This paper addresses disparities in reperfusion therapy, particularly primary percutaneous coronary interventions (PCI), for elderly patients experiencing acute myocardial infarction (AMI). Despite proven benefits, our center’s data reveals a stark contrast in PCI rates between younger and older patients, leading to significantly higher mortality among the elderly. Rooted in concerns about comorbidities, the reluctance to administer PCI prompts ethical questions 
and necessitates a critical examination of age-based clinical decision-making. The paper advocates for optimized AMI management protocols, emphasizing an individualized approach and evidence-based guidelines. Recognizing challenges in accurate AMI diagnosis in the elderly, educational initiatives target healthcare professionals and the population, disseminating information about symptoms and treatment benefits. To combat age-related stereotypes, 
digital tools like virtual consultations and telemedicine enhance accessibility to information. The paper proposes policy initiatives prioritizing clinical condition over age in treatment decisions, ensuring equitable care. In conclusion, urgent action is required to bridge the gap in reperfusion therapy for elderly AMI patients. By fostering inclusivity, implementing education, and advocating policy changes, we aim to ensure every patient, irrespective of age, receives timely and appropriate life-saving interventions.

Cardiovascular diseases are a leading global cause of death. Coronary heart disease stands as the most prevalent, posing a significant global health challenge. The proper functioning of organs hinges on well-defined anatomical structures, making it imperative to comprehend the fundamental histological characteristics of the heart. In this manuscript, we explore microscopic features of acute myocardial infarction, post-myocardial infarction (post-MI), left ventricular hypertrophy, and fatty heart. The research, conducted ethically, utilized microscopic images captured at Uzhhorod National University, Ukraine. Specimen analyses revealed distinct histological changes associated with conditions such as intracellular lipid accumulation, myocardial hypertrophy, and acute myocardial infarction. This exploration serves as a valuable resource for students, researchers, and healthcare professionals seeking a deeper understanding of cardiac microanatomy, offering insights crucial for accurate diagnosis and management in cardiovascular healthcare.

The issue of ethics in scientific publications remains both relevant and of paramount importance. The literature has extensively documented misconduct issues, problems in publishing and ethics all around the world. Scimago Journal and Country Rank ranked Ukraine in the 45th position globally, underscoring its significant presence in the global research landscape. Despite the good position, from personal observation in scientific publications in Ukraine, the weak 
sides are the absence of a clear hypothesis, predatory publication, plagiarism, and incorrect citation. The prevalent tendency in the Ukrainian academic community «to publish for the sake of publication, not to be read or cited» is a concern that should be addressed. This inclination is one of the primary issues contributing to the challenges mentioned above. The academic community in Ukraine must shift its focus toward producing high-quality, impactful research that not only gets published but is also read, cited, and contributes to the advancement of knowledge.

The full-scale Russian invasion of Ukraine in early 2022 affected the lives of every Ukrainian. According to the International Organization for Migration, 11.3 million Ukrainians were forced to relocate since the beginning of the Russian invasion: 4.2 million left Ukraine, and 7.1 million were displaced internally. At the same time that many displaced Ukrainians were forced to evacuate West, many others headed East, towards the front lines and into harm’s way. This article shares the story of three civilian physicians from Lviv, a city in Western Ukraine. For over a year, Dr. Dmytro Beshley and Drs. Roman and Andriy Sobko worked in the Donetsk region near the battlefront. Their trio is referred to as “Dmytro and Brothers Sobko”. Their bond dates to 2014, when all three first were deployed to the Ukrainian Miliary Forces. That deployment lasted 14 months, with most of their time spent operating in Donetsk region, including Mariupol, Krasnoarmiysk (Pokrovsk) and Dnipro. A phone call in February of 2022 reconnected all of them yet again. As they had done in 2014, all three of them answered the call and took leave of successful medical careers, family, hobbies, and the comforts of daily living to serve Ukraine. So many Ukrainian heroes have done the same, and this article is meant to share just one story about the multitude of formerly civilian doctors who must now carry weapons
over their white coats as they must practice medicine under the savagery of war.

УДК 616.151-008.82:615.212.7

Актуальним питанням сьогодення є безпека використання опіоїдів для лікування синдрому хронічного болю, що супроводжує низку соматичних захворювань. Більшість наркотиків або їх метаболітів виводяться через нирки і є однією з причин гострого та хронічного пошкодження нирок. Метою дослідження було порівняння деяких біохімічних показників сироватки крові щурів у разі дво- та шеститижневого введення терапевтичних доз налбуфіну та порівняння їх після відміни засобу на ранніх термінах застосування. Це дослідження виконане на 45 білих статево зрілих щурах-самцях масою 180–260 г. У сироватці крові піддослідних тварин визначали загальний білок, сечовину, креатинін, кальцій, фосфор. Статистичні обрахунки проводилися із використанням програмного забезпечення RStudio v. 1.1.442 та R Commander v.2.4-4. Показник білка у досліджуваних групах мав незначні коливання щодо контролю, проте спостерігалась тенденція до зниження через 2 тижні введення налбуфіну та до зростання як з другого по шостий тиждень, так і у разі відміни налбуфіну на ранніх термінах експерименту. Показник креатиніну сироватки зростав з другого по шостий тиждень експерименту як у разі шеститижневого введення засобу (у 2,23 раза перевищував показники контролю), так і у разі двотижневого введення налбуфіну з наступною чотиритижневою відміною (у 1,63 раза перевищував показники контролю). Сечовина сироватки зросла через 2 тижні та 6 тижнів введення налбуфіну, середнє значення становило (6,22±0,47 ммоль/л) та (7,63±0,74 ммоль/л) відповідно. Проте після відміни препарату показник знизився до показника контрольної групи. Кальцій сироватки крові щурів знизився через 2 тижні експерименту до значення 2,16±0,09 ммоль/л. Через 6 тижнів застосування налбуфіну, як і після відміни препарату, кальцій сироватки зріс до рівня показника контрольної групи і становив 2,39±0,09 ммоль/л та 2,46±0,05 ммоль/л відповідно. Показник фосфору сироватки зріс через 2 тижні експерименту 
і становив 2,42±0,05 ммоль/л. Через 6 тижнів введення налбуфіну та після відміни препарату показник знизився до значення 2,12±0,12 ммоль/л і 2,00±0,05 ммоль/л відповідно. 
Висновки. Застосування терапевтичних доз налбуфіну впродовж двох та шести тижнів, а також після відміни препарату не впливає на концентрацію загального білка сироватки крові щурів. У результаті дво- та шеститижневого застосування засобу виникає порушення азотовидільної функції нирки, а отже, і ураження ниркових тілець, котре спостерігається також упродовж чотирьох тижнів відміни препарату після його двотижневого застосування, про що свідчить тенденція до зростання показників сечовини та креатиніну через два тижні введення налбуфіну та достовірне збільшення показника креатиніну після відміни препарату. Двотижневе введення налбуфіну призводить до гіпокальциємії та гіперфосфатемії, що свідчить про порушення реабсорбційної функції нирок, тоді як подальше чотиритижневе введення препарату та відміна препарату – до нормалізації цих показників, окрім фосфору, котрий є знижений.