УДК 612.014.46:613.6.027/.06:616-084:685.34-057.16

Анотація. Онкологічна патологія, пов’язана з умовами праці, виникає внаслідок впливу канцерогенних агентів, присутніх у виробничому середовищі, навіть після припинення професійної діяльності. Приблизно 20% усіх видів раку пов’язано із чинниками ризику, присутніми на робочих місцях.
Метою роботи було проведення аналізу наукових публікацій щодо професійних канцерогенних ризиків для здоров’я робітників взуттєвих підприємств. Матеріали та методи. Пошук було здійснено
в базах даних “PubMed”, “Google Scholar” і “Scopus” за відповідними ключовими словами. Часовий
інтервал пошуку – 2008–2024 роки.
Результати. Установлено, що виробниче середовище на підприємствах із виготовлення взуття характеризується наявністю кількох типів канцерогенних агентів, як-от органічні розчинники,
формальдегід, органічний пил (шкіряний, деревини), фарбники, що застосовують для обробки шкіри тощо. Професійний вплив цих полютантів за ізольованої чи комбінованої дії має доведений зв’язок з онкопатологією. Проте встановлення достовірного причинно-наслідкового зв’язку потребує врахування таких змінних, як тривалість та інтенсивність впливу чинників ризику. Найімовірнішими локалізаціями злоякісних новоутворень в органах-мішенях серед робітників взуттєвої галузі були кровотворна система, сечовий міхур і носова порожнина. Нетиповими видами онкопатології були рак щитоподібної, молочної залоз, особливо в робітниць, які контактували з органічними розчинниками, що зумовлені експозицією на робочому місці канцерогенних агентів. Поодинокі випадки раку ротової порожнини, глотки та гортані, зумовлені контактом зі шкіряним і пилом деревини, не мають статистичного підтвердження, необхідного для надійних асоціацій.
Висновки. Послідовна стратегія оцінювання тягаря професійного раку у взуттєвій галузі має включати систематичний моніторинг канцерогенної небезпеки з метою визначення масштабу проблеми та розроблення профілактичних заходів, спрямованих на зниження онконебезпек для здоров’я робітників. Розширена співпраця між лікарями-профпатологами, дослідниками раку, промисловими гігієністами та роботодавцями матиме перевагу для проведення і оцінювання інформативних досліджень.
Ключові слова: виробництво взуття, умови праці, професійний вплив, канцероген, органи-мішені, профілактика.

УДК 615.099:615.244.24:547.8(048.8)

Вступ. Одним із найбільш поширених препаратів в Україні із групи бензодіазепінів є гідазепам, зареєстрований як денний транк-
вілізатор. Позитивна динаміка його застосування для лікування тривожних розладів підтверджена у 76,3% пацієнтів, поліпшення
загального самопочуття відмічали 61% пацієнтів. В Україні гідазепам випускається у вигляді таблеток в дозуванні 0,02 г та 0,05 г
Товариством з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» (м. Одеса) та відпускається лише за рецептом під торговою назвою «Гіда-
зепам IC».
Мета дослідження. За даними літератури проаналізувати основні токсикологічні та фармакологічні властивості препарату
«Гідазепам».
Матеріали та методи дослідження. Бібліосемантичний аналіз наукової інформації з використанням баз даних MEDLINE,
PUBMED, бази даних Національної наукової медичної бібліотеки та Національної бібліотеки України В.І. Вернадського. Остаточна
вибірка наукових публікацій, яка відповідала поставленій меті становила 25 робіт.
Результати. Незважаючи на довготривалість використання препаратів похідних 1,4-бенздіазепіну в широкій медичній практиці
не втрачає актуальності питання дослідження їхньої токсичності, у тому числі віддалених наслідків впливу. Результати експеримен-
тальних випробувань вказують на високу біодоступність гідазепаму при пероральному введенні (швидко потрапляє в тонкий киш-
ківник і всмоктується в ньому), ефект первинного проходження (наявність другого піка концентрації – 2 год) та швидке виведення
з організму. Клінічна ефективність і безпека гідазепаму підтверджена даними клінічних досліджень, однак, всебічне вивчення меди-
ко-біологічних властивостей цього препарату триває й сьогодні. Токсикологічними дослідженнями встановлено, що за LD 50 гідазе-
пам відноситься до 3-го класу небезпечності. Оскільки гідазепам є проліками, в результаті процесів метаболізму в організмі людини
утворюються його метаболіти, які є більш фармакологічно активними, ніж вихідна речовина. Незважаючи на значні фармакологічні
переваги гідазепаму перед іншими препаратами групи похідних бензодіазепінів, снодійних засобів, нейролептиків та наркотичних
анальгетиків, у поєднанні із вільним продажем, створюються передумови для зловживання ним.
Висновки. Для оцінки потенційної небезпечності гідазепаму та визначення перспектив його подальшого застосування необхідно
розширити спектр досліджень токсикологічного напряму із використанням альтернативних тест-моделей.
Ключові слова: гідазепам, бензодіазепіни, антидепресантні препарати, токсикологічні властивості, фармакологічна дія.

