Малорухомий спосіб життя належить сьогодні до групи медико-соціальних проблем планетарного рівня, які, поряд з глобальними екологічними змінами, зумовленими численними техно-генними катастрофами, військовими діями, а також побутовим забрудненням навколишнього се-редовища та інфекційними епідеміями стають основними причинами стрімкого росту захворюваності населення, незалежно від території проживання, віку, статі, соціального статусу тощо. Недостатність фізичної активності веде до порушення обміну речовин, зниження синтезу білка, є причиною зростання ризику розвитку серцево-судинних захворювань, хвороб опорно-рухового апарату, внутрішніх органів та систем.
Відомо, що надлишкова маса тіла та гіподинамія, сповільнюючи як загальний, так і кістковий метаболізм, є ключовими чинниками зниження мінеральної маси кісткової тканини, що веде до виникнення і прогресування остеопенії та розвитку остеопорозу, збільшення ризику зламів кісток навіть при незначній травмі. При цьому посттравматична іммобілізація стає додатковим чинником, який приводить до обмеження чи пов-ного виключення функції іммобілізованих суглобів, функціональні порушення яких, на думку низки дослідників можуть перейти у незворотні структурні.

Встановлено, що вміст кальцію і фосфору в КТ НЩ на 84-у добу в обох експериментальних групах були більшою мірою наближеними до норми, ніж у контролі Показники вмісту магнію та натрію в КТ після заповнення кісткового дефекту матеріалом ОКФ-Н на кінець експерименту істотно не відрізнялися від контролю, а при заповненні матеріалом ОКФ-Н-Хітозан-Ампіцилін – поверталися до норми. Показники вмісту натрію були вищими, ніж у контролі, за винятком 84-ї доби при заповненні дефекту матеріалом ОКФ-Н-Хітозан-Ампіцилін. Показники магнію при використанні ОКФ-Н були вищими за норму і значення у контролі упродовж усього експерименту. Вміст калію упродовж усього експерименту був нижчим, ніж у інтактних тварин у контролі. При цьому, у разі використання матеріалу ОКФ-Н на 84-у добу досліджуваний параметр залишався істотно нижчим, ніж у інтактних тварин; при використанні матеріалу ОКФ-Н-Хітозан-Ампіцилін – повертався до нормального значення.

У травні 2025 року свій 75-річний ювілей відзначив видатний український науковець, талановитий педагог, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України, дійсний член та член Президії Наукового товариства імені Шевченка, професор Ростислав Степанович Стойка. Його глибинний вклад у клітинну біологію, експериментальну медицину та навчання майбутніх поколінь науковців, створена ним наукова школа клітинної біології збагатили здобутки української та міжнародної наукової спільноти. Істотно поповнилися наукові надбання і дослідженнями та численними друкованими працями професора Р.С. Стойки стосовно вивчення молекулярних і клітинних механізмів регуляції проліферації та апоптозу нормальних і пухлинних клітин, виникнення резистентності пухлинних клітин до хіміопрепаратів і шляхів її подолання, а також ролі цитокінів у цьому процесі. Ефективні випробування in vitro та in vivo нових нанорозмірних систем є дуже важливими для потреб медицини і біотехнології.
Ключові слова: Ростислав Стойка, клітинна біологія, Наукове Товариство імені Шевченка (НТШ), ювілей.

