Binge eating disorder (BED) and night eating syndrome (NES) are common eating disorders (EDs) in individuals with diabetes type 2 (DT2). They worsen metabolic control, have a negative impact on physical and mental health and reduce quality of life. The roles of appetite-controlling hormones – leptin and ghrelin – is not clear enough in EDs and need to be investigated in order to establish new approaches and markers of EDs. Aim: To assess the difference in leptin and ghrelin levels in DT2 patients with and without EDs. 57 patients with DT2 were involved in the study. After physical examination and screening
for EDs, blood samples for leptin and ghrelin measuring were obtained.
Results: 19 participants (33.3%) were screened positively for ED (BE or NES). Leptin levels were higher in participants with ED (p<0.05). Conversely, ghrelin levels were lower in those with BE or NES (p<0.05). Leptin level is increased in DT2 individuals with BED and NES, whereas ghrelin is decreased. Leptin and ghrelin alterations maintain emotional eating, increase the frequency of binge and night eating episodes. In screening for EDs, assessing leptin and
ghrelin levels will facilitate obesity reduction and improve metabolic control in diabetic patients.
Summary
Aim: Improving the quality of diagnosis and treatment orthodontic pathology in patient with temporomandibular joint disorders.
Materials and methods: Analysis – to determine objectives and study plan; clinical-diagnostic methods that include dental and radiological examination (to establish the clinical diagnosis of patients with temporomandibular disorders), electronic axiography (to determine the features of the movements of the articular heads of the mandible), instrumental study the models of jaws in the articulator (to diagnose the state of functional occlusion), statistical (to calculate averages and assess the probability of the results).
Results: After developed and implemented algorithm total dental rehabilitation we have eliminated functional disorders in the masticatory muscles and temporomandibular joints, completely restored the lost function of the masticatory apparatus.
Conclusions: Creation of occlusal relations, which are harmoniously combined with the function of masticatory muscles and temporomandibular joints, allowed to achieve the long period of remission, absence of the complications and recurrences of the disease in the near and long term. These points became the criterions that improved effectiveness of scientifically based individual treatment of mandibular disorders.
Key words: temporomandibular joint disorders (TMDs), malocclusion, individual treatment management
słowa kluczowe: zaburzenia skroniowo-żuchwowe (TMD), wada zgryzu, indywidualizacja terapii
Досліджено окремі проблемні аспекти кримінально-правової протидії корупційним правопорушенням у медичній діяльності. Актуальність теми обумовлена високим рівнем корупції у сфері охорони здоров’я та віднесенням її до пріориетних напрямів антикорупційної стратегії держави. З’ясовано особливості медичної діяльності та правового статусу медичних працівників.
Огляд судової практики засвідчив відсутність чіткого та однозначного розуміння питання щодо кримінально-правової кваліфікації корупційних кримінальних правопорушень, що вчиняються лікарями та іншими медичними працівниками у зв’язку із здійсненням професійних функцій. Запропоновано визначити зміст поняття організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у законі.
Ключові слова: корупція, корупційне кримінальне правопорушення, неправомірна вигода, службова особа, організаційно-розпорядчі функції, медичні працівники, лікар.
Context
SARS-CoV-2 infection was declared a pandemic in 2020 and affected millions of people worldwide. Angiotensin-converting enzyme-2 receptors, through which coronavirus enters the cells of different organs, have been detected in the thyroid gland. The most common cause of thyrotoxicosis is Graves’ disease in which thyroid-receptors antibodies (TRAb) stimulate the TSH receptor, increasing thyroid hormone production and release.
Case presentation
A 22-year-old woman had symptoms of palpitation, tremor, muscle weakness, anxiety and sleep disturbance. 3 weeks before the onset of these symptoms, the patient suffered from COVID-19, which lasted 14 days and was characterized by a course of moderate severity with fever up to 38°C, general weakness without shortness of breath. The patient had no pre-existing thyroid problems. Her TSH was <0.01 mU/L, FT4, FT3 and TRAb were increased. Antithyroid drugs, glucocorticosteroids and β-blockers were prescribed. During 3 months of treatment doses of methimazole, methylprednisolone and bisoprolol were gradually reduced due to the improvement of the patient’s condition and thyroid tests normalization.
Conclusions
COVID-19 infection can cause Graves’ disease and thyrotoxicosis. The onset of this disease after SARS-CoV-2 does not depend on the presence of pre-existing thyroid pathology and requires the appointment of glucocortisteroids.
Синдром нічного переїдання (СНП, night-eating syndrome) належить до «Інших специфічних порушень харчової поведінки». СНП характеризується наявністю нічного вживання їжі, безсонням, ранковою анорексією та розладами настрою і сну. Цей вид порушення харчової поведінки (ПХП) притаманний пацієнтам з ожирінням або надлишковою масою тіла та цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). Наявність СНП погіршує метаболічний контроль ЦД2 та ускладнює лікування цього захворювання. Наразі існує лише один метод, який дозволяє діагностувати цей синдром — опитувальник для визначення СНП (Night Eating Questionnaire, NEQ). На жаль, він не адаптований для використання в україномовній популяції. Мета: адаптувати та оцінити валідність української версії NEQ для застосування серед пацієнтів із ЦД2 та ожирінням або надлишковою масою тіла. Матеріал і методи. 105 осіб (37 чоловіків та 68 жінок, вік — 60,3±7,2 року, індекс маси тіла (ІМТ) — 31,9±3,7 кг/м2) із встановленим діагнозом ЦД2 та ожирінням або надлишковою масою тіла заповнили перекладену версію NEQ. Внутрішню узгодженість опитувальника оцінювали за допомогою показника α-Кронбаха. Конвергентну валідність встановлювали за допомогою кореляції з «Опитувальником щодо розладів харчової поведінки» (Eating Disorder Examination Questionnaire, EDE-Q). Через 3 тижні 34 учасники пройшли ретестування. Результати. У 17 учасників (16,2%) було встановлено діагноз СНП. Середній загальний бал опитувальника становив 17,3±5,1. Загальна надійність шкали (α-Кронбаха) для всього тесту становила 0,76, міжкласова
кореляція — 0,81. Була встановлена 4-факторна структура опитувальника, яка відповідала оригінальній версії. Загальний бал NEQ корелював із результатом EDE-Q (r=0,56). Надійність ретесту була висока (0,71). Показник ІМТ та HbA1c cтатистично не відрізнявся в пацієнтів із та без СНП. Середній загальний бал опитувальника не корелював з ІМТ (p>0,05). Висновки. Поширеність СНП серед пацієнтів із ЦД2 становить 16,2%. Україномовна версія опитувальника є надійною та валідною для оцінки наявності СНП. Опитувальник може використовуватися в цієї категорії пацієнтів для встановлення діагнозу та вибору відповідного лікування. Необхідні подальші дослідження ефективності NEQ серед пацієнтів із ЦД2 та нормальною масою тіла, а також в осіб з ожирінням або надлишковою масою тіла, але без цукрового діабету.