УДК 616-036:22:[616.1:612.1:614](477)

Анотація. Актуальність. Надсмертність в Україні та процеси депопуляції продовжують набувати загрозивих масштабів. Разом зі старінням населення серцево-судинні захворювання посідають провідні місця в структурі захворюваності населення, що становить складну проблему для суспільства та ефективності діяльності системи охорони здоров’я. Визначення факторів ризику, забезпечення контролю та профілактики може запобігти виникненню захворювань серцево-судинної системи та надмірної смертності населення.
Метою роботи є вивчення та аналіз тенденцій розвитку серцево-судинних захворювань в Україні.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз та оцінку показників госпіталізованої захворюваності хворобами серцево-судинної системи серед населення України за період 2014–2023 рр. Аналіз захворюваності внаслідок хвороб системи кровообігу здійснений із використанням абсолютних, інтенсивних (рівнів на 1 000 населення), екстенсивних величин та показників динамічного ряду. У роботі застосовано методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати дослідження. Упродовж останнього десятиліття серцево-судинні захворювання посідають перше місце за кількістю зареєстрованих випадків, кількістю звернень за медичною допомогою та причиною смерті населення України. Динаміка госпіталізованих рівнів захворювань системи кровообігу в Україні залишається на порівняно високому рівні та має тенденцію до зростання, особливо за період 2021–2023 років.
Загальна кількість випадків серцево-судинних захворювань за даними обліку всіх медичних закладів щорічно перевищує 20 млн випадків упродовж останніх років. Серед них у середньому по Україні в 41,7 % в осіб чоловічої 77Public Health Journal Вип. 1 (7), 2025 статі. Важливо те, що 36,3 % таких випадків в Україні спостерігаються в осіб працездатного віку. Гіпертонічна хвороба рідше діагностується в чоловічого населення 39,56 % в середньому в Україні, ішемічна хвороба серця також частіше реєструється серед жінок із середнім значенням в Україні 61,14 %, гострий та повторний інфаркт міокарду в Україні частіше реєструється в чоловіків 59,28 %, зокрема великовогнищевий трансмуральний інфаркт міокарду – 61,81 %.
Висновки. Виявлені тенденції та фактори ризику захворювань серцево-судинної системи доцільно використати для розробки національної стратегії для зниження смертності завдяки ефективним програмам профілактики та лікування.
Ключові слова: серцево-судинні захворювання, захворюваність, хвороби системи кровообігу, здоров’я населення.

