Анотація

Вступ. Порушення нюху спостерігається під час інфекційних і неінфекційних захворювань, проте воно породило нову хвилю уваги як один із перших і часто єдиних симптомів хвороби COVID-19 на початку пандемії.

Мета. Оцінити поширеність, ступінь, тривалість нюхових і смакових розладів у пацієнтів із перенесеною інфекцією СOVID-19, їхній взаємозв’язок із важкістю перебігу хвороби, вплив на якість життя.

Методи дослідження. Опитано 699 пацієнтів із перенесеною інфекцією СOVID-19 шляхом дистанційного анкетування. Розроблено анкету, яка складалася з 35 основних запитань за темою дослідження у трьох розділах. Форми відповідей були закритими, напівзакритими або відкритими. Два запитання щодо скринінгу розладів настрою взято зі скринінгового опитувальника депресивних розладів Patient Health Questionnaire (PHQ-2). Пацієнтам пропонували оцінити свій нюх і смак за 10-бальною візуальною аналоговою шкалою (ВАШ).

Результати. У більшості випадків порушення нюху та смаку виникало одразу після появи інших симптомів із піком на 3-5-му дні хвороби і не покращувалося після клінічного видужання. Такі пацієнти відчували різного ступеня гіпо-, пар- і какосмію, а згодом навіть змінювали свої харчові та
поведінкові звички (зменшення чи відмова від куріння).

Висновки. Відновлення нюху та смаку мали виразний прямий кореляційний зв’язок. Більше половини пацієнтів потребували глибшої оцінки психічного здоров’я, втім це пов’язано не лише з хемосенсорною дисфункцією, а, ймовірно, має мультифакторне походження.

УДК 616.24-036.1-007.272:616.891-092]-07-085

Мета роботи - вивчити особливості стійкості МБТдо антимікобактеріальних препаратів у дітей і підлітків, які проживають в осередках мультирезистентної туберкульозної інфекції.

Матеріали та методи. Обстежено 246 дітей, з них 145 − мали хіміорезистентний туберкульоз, 101 дитина − хіміочутливу форму специфічного процесу і 102 дорослих хворих, які стали джерелом інфекції. Мікробіологічне дослідження у дітей, підлітків і дорослих включало: виявлення МБТ у мокротинні методом мікроскопії мазка, посіву матеріалу на середовище Левенштейна-Йєнсена, типування виділених мікобактерій на BACTEC MGIT 960, визначення ТМЧ штамів МБТБ до АМБП першого та другого ряду, а також молекулярно-генетичне дослідження мокротиння, зокрема метод GeneXpert MTB/RIF та лінійного зонд-аналізу (Hain Lifescience).

Результати та обговорення. Проведені дослідження свідчать, що в осередках мультирезистентної туберкульозної інфекції найбільше уразливими до туберкульозу є діти  до одного року (29,8 % ) і в цілому до 4-х років (73,1 %). При дослідженні профілю резистентності МБТ в осередках мультирезистентної інфекції було встановлено майже повний збіг профілю стійкості МБТ у дітей з джерелом інфекції. Зокрема, у дітей з контакту порівняно з хворими підлітками, в 3,5 рази частіше констатується резистентність до комбінації HRS, в 2,7 рази − до HR, в 1,8 рази − до HRE, і в 2,7 рази рідше − до HRESZ і в 1,6 рази − до HRES. У підлітків найчастіше резистентність констатовано до комбінації HRSE (66,1%), HRESZ (13,6 %), на відміну від джерела інфекції і дітей.

Висновки. Проведені дослідження  показали  високу частоту ризику МРТБ-ТБЛ у дітей  (42,7 %) із осередків мультирезистентної туберкульозної інфекції. Це свідчить про необхідність удосконалення методів отримання респіраторних взірців на визначення чутливості/стійкості МБТ до антимікобактеріальних препаратів (АМБП).

При дослідженні профілю резистентності МБТ в осередках мультирезистентної інфекції було встановлено майже повний збіг профілю стійкості МБТ у дітей з джерелом інфекції. Проте, у підлітків найчастіше резистентність констатовано до комбінації HRSE (66,1 %), HRESZ (13,6 %), на відміну від дорослих і дітей. В осередках мультирезистентної туберкульозної інфекції понад третина дітей (35,8 %) не була вакцинована у пологовому будинку і контактним не призначалась хіміопрофілактика.

Cystic fibrosis is a genetically determined disease. The development of medicine has resulted in an improvement and prolongation of life. Numerous scientific studies support the thesis that maintaining physical performance is a key element of complex treatment. The basis of treatment should be: parallel pharmacological treatment and physiotherapeutic. The aim of this work was to present the physiotherapeutic techniques used in this disease. The main methods of physiotherapeutic treatment include positional drainage, forced exhalation technique, active breathing cycle technique, autogenous drainage, variable bronchial pressure technique and increased respiratory pressure technique. Physiotherapy of the respiratory system is of major importance, the main aim of which is to prevent the deterioration of the already existing respiratory failure. Each of the presented methods of physiotherapy was created thanks to constant search for the perfect technique to cleanse the bronchial tree. This disease has a different clinical course and each technique should be adapted to the individual needs of the patient and the basis of effective therapy is systematic, daily cleansing of the bronchial mucus from the bronchial tree. Physiotherapy applied earlyIn the thoracic region, it is the treatment of choice for patients with cystic fibrosis, improves the quality of life and prolongs the patient's age.

With the expansion of the knowledge about the physiology of pregnancy is changing the recommendation for safe management during its duration. More and more often talk about the need for physical activity due to maintaining or even increasing cardiopulmonary capacity, muscle strength, range of joint mobility, especially the hip and spine. And the right conduct and selection of exercises not only guarantees the development of the child, but also prepares the future mother for active participation in childbirth. Regular gymnastics and properly selected exercises, as part of pregnancy care with a physiological, uncomplicated course, are widely recognized. It is important that such awareness also have women expecting a child, while gaining additional motivation to exercise. In this article, we have tried to present and justify the valuable effect of the mentioned gymnastic exercises, which a pregnant woman can do without medical contraindications.

AД має складну етіологію, включаючи генетичні, імунологічні й екологічні фактори, які спричиняють аномалії шкірного бар’єра й імунні дисфункції (рис. 1), що вважаються вирішальними для патогенезу AД [3, 4]. Тривають дослідження щодо тісного зв’язку між генетичними мутаціями та виникненням AД. Основні фактори, що мають важливий вплив на патогенез аномалій шкірного бар’єра при AД, включають зниження рівнів філагрину (FLG), церамідів і протимікробних пептидів, підвищення серинової протеази (SP), зниження інгібіторів SP і невпорядковані щільні контакти [5]. Патогенез, пов’язаний з імунною дисфункцією при AД, включає підвищення рівня сироваткового імуноглобуліну E (IgE), сенсибілізацію до алергенів, переважання цитокінів Th2, збільшення Т-клітин, що експресують шкірний лімфоцит-асоційований антиген, підвищення експресії високоафінного рецептора до Fc-фрагменту IgE (FcεRI) в запальних дендритних клітинах епідермісу та клітинах Ланґерганса, а також експресії стромального лімфопоетину тимуса (TSLP) (рис. 1). Нещодавно як у шкірному бар’єрі, так і в імунологічному аспекті було виявлено генетичні мутації, пов’язані з AД. Що стосується шкірного бар’єра, то зазвичай є мутація в гені FLG. Існують також однонуклеотидні поліморфізми в інгібіторі SP SPINK5 і SP KLK7, мутації в білку щільного з’єднання клаудин-1 (CLDN1). Що стосується імунологічних реакцій, то існують мутації в рецепторі IgE FcεRb, генах, пов’язаних зі вродженим імунітетом, NOD1 і -2 та TLR2, -4 й -9, генах набутого імунітету IL-4, -5, -9, -10, -12, -13, -18, -31 і TSLP [5].