616.345-006.6-07:303.4:614.2(477)

 У 2022 р. в Україні стандартизована захворюваність становила 20,0 на 100 000 жінок і 31,2 на 100 000 чоловіків. Програма скринінгу перебуває на етапі становлення, що разом із низьким рівнем охоплення пов'язано з індивідуальними (страх, низька обізнаність) та системними бар'єрами (інфраструктурні обмеження, відсутність чіткої стратегії реалізації).

Мета. Виявити бар'єри та шляхи покращення скринінгу КРР за даними опитування спеціалістів із "Організації та управління охороною здоров'я" трьох західних областей.

Матеріал і методи. У 2024 р. проведено добровільне анонімне опитування 279 фахівців за спеціальністю "Організація та управління охороною здоров'я". Дані опрацьовано з використанням описової статистики, 95% ДІ, кореляцій Спірмена та регіонального порівняння.

Результати й обговорення. Із боку пацієнтів ключовими бар'єрами є страх перед колоноскопією - 91,04±1,71% (n=254; 95% ДІ: 87,41-94,10%), страх виявлення раку - 85,30±2,12% (n=238; 95% ДІ: 80,92-89,21%), низька обізнаність - 82,44±2,38% (n=230; 95% ДІ: 77,76-86,67%). Системними бар'єрами визначено:  відсутність інформкампаній - 84,23±2,18% (n=235; 95% ДІ: 79,73-88,26%), недієвість алгоритму - 79,57±2,41% (n=222; 95% ДІ: 74,65-84,08%), слабка інфраструктура - 69,53±2,76% (n=194; 95% ДІ: 64,01-74,79%), міжвідомчі проблеми - 62,37±2,90% (n=174; 95% ДІ: 56,61-67,95%), недостатня поінформованість ЛЗП-СЛ - 55,56±2,97% (n=155; 95% ДІ: 49,70-61,33%). Переважна більшість респондентів (98,92±0,62%; n=276; 95% ДІ: 97,38-99,80%) акцентує на ролі первинної ланки. Підтримано впровадження ФІТ-наборів - 88,17±1,96% (n=246; 95% ДІ: 84,13-91,69%), push-нагадувань - 84,23±2,18% (n=235; 95% ДІ: 80,12-88,58%). Усне пояснення ЛЗП-СЛ визнано найефективнішим - 80,65±2,37% (n=225; 95% ДІ: 75,81-85,06%).

Висновки. Опитування засвідчило необхідність оновлення стратегії скринінгу КРР із залученням первинної ланки, цифрових технологій та посиленням та міжсекторальної взаємодії.

Abstract

Colorectal cancer (CRC) ranks third in mortality among cancers in the population aged over 45, following lung and breast cancer. In 2022, the standardized incidence rate in Ukraine was 20.0 per 100,000 women and 31.2 per 100,000 men. The national screening program remains in its formative stage, and low coverage rates are associated with both individual (fear, low awareness) and systemic barriers (infrastructural limitations, lack of a clear implementation strategy).

Aim. To identify barriers and potential pathways for improving CRC screening based on a survey of specialists in "Health Care Organization and Management" from three western regions of Ukraine.

Materials and Methods. In 2024, a voluntary anonymous survey was conducted among 279 specialists in the field of "Health Care Organization and Management".The data were analyzed using descriptive statistics, 95% confidence intervals (CI), Spearman correlations, and regional comparisons.

Results and Discussion. The key patient-related barriers were fear of colonoscopy - 91.04±1.71% (n=254; 95% CI: 87.41-94.10%), fear of being diagnosed with cancer - 85.30±2.12% (n=238; 95% CI: 80.92-89.21%), and low awareness - 82.44±2.38% (n=230; 95% CI: 77.76-86.67%). The main systemic barriers identified were: lack of information campaigns - 84.23±2.18% (n=235; 95% CI: 79.73-88.26%), inefficiency of the screening algorithm - 79.57±2.41% (n=222; 95% CI: 74.65-84.08%), poor infrastructure - 69.53±2.76% (n=194; 95% CI: 64.01-74.79%), interagency issues - 62.37±2.90% (n=174; 95% CI: 56.61-67.95%), and insufficient awareness among general practitioners-family doctors (GP-FDs) - 55.56±2.97% (n=155; 95% CI: 49.70-61.33%). The vast majority of respondents (98.92±0.62%; n=276; 95% CI: 97.38-99.80%) emphasized the pivotal role of primary care. The introduction of FIT kits was supported by 88.17±1.96% (n=246; 95% CI: 84.13-91.69%), and push reminders - by 84.23±2.18% (n=235; 95% CI: 80.12-88.58%). Verbal explanations provided by GP-FDs were considered the most effective approach - 80.65±2.37% (n=225; 95% CI: 75.81-85.06%).

Conclusions. The survey confirmed the need to update Ukraine's CRC screening strategy by strengthening the role of primary care, integrating digital technologies, and enhancing intersectoral collaboration.

U.D.C.: 616.24-002.5:616.98:578.828HIV 

The researched group was 1.5 times dominated by male patients (42: 68.8%), over female (19: 31.2%), while the
majority of people were aged 31 to 50 years. 9.8% (6) of patients with chemoresistant pulmonary TB were hospitalized in serious condition. The average number of bed-days in hospital was (61.7 ± 4.5). 16 (26.2%) patients with chemoresistant TB died in the hospital. Our research shows that among patients with CR-PTB/HIV, rifampicin (R) resistance was 2 times more common than resistance to combination HRZE and Pre-XDR (32.8% vs. 16.4%, P < 0.05). Resistance to combination HRZ was the least common (1.4%). In some cases, they showed resistance to new anti-TB drugs (Bdg and Dlm). Disseminated PTB was 2.4 times more often diagnosed than miliary TB, and infiltrative PTB was 4.0 times more likely among CR-PTB/HIV.
Keywords: HIV/AIDS/TB, chemoresistant pulmonary tuberculosis.

Abstract
Advanced glycation end products (AGEs), and particularly the unique AGE10 epitope, may be a potential biomarker
of immunopathology in rheumatic diseases. They may be associated with inflammation, joint damage and ossification processes. AGE10 present in human and animal tissues could be detected with monoclonal antibody against melibiosederived glycation product MAGE synthesized in anhydrous conditions. This MAGE product was different from the classic synthesis in water solution. The epitope was determined in serum with ELISA using these anti-MAGE monoclonal antibodies. This work aims to determine serum AGE10 levels in patients with reactive arthritis (ReA)-caused with Chlamydia trachomatis (group 2) and ReA with C. trachomatis during the reactivation of EBV infection (group 3). Additionally, ankylosing spondylitis (AS) patients (group 4) were involved in the study, due to the potential evolution of ReA toward AS. The control group maintained physiological AGE10 levels (316 μg/ml), while the combined infection group showed elevated AGE10 (850 μg/ml) compared to the chlamydial-only group (17 μg/ml). Fluorescent fAGE were at the highest level in AS patients. A striking finding was the complete absence of detectable AGE10 antigen in the AS group, coinciding with notably elevated immune complex AGE10–anti-AGE10 levels. A similar pattern was observed in patients with ReA caused by C. trachomatis alone (Group 2), albeit to a lesser extent. In contrast, both the control group and patients with ReA associated with EBV coinfection (group 3) displayed an inverse relationship, characterized by higher antigen levels and lower immune complex concentrations. Thus, diminished level of AGE10 could be caused, besides local accumulation,
also by immune complexes formation, a pathogenic factor. Therefore, evaluating disease activity in ReA and AS is
crucial to further our understanding of the pathophysiology of AGEs formation and predicting prognosis.
Keywords Advanced glycation end products (AGEs) · AGE10 · Reactive arthritis · Ankylosing spondylitis · Chlamydia
trachomatis · Epstein–Barr virus · Immune complexes · Oxidative stress

