Background: In recent years, dramatic political changes and the ensuing war in Ukraine have led to a
signifcant increase in the number of stress-related disorders, in particular among military personnel.
The study was designed to evaluate the prevalence and distribution of mental health disorders among
the Ukrainian military referred to inpatient assessment and treatment at a large military psychiatric
hospital located in Kyiv, Ukraine.
Methods: The study was a retrospective analysis of 9109 inpatient admissions to the psychiatric clinic
of national military medical clinical centre in Kyiv, Ukraine, between January 2014 and December
2018. Most of the patients were contracted military service ofcers, 2014-2018.
Results: The population sufered from a wide range of mental illnesses. Neurotic, stress-related, and
somatoform disorders were predominant among the ofcers, while psychotic disorders, personality
disorders, and mental retardation were prevalent among the conscripts. In 2016-2018, the nosological
structure of mental disorders remained stable with the highest prevalence of stress-related and
somatoform disorders, except a decrease in substance use disorders and an increase in psychotic
disorders. Among the outpatients discharged (n=128) in 2017-2018, the majority had sleep disturbances
and fashbacks (73%); anxiety and irritability (84%); and sufered from fatigue and low mood (80.9%).
The level of satisfaction with the social benefts and support from the authorities of the veterans was
extremely low (7.4%).
Conclusion: The study revealed the impact of war trauma on the mental health of the service
members, necessitating the development of specifc preventive measures and digital mental health
tools to support military personnel resource shortages and stigma. 

УДК 616.345-008
Мета — визначити клінічну ефективність комбінованого засобу «Ентероcпазміл® Н» (антифлатулент симетикон і спазмолітик флороглюцинолу дигідрат) шляхом оцінки динаміки проявів функціональних гастроінтестинальних розладів за допомогою анкетування пацієнтів у багатоцентровому дослідженні.
Матеріали та методи. У багатоцентрове дослідження було залучено 30 пацієнтів віком від 20 до 69 років (середній вік — 39,4 року), які повністю завершили програму згідно з погодженим протоколом. Рекрутинг учасників дослідження, їхнє анкетування та консультативний супровід здійснювали в закладах охорони здоров’я п’яти областей (Київська, Полтавська, Тернопільська, Львівська, Одеська) України. У кожному дослідницькому центрі було відібрано згідно з критеріями залучення по шість пацієнтів. Учасники дослідження приймали комбінований засіб «Ентероспазміл® Н» (симетикон/флороглюцинолу дигідрат) упродовж 30 днів. Оцінювали динаміку загальних проявів розладів осі головний мозок — шлунково-кишковий тракт, абдомінального болю та здуття живота. Метод анкетування використано для визначення ефективності досліджуваної інтервенції.
Результати. Результати порівняння інтенсивності виявів перед залученням у дослідження комбінованого засобу «Ентероспазміл® Н», під час щотижневого анкетування та опитування через 30 днів після початку дослідження продемонстрували виразну динаміку зменшення симптомів та статистично значущу різницю в інтенсивності виявів захворювання при порівнянні вихідних та кінцевих показників.
Висновки. Узагальнення результатів дало змогу підтвердити високу ефективність комбінації спазмолітика флороглюцинолу дигідрату й антифлатулента симетикону та рекомендувати її застосування для полегшення виявів функціональних розладів травлення.
Ключові слова: синдром подразненого кишечника, функціональний розлад жовчного міхура, абдомінальний біль, здуття живота, опитувальник, спазмолітик, антифлатулент.

Висвітлено правничу суть генетичної інформації як складової системи персональних даних. З’ясовано, що медична інформація та генетична інформація – це дві інформаційні системи, які мають спільну площину для дослідження при перетині систем, а саме в контексті генетичної інформації щодо будь-яких аспектів здоров’я або захворювання людини. Розкрито особливості надання медико-генетичної допомоги в Україні, зокрема встановлено, що потрібна інформована добровільна згода компетентного суб’єкта, включно на генетичне тестування. Досліджено особливості реалізації особистого немайнового права на медичну інформацію (інформацію про стан здоров’я), що включатиме складову генетичної інформації щодо будь-яких аспектів здоров'я або захворювання людини та здійснюватиметься з віковим цензом – повноліття. Наголошено на важливості для України ратифікації Конвенції Ов’єдо з усіма її додатковими протоколами, що активізувало б оновлення національного законодавства в сфері охорони здоров’я, у тому числі в аспекті надання медико-генетичної допомоги, включно з генетичним тестуванням.

УДК 004.89:[351.773:614]

Розкрито сутність поняття штучного інтелекту відповідно до Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2020, за № 1556-р та Концепції Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.04.2024, за №320-р. Проаналізовано застосування штучного інтелекту в медичних спеціальностях, зокрема в радіології, онкології, кардіології, загальній хірургії. Досліджено порядок застосування штучного інтелекту в нейрохірургії, де штучний інтелект сприяє значному вдосконаленню ідентифікації пухлин і планування хірургічних втручань.

Висвітлено окремі теоретико-правові аспекти такого явища, як дискримінація за ознаками, пов’язаними зі станом здоров’я. Здійснено спробу розмежування відповідного поняття із суміжною категорією – дискримінацією у сфері охорони здоров’я. Увагу зосереджено на міжнародних стандартах і сучасному стані нормативно-правового закріплення в Україні гарантій щодо заборони та протидії дискримінації за ознаками стану здоров’я особи. Сформульовано висновок про те, що національне законодавство у цій частині характеризується відсутністю системного підходу до забезпечення принципу рівності та заборони дискримінації за вказаними ознаками, містить окремі недоліки й потребує вдосконалення.