УДК 577.125.3

Актуальність. Поширеність захворювань щитоподібної залози, зокрема ендемічного зоба й автоімунних захворювань, уже понад століття розглядається науковцями як причина зниження працездатності населення, а також впливає на когнітивні здібності наступних поколінь. Географічно Львівська область перебуває в ендемічній йододефіцитній зоні, у той час як Київська область зазнала негативного радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). Оскільки обидва ці чинники впливають на стан тиреоїдної системи, дослідження рівнів гормонів щитоподібної залози в жінок вказаних областей дає можливість виявити ризики тиреоїдних патологій і сформувати стратегію щодо їх
профілактики. Мета дослідження: з’ясувати й проаналізувати рівні тиреотропного гормону, глікованого гемоглобіну й показників ліпідного обміну в жінок Львівської і Київської областей. Матеріали та методи. Обстежено 150 жінок, середній вік яких становив 48 ± 7 років. Умовами включення в дослідження були: відсутність цукрового діабету або лікування тиреоїдних патологій, а також інших тяжких захворювань. Обстеження проводили один раз протягом липня — серпня 2022 року. Визначали рівень тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ), антитіла до тиреоїдної пероксидази (АтТПО), глікований гемоглобін, загальний холестерин, ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ). Результати. В обстежуваних жінок Київської області
рівень ТТГ у середньому становив 2,21 ± 0,30 мМО/л, у той час як концентрація ТТГ в обстежуваних Львівської області була 2,42 ± 0,17 мМО/л (р > 0,05). Відзначено суттєву різницю між середніми значеннями АтТПО, у частини жінок виявлено наявність високих рівнів антитіл без проявів гіпотиреозу й клінічних скарг. Середні значення АтТПО у обстежених Київської області становили 81,21 ± 19,41 МО/мл, жінок Львівської області — 38,41 ± 5,97 МО/мл (р < 0,05). При аналізі вуглеводного обміну не було виявлено вірогідних відмінностей між рівнями глікованого гемоглобіну в обстежуваних жінок Київської і Львівської областей — 5,81 ± 0,09 % і 5,66 ± 0,04 % відповідно (р > 0,05). У частини жінок було виявлено незначне
підвищення глікованого гемоглобіну — понад 5,6 %, що не досягало рівня 6,5 %. Дана група обстежуваних належить до категорії ризику розвитку цукрового діабету типу 2, цей стан позначається терміном «предіабет». Щодо ліпідного обміну нами відзначається відсутність вірогідних відмінностей у рівнях загального холестерину і ЛПНЩ. Висновки. Проведене спостереження виявило відмінності показників ТТГ, АтТПО у здорових жінок, які проживають у Львівській і Київській областях. Можемо припустити, що результати Львівщини відображають проблематику ендемічної зони західних областей України. У свою чергу, вірогідно вищі рівні АтТПО в мешканок Київщини, найімовірніше, є наслідком аварії на ЧАЕС, що до сьогодні здатна впливати на здоров’я населення цього регіону

Встановлення зв’язку метаболічного синдрому (МС) з умовами праці у різних професійних групах диктує необхідність застосування у практиці медицини праці діагностики його досимптомної стадії

Основним організаційно-правовим інструментом, який поряд із соціологією дає змогу оцінити реальний стан поширеності корупції, а також результативність та ефективність її запобігання, безперечно, є кримінальна статистика.

Незважаючи на те, що впродовж останніх десять років боротьба з корупцією стала одним із ключових напрямів державної політики, за цей час сформовано окрему галузь профільного законодавства та створено систему антикорупційних органів (НАБУ, САП, ВАКС, НАЗК), досі немає єдиного цілісного  узагальнення та уніфікованої статистичної звітності, яка б охопила показники щодо абсолютно усіх корупційних правопорушень. Це відповідно впливає на точність статистичного дослідження реального стану кримінально-правової протидії корупції. А праці проаналізовано основні теоретико-правові аспекти та особливості кримінальної статистики корупційних правопорушень.