УДК: 616.5-002.2:612.017.1-053.6

Атопічний дерматит у підлітків асоціюється зі значним зниженням якості життя, порушенням сну та високим рівнем психоемоційного навантаження, що особливо актуально в умовах надзвичайних гуманітарних ситуацій. Стрес-індуковані зміни гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі можуть модифікувати запа-
лення шкіри та інтенсивність свербежу, однак дані щодо ранкової активності гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі у підлітків з атопічним дерматитом за таких умов є обмеженими.
Мета роботи – вивчити вплив ранкової активності гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі на клінічний перебіг атопічного дерматиту у підлітків в умовах надзвичайних гуманітарних ситуацій.
Матеріали і методи. Обстежено 50 підлітків 12–18 років із середньо-тяжким атопічним дерматитом (SCORAD 20–40) у 2022–2024 рр.: місцеві (n = 31) та тимчасово переміщені особи (n = 19). Тяжкість атопічного дерматиту оцінювали за SCORAD, інтенсивність свербежу – за візуальною аналоговою шкалою. Тривалість сну визначали за щоденниками сну. Кортизол у слині вимірювали двічі у два послідовні ранки одразу після пробудження (C0) і через 30 хв (C30) з розрахунком ΔCAR = C30−C0. Загальний IgE визначали методом ELISA.
Результати. Групи не відрізнялися за вихідними характеристиками; SCORAD мав тенденцію до вищих значень у тимчасово переміщених осіб (р = 0,101). Свербіж за Візуальною аналоговою шкалої був вищим у тимчасово переміщених осіб: 7 (6;7,5) проти 5,5 (4;7) см (р = 0,021). Тривалість сну перед забором слини не відрізнялася між групами (7,93 ± 0,87 проти 8,18 ± 1,08 год; р = 0,265). C0 не відрізнявся між групами (p = 0,613), натомість C30 був нижчим у тимчасово переміщених осіб (8,98 ± 1,23 проти 10,3 ± 1,30 нг/мл; p = 0,033), як і ΔCAR (0,96 ± 0,18 проти 2,08 ± 0,26 нг/мл; p = 0,029). Виявлено помірний зворотний звʼязок між ΔCAR та візуальною аналоговою шкалою (r = –0,302; p = 0,039). Рівень tIgE між групами не відрізнявся (p = 0,143) і не асоціювався з тяжкістю атопічного дерматиту.
Висновки. У підлітків з атопічним дерматитом за умов надзвичайних гуманітарних ситуацій, особливо серед тимчасово переміщених осіб, спостерігається знижена ранкова реактивність гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі (нижчі C30 та ΔCAR), що асоціюється з більш вираженим свербежем. Показник tIgE не відображав тяжкість перебігу атопічного дерматиту у дослідженій когорті.

Atopic dermatitis in adolescents is associated with a substantial impairment in quality of life, sleep disturbances, and increased psychoemotional burden, which becomes particularly relevant in the context of humanitarian emergencies. stressinduced alterations of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis may modulate cutaneous
inflammation and pruritus intensity; however, data on morning hpa axis activity in adolescents with ad under such conditions remain limited. Purpose – to investigate the impact of morning hpa axis activity on the clinical course
of atopic dermatitis in adolescents living under humanitarian emergency conditions.
Materials and Methods. A total of 50 adolescents aged 12–18 years with moderate ad (scorad 20–40) were examined between 2022 and 2024: local residents (n = 31) and internally displaced persons (n = 19). Atopic dermatitis severity was assessed using the SCORAD index, and pruritus intensity was evaluated with a visual analogue scale. Sleep duration was recorded using sleep diaries. Salivary cortisol was measured on two
consecutive mornings immediately after awakening (C0) and 30 minutes later (C30), with calculation of the cortisol awakening response (ΔCAR = C30 − C0). Total IgE levels were determined by ELISA.
Results. The groups did not differ in baseline characteristics; SCORAD values tended to be higher in idps (p = 0.101). Pruritus intensity was significantly higher in internally displaced persons (median 7 [6; 7.5] vs 5.5 [4; 7] cm; p = 0.021). Sleep duration prior to saliva sampling did not differ between groups (7.93 ± 0.87 vs 8.18 ± 1.08 hours; p = 0.265). No between-group difference was observed for C0 (p = 0.613); however, C30 was
significantly lower in internally displaced persons (8.98 ± 1.23 vs 10.30 ± 1.30 ng/ml; p = 0.033), as was ΔCAR (0.96 ± 0.18 vs 2.08 ± 0.26 ng/ml; p = 0.029). A moderate inverse correlation was found between ΔCAR and pruritus intensity (r = −0.302; p = 0.039). Total IgE levels did not differ between groups (p = 0.143) and were not
associated with atopic dermatitis severity.
Conclusions. Adolescents with atopic dermatitis exposed to humanitarian emergency conditions, particularly internally displaced persons, demonstrate reduced morning hypothalamic-pituitary-adrenal axis reactivity, reflected by lower C30 and δcar values, which is associated with increased pruritus intensity. Total IgE levels did not reflect
disease severity in the studied cohort.

 617.51+617.53):616.75-002.4

Некротизуючий фасціїт є однією з найтяжчих форм інфекційно-некротичних уражень м’яких тканин із швидким прогресуванням, системною інтоксикацією та високою летальністю. Найчастіше уражаються кінцівки та промежина, тоді як ураження ділянок голови й шиї трапляється рідко; ще рідкіснішим є черепно-лицевий варіант, який, зазвичай, описують у вигляді поодиноких спостережень. Метою дослідження було узагальнити досвід лікування 14 пацієнтів із черепно-лицевим некротизуючим фасціїтом, охарактеризувати ранні та пізні клінічні прояви, хірургічну тактику та результати, а також визначити чинники, що зумовлюють несприятливий перебіг захворювання. Матеріал та методи. Проведено ретроспективне обсерваційне одноцентрове дослідження (Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 1999–2024 рр.). Із 150 хворих на некротизуючий фасціїт різних локалізацій відібрано 14 дорослих пацієнтів із черепно-лицевою формою. Проаналізовано демографічні показники, фактори ризику, час від появи симптомів до госпіталізації, клінічний перебіг, зокрема періорбітальні прояви, обсяг хірургічних втручань, способи закриття дефектів і летальність. Чоловіки становили 78,6% вибірки (11/14), вік пацієнтів коливався від 28 до 81 року. У 12 (85,7%) хворих імовірним тригером була травма голови чи обличчя; поширеними коморбідними станами були цукровий діабет і зловживання алкоголем. Час від дебюту до госпіталізації коливався від 2 до 7 діб. Результати. Ранній період (перші 24-48 год) характеризувався гіпертермією, загальною слабкістю, болем, локальною гіперемією та періорбітальним набряком, який відзначали у всіх пацієнтів і розцінювали як «сигнальний» симптом, що потребує невідкладного дообстеження та ургентної хірургічної санації джерела інфекції. У разі прогресування (після приблизно третьої доби) спостерігали наростання набряку обличчя, некрози шкіри волосистої частини голови, періорбітальні некрози, а також ознаки енцефалопатії, сепсису та поліорганної дисфункції. Періорбітальне ураження виявлено у 4 пацієнтів (28,6%), причому три випадки двобічної локалізації процесу завершилися летально. Загальна летальність становила 28,6% (4/14). Усім хворим виконували розширену некректомію з повторними санаціями; для підготовки рани до закриття використовували сучасні методи місцевого лікування, включно з ксенодермотрансплантатами, насиченими наночастинками срібла, та штучними замінниками шкіри. Остаточне відновлення покривів здійснювали шляхом вільної аутодермопластики або пластики місцевими тканинами. Висновки. Черепно-лицевий некротизуючий фасціїт є рідкісною, але високолетальною формою хірургічної інфекції, у якій поєднання періорбітального набряку та інтенсивного болю має розцінюватися як показання до невідкладного дообстеження та ургентної хірургічної санації джерела інфекції. Затримка первинної санації понад три доби й двобічні періорбітальні некрози в нашій когорті описово пов’язані з летальним наслідком і повинні враховуватися під час формування тактики лікування