УДК 615.099:615.244.24:547.8(048.8)

Вступ. Одним із найбільш поширених препаратів в Україні із групи бензодіазепінів є гідазепам, зареєстрований як денний транк-
вілізатор. Позитивна динаміка його застосування для лікування тривожних розладів підтверджена у 76,3% пацієнтів, поліпшення
загального самопочуття відмічали 61% пацієнтів. В Україні гідазепам випускається у вигляді таблеток в дозуванні 0,02 г та 0,05 г
Товариством з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» (м. Одеса) та відпускається лише за рецептом під торговою назвою «Гіда-
зепам IC».
Мета дослідження. За даними літератури проаналізувати основні токсикологічні та фармакологічні властивості препарату
«Гідазепам».
Матеріали та методи дослідження. Бібліосемантичний аналіз наукової інформації з використанням баз даних MEDLINE,
PUBMED, бази даних Національної наукової медичної бібліотеки та Національної бібліотеки України В.І. Вернадського. Остаточна
вибірка наукових публікацій, яка відповідала поставленій меті становила 25 робіт.
Результати. Незважаючи на довготривалість використання препаратів похідних 1,4-бенздіазепіну в широкій медичній практиці
не втрачає актуальності питання дослідження їхньої токсичності, у тому числі віддалених наслідків впливу. Результати експеримен-
тальних випробувань вказують на високу біодоступність гідазепаму при пероральному введенні (швидко потрапляє в тонкий киш-
ківник і всмоктується в ньому), ефект первинного проходження (наявність другого піка концентрації – 2 год) та швидке виведення
з організму. Клінічна ефективність і безпека гідазепаму підтверджена даними клінічних досліджень, однак, всебічне вивчення меди-
ко-біологічних властивостей цього препарату триває й сьогодні. Токсикологічними дослідженнями встановлено, що за LD 50 гідазе-
пам відноситься до 3-го класу небезпечності. Оскільки гідазепам є проліками, в результаті процесів метаболізму в організмі людини
утворюються його метаболіти, які є більш фармакологічно активними, ніж вихідна речовина. Незважаючи на значні фармакологічні
переваги гідазепаму перед іншими препаратами групи похідних бензодіазепінів, снодійних засобів, нейролептиків та наркотичних
анальгетиків, у поєднанні із вільним продажем, створюються передумови для зловживання ним.
Висновки. Для оцінки потенційної небезпечності гідазепаму та визначення перспектив його подальшого застосування необхідно
розширити спектр досліджень токсикологічного напряму із використанням альтернативних тест-моделей.
Ключові слова: гідазепам, бензодіазепіни, антидепресантні препарати, токсикологічні властивості, фармакологічна дія.

УДК 616-036:22:[616.1:612.1:614](477)

