Цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) є найпоширенішим метаболічним захворюванням, яке призводить до численних ускладнень. Діабетична хвороба нирок (ДХН) є одним із найчастіших хронічних ускладнень ЦД та охоплює функціональні, структурні та клінічні порушення нирок. У пацієнтів із ДХН часто спостерігається дисфункція щитоподібної залози (ЩЗ), яка ускладнює вже наявні метаболічні порушення. Мета роботи: дослідити характер функціональних порушень ЩЗ в пацієнтів із ЦД2 та ДХН. Матеріал і методи. У дослідження було включено 125 пацієнтів із ЦД2 та ДХН. Пацієнтів було розділено на три групи згідно зі ступенем ризику прогресування ДХН. Група з помірним ризиком (група 1) включала 76 осіб, група з високим ризиком (група 2) мала 33 учасника, а група з дуже високим ризиком (група 3) об'єднувала 16 осіб. Всім учасникам було визначено індекс маси тіла (ІМТ) та проведено лабораторні дослідження, а саме: глікований гемоглобін (HbA1c), загальний холестерин, креатинін, сечовину, тиреотропний гормон (ТТГ), вільний трийодтиронін (вТ3), вільний тироксин (вТ4). Для оцінки функціонального стану нирок було розраховано швидкість клубочкової фільтрації (рШКФ) та визначено співвідношення альбумін-креатиніну (САК). Результати. За даними дослідження було встановлено, що частота прогресування ДХН була вищою серед жінок. Середній вік усіх пацієнтів становив 56±0,77 року; однак, вищий ризик прогресування ДХН спостерігався переважно в осіб старшого віку (55,11±0,91, 57,93±1,56 і 61,13±2,28 року відповідно; p<0,01); а також у пацієнтів із довшою тривалістю ЦД2 (7,75±1,31, 8,39±0,84 і 10,15±1,23 року відповідно; p<0,01). У всіх учасників дослідження було виявлено ожиріння (ІМТ≥30 кг/м2) та мали незадовільний глікемічний контроль ЦД2, оскільки рівень HbA1c перевищував 9% (p<0,05). Важливо відзначити, що рівень загального холестерину був підвищений лише в групі 2 (6,07±0,29 ммоль/л) і групі 3 (6,11±0,36 ммоль/л) (р>0,05). У розглянутих групах пацієнтів виявлено підвищення рівня показників функціонального стану нирок, таких як креатинін (85,93±1,98, 102,02±3,71 і 133,82±6,52 мкмоль/л), сечовина (5,34±0,99, 6,26±0,33 і 9,35±0,87 ммоль/л) та САК (120,85±7,09, 214,00±13,40 і 334,38±17,15 мг/г) (для всіх показників p<0,01). Також відмічено зниження рівня рШКФ у всіх групах (79,11±1,75, 60,76±2,78 і 41,33±2,34 мл/хв/1,73 м2 відповідно; p<0,01), що відображає ступінь ризику прогресування ДХН. Також, варто зазначити в усіх групах поступове підвищення рівня ТТГ (2,69±0,35, 3,12±0,57 і 4,89±0,80 мкМО/мл; р<0,05) та водночас зниження рівня вТ3 (2,48±0,21, 2,35±0,36 і 1,18± ±0,15 пг/мл; p<0,05) і вТ4 (15,03±1,21, 12,40±1,81 і 6,14±0,83 пмоль/л; p<0,05) пропорційні ступеню ризику прогресування ДХН. Висновки. Встановлено, що в пацієнтів із ЦД2 та ДХН спостерігається порушення функції ЩЗ, що проявляється змінами рівня тиреоїдних гормонів, і свідчить про взаємозв'язок між функцією ЩЗ та прогресування ДХН. Саме тому важливо вчасно діагностувати та запобігати розвитку цих захворювань.

