Розглянуто питання про можливість ефективної трансплантації нирки у пацієнтів похилого віку з різними важкими супутніми захворюваннями. Аналіз базується на прикладі успішної трансплантації нирки від померлого донора, пацієнтові 67 років із супутніми захворюваннями: ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні порушення. Незважаючи на несприятливий прогноз і подальші непередбачувані захворювання такі як COVID-19, кандидозний езофагіт, коронарний синдром та пневмонія у пацієнта не розвинулося пошкодження або відторгнення трансплантанта, і збереглася достатня функція нирок.

Дослідження було зосереджено на супутніх захворюваннях та їхньому впливі на наслідки трансплантації нирки. Обговорено ці групи захворювань щодо їхнього впливу на результати трансплантації та прогноз: артеріальна гіпертензія, серцеві захворювання, цукровий діабет та ожиріння. Проведено аналіз впливу віку пацієнта, попередні втручання та супутні захворювання на результатами трансплантації і ризик відторгнення. Огляд доступних публікацій також проводили для порівняння принципів відбору реципієнтів у різних клінічних центрах.

Встановлення зв’язку метаболічного синдрому (МС) з умовами праці у різних професійних групах диктує необхідність застосування у практиці медицини праці діагностики його досимптомної стадії

 Визначення впливу індивідуально підібраного комплексу спеціальних фізичних вправ у стрільбі з лука та засобів фізичної реабілітації на функціональний стан серцево-судинної, нервово- м’язової та сенсорної систем і спортивні досягнення паралімпійців. Матеріал. Для досягнення мети та вирішення завдань дослідження використано: теоретичні – пошуково-бібліографічний метод; емпіричні – науково-педагогічні та медико-біологічні методи дослідження; методи математичної статистики. Результати. Аналіз науково-методичної літератури практично здорових спортсменів стрільців з лука дозволив встановити важливу роль нервової, м’язової і сенсорних систем у реалізації спортивного результату лучника. Фізичні навантаження у стрільбі з лука мають статичний характер і добре вивчені у практично здорових спортсменів, але у паралімпійців вони ще недостатньо вивчені, також не вивчено вплив засобів фізичної реабілітації та спеціальних фізичних вправ зі стріль- би з лука на процеси відновлення у післятренувальний та післязмагальний періоди, від того було проведено наукове дослідження паралімпійців. Установлено у паралімпійців експериментальної та контрольної групи на вогневому рубежі до та після першого навчально-тренувального заняття першого етапу (фонові показники) відсутність достовірних розбіжностей між всіма показниками, що вивчалися. Визначено достовірні відмінності паралімпійців між першим та другим і між першим та третім етапами дослідження лише у паралімпійців експериментальної групи. Доведено позитивний вплив використання комплексу спеціальних фізичних вправ зі стрільби з лука та засобів фізичної реабілітації на підвищення психоемоційної стійкості та покращення спортивного результату. Дове- дено, що паралімпійці експериментальної групи були більш стабільними у виконанні пострілів та переважали паралімпійців контрольної групи за результатами пострілів, що також є аргументом, щодо застосування запропонованих змін до планів навчально-тренувальних занять. Висновки. Для покращення і стабілізації спортивного результату, підвищення психоемоційної стійкості у підготовчій частині навчально-тренувальних занять підготовчого та змагального періодів застосовувати комплекс спеціальних фізичних вправ зі стрільби з лука та у заключній частині засоби фізичної реабілітації – масаж м’язів спини, масаж м’язів плечового пояса і верхніх кінцівок та у вільний від занять день оздоровче плавання.

УДК

615.4:615.014.2:615.451.1:615.322:616-002.78]:339.138(477)

Мета роботи. Проаналізувати дані наукової літератури щодо сучасних підходів до лікування подагри, дослідити асортимент лікарських засобів, які застосовують для профілактики та лікування запальних захворювань опорно- рухового апарату, встановити роль рослинних препаратів у лікуванні даних захворювань та визначити перспективні активні фармацевтичні інгредієнти для розробки нових лікарських засобів даного напрямку дії.

Матеріали і методи. Для дослідження асортименту лікарських засобів, які застосовують для профілактики та лікування запальних захворювань опорно-рухового апарату, було використано дані Державного реєстру лікарських засобів України та класифікаційну систему АТС електронного ресурсу Compendium.online. Використано методи інформаційного пошуку та аналізу даних літератури.

Результати й обговорення. Сучасні підходи до лікування подагри включають: модифікацію способу життя з метою контролю факторів ризику серцево- судинних ускладнень, що часто супроводжують гіперурикемію; лікування гострого нападу подагричного артриту з використанням нестероїдних протизапальних препаратів, колхіцину, глюкокортикоїдів, а також терапію, спрямовану на зниження рівня сечової кислоти та запобігання новим нападам гострої подагри. Проте все більшої уваги заслуговує профілактика системних уражень внутрішніх органів, якій приділяється недостатньо уваги. Проведено вивчення асортименту лікарських засобів, які застосовують для лікування подагри, зареєстрованих в Державному реєстрі лікарських засобів України. Встановлено, що для лікування подагри зареєстровано 31 препарат, що пригнічує утворення сечової кислоти, з них 9 препаратів на основі алопуринолу і 22 препарати на основі фебуксостату та 2 препарати, що не впливають на метаболізм сечової кислоти, на основі колхіцину. Всі препарати даної групи випускаються у формі таблеток. Аналіз асортименту всіх лікарських засобів, які впливають на опорно-руховий апарат, показав наявність у даній групі препаратів лише незначної кількості засобів рослинного походження, більшість з яких є м’якими лікарськими засобами для нашкірного застосування, що містять ефірні олії. Засоби рослинного походження, що впливають на опорно-руховий апарат, представлені також рідкими лікарськими засобами для нашкірного застосування і лише трьома препаратами для орального застосування у формі таблеток і капсул, які містять екстракт коренів мартинії запашної, олії авокадо і сої та екстракт пізньоцвіту осіннього. На фармацевтичному ринку України представлені також дієтичні добавки з протизапальною дією на суглоби у формі фіточаїв.

Висновки. Враховуючи сучасні підходи до лікування подагри, великої уваги заслуговують лікарські засоби на основі рослинної сировини, які мають протизапальну та знеболювальну дію, сприяють зменшенню болю і набряку, зниженню рівня сечової кислоти та володіють гепатопротекторною дією. Перспективними для створення нових лікарських засобів для профілактики і лікування подагри є рослинні екстракти, одержані з лікарської рослинної сировини, зокрема плодів розторопші, коренів тирличу, квітів бузини, листя берези та артишоку.

УДК: 616-053.3:613.287.1

У статті представлені переваги природнього вигодовування, сучасні рекомендації з грудного вигодовування дітей, отримані шляхом аналізу наукової літератури. Деталізовані сучаcні дані, що підкреслюють значущість, унікальність якісного і кількісного складу грудного молока – найкращого виду вигодовування немовлят. Акцентована увага на існуючі науково визначені факти, що пояснюють значення природного вигодовування як природну модель, яка яскраво ілюструє основні положення концепції оптимального вигодовування немовлят. Зосереджена увага на тому, що адекватне вигодовування вважається однією з головних складових здоров’я і оптимального росту новонародженої дитини. Підкреслена важливість молозива у початку ентерального харчування для організму новонародженого. Описані властивості молозива, що повністю відповідають морфо-функціональним потребам немовляти.
Зосереджена увага на нові, науково-доповнені за останні кілька років, переваги жіночого молока: оптимальний і збалансований рівень харчових речовин; високу засвоюваність жіночого молока організмом дитини; наявність широкого спектру біологічно активних речовин, незамінних жирних кислот і амінокислот, ферментів, вітамінів і захисних факторів; сприятливий вплив на мікрофлору кишечника. А саме, показано, що у грудному молоці містяться в потрібній кількості для забезпечення індивідуальних, не тільки харчових, але й імунологічних, ендокринних потреб дитини, залежно від віку: білки альфа-лактальбумін, бета-лактоглобулін, казеїни, ензими, фактор росту, гормони, лактоферин, лізоцим, секреторний IgA, IgG та IgM. Небілкові компоненти: альфа-амінонітроген, креатин, креатинін, глюкоза мін, ненуклеарні кислоти, поліаміни, сечовина, сечова кислота. Склад зрілого молока: ліпіди, жиророзчинні вітаміни (А та каротин, Д, Е, К), жирні кислоти, фосфоліпіди, стероли і гідрокарбонати, тригліцериди, карбогідрати, водорозчинні вітаміни, біотин, фолін, холат, інозітол, ніацин, пантотенова кислота, рибофлавін, тіамін, вітаміни В12, В6, С. Клітини: фрагменти цитоплазми, епітеліальні клітини, лімфоцити, лейкоцити, макрофаги, нейтрофіли, мінерали, бікарбонати, кальцій, хлорид, цитрат, магній, калій, сода, сульфат, мікроелементи: хром, кобальт, мідь, йод, залізо, марганець, молібден, нікель, селен, цинк.
Біологічно активні речовини, які входять до складу грудного молока: гормони, ферменти, імунні комплекси допомагають новонародженим швидше подолати пологовий стрес та краще адаптуватись до нових умов життя.
Зазначено, що характер вигодовування на першому році життя, значною мірою, визначає стан здоров’я дитини не тільки в ранньому віці, але й у наступні періоди її життя.