Анотація. Актуальність. Надсмертність в Україні та процеси депопуляції продовжують набувати загрозивих масштабів. Разом зі старінням населення серцево-судинні захворювання посідають провідні місця в структурі захворюваності населення, що становить складну проблему для суспільства та ефективності діяльності системи охорони здоров’я. Визначення факторів ризику, забезпечення контролю та профілактики може запобігти виникненню захворювань серцево-судинної системи та надмірної смертності населення.
Метою роботи є вивчення та аналіз тенденцій розвитку серцево-судинних захворювань в Україні.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз та оцінку показників госпіталізованої захворюваності хворобами серцево-судинної системи серед населення України за період 2014–2023 рр. Аналіз захворюваності внаслідок хвороб системи кровообігу здійснений із використанням абсолютних, інтенсивних (рівнів на 1 000 населення), екстенсивних величин та показників динамічного ряду. У роботі застосовано методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати дослідження. Упродовж останнього десятиліття серцево-судинні захворювання посідають перше місце за кількістю зареєстрованих випадків, кількістю звернень за медичною допомогою та причиною смерті населення України. Динаміка госпіталізованих рівнів захворювань системи кровообігу в Україні залишається на порівняно високому рівні та має тенденцію до зростання, особливо за період 2021–2023 років.
Загальна кількість випадків серцево-судинних захворювань за даними обліку всіх медичних закладів щорічно перевищує 20 млн випадків упродовж останніх років. Серед них у середньому по Україні в 41,7 % в осіб чоловічої 77Public Health Journal Вип. 1 (7), 2025 статі. Важливо те, що 36,3 % таких випадків в Україні спостерігаються в осіб працездатного віку. Гіпертонічна хвороба рідше діагностується в чоловічого населення 39,56 % в середньому в Україні, ішемічна хвороба серця також частіше реєструється серед жінок із середнім значенням в Україні 61,14 %, гострий та повторний інфаркт міокарду в Україні частіше реєструється в чоловіків 59,28 %, зокрема великовогнищевий трансмуральний інфаркт міокарду – 61,81 %.
Висновки. Виявлені тенденції та фактори ризику захворювань серцево-судинної системи доцільно використати для розробки національної стратегії для зниження смертності завдяки ефективним програмам профілактики та лікування.
Ключові слова: серцево-судинні захворювання, захворюваність, хвороби системи кровообігу, здоров’я населення.

УДК 613.6.022-047.44:612.2:658.34-057

Професійний вплив залишається важливим чинником ризику захворювань дихальних шляхів та легень у працюючих контингентів.
Мета роботи: аналіз наукових джерел щодо професійного впливу на поширеність респіраторних скарг та захворювань дихальної системи робітників підприємств із виготовлення взуття.
Матеріали та методи: пошук літературних джерел здійснено в базах даних PubMed, Google Scholar та Scopus. Для оформлення та написання статті
використано бібліографічний та аналітичний методи.
Результати та їх обговорення. У повітрі виробничого середовища взуттєвих підприємств основними полютантами, які можуть спричиняти
розвиток респіраторних симптомів та розладів дихання є пари розчинників та пил, переважно шкіряний. Інгаляційний вплив розчинників (бензолу, толуолу,етилбензолу, ксилолу) призводить до подразнення дихальних шляхів, їх обструкції та обмеження легеневої функції. Знижені результати спірометричних тестів є обернено пов’язані із віком та професійним стажем робітників. Наявність пилу, що містить частинки шкіри, полімери, оздоблювальні матеріали та хром є причиною частих скарг на чхання та кашель. Комбінований вплив полютантів робочої зони: розчинників, хутра, синтетичних волокон спричиняє хронічні (задишка, стиснення в грудях, риніт) та гострі респіраторні прояви, що розвивалися впродовж робочої зміни (подразнення та сухість горла, носа, подразнення очей). Встановлено, що хронічне порушення дихальних шляхів з неспецифічною бронхіальною гіперактивністю на метахолін зумовлено дією активаторів клею (хлорованих вуглеводнів: дихлорметану та метиленхлориду).
Дослідження рідини бронхоальвеолярного лаважу робітників взуттєвих підприємств виявило мікропластик, який містив мікроволокна поліакрилату
(складника взуттєвих клеїв). Наявність диізоціанатів (компонентів взуттєвих клеїв на водній основі) є причиною розвитку стійкої гіперактивності дихальних шляхів, що робить неможливим повне відновлення функції легень. 88Висновки. Результати можуть бути використані для формування санітарно-гігієнічних рекомендацій щодо моніторингу стану повітряного середовища виробничих приміщень та медико-профілактичних заходів збереження здоров’я працюючих взуттєвої галузі.

