Background. Liver involvement secondary to multiple myeloma is a rare and uncommon radiologic finding. Such extraosseous secondary lesions as well as tongue involvement require pathohistological confirmation to prevent misdiagnosis. Clinical and laboratory diagnostics are challenging in patients with COVID-19 and underlying multiple myeloma and its secondary lesions, leading to difficulties in treatment and outcomes.
Case Report. A 64-year-old male patient, not vaccinated against COVID-19, with a history of multiple myeloma presented with symptoms of headache, fatigue, dyspnea, cough, and fever. The patient’s medical history was intricate, involving cholecystectomy and a diagnosis of multiple myeloma, which was
subsequently treated with chemotherapy and radiation therapy. Additionally, uncommon liver and tongue involvement secondary to multiple myeloma was found. Upon admission, the patient’s peripheral oxygen saturation was 90%, accompanied by increasing shortness of breath and a respiratory rate of 26 breaths per minute. A positive COVID-19 test was recorded. A lung computed tomography revealed bilateral multifocal areas of ground-glass opacity and consolidation, encompassing the entire pulmonary regions, corresponding to CO-RADS 6. The patient was admitted to the intensive care unit. Despite initiating oxygen support and symptomatic therapy, the patient’s death occurred. Autopsy confirmed the development of severe acute respiratory distress syndrome and bilateral hemorrhagic pneumonia, with multiple myeloma as a contributing factor.
Conclusions. This case report highlighted the rare occurrence of secondary liver involvement in multiple myeloma, characterized by nodules with distinct imaging features. It underscored the importance of identifying coexisting lesions, such as tongue involvement, and the diagnostic challenges they pose. Additionally, the case emphasized the need for comprehensive clinical assessment in patients with concurrent COVID-19 and underlying multiple myeloma, as it may lead to the development of acute respiratory distress syndrome.

УДК 614.628.777

Анотація. Вода є стратегічним ресурсом, який забезпечує життєдіяльність населення та економічний розвиток суспільства загалом. Вирішення проблеми водозабезпечення було включено до
Цілей сталого розвитку, які визначають пріоритет доступу до води для всіх до 2030 року для зниження соціальної та медичної нерівності. Через забруднення та виведення з використання значної кількості природних водойм можливості доступу до чистої води значно обмежились. Для нашої країни питання забезпечення питною водою набуває особливого значення в умовах війни РФ проти України. Дослідження показників якості води на відповідність санітарно-гігієнічним нормативам є необхідним складником пошуку й експлуатації можливих джерел водопостачання.
Метою роботи було дослідження якісних показників питної води централізованого і відкритого джерел водопостачання для населення окремих територіальних громад Львівщини на відповідність національним і європейським регламентам. Експериментальними зразками були проби питної води з розподільчої мережі централізованого водопостачання (водозабір Стронятин) та відкритого джерела (урочище «Майдан»). Відповідність якості питної води санітарно-гігієнічним вимогам досліджували стандартизованими методами.
Результати. Зважаючи на проблеми з водозабезпеченням, населення самотужки почало шукати
екологічно чисті джерела водопостачання, які не лише придатні для питних потреб, але і мають
оздоровче призначення. Якість питної води централізованого водопостачання із водозабору Стронятин не відповідала гігієнічним вимогам за органолептичними (присмак – 3 бали, в’яжучий), фізико-хімічними (жорсткість (13,44 ммоль/дм 3 ), вміст заліза (1,8 мг/дм 3 ), сухий залишок (1 080,0 мг/дм 3 )) показниками та характеризувалася підвищеною електропровідністю (2 160 мкСм/см). Якість питної води відкритого джерела в урочищі «Майдан» за органолептичними, фізико-хімічними та санітарно-токсикологічними показниками відповідала вимогам національного та європейського реґламентів.
Висновки. Результати досліджень можуть бути використані для прогнозування стану здоров’я
населення та розроблення заходів покращання якості питної води та водопостачання територіальних громад реґіону.
Ключові слова: вода питна, екологічність, безпечність, джерела водопостачання.

УДК 612.014.46:613.6.027/.06:616-084:685.34-057.16

Анотація. Онкологічна патологія, пов’язана з умовами праці, виникає внаслідок впливу канцерогенних агентів, присутніх у виробничому середовищі, навіть після припинення професійної діяльності. Приблизно 20% усіх видів раку пов’язано із чинниками ризику, присутніми на робочих місцях.
Метою роботи було проведення аналізу наукових публікацій щодо професійних канцерогенних ризиків для здоров’я робітників взуттєвих підприємств. Матеріали та методи. Пошук було здійснено
в базах даних “PubMed”, “Google Scholar” і “Scopus” за відповідними ключовими словами. Часовий
інтервал пошуку – 2008–2024 роки.
Результати. Установлено, що виробниче середовище на підприємствах із виготовлення взуття характеризується наявністю кількох типів канцерогенних агентів, як-от органічні розчинники,
формальдегід, органічний пил (шкіряний, деревини), фарбники, що застосовують для обробки шкіри тощо. Професійний вплив цих полютантів за ізольованої чи комбінованої дії має доведений зв’язок з онкопатологією. Проте встановлення достовірного причинно-наслідкового зв’язку потребує врахування таких змінних, як тривалість та інтенсивність впливу чинників ризику. Найімовірнішими локалізаціями злоякісних новоутворень в органах-мішенях серед робітників взуттєвої галузі були кровотворна система, сечовий міхур і носова порожнина. Нетиповими видами онкопатології були рак щитоподібної, молочної залоз, особливо в робітниць, які контактували з органічними розчинниками, що зумовлені експозицією на робочому місці канцерогенних агентів. Поодинокі випадки раку ротової порожнини, глотки та гортані, зумовлені контактом зі шкіряним і пилом деревини, не мають статистичного підтвердження, необхідного для надійних асоціацій.
Висновки. Послідовна стратегія оцінювання тягаря професійного раку у взуттєвій галузі має включати систематичний моніторинг канцерогенної небезпеки з метою визначення масштабу проблеми та розроблення профілактичних заходів, спрямованих на зниження онконебезпек для здоров’я робітників. Розширена співпраця між лікарями-профпатологами, дослідниками раку, промисловими гігієністами та роботодавцями матиме перевагу для проведення і оцінювання інформативних досліджень.
Ключові слова: виробництво взуття, умови праці, професійний вплив, канцероген, органи-мішені, профілактика.

