УДК 616.441-006.67-036 

Сучасні дані наукової медичної літератури свідчать, що метастази в щитоподібну залозу, незважаючи на її добре
кровопостачання, трапляються досить рідко та становлять близько 1-3% злоякісних пухлин даного органа. Натомість, результати вивчення серій автопсій засвідчують наявність метастазів у щитоподібній залозі до 24%
пацієнтів із поширеним злоякісним процесом.
Мета дослідження - вивчити клінічний випадок пацієнта з папілярною карциномою щитоподібної залози.
Розглянуто клінічний випадок: Пацієнт М., 75 років, звернувся з приводу багатовузлового зоба.
Результати дослідження. На момент звернення гормони ЩЗ відповідали стану еутирозу, скарги –наявність вузлів у щитоподібній залозі та відчуття дискомфорту. В анамнезі є операційні втручання: 25 років тому
– лівобічна нефректомія, спленектомія з приводу новоутворення в нирці (виписки не надано); 10 років тому – простатектомія та орхектомія з приводу злоякісного новоутвонення простати (виписки не надано). Лабораторні показники в межах норми. На підставі анамнестичних даних, результатів об’єктивного обстеження та даних ультразвукового дослідження, пацієнту поставлено діагноз: багатовузловий еутиреоїдний зоб. Тироїдектомію проведено в плановому порядку. Підозри щодо онкологічного захворювання ні до, ні в часі операційного втручання не виникало.
Гістологічний висновок: Світлоклітинний варіант папілярної карциноми
щитоподібної залози.
Висновок онколога: проведене лікування здійснене за радикальною схемою та радіойодтерапія даному пацієнту не показана. Призначено замісну терапію – “еутирокс” - 100 мкг. При повторних оглядах стан пацієнта задовільний, скарги відсутні.
Висновок: Хоча метастази в щитоподібну залозу трапляються рідко, їх слід розглядати в пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями в анамнезі, зокрема, з нирково-клітинним раком.

Background: Accessibility and affordability of medicines are key for patients’ effective treatment. However, drug prices are soaring, and patients are looking for cheaper medications in Europe and beyond. This study aimed to evaluate European pharmacists’ perceptions and attitudes about the impact of global inflation and the military conflict setting in Ukraine on patients’ buying medicines behaviours. A secondary objective comprised the problem of buying medicines from illegal online sources like social media or non-regulated marketplaces.

Methods: An observational cross-sectional study was conducted from April 2023 to April 2024 using an anonymous and self-designed questionnaire consisting of 11 questions. The survey was created using Google Forms. The survey link was shared mostly by e-mail amongst practising pharmacists from five European countries.

Results: Events of the recent years, such as inflation, the COVID-19 pandemic, or the war in Ukraine were perceived by the pharmacists as contributing to patients looking for better medicines prices, mostly related to online purchases. The most important factors influencing online purchase of medicines beyond price were convenience of shopping anytime, and fast and free delivery. There is a perceived growing interest in buying medicines from online facilities other than e-pharmacies, such as local websites, social media or global marketplaces (e.g., aliexpress.com). Pharmacists do not actively inform their patients about the possible risks of buying medicines from unverified online sources.

Conclusion: International disruptions seem to contribute to patients’ looking for better prices of medicines. There is a need for societal education about the risks related to the possibility of counterfeited medicines online, as well as pharmacists’ training to prioritize patient information and counselling on the hazards of medication acquisition from non e-pharmacies. There is an urgent need for global amendments to the pharmaceutical law to protect patients from illegal e-sources of medicines while keeping in-person services and offline purchases.

УДК 614.274:338.2:35:615.1:303.62(477)