616.379-008.64:575.1

Type 1 diabetes (T1D) is a complex autoimmune disorder with a strong genetic component. While ge-nome-wide association studies have identified over 90 loci associated with T1D, the contribution of rare, coding, and population-specific variants remains poorly explored. A new international collaborative effort, based in Ukraine in partnership with Uzhhorod National University and coordinated with Oakland University, was launched to enrol 20,000 individuals (10,000 clinically confirmed T1D cases and 10,000 ethnically/geographically matched controls) from Ukraine and neighbouring Poland, generate high-coverage whole-exome sequences (WES) and genome-wide genotypes, and create an open, GDPR-compliant data resource.Genomics of Type 1 Diabetes in Ukraine initiative established a nationwide network of endocrinologists linked to a –80 °C biobank and REDCap phenotyping platform at Uzhhorod National University (Uzhhorod, Ukraine). Peripheral-blood DNA is extracted locally; WES (Illumina No-vaSeq X, Twist capture) and array genotyping are performed at the Regeneron Genetics Center (NY, USA), with joint calling and quality control on the HPC cluster (Oakland University, MI, USA).Despite wartime logistical constraints, more than 12,000 volunteer participants were recruited across Ukraine, and high-quality exome and genotype data were generated for 10,000 samples for a case-control genome-wide association study. Association testing is underway to confirm the known and identify several new Eastern-European-specific coding variants; re-analysis of exomes also enabled molecular re-diagnosis of monogenic diabetes in multiple families.

УДК: [616. 988 : 578. 834. 1] - 008. 6 : 612. 015.11 : 577. 21 : 577. 112. 385

Результати проведеного дослідження показують значні відмінності в значеннях перекисного окислення ліпідів, окисної модифікації
білків, концентраціях L-аргініну та рівнях середніх молекул (СМ) між контрольною групою (A), пацієнтами без постковідного синдрому (група B)
та пацієнтами з постковідним синдромом (група C). Ці дані підкреслюють важливість дослідження оксидативного стресу та біохімічних змін, пов’язаних із COVID-19, для розуміння його довгострокових наслідків на здоров’я пацієнтів. Значні відмінності у показниках, таких як рівні L-аргініну та середніх молекул, можуть вказувати на потенційні напрями для лікування та профілактики постковідного синдрому. Важливо продовжувати дослідження в цій галузі, щоб краще зрозуміти механізми, пов’язані з оксидативним стресом і його впливом на загальний стан здоров’я пацієнтів, а також для розвитку нових стратегій лікування, які могли б полегшити симптоми та поліпшити якість життя пацієнтів після COVID-19.
Ключові слова: COVID-19, коронавірусна хвороба, постковідний синдром, окисна модифікація білків, перикисне окислення ліпідів, середні
молекули, L-аргінін, оксидативний стрес.

УДК 616.89–008.19–008.441.1–06:[616.988:578.834.1]–06–036

Introduction. Long-term symptoms of post-coronavirus disease (COVID) syndrome significantly impacted patients’ health during the pandemic and a long time after.
The aim of the study. To study the clinical characteristics of anxiety, depression and cognitive impairment in patients with post-coronavirus disease 2019 syndrome.
Materials and methods. The study was conducted in compliance with the principles of the 7th revision of the Declaration of Helsinki on Human Rights (2013), the Council of Europe Convention on Human Rights and Biomedicine, and the relevant laws of Ukraine. The consent of the Ethics Commission of Danylo Halytsky Lviv National Medical University was obtained (protocol No. 2 from February 20, 2023). 82 individuals (diagnosed with
COVID-19 between September and November 2021 participated in this study. 61 (74.0%) of these participants,
were classified as having post-COVID-19. Patients’ general examination consisted of: A.T. Beck`s Depression Inventory II (BDI-II), The State-Trait Anxiety Inventory (STAI) Mini-Mental State Examination (MMSE) were used LCB 12 to evaluate the level of depression, anxiety and cognitive impairment respectively. The H. B. Mann - D. R. Whitney U statistical non-parametrical test was used to compare data. We compared data in two periods of time: during acute COVID-19 and 12 weeks later, which resulted into three groups of people. Group A: control group (n = 20). Group
B: patients who suffered from COVID-19 but didn’t develop post-COVID syndrome (n = 21). Group C: patients who developed the post-COVID syndrome (n = 61). Results. Group C showed significantly higher anxiety than the Group (A) (p < 0.0001), as did the Group B p < 0.0001). At time point 2 Group C continued to show higher depression levels compared to Group B (p < 0.0001).
At both time points, Group C exhibited significantly lower cognitive scores compared to Group B (all p < 0.0001).
After 12 weeks, group B did not differ significantly from the control group in cognitive function (p > 0.05), whereas a highly significant difference was observed during acute COVID-19 (p < 0.0001).
Conclusions. The results of our study not only showed significant differences between people who suffered postCOVID syndrome, but also suggest that COVID-19 alone may induce some level of impairment across these measures, but the impairments are significantly amplified in those who develop post-COVID syndrome.
Keywords: COVID-19, post-COVID syndrome, psychiatric disorders, cognitive impairment, depression, anxiety.
Частота виникнення і виражености тривоги, депресії та когніт