УДК 616.61-003.7-053.2-089.8

Екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія (ЕУХЛ) залишається методом вибору при уролітіазі
в дітей. Проте частота досягнення статусу «stone free» коливається в широких межах, оскільки традиційне
2D-вимірювання діаметра зазвичай не відображає реальних характеристик конкременту.
Мета – визначити прогностичну цінність та порогові рівні 3D-об’єму і щільності конкрементів як фак-
торів успішності ЕУХЛ у дітей.
Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізували ефективність лікування 72 пацієнтів віком від
1 до 17 років. За даними комп’ютерно-томографічної (КТ) сегментації (3D Slicer) розраховували 3D-об’єм
(V), середню (HUmean) та максимальну (HUmax) щільності конкременту. У статистичному дослідженні
застосували ROC (Receiver Operating Characteristic) аналіз із розрахунком площі під кривою (AUC).
Результати. Найбільшу прогностичну цінність демонструє 3D-об’єм конкременту – AUC=0,829. Його
оптимальний поріг відсікання (ОC) склав >184,9 мм3 при специфічності 92,7% у прогнозуванні невдачі.
Максимальна щільність конкременту також зарекомендувала себе значущим предиктором – ОС>934 HU,
AUC=0,704. Натомість середня щільність каменю та вік пацієнта не виявили достовірної прогностичної
значущості.
Висновки. 3D-волюметрія є більш точним інструментом планування ЕУХЛ, аніж лінійні вимірювання.
Порогові значення об’єму (184,9 мм3) та щільності конкременту (934 HU) дозволяють об’єктивізувати ви-
бір між дистанційною і контактною літотрипсією, мінімізуючи кількість марних ЕУХЛ втручань під за-
гальним знечуленням у дітей.

Abstract

Condensed bicyclic systems with 1,3,4-thiadiazole core being annulated to pyridine or pyrimidine ones occupy prominent place in medicinal chemistry because of their broad spectrum of pharmacological properties. The combination of these heterocyclic systems into a bicyclic scaffold commonly provides much more interest in the enhanced activity profile of its analogs than their parent monocyclic constituents. Thus, a number of pyridines or pyrimidines fused to thiadiazoles are incorporated into a wide variety of therapeutically important compounds
possessing a broad spectrum of biological activities. In the present review we highlight recent advances in the fast-growing research area of thiadiazolo[3,2-a]pyridines and thiadiazolo[3,2- a]pyrimidines chemistry summarizing the existing literature information with respect of their synthetic approaches. Considering such a significant pharmacological potential, as well as wide synthetic possibilities, mentioned fused heterosystems have received considerable attention from scientific community as perspective scaffold for the rational design of drug-likes candidates.

616.329-006.311.03-072.1-073.4:616-089.87

Esophageal hemangioma (EH) is an exceedingly rare benign vascular neoplasm, accoun-ting for less than 0.04 % of all endoscopic findings. Due to location and vascular nature, it poses significant diagnos-tic challenges and a high risk of life-threatening hemorrhage. Traditionally, surgical resection was the mainstay of treatment, but the paradigm has shifted toward minimally invasive endoscopic techniques at present. The purpose of the study was to highlight the importance of a multimodal diagnostic approach in differentiating rare EH from other subepithelial lesions, to demonstrate the feasibility, safety, and effectiveness of endoscopic submucosal dissection (ESD) for the treatment of a giant cavernous EH in the cervical esophagus and to provide an updated review of cur-rent diagnostic and therapeutic strategies based on recent clinical evidence. Case presentation. We report a clinical case of a 57-year-old female presenting with progressive dysphagia when drinking liquids. Endoscopy revealed a large soft elastic tuberculate cyanotic subepithelial mass on the posterior wall of the cervical esophagus, extending from 16 to 21 cm from the incisors (50 mm in length), which filled up to 2/3 of the esophageal lumen, flattened under pressure with the device and restored its shape. Endoscopic ultrasonography (EUS) confirmed a heterogeneous hypoechoic lesion within the submucosal layer with no active intralesional arterial blood flow. MSCT-angiography identified peripheral phleboliths, further supporting the diagnosis of a cavernous EH. The patient successfully under-went ESD. Despite the technical complexity, the lesion was resected en bloc without complications. Histopathology confirmed a cavernous hemangioma (ICD-O 9120/0). The patient was discharged on the second postoperative day. Conclusions. This case illustrates that advanced operative endoscopy, specifically ESD, is a safe and effective organ-preserving alternative to radical surgery for large EH, even in challenging anatomical locations such as the cervical esophagus. Multimodal imaging (EUS and MSCT) is crucial for accurate preoperative planning.