 Визначення впливу індивідуально підібраного комплексу спеціальних фізичних вправ у стрільбі з лука та засобів фізичної реабілітації на функціональний стан серцево-судинної, нервово- м’язової та сенсорної систем і спортивні досягнення паралімпійців. Матеріал. Для досягнення мети та вирішення завдань дослідження використано: теоретичні – пошуково-бібліографічний метод; емпіричні – науково-педагогічні та медико-біологічні методи дослідження; методи математичної статистики. Результати. Аналіз науково-методичної літератури практично здорових спортсменів стрільців з лука дозволив встановити важливу роль нервової, м’язової і сенсорних систем у реалізації спортивного результату лучника. Фізичні навантаження у стрільбі з лука мають статичний характер і добре вивчені у практично здорових спортсменів, але у паралімпійців вони ще недостатньо вивчені, також не вивчено вплив засобів фізичної реабілітації та спеціальних фізичних вправ зі стріль- би з лука на процеси відновлення у післятренувальний та післязмагальний періоди, від того було проведено наукове дослідження паралімпійців. Установлено у паралімпійців експериментальної та контрольної групи на вогневому рубежі до та після першого навчально-тренувального заняття першого етапу (фонові показники) відсутність достовірних розбіжностей між всіма показниками, що вивчалися. Визначено достовірні відмінності паралімпійців між першим та другим і між першим та третім етапами дослідження лише у паралімпійців експериментальної групи. Доведено позитивний вплив використання комплексу спеціальних фізичних вправ зі стрільби з лука та засобів фізичної реабілітації на підвищення психоемоційної стійкості та покращення спортивного результату. Дове- дено, що паралімпійці експериментальної групи були більш стабільними у виконанні пострілів та переважали паралімпійців контрольної групи за результатами пострілів, що також є аргументом, щодо застосування запропонованих змін до планів навчально-тренувальних занять. Висновки. Для покращення і стабілізації спортивного результату, підвищення психоемоційної стійкості у підготовчій частині навчально-тренувальних занять підготовчого та змагального періодів застосовувати комплекс спеціальних фізичних вправ зі стрільби з лука та у заключній частині засоби фізичної реабілітації – масаж м’язів спини, масаж м’язів плечового пояса і верхніх кінцівок та у вільний від занять день оздоровче плавання.

УДК 616.441-092:616.379-008.64:616.61-036.12]-079.4

Актуальність. Цукровий діабет (ЦД) — метаболічне захворювання, яке спричиняє порушення всіх видів обміну. На даний час спостерігається зростання поширеності не тільки ЦД, але і його грізних ускладнень. Одним з досить поширених хронічних ускладнень ЦД є діабетична хвороба нирок (ДХН). Станом на сьогодні також відомо про вплив ЦД на інші ендокринні органи, зокрема щитоподібну залозу (ЩЗ). Дисфункція ЩЗ, ЦД 2-го типу і ДХН є взаємопов’язаними станами. В огляді літератури висвітлено причини, теорії розвитку, стадії, перебіг та критерії встановлення діагнозу ДХН, описані ймовірні механізми розвитку фенотипів. Продемонстровано вплив патофізіологічних механізмів метаболічних і секреторних порушень на роботу ЩЗ. З метою пошуку літературних даних використано бази даних PubMed і Google Scholar. Мета дослідження: дослідити частоту і поширеність фенотипових форм ДХН і функціональний стан ЩЗ. Матеріали та методи. Нами проаналізовано дані 1874 пацієнтів із ЦД 2-го типу, які перебували на стаціонарному лікуванні в КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний діагностичний центр», філія «Центр ендокринологічного здоров’я населення», впродовж 2022 року і перших трьох кварталів 2023 р. Серед них жінок було 56 %, чоловіків — 44 %. Середній вік пацієнтів становив 56,1 ± 8,2 року. Досліджували частоту і поширеність фенотипових форм ДХН, функціональний стан ЩЗ у таких пацієнтів. Результати. Частка пацієнтів з підтвердженою ДХН становила 26 % (487 пацієнтів). За результатами досліджень, ДХН розвивається за фенотипом неальбумінурійного порушення функції нирок (НАПФН) в 59 % (288 хворих), за альбумінурійним фенотипом (АФ) — у 39,6 % (192 пацієнти), а за фенотипом прогресуючого зниження функції нирок — у 1,4 % (7 хворих). Поширеність фенотипу НАПФН є в 1,5 рази більшою, ніж АФ. Дисфункції ЩЗ у пацієнтів з ДХН діагностовані в 34 % (166 пацієнтів). Отримані дані підтверджують більшу поширеність гіпотиреозу порівняно з гіпертиреозом у пацієнтів з ДХН. Це дає підстави запідозрити, що структурно-функціональні зміни нирок при ЦД 2-го типу, які призводять до зниження фільтраційної здатності нирок, можуть бути незалежними від альбумінурії. Висновки. Наявність ДХН, незалежно від стадії ЦД і фенотипу, справляє прямий і опосередкований вплив на регуляцію та роботу ЩЗ. У свою чергу, адекватна продукція гормонів ЩЗ необхідна для злагодженого метаболізму, енергетичного гомеостазу й ренопротекції. Наявність дисфункції ЩЗ може бути причиною незадовільного контролю ЦД і призводити до розвитку ускладнень.