УДК 613.6.022-047.44:612.2:658.34-057

Професійний вплив залишається важливим чинником ризику захворювань дихальних шляхів та легень у працюючих контингентів.
Мета роботи: аналіз наукових джерел щодо професійного впливу на поширеність респіраторних скарг та захворювань дихальної системи робітників підприємств із виготовлення взуття.
Матеріали та методи: пошук літературних джерел здійснено в базах даних PubMed, Google Scholar та Scopus. Для оформлення та написання статті
використано бібліографічний та аналітичний методи.
Результати та їх обговорення. У повітрі виробничого середовища взуттєвих підприємств основними полютантами, які можуть спричиняти
розвиток респіраторних симптомів та розладів дихання є пари розчинників та пил, переважно шкіряний. Інгаляційний вплив розчинників (бензолу, толуолу,етилбензолу, ксилолу) призводить до подразнення дихальних шляхів, їх обструкції та обмеження легеневої функції. Знижені результати спірометричних тестів є обернено пов’язані із віком та професійним стажем робітників. Наявність пилу, що містить частинки шкіри, полімери, оздоблювальні матеріали та хром є причиною частих скарг на чхання та кашель. Комбінований вплив полютантів робочої зони: розчинників, хутра, синтетичних волокон спричиняє хронічні (задишка, стиснення в грудях, риніт) та гострі респіраторні прояви, що розвивалися впродовж робочої зміни (подразнення та сухість горла, носа, подразнення очей). Встановлено, що хронічне порушення дихальних шляхів з неспецифічною бронхіальною гіперактивністю на метахолін зумовлено дією активаторів клею (хлорованих вуглеводнів: дихлорметану та метиленхлориду).
Дослідження рідини бронхоальвеолярного лаважу робітників взуттєвих підприємств виявило мікропластик, який містив мікроволокна поліакрилату
(складника взуттєвих клеїв). Наявність диізоціанатів (компонентів взуттєвих клеїв на водній основі) є причиною розвитку стійкої гіперактивності дихальних шляхів, що робить неможливим повне відновлення функції легень. 88Висновки. Результати можуть бути використані для формування санітарно-гігієнічних рекомендацій щодо моніторингу стану повітряного середовища виробничих приміщень та медико-профілактичних заходів збереження здоров’я працюючих взуттєвої галузі.

UDC 616.379-008.64]:617.735-005-079-052:575

Abstract. Background. It is known that in diabetic retinopathy (DR), impaired transforming growth factor β1 (TGF-β1) signaling is accompanied by pathological angiogenesis, disruption of the blood-eye barrier, activation of inflammation and tissue fibrosis. The purpose of the study was to establish the relationship between the content of TGF-β1 in blood serum and intraocular fluid (IOF) and the progression of DR in type 2 diabetes mellitus (T2DM) using neural network modeling. Materials and methods. The study included the results of the examination of 102 people with T2DM, who were divided into 3 groups according to the stages of DR: the first one — non-proliferative DR (NPDR, 35 people), the second one — preproliferative (PPDR, 34 people) and the third one — proliferative (PDR, 33 people). The control group consisted of 61 individuals. The patients underwent standard ophthalmic examinations. TGF-β1 in blood serum and IOF was evaluated by enzyme-linked immunosorbent assay (Invitrogen Thermo Fisher Scientific, USA). Statistical analysis of the results was performed using the MedCalc software package (MedCalc SoftWare bvba, 1993–2013) and a two-layer neural network model with a linear postsynaptic potential function. Results. Using the genetic selection algorithm, 3 features were identified that were associated with DR: diabetes compensation and TGF-β1 content in blood and IOF. T2DM was compensated in 38 (37.3 %) patients, while in 64 cases (62.7 %), it was uncompensated. The proportion of the latter was higher in PDR than in NPDR and PPDR (p < 0.05). In PDR, the TGF-β1 content in IOF was significantly higher than in NPDR and PPDR (p < 0.05). A three-factor classification model was created on the identified features, which included a system of equations that predicted PDR with 100% accuracy. The overall prediction accuracy of the model was 88.2 % (95% CI 80.4–93.8 %). Conclusions. In this study, the value of indicators such as diabetes compensation and TGF-β1 content in serum and IOF for the progression of DR to PDR was shown using the method of neural network modeling. Keywords: proliferative diabetic retinopathy; diabetes mellitus; transforming growth factor β1; intraocular fluid; neural network modeling