розвиток медичної освіти, навчальні заклади, медичні фахівці, стоматологічна допомога.

Abstract: Nowadays, the latest treatment technologies are actively developing in dental practice, namely for the restoration of tooth pulp.
Aim: to evaluate the advantages of using modern materials in the treatment of tooth pulps.
Materials and Methods: We examined 33 patients with pulp diseases: 18 women (54.5%) and 15 men (45.5%) with an average age of (33.2±2.3) years. 18 patients (group I) had conservative treatment; 15 patients (group II) got pulp restoration using Biodentin.
Results: In 33 (100 %) patients of both groups, inflammation of tooth pulps was found; in 5 of 18 (27.8 %) patients of group I and 6 of 15 (40.0 %) patients of group II, the presence of fibrous pulpitis without signs of periodontitis was determined, in patients of group II, 4 of 15 (26.7 %) - acute diffuse pulpitis. Streptococci with α-haemolytic activity, staphylococci and fungi of the genus Candida albicans were detected in the plaque. In 93.3% of patients, both clinical
and overall success was achieved with Biodentin, and the frequency of isolation of microorganisms of the genus Streptococcus spp. with α-haemolytic activity and Candida albicans decreased.
Conclusions: Effective pulp restoration, inflammatory process reduction, and conditionally pathogenic microflora suppression were found in patients treated with Biodentin.
Keywords: Pulpitis, biological method of treatment, conservative treatment, Biodentin, microbiocenosis.

УДК 611.728.2:616.74-008.64

      Результати клінічних та епідеміологічних досліджень останніх років свідчать, що зубощелепні патології поширені серед осіб різного віку та статі. Деформації зубних рядів і при-кусу часто супроводжуються змінами в структурі і якості кісткової тканини щелеп. Метою нашого дослідження стало вивчення співвідношення показників щільності кісткової тканини щелеп у осіб зрілого віку та особливостей їх змін на тлі різних видів стоматологічної патології. Методи. В процесі виконання дослідження опрацьовано 100 серій анонімізованих радіовізіограм щелеп осіб зрілого віку (22-35 років),. Вибірку сформовано методом рандомізації. До її складу увійшло 45 чоловіків та 55 жінок. Радіовізіограми опрацьовано на апараті для дентальної радіовізіографії фірми Siemens з програмним забезпеченням TrophyRadiology, При опрацюванні радіовізіограм застосовували програму для виміру щільності твердих тканин. Одиниця виміру щільності тканин – умовна одиниця сірості (УОС). Щільність кісткової тканини визначали в ділянці різцевих сегментів та в ділянці сегментів великих кутніх зубів.

   Результати та підсумок. Проведений аналіз рандомізованої вибірки серій радіовізіограм дав змогу встановити частоту різних видів стоматологічної патології серед чоловіків та жінок зрілого віку. Зокрема, з’ясовано частоту вияв-лення різних видів прикусу серед осіб даної вікової групи. Серед осіб зрілого віку ортогнатичний прикус виявлено лише у 31% обстежених (27% серед чоловіків та 34% серед жінок). Ортогнатичний прикус має найбільшу частоту зустрічання серед обстежених жінок; в групі обстежених чоловіків найбільшу частоту– 33% має перехресний прикус. Різні виді адентії виявлено у 66% обстежених, скученість зубів у 17%, дисфункцію скронево-нижньощелепного суглоба у 8 %, захворювання тканин пародонта у 9 %. У 21% обстежених для виправлення дефектів прикусу та положення зубів встановлено брекети. Аналіз щільності кісткової тканини коміркових ділянок щелеп засвідчив подібне співвідношення досліджуваного показника у чоловіків та жінок. У всіх досліджуваних ділянках щільність кісткової тканини у чоловіків є вищою, ніж у жінок; щільність кісткової тканини на рівні сегментів великих кутніх зубів є вищою, ніж на рівні різцевих сегментів, а щільність кісткової тканини досліджуваних ділянок нижньої щелепи є вищою, ніж верхньої. Встановлено характерні особливості змін якості кісткової тканини коміркових ділянок щелеп на тлі різних видів прикусу, локалізованих чи генералізованих патологічних процесів щелепно-лицевої ділянки та їх корекції брекетами. У пацієнтів з різними видами зубощелепних аномалій встановлено тенденцію до зменшення показників щільності кісткової тканини, що засвідчує зниження її якості. Корекція зубних рядів та шляхом застосування брекетів супроводжується неістотним зниженням щільності кісткової тканини коміркових ділянок обох щелеп в межах 3-5%.
Ключові слова: кісткова тканина, щелепи, зубощелепні аномалії, прикус, щільність, дентальна радіовізіографія.