Glucagon-like peptide-1 receptor agonists (GLP-1-RA) are recommended for the management of type 2 diabetes as well as for obesity treatment. They have multiple effects, including stimulation of insulin secretion, inhibition of glucagon release, gastric emptying delay, and food intake suppression. Type I diabetes melitius (DMT1) requires life-long insulin therapy. However, obesity is caused by overeating; thus, additional insulin injections pose a risk for cardiovascular events, osteoarthritis, and obstructive sleep apnea. In this case report, we inform about a patient with DT1 and binge-eating behavior who used liraglutide 3.0 mg for 3 months for obesity management with significant improvement in HbA1c level (7.5% vs. 6.9%), weight (82.6 vs. 75.2 kg), BMI (32.3 vs. 29.4 kg/m2), waist circumference (94 vs. 88 cm), and leptin level (24.5 vs. 10.3 ng/ml). Further studies of GLP-1-RA in DT1 management can help to reduce the risks of obesity-related conditions and decrease the daily insulin dose requirement.
УДК: 613.287.1:614.25:347.61
У статті представлено переваги грудного вигодовування, сучасні рекомендації з грудного вигодовування
дітей, отримані шляхом аналізу наукової літератури. Деталізовано дані, що підкреслюють значущість, унікальність якісного і кількісного складу грудного молока — найкращого виду вигодовування немовлят. Акцентовано увагу на існуючих науково визначених фактах, що пояснюють значення грудного вигодовування як найкращого способу забезпечення росту й розвитку немовляти. Відзначено, що адекватне вигодовування матері захищає малюка від різних інфекцій, алергічних реакцій і захворювань, сприяє формуванню власної імунної системи. Захисну функцію забезпечує чимало специфічних і неспецифічних протиінфекційних факторів, що містяться в молозиві та молоці людини: секреторний імуноглобулін А у високій концентрації, імуноглобуліни А, G, М, Е, живі клітинні елементи (нейтрофіли, макрофаги), лактоферин, лізоцим, біфідофактор, комплемент, параамінобензойна кислота (захист від малярії), антистафілококовий чинник тощо. Грудне молоко відіграє значну роль у профілактиці харчової алергії. У даній статті підкреслено важливість основних положень, на які слід опиратися при проведенні допологової бесіди, а також зосереджено увагу на збалансованості роботи лікаря-педіатра та лікаря загальної практики — сімейного лікаря медичних установ первинної ланки, яка є запорукою успіху грудного вигодовування. Робиться акцент на володінні лікарями первинної ланки медичної допомоги основами менеджменту періоду лактації та грудного вигодовування, а також забезпеченні теоретичної, практичної і психологічної підтримки матерів. Крім теорії знання, важливою умовою успіху роботи лікарів у підтримці грудного вигодовування є переконання матері в його перевагах і важливості. Описано властивості грудного молока, що повністю відповідають морфофункціональним потребам немовляти. Звернено увагу на основні положення бесіди сімейного лікаря чи педіатра щодо підтримки грудного вигодовування при первинному патронажі.
Ключові слова: грудне вигодовування, грудне молоко, новонароджена дитина, імуноглобуліни, молозиво.
УДК 342.951:61
Відлік сучасної стандартизації надання медичної допомоги у системі охорони здоров'я України почався у 80-ті
роки минулого сторіччя з упровадження у роботу медичних закладів клініко-статистичних груп і медико-економічних стандартів. Фокус на пацієнт-центрування - визначення необхідного рівня й обсягу медичної
допомоги з використанням медико-технологічних стандартів припадає на перші роки незалежної України [3].
Сьогодення медичної практики України характеризується революційними (і не завжди однозначними) змінами -
появою нової моделі функціонування медичної сфери з державним гарантуванням певного пакета економічного забезпечення медичної послуги.
Скерованість сучасної охорони здоров'я на стандартизацію і контроль, беззаперечно підвищують ефективність
медичної сфери. Але виникає закономірне питання: як процес стандартизації медичної послуги впливає на її
якість, чи з використанням стереотипного протоколу/стандарту ми не втрачаємо пацієнторієнтованість та
індивідуальний підхід у лікуванні кожного хворого? Кого захищають створені медичні стандарти?
Аналіз деяких аспектів упровадження стандартів медичної допомоги дітям з позиції практичної педіатрії був
метою нашої уваги.
УДК: 616.5-002.2:612.015.6:577.161.2]-053.2
Вітамін D – важливий для дерматології стероїдний гормон. Шкіра є унікальним органом, оскільки в ній синтезується цей вітамін під час перебування на сонці, та органом-мішенню для його діяльності. Надзвичайно важливі в медицині дослідження фізіології метаболізму, механізму дії вітаміну D та його впливу на шкіру. Разом із тим, важливою опцією є участь вітаміну D у роботі уродженого й адаптивного імунітету, а саме його вплив на функцію кератиноцитів і проліферацію, що може свідчити про ймовірну роль вітаміну D у шкірній алергічній сенсибілізації та розвитку атопічного дерматиту (АД).
Мета дослідження – визначити рівень вітаміну D у дітей з атопічним дерматитом різного ступеня
тяжкості залежно від значення індексу SCORAD за допомогою імунохімічного методу з хемілюменісцентною детекцією для глибшого розуміння патогенетичних механізмів розвитку атопічного дерматиту, оптимізації діагностичних втручань, персоніфікованого терапевтичного підходу до вибору схеми дотації вітаміну в дітей з атопічним дерматитом.
УДК: 616.5-002.2:612.015.6:577.161.2]-053.2
Атопічний дерматит є одним з найпоширеніших захворювань шкіри, яке вражає до 20 % дітей та
1–3 % дорослих у більшості країн світу. Велике значення у розвитку атопічного дерматиту мають механізми, які лежать в основі зміни мікробіому шкіри та потребують подальшого з’ясування. Загострення уваги лікарів на проблемі атопічного дерматиту полягає у тому, що це – алергічне захворювання, яке розвивається в осіб із генетичною схильністю до атопії, має рецидивний перебіг, вікові особливості клінічних проявів та характеризується підвищеним рівнем загального і специфічних IgE у сироватці крові. Типовими клінічними проявами АД є екзематозні і ліхеноїдні висипи, що виникають унаслідок гіперчутливості до специфічних (алергени) і неспецифічних подразників.
Актуальність проблеми менеджменту діагностики, лікування та профілактики АД є багатофакторною та полягає у порушеннях функції бар’єру шкіри, дисфункції імунної системи та аутореактивності IgE. Останні наукові
дослідження свідчать про те, що приблизно 80 % пацієнтів, які страждають АД, мають підвищений рівень IgE в
сироватці крові, який корелює зі ступенем тяжкості АД.
Мета – визначення рівня IgE у дітей з атопічним дерматитом різного ступеня тяжкості за допомогою імунохімічного методу з хемілюмінесцентною детекцією для глибшого розуміння патогенетичних механізмів розвитку атопічного дерматиту, оптимізації діагностичних втручань, персоніфікованого терапевтичного підходу до вибору схеми терапії дітей з атопічним дерматитом.