UDC 616.379-008.64]:617.735-005-079-052:575

Abstract. Background. It is known that in diabetic retinopathy (DR), impaired transforming growth factor β1 (TGF-β1) signaling is accompanied by pathological angiogenesis, disruption of the blood-eye barrier, activation of inflammation and tissue fibrosis. The purpose of the study was to establish the relationship between the content of TGF-β1 in blood serum and intraocular fluid (IOF) and the progression of DR in type 2 diabetes mellitus (T2DM) using neural network modeling. Materials and methods. The study included the results of the examination of 102 people with T2DM, who were divided into 3 groups according to the stages of DR: the first one — non-proliferative DR (NPDR, 35 people), the second one — preproliferative (PPDR, 34 people) and the third one — proliferative (PDR, 33 people). The control group consisted of 61 individuals. The patients underwent standard ophthalmic examinations. TGF-β1 in blood serum and IOF was evaluated by enzyme-linked immunosorbent assay (Invitrogen Thermo Fisher Scientific, USA). Statistical analysis of the results was performed using the MedCalc software package (MedCalc SoftWare bvba, 1993–2013) and a two-layer neural network model with a linear postsynaptic potential function. Results. Using the genetic selection algorithm, 3 features were identified that were associated with DR: diabetes compensation and TGF-β1 content in blood and IOF. T2DM was compensated in 38 (37.3 %) patients, while in 64 cases (62.7 %), it was uncompensated. The proportion of the latter was higher in PDR than in NPDR and PPDR (p < 0.05). In PDR, the TGF-β1 content in IOF was significantly higher than in NPDR and PPDR (p < 0.05). A three-factor classification model was created on the identified features, which included a system of equations that predicted PDR with 100% accuracy. The overall prediction accuracy of the model was 88.2 % (95% CI 80.4–93.8 %). Conclusions. In this study, the value of indicators such as diabetes compensation and TGF-β1 content in serum and IOF for the progression of DR to PDR was shown using the method of neural network modeling. Keywords: proliferative diabetic retinopathy; diabetes mellitus; transforming growth factor β1; intraocular fluid; neural network modeling

Purpose: To study and compare the immune response and neopterin levels in the blood in experimental autoimmune uveitis (EAU).

Methods: A model of EAU was created in 30 Chinchilla rabbits. Intravenous and intravitreal injections of normal horse serum were administered for this purpose. Clinical examinations and blood tests were conducted on days 3, 7, 10, 14, and 21. The blood investigation included the determination of neopterin (NP) level, white blood cell counts, lymphocytes, CD3+ , CD4+ , CD8+ , and CD16+ .

Results: The peak in white blood cell count was observed on days 7 and 10 (6.4 ± 0.4 g/L and 6.0 ± 0.3 g/L, respectively), lymphocytes on day 3 (68.3% ± 2.4%, 3.0 ± 0.2 g/L), CD3 + on day 7 (64.9% ± 3.1%, 2,032.5 ± 91.2 cells/µL), CD4 + and CD16 + on day 10 (54.6% ± 3.8%, 2,462.3 ± 60.7 cells/µL and 21.8% ± 1.8%, 691.2 ± 37.1 cells/µL, respectively). All these values did not return to the initial ones. There was a gradual decrease in the CD8 + count from day 3 (12.5% ± 1.1%, 142.8 ± 9.1 cells/µL) with a subsequent gradual return towards normal levels by day 21. NP levels incresed on day 3 (5.2 ± 0.7 nmol/L), sustained on day 7 (5.2 ± 0.8 nmol/L), and started to decrease from day 10 (4.25 ± 1.7 nmol/L) to 2.3 ± 0.5 nmol/L on day 21. The highest correlation was observed between clinical manifestations and NP with a correlation coeffient of 0.799 (95% confidence interval, 0.719–0.858), which was significantly stronger (p < 0.05) than the correlations with other immune response markers. Conclusions: During the modeling of EAU, there is an active immune response and a rapid reaction of NP on inflammation. NP is a significantly more sensitive marker of intraocular inflammation than the immune response. It can serve as a predictor of the onset and development of EAU.

Key Words: Animal, Blood, Immunity, Neopterin, Uveitis