УДК 615.099:615.244.24:547.8(048.8)

Вступ. Одним із найбільш поширених препаратів в Україні із групи бензодіазепінів є гідазепам, зареєстрований як денний транк-
вілізатор. Позитивна динаміка його застосування для лікування тривожних розладів підтверджена у 76,3% пацієнтів, поліпшення
загального самопочуття відмічали 61% пацієнтів. В Україні гідазепам випускається у вигляді таблеток в дозуванні 0,02 г та 0,05 г
Товариством з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» (м. Одеса) та відпускається лише за рецептом під торговою назвою «Гіда-
зепам IC».
Мета дослідження. За даними літератури проаналізувати основні токсикологічні та фармакологічні властивості препарату
«Гідазепам».
Матеріали та методи дослідження. Бібліосемантичний аналіз наукової інформації з використанням баз даних MEDLINE,
PUBMED, бази даних Національної наукової медичної бібліотеки та Національної бібліотеки України В.І. Вернадського. Остаточна
вибірка наукових публікацій, яка відповідала поставленій меті становила 25 робіт.
Результати. Незважаючи на довготривалість використання препаратів похідних 1,4-бенздіазепіну в широкій медичній практиці
не втрачає актуальності питання дослідження їхньої токсичності, у тому числі віддалених наслідків впливу. Результати експеримен-
тальних випробувань вказують на високу біодоступність гідазепаму при пероральному введенні (швидко потрапляє в тонкий киш-
ківник і всмоктується в ньому), ефект первинного проходження (наявність другого піка концентрації – 2 год) та швидке виведення
з організму. Клінічна ефективність і безпека гідазепаму підтверджена даними клінічних досліджень, однак, всебічне вивчення меди-
ко-біологічних властивостей цього препарату триває й сьогодні. Токсикологічними дослідженнями встановлено, що за LD 50 гідазе-
пам відноситься до 3-го класу небезпечності. Оскільки гідазепам є проліками, в результаті процесів метаболізму в організмі людини
утворюються його метаболіти, які є більш фармакологічно активними, ніж вихідна речовина. Незважаючи на значні фармакологічні
переваги гідазепаму перед іншими препаратами групи похідних бензодіазепінів, снодійних засобів, нейролептиків та наркотичних
анальгетиків, у поєднанні із вільним продажем, створюються передумови для зловживання ним.
Висновки. Для оцінки потенційної небезпечності гідазепаму та визначення перспектив його подальшого застосування необхідно
розширити спектр досліджень токсикологічного напряму із використанням альтернативних тест-моделей.
Ключові слова: гідазепам, бензодіазепіни, антидепресантні препарати, токсикологічні властивості, фармакологічна дія.

УДК 616-036:22:[616.1:612.1:614](477)

Анотація. Актуальність. Надсмертність в Україні та процеси депопуляції продовжують набувати загрозивих масштабів. Разом зі старінням населення серцево-судинні захворювання посідають провідні місця в структурі захворюваності населення, що становить складну проблему для суспільства та ефективності діяльності системи охорони здоров’я. Визначення факторів ризику, забезпечення контролю та профілактики може запобігти виникненню захворювань серцево-судинної системи та надмірної смертності населення.
Метою роботи є вивчення та аналіз тенденцій розвитку серцево-судинних захворювань в Україні.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз та оцінку показників госпіталізованої захворюваності хворобами серцево-судинної системи серед населення України за період 2014–2023 рр. Аналіз захворюваності внаслідок хвороб системи кровообігу здійснений із використанням абсолютних, інтенсивних (рівнів на 1 000 населення), екстенсивних величин та показників динамічного ряду. У роботі застосовано методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати дослідження. Упродовж останнього десятиліття серцево-судинні захворювання посідають перше місце за кількістю зареєстрованих випадків, кількістю звернень за медичною допомогою та причиною смерті населення України. Динаміка госпіталізованих рівнів захворювань системи кровообігу в Україні залишається на порівняно високому рівні та має тенденцію до зростання, особливо за період 2021–2023 років.
Загальна кількість випадків серцево-судинних захворювань за даними обліку всіх медичних закладів щорічно перевищує 20 млн випадків упродовж останніх років. Серед них у середньому по Україні в 41,7 % в осіб чоловічої 77Public Health Journal Вип. 1 (7), 2025 статі. Важливо те, що 36,3 % таких випадків в Україні спостерігаються в осіб працездатного віку. Гіпертонічна хвороба рідше діагностується в чоловічого населення 39,56 % в середньому в Україні, ішемічна хвороба серця також частіше реєструється серед жінок із середнім значенням в Україні 61,14 %, гострий та повторний інфаркт міокарду в Україні частіше реєструється в чоловіків 59,28 %, зокрема великовогнищевий трансмуральний інфаркт міокарду – 61,81 %.
Висновки. Виявлені тенденції та фактори ризику захворювань серцево-судинної системи доцільно використати для розробки національної стратегії для зниження смертності завдяки ефективним програмам профілактики та лікування.
Ключові слова: серцево-судинні захворювання, захворюваність, хвороби системи кровообігу, здоров’я населення.