Пацієнтка має супутнє захворювання - гіпертонічну хворобу. Лабораторні показники в межах норми. Рі-вень гормонів щитоподібної залози – в межах норми. Щитоподібна залоза побільшена до ІІ ст за рахунок правої частки, в якій пальпується еластичний, рухомий вузол розміром 150 мм. Дані УЗД: щитоподібна залоза розміщена типово, ліва частка містить дрібні колоїдні вузли, праву частку, з переходом на переши-йок та наліво, виповнює гетерогенний вузол розміром 200х150 мм. Побільшених, патологічно змінених лімфатичних вузлів не виявлено. Дані КТ: по правій поверхні шиї - масивне патологічне формування з чіткими та рівними контурами, гетерогенної щільності, яке зміщує та компресує трахею. Верхній полюс розміщується на рівні кута нижньої щелепи, а нижній – на рівні правої ключиці. Візуалізується зв’язок утвору з правою часткою щитоподібної залози. Діагноз: гігантський багатовузловий зоб. В плановому по-рядку шляхом тонкоголкової пункцію вузла евакуйовано біля 1500мл вмісту (лізована кров), після чого проведено операцію тиреоїдектомії. Видалену залозу скеровано для патогістологічного дослідження та отримано заключення: вузловий колоїдний зоб. Даний клінічний випадок співