УДК 340.134+342.951:364.69+347.56:614.25 (Ук)

Відповідно до термінологічного  визначення, наведеного у статті 3 Основ, охорона здоров’я - система заходів, спрямованих на збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя. Такі заходи здійснюють: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи; заклади охорони здоров’я; фізичні особи - підприємці, які зареєстровані у встановленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики; медичні та фармацевтичні працівники, фахівці з реабілітації; громадські об’єднання і громадяни.

Безперечно, основне місце та роль в системі охорони здоров’я належить медичним працівникам, як суб’єктам, які безпосередньо надають медичну пацієнтам. Власне поняття медичної допомоги Основи розкривають через професійну діяльність медичних працівників. Так, медичною допомогою є діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 3 Основ).

У цій статті проаналізовано та з'ясовано ключові проблемні аспекти нормативного визначення категорії "медичні працівники" як ключових суб'єктів, які здійснюють діяльність у сфері охорони здоров'я.

Досліджено окремі проблемні аспекти кримінально-правової протидії корупційним правопорушенням у медичній діяльності. Актуальність теми обумовлена високим рівнем корупції у сфері охорони здоров’я та віднесенням її до пріориетних напрямів антикорупційної стратегії держави. З’ясовано особливості медичної діяльності та правового статусу медичних працівників.

Огляд судової практики засвідчив відсутність чіткого та однозначного розуміння питання щодо кримінально-правової кваліфікації корупційних кримінальних правопорушень, що вчиняються лікарями та іншими медичними працівниками у зв’язку із здійсненням професійних функцій. Запропоновано визначити зміст поняття організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у законі.

Ключові слова: корупція, корупційне кримінальне правопорушення, неправомірна вигода, службова особа, організаційно-розпорядчі функції,  медичні працівники, лікар.

УДК 616.28-002-036.11:614.253.89

Актуальність. Проблема діагностики і лікування зовнішнього отиту (ЗО) поставала перед лікарями давно, а до відкриття антибіотиків (АБ) і протигрибкових засобів (ПГЗ) залишалась невирішеною. ЗО може уражати до 10% людей в різні періоди їх життя, проявляючись у формі гострого ЗО (ГЗО) у 95% випадків у віці від 2-х р. Відмічається спад кількості звертань профільних пацієнтів з початком пандемії COVID-19 при збереженні структури патології, де ЗО – в трійці лідерів. Водночас, є повідомлення і про збільшення кількості випадків ЗО у пацієнтів з COVID-19.

Мета. Оцінити динаміку больового синдрому, потребу у додатковому призначенні знеболення, системної антибактеріальної терапії (АБТ) чи місцевої протигрибкової терапії (ПГТ), рівень комплаєнсу у пацієнтів із ГЗО при емпіричному лікуванні комплексним препаратом «Кандибіотик» у порівнянні з протокольним лікуванням.

Матеріал і методи. В дослідження включалися дорослі і діти від 2-х років з діагнозом ГЗО: 30 пацієнтів основної (17 дорослих і 13 дітей) і 25 пацієнтів контрольної (15 дорослих і 10 дітей) груп. Пацієнти основної групи в якості базового лікування отримувала місцево вушні краплі «Кандибіотик». Пацієнти контрольної групи отримували протокольне лікування. При потребі пацієнтам додатково призначалася протибольова терапія (ібупрофен у відповідній дозі), системна АБТ чи місцева ПГТ. Для суб’єктивної оцінки болю використовувалася візуально-аналогова шкала (ВАШ). Оцінку комплаєнсу проводили за допомогою опитувальника Моріски-Гріна. Отримані результати обробляли поширеними статистичними методиками.

Результати: В основній групі пацієнтів, які отримували «Кандибіоик», була менша потреба у додатковому системного знеболюванні, системній АБТ, ніхто не потребував додаткової місцевої ПГТ. Порівняння отриманих результатів (%) у вигляді довільних таблиць з використанням критерію хі-квадрат встановив, що зв'язок між факторною та результативною ознаками статистично не значимий (р>0,05). Середній бал комплаєнсу достовірно відрізнявся як між обома досліджуваними групами загалом, так і окремо між групами дорослих і дітей (p<0,05).

Висновки. У пацієнтів дорослого і дитячого віку із діагнозом ГЗО при стартовому емпіричному призначенні препарату «Кандибіотик» спостерігалася менша потреба у додатковому знеболенні, призначенні системної АБТ і ПГТ. Такі результати відрізнялися статистично не значимо від результатів у пацієнтів дорослого і дитячого віку, яким призначали протокольне лікування ГЗО. У пацієнтів з монотерапією «Кандибіотиком» встановлено достовірно більш високий середній бал комплаєнсу у порівнянні з контрольною групою, особливо серед батьків дітей із ГЗО. Комплексний склад вушних крапель «Кандибіотик» сприяє високій прихильності до лікування у пацієнтів, а відсутність абсолютного аналога робить його засобом вибору для стартового емпіричного лікування ГЗО у дорослих і дітей віком від 2-х років.

Ключові слова: гострий зовнішній отит, комплаєнс, дорослі, діти

Humic substances are a group of macromolecular compounds that are non-living organisms, but are products of plant transformation, animal and microbial residues in natural conditions. The studies revealed that humic substances extracted from sapropel have a wide range of biological properties: antioxidant, anti-inflammatory, antiviral, antibacterial, antifungal, membrane and hepatoprotective. They are capable to increase the activity of metabolic processes in the body and normalize the leukocyte blood formula in leukemia as well. The objective of our work was to determine the presence of photoprotective activity of products with different sapropel extract contents on the model of acute photodynamic skin inflammation in rats. Investigation of anti-inflammatory activity of sapropel extract gel samples was carried out on the model of ultraviolet erythema in rats, which was caused by the irradiator "Promin" ZEMI" with a mercury-quartz lamp of DRT 125-1 type. Complete healing of ultraviolet erythema was observed in the group of animals treated with the sapropel extract gel in concentration of 15% and 10%, respectively on the 6th and 7th days after ultraviolet - irradiation. It should be noted that according to the indices of anti-inflammatory activity and skinfold thickness, the comparison product was significantly weaker to the gels with the sapropel extract. The gel with the sapropel extract in 15% concentration showed the best results. Key words: humic substances, sapropel extract, gel, anti-inflammatory activity, UV- erythema