УДК 616–001.4–085.262.1:612.015.11]–092.9

Вступ. Під час запалення в організмі відбуваються багатокомпонентні реакції, каскад яких запускається під впливом альтерувального чинника. Одним із таких важливих фізіологічних процесів є неконтрольоване утворення вільних радикалів. Унаслідок ушкодження мембранних стінок і мембран відбувається активація вільнорадикального окиснення, яке контролює антиоксидантна система. Запалення завжди супроводжується активацією пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), що її спричинює тканинна гіпоксія. Це своєю чергою каталізує зміну фізіологічних показників антиоксидантної системи [1, 4–6, 8]. Продукти вільнорадикального окиснення можуть виявляти прозапальну дію, підвищувати проникність
біологічних мембран (у тому числі мембран лізосом), провокувати виділення медіяторів запалення. Одним із кінцевих продуктів ПОЛ є малоновий
діальдегід (МДА), здатний завдавати ушкоджень клітинним мембранам, білкам, амінокислотам, пептидам. Кількість цього вільного радикала, який розкладається із поліненасичених жирів, застосовують як маркер оксидативного стресу [14]. Каталаза – ензим класу оксиредуктаз, що бере
участь у дезінтоксикації нерадикальної активної форми кисню – H2O2
. Ензим локалізується переважно в пероксисомах клітин, а велика молекулярна маса ензиму заважає його проникненню через клітинну мембрану [3]. Позаяк уведення антиоксидантів, як природного, так і штучного походження, запобігає виснаженню її резервів, варто дослідити динаміку про-і антиоксидантного балансу та кореляції його під впливом місцевого застосування гідрогелевих пов’язок, насичених йонами срібла й антиоксидантним лікарським засобом [7, 9–11].
Мета дослідження. Проаналізувати динаміку проі антиоксидантного балансу ран у експерименті за умов застосування для місцевого лікування запальних процесів гідрогелевих пов’язок, насичених йонами срібла й антиоксидантним лікарським засобом «Кверцетин».
Матеріяли й методи дослідження. Під час виконання дослідження дотримувались Гельсінкської декларації Всесвітньої медичної асоціяції про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964–2008), Директиви Європейського парламенту й Ради Європейського Союзу № 609 від 24.11.1986 р., наказів Міністерства охорони здоров’я України № 690 від 23.09.2009 р., № 944 від 14.12.2009 р., загальноприйнятих міжнародних норм і правил роботи з експериментальними тваринами, згідно з «Загальними етичними принципами експериментів на тваринах», схваленими ІІІ Національним конгресом у Києві 2007 р. та Гельсінкською декларацією «Правила щодо використання експериментальних тварин у експериментальних дослідженнях» (1964–2000). Експериментальне дослідження здійснювали на базі віварію Львівського національного медичного
університету імени Данила Галицького. Усіх тварин утримували згідно зі Санітарними правилами щодо облаштування, обладнання та утримання експериментально-біологічних клінік (віварію), де вони отримували стандартний харчовий раціон.

УДК 616.724-009.7-07-085.211-036.8

 Актуальність. У значної кількості амбулаторних стоматологічних пацієнтів (до 67% випадків) діагностують порушення функції скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). У хворих із дисфункцією СНЩС часто виникає міофасціальний больовий синдром, а також сенсорні розлади у щелепно-лицевій ділянці. Для виявлення осередку больового синдрому на обличчі, встановлення рівня ушкодження трійчастого нерва та причин сенсорних розладів доцільним є застосування діагностично-лікувальних блокад (селективних анестезій). Мета роботи – оцінити ефективність застосування селективних анестезій для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі та в ротовій порожнині у стоматологічних хворих із міофасціальним больовим синдромом. Матеріали та методи. В умовах амбулаторної стоматологічної клініки обстежено та проліковано 12 пацієнтів віком 35–70 років (5 жінок та 7 чоловіків), у яких були скарги на сенсорні розлади й періодичну появу больових пароксизмів у ділянці нижньої третини обличчя або в передній третині язика, порушення функції СНЩС. Для топічної діагностики місцевих сенсорних розладів у хворих застосовано селективні блокади периферійних гілок трійчастого нерва шляхом проведення торусальної анестезії та анестезії за Берше. При необхідності додатково проводили блокаду щелепно-підʼязикового нерва, який іннервує мʼязи-опускачі нижньої щелепи. Результати та їх обговорення. Після проведення лікувально-діагностичної блокади чутливих гілок нижньощелепного нерва за допомогою торусальної анестезії було виявлено, що у п’яти пацієнтів купірувався больовий синдром на обличчі, зникла парестезія, у двох – припинився біль у язиці. Однак, у двох хворих із сенсорними розладами в щічній ділянці і у трьох – із порушеннями чутливої функції на підборідді не вдалось отримати очікуваного лікувального ефекту – повного знеболення. Під час дії місцевої анестезії за Берше значно зменшувалось напруження у жувальних мʼязах, вони ставали еластичнішими. Спостерігали зниження інтенсивності спровокованого болю до 3,2 ± 0,7 бала (р ˂ 0,05) за шкалою NRS. У дев’яти хворих, які мали сенсорні розлади у щічній ділянці та язиці, покращилась тактильна чутливість у відповідних органах. При зіставленні отриманих клінічних результатів обох методик селективних анестезій не виявлено статистично вірогідних відмінностей їх ефективності – χ2 – 1,8, р ˃ 0,05. Проте, у трьох хворих зберігались больові відчуття й дизестезія на підборідді. Лише після блокади щелепно-підʼязикового нерва у цих пацієнтів, на тлі релаксації мʼязів дна рота, щезли болючість у передньому черевці двочеревцевого мʼяза і неприємні відчуття на підборідді. Висновки. Для виявлення причин сенсорних розладів на обличчі та язиці у хворих із міофасціальним больовим синдромом на тлі дисфункції СНЩС є доцільним поетапне застосування селективних анестезій, що дає змогу провести топічну  діагностику ушкоджених гілок трійчастого нерва, встановити міогенні чинники виникнення цих захворювань, а також осередок виникнення больового синдрому 

УДК 616.716.4-089.843-003-076.4/.5-092.9

This study aimed to investigate the dynamic changes in the histo-morphological architecture of bone-ceramic regeneration following the transplantation of natural collagen combined with lincomycin into an experimental defect of the rabbit mandible. 45 adult male rabbits aged 6-7 months and weighing 2.5-3 kg were used for the study. 20 animals were in control group and 20 animals in experimental. An additional 5 intact animals were used to study the normal structure of bone tissue in the studied area of the lower jaw. The control group consisted of animals with a bone defect that healed under a blood clot. The experimental group consisted of rabbits with the bone defect filled with natural collagen, with simultaneous intramuscular injections of lincomycin at a dose of 12 mg/kg body weight once a day for 6 days (Col-C-lincomycin). Post-traumatic bone tissue status within the defect area was monitored for 84 days. Ultrastructural changes were studied using scanning electron microscopy. To determine changes in the composition in the bone regeneration, three parameters were calculated – the relative volume of: 1) bone tissue, 2) osteoplastic material and 3) connective tissue in the bone regeneration. The data were analyzed using the Student's t-test, and a difference at p<0.05 was considered statistically significant. The research of the surface topography of the experimental bone defect in the rabbit mandible, following the implantation of Col-C material in combination with lincomycin, revealed numerous regenerative changes that occurred after injury and correlated with the dynamic changes in the relative volume of bone tissue, osteoplastic material, and connective tissue within the regeneration. Morphometric analysis of the relative volume of the constituent components of the regeneration in the experimental defect revealed a phased nature of the dynamics of the observed changes. The osteocyte lacuno-canalicular system that formed after material implantation acquired characteristics of typical structure. Foci of incomplete osteogenesis were not visualized. Unlike the control group, after the application of Col-C material in combination with lincomycin, the majority of osteons in the regeneration near the outer bone plate did not differ from the typical structure of the maternal bone in terms of both its structure and geometry.

УДК 616.8-008.615.1-036.12-06:616.314.18-002.4]-07-084-08

Вступ. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну призвело до значного поширення посттравматичного стресового розладу (ПТСР) серед різних груп населення, що негативно впливає на психічне і соматичне здоров’я. Хронічний стрес, характерний для ПТСР, спричиняє порушення у нейроендокринній, імунній системах і поведінковій сфері, що, відповідно, впливає на стан ротової порожнини та сприяє розвитку генералізованого пародонтиту.
Мета дослідження. Провести аналіз вітчизняних та закордонних нау-кових джерел для вивчення впливу ПТСР на ендоекологічний стан ротової порожнини та обґрунтувати необхідність мультидисциплінарного підходу до діагностики, профілактики та лікування генералізованого пародонтиту у пацієнтів із ПТСР.
Матеріали та методи дослідження. У літературному огляді використано 30 наукових публікацій, які охоплюють період із 2000 по 2024 р. Проаналізовано дослідження з питань впливу хронічного стресу на нейроендокринну, імунну та поведінкову регуляцію організму, а також на стан тканин порожнини рота.
Результати. Хронічний стрес при ПТСР призводить до підвищення рівня кортизолу, порушення імунної відповіді та розвитку хронічного запалення в ротовій порожнині. Це зумовлює дисбіоз мікробіоценозу, ксеростомію, бруксизм і трофічні зміни слизової оболонки. Поведінкові чинники, такі як недостатня гігієна ротової порожнини, зловживання шкідливими звичками та порушення сну, посилюють ці патологічні процеси. Більшість сучасних досліджень зосереджено на окремих аспектах психічних або стоматологічних порушень, не враховуючи їх взаємозв’язок. Комплексний підхід до обстеження пацієнтів із ПТСР дасть змогу вдосконалити методики діагностики, профілактики та лікування генералізованого пародонтиту.
Висновки. Мультидисциплінарний підхід до діагностики та лікування генералізованого пародонтиту на тлі ПТСР є необхідним для розвитку персоналізованої медицини та сучасної стоматології. Це забезпечить більш ефективну реабілітацію пацієнтів та зменшить негативні наслідки хронічного стресу для тканин пародонту.

Dental-plaque pathogens can translocate via the bloodstream, accumulate in atheromatous plaques of various arteries, or directly infect vascular endothelial cells, thereby taking an active part in the progression of atherosclerotic lesions. We performed a quantitative analysis of the “red-complex” periodontopathogens Porphyromonas gingivalis, Treponema denticola and Tannerella forsythia, as well as Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Porphyromonas endodontalis, Prevotella intermedia and Fusobacterium nucleatum in gingival crevicular fluid. From every patient three to six of the targeted periodontopathogens were detected when a high-sensitivity threshold was applied. T. forsythia and F. nucleatum were identified in 100 % of samples, P.
endodontalis in 77.8 %, P. gingivalis in 44.4 %, and T. denticola, A. actinomycetemcomitans and P. intermedia in 33.3 %. In all study participants, onset and/or progression of atherosclerosis may, to varying degrees, be attributable to the presence of large numbers of periodontopathogens in the oral cavity.