Питання фармацевтичної безпеки України знаходиться у центрі уваги багатьох дослідників. Водночас рівень впливу суб’єктів суспільних відносин на стан фармацевтичної безпеки держави залишається не розвіданим. Мета роботи – з’ясувати думку фармацевтичної спільноти про рівень відповідальності суб’єктів суспільних відносин за стан фармацевтичної безпеки України. Матеріали і методи. Предметом дослідження була роль 14 суб’єктів суспільних відносин. Використано методи: анкетного опитування за допомогою Google Forms, яке поєднане з експертною оцінкою, математичної статистики та узагальнення. В опитуванні взяли участь 166 науково-педагогічних, наукових та аптечних працівників. Результати. Серед 14 суб’єктів суспільних відносин найбільший рівень відповідальності за стан фармацевтичної безпеки України характерний для центральних органів виконавчої влади України у галузі охорони здоров'я (МОЗ України, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Національної служби здоров’я України), а меншою мірою – для органів регіонального управління й місцевого самоврядування та нефармацевтичних громадських об’єднань. Найвагомішим пріоритетом Стратегії національної безпеки України для сприяння розвитку фармацевтичної безпеки майже чотири п’ятих експертів зазначили захист прав, свобод і законних інтересів громадян України. Висновки. Шляхом експертного оцінювання встановлено різний рівень відповідальності 14 суб’єктів суспільних відносин за стан фармацевтичної безпеки України. З’ясовано високий ступінь сприяння розвитку фармацевтичної безпеки п’яти пріоритетів Стратегії національної безпеки України.

Мета: з’ясувати проблеми і перспективи надання медичної допомоги постраждалим із травмою зовнішнього
вуха. Об’єкти і методи дослідження. У клініку упродовж 2006–2021 рр. госпіталізовано 54 пацієнтів з травмами зовнішнього вуха. Обставинами отримання травми вуха були дорожньо-транспортні пригоди — 20 (37,1%), виробнича травма (падіння скла) — 12 (22,2%), укус собаки — 6 (11,1%), ножове поранення — 16 (29,6%). Час від моменту одержання травми до госпіталізації знаходився в межах 1–23 год: до 1 год — 19 (35,2%), 1–3 год — 12 (22,2%), 3–12 год — 9 (16,7%), після 12 год — 14 (25,9%). Результати. Усіх пацієнтів прооперовано: впродовж 1 год від госпіталізації — 26 (48,1%), 2–4 год — 15 (27,8%), 5–8 год — 13 (24,1%). Одноетапні операції застосовано у 28 (51,9%) випадках, двоетапні — у 26 (48,1%). Автохрящ
для заміщення вади використано у 24 (44,4%), позавушний клапоть — у 26 (48,1%), повну реконструкцію вуха здійснено у 4 (7,5%) випадках. Післяопераційні ускладнення виникли у 7 (12,9%) пацієнтів. Висновок. Головною проблемою надання медичної допомоги постраждалим із значними вадами вушної раковини є запізніле звертання в установи, що не мають досвіду пластичних операцій. Перспектива в розв’язанні проблеми полягає в генній інженерії та сучасних біотехнологіях.
Ключові слова: травма вуха, первинна допомога, вторинна допомога, спеціалізована допомога, проблеми, перспективи.

УДК 616.211-089.844(05)

Дія агресивних чинників (механічних, хімічних, термічних, електричних та ін.) спричиняє ушкодження шкіри і
в більшості випадків — її дефекти різної глибини та розмірів. Мета: визначити показання до одноетапної реконструкції дефектів шкіри спинки носа. Об’єкт і методи дослідження. У Львівському обласному госпіталі ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи протягом 5 років перебували на лікуванні 6 постраждалих з механічними ушкодженнями носа. В умовах перев’язувальної виконано ревізію ран. Дефекти шкіри займали нижню частину спинки і кінчик носа — 2 (33,3%), середню частину спинки і праве крило носа — 3 (50,0%) і в одному випадку — його верхню 1/3. В одному випадку (дефект верхньої 1/3 носа) ухвалено рішення провести одноетапне хірургічне втручання — переміщення клаптя з чола з  висіченням трикутників (спосіб Barrow). Результати. За  умови відсутності кістково-хрящових ушкоджень, дефекту шкіри у верхній 1/3 спинки носа з шириною, не більшою за міжбрівний проміжок, виконали одноетапне хірургічне втручання — переміщення клаптя з чола з висіченням трикутників (спосіб Barrow). Шви знімали через 7 днів після операції. Рани загоїлися первинним натягом. Операцією досягнуто бажаного естетичного результату. Висновок. Дефект м’яких тканин спинки носа підлягає одноетапній реконструкції за Barrow за умови, що він міститься у верхній її 1/3 та ширина
дефекту не є більшою за міжбрівний проміжок.