Стрімкий розвиток кардіології привертає увагу як методами лікування, так і засобами діагностики. Від останніх залежать правильність і своєчасність лікувальної тактики. Мета: дослідити етапи становлення сучасних принципів кардіологічної діагностики. Результати. В оглядовій статті проведено дослідження основних етапів розвитку діагностичних методик у кардіології. Виділено три історичних періоди. Перший період (від доісторичних часів до XVII ст.) характеризується відсутністю правильних  знань про функціонування серцево-судинної системи і несистемністю в діагностиці. Перший період завершився з відкриттям кіл кровообігу. У другий період (XVII ст.–середина ХХ ст.) на підставі сучасних засад гемодинаміки відбувся розквіт фізикальних методів діагностики. Третьому періоду (середина ХХ ст.–сьогодення) притаманний розвиток технічних приладів, а саме комп’ютерної томографії, ехокардіографії і магнітно-резонансної томографії. Три візуалізаційні методики пройшли шлях до суттєвого підвищення якості та інформативності зображень. Завдяки цим технологіям вперше в історії людства прижиттєво візуалізують серце у три- і чотиривимірному функціонуючому стані.

Висновок.

Кардіологічна діагностика пройшла етапну еволюцію від окремих спостережень до візуалізаційних технологій високого ступеня розрішення. Зростаючі можливості і доступність відповідних апаратів вимагають від кардіологів володіння навиками проведення цих обстежень та інтерпретації отриманих даних

Розглянуто питання про можливість ефективної трансплантації нирки у пацієнтів похилого віку з різними важкими супутніми захворюваннями. Аналіз базується на прикладі успішної трансплантації нирки від померлого донора, пацієнтові 67 років із супутніми захворюваннями: ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні порушення. Незважаючи на несприятливий прогноз і подальші непередбачувані захворювання такі як COVID-19, кандидозний езофагіт, коронарний синдром та пневмонія у пацієнта не розвинулося пошкодження або відторгнення трансплантанта, і збереглася достатня функція нирок.

Дослідження було зосереджено на супутніх захворюваннях та їхньому впливі на наслідки трансплантації нирки. Обговорено ці групи захворювань щодо їхнього впливу на результати трансплантації та прогноз: артеріальна гіпертензія, серцеві захворювання, цукровий діабет та ожиріння. Проведено аналіз впливу віку пацієнта, попередні втручання та супутні захворювання на результатами трансплантації і ризик відторгнення. Огляд доступних публікацій також проводили для порівняння принципів відбору реципієнтів у різних клінічних центрах.

УДК 577.125.3

Актуальність. Поширеність захворювань щитоподібної залози, зокрема ендемічного зоба й автоімунних захворювань, уже понад століття розглядається науковцями як причина зниження працездатності населення, а також впливає на когнітивні здібності наступних поколінь. Географічно Львівська область перебуває в ендемічній йододефіцитній зоні, у той час як Київська область зазнала негативного радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). Оскільки обидва ці чинники впливають на стан тиреоїдної системи, дослідження рівнів гормонів щитоподібної залози в жінок вказаних областей дає можливість виявити ризики тиреоїдних патологій і сформувати стратегію щодо їх
профілактики. Мета дослідження: з’ясувати й проаналізувати рівні тиреотропного гормону, глікованого гемоглобіну й показників ліпідного обміну в жінок Львівської і Київської областей. Матеріали та методи. Обстежено 150 жінок, середній вік яких становив 48 ± 7 років. Умовами включення в дослідження були: відсутність цукрового діабету або лікування тиреоїдних патологій, а також інших тяжких захворювань. Обстеження проводили один раз протягом липня — серпня 2022 року. Визначали рівень тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ), антитіла до тиреоїдної пероксидази (АтТПО), глікований гемоглобін, загальний холестерин, ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ). Результати. В обстежуваних жінок Київської області
рівень ТТГ у середньому становив 2,21 ± 0,30 мМО/л, у той час як концентрація ТТГ в обстежуваних Львівської області була 2,42 ± 0,17 мМО/л (р > 0,05). Відзначено суттєву різницю між середніми значеннями АтТПО, у частини жінок виявлено наявність високих рівнів антитіл без проявів гіпотиреозу й клінічних скарг. Середні значення АтТПО у обстежених Київської області становили 81,21 ± 19,41 МО/мл, жінок Львівської області — 38,41 ± 5,97 МО/мл (р < 0,05). При аналізі вуглеводного обміну не було виявлено вірогідних відмінностей між рівнями глікованого гемоглобіну в обстежуваних жінок Київської і Львівської областей — 5,81 ± 0,09 % і 5,66 ± 0,04 % відповідно (р > 0,05). У частини жінок було виявлено незначне
підвищення глікованого гемоглобіну — понад 5,6 %, що не досягало рівня 6,5 %. Дана група обстежуваних належить до категорії ризику розвитку цукрового діабету типу 2, цей стан позначається терміном «предіабет». Щодо ліпідного обміну нами відзначається відсутність вірогідних відмінностей у рівнях загального холестерину і ЛПНЩ. Висновки. Проведене спостереження виявило відмінності показників ТТГ, АтТПО у здорових жінок, які проживають у Львівській і Київській областях. Можемо припустити, що результати Львівщини відображають проблематику ендемічної зони західних областей України. У свою чергу, вірогідно вищі рівні АтТПО в мешканок Київщини, найімовірніше, є наслідком аварії на ЧАЕС, що до сьогодні здатна впливати на здоров’я населення цього регіону

Основним організаційно-правовим інструментом, який поряд із соціологією дає змогу оцінити реальний стан поширеності корупції, а також результативність та ефективність її запобігання, безперечно, є кримінальна статистика.

Незважаючи на те, що впродовж останніх десять років боротьба з корупцією стала одним із ключових напрямів державної політики, за цей час сформовано окрему галузь профільного законодавства та створено систему антикорупційних органів (НАБУ, САП, ВАКС, НАЗК), досі немає єдиного цілісного  узагальнення та уніфікованої статистичної звітності, яка б охопила показники щодо абсолютно усіх корупційних правопорушень. Це відповідно впливає на точність статистичного дослідження реального стану кримінально-правової протидії корупції. А праці проаналізовано основні теоретико-правові аспекти та особливості кримінальної статистики корупційних правопорушень.