УДК: 547.789’39;792:615.279.015.11

Зручним та ефективним методом формування 4-тіазолідинонового циклу є реакція [2+3]-циклоконденсації S,N-бі-нуклеофілів із різними еквівалентами діелектрофільного синтону [C2]2+. Дотримуючись наведеної концепції, одержали ряд цільових5-алкілзаміщених 2-метиліденгідразино-4-тіазолідинону з 6-арилімідазо[2,1-b][1,3,4]тіадіазольним фрагментом у молекулах 6a–e і 7a–b шляхом взаємодії N1-(6-арилімідазо[2,1-b][1,3,4]тіадіазол-5-ілметиліден)тіосемікарбазонів 5a–c з α-галогенкарбоновими (мо-нохлорацетатною, 2-бромопропіонатною, 2-бромобутаноатною) кислотами або α-бромо-γ-бутиролактоном у середовищі ацетатноїкислоти та за наявності ацетату натрію. Структуру синтезованих сполук підтверджено елементним аналізом і спектроскопією ПМР. Результати скринінгу антитрипаносомної активності in vitro синтезованих сполук на штамі Trypanosoma brucei gambiense(TBG) дали змогу ідентифікувати дві високоактивні сполуки – 6c і 7b, які зі значеннями IC50 = 3,7 та 3,2 мкМ відповідно мали сут-тєвий трипаноцидний ефект

УДК 616.31:614.254.1]:616-008.87:615.281

Лікарі-стоматологи зазнають вплив великої кількості частинок пилу при виконанні стоматологічних процедур, що може шкідливо впливати на їх здоров’я. Також ризик бактеріальних і вірусних інфекцій є високим серед стоматологічного персоналу. Мета роботи. Узагальнити сучасні дані наукової літератури щодо впливу зубного пилу на лікарів-стоматологів та запропонувати захисні заходи для зменшення його шкідливості шляхом використання передпроцедурного ополіскування порожнини рота пацієнта та розпилення розчинів антимікробної дії у повітрі робочого середовища лікарів-стоматологів. Матеріали та методи. Використано методи інформаційного пошуку та аналізу даних наукової інформації, мікробіологічні дослідження. Результати та їх обговорення. Проведено вивчення асортименту готових лікарських засобів для місцевого застосування в стоматології, представлених на фармацевтичному ринку України, станом на грудень 2024 року та проаналізовано дані наукової літератури щодо розробки нових лікарських засобів даного напрямку дії. Встановлено, що провідну позицію займають синтетичні препарати, а лікарські засоби рослинного походження становлять приблизно третину від загальної кількості препаратів, проте більшість з них випускаються вітчизняними виробниками. Лідерами серед лікарських рослин, екстрактів та ефірних олій, які входять до складу фітопрепаратів для місцевого застосування у стоматології, за частотою їх використання є: евкаліпт прутовидний, календула лікарська, ромашка лікарська і шавлія лікарська. Виробники лікарських засобів переважно випускають їх у формі лікарської рослинної сировини для приготування настоїв і відварів, настойок та рідше таблеток або спреїв. Для розпилення у повітрі робочого середовища найчастіше застосовують ефірні олії, що зумовлено їх високою біологічною активністю. З метою вибору засобів для передпроцедурного ополіскування порожнини рота пацієнта та розпилення у повітрі робочого середовища лікаря-стоматолога досліджено декілька розчинів у різних концентраціях з речовинами природного походження – рамноліпідами, настойкою прополісу, олією кориці та синтетичними засобами - цетилпіридинію хлориду, хлоргексидину біглюконату, а також розчинів з сумісним застосуванням рамноліпідів та вказаних антимікробних засобів. Висновки. Поєднання передпроцедурного ополіскування порожнини рота пацієнта разом з розпиленням у повітрі робочого середовища ефірної олії з допомогою очищувача повітря зі зволожувачем може зменшити шкідливий вплив зубного пилу на лікарів-стоматологів. Результати проведеного мікробіологічного дослідження доводять перспективність застосування олії кориці для розпилення у повітрі робочого середовища для зменшення мікробного навантаження в стоматологічних кабінетах. Використання рамноліпідів у концентрації 0,1-0,5 г/л не виявляє вираженої антимікробної активності до тестового мікроорганізму S. aureus та не суттєво впливає на підвищення антимікробної активності інших засобів, проте, враховуючи їх поверхневу активність, може сприяти солюбілізації та осадженню частинок зубного пилу, що потребує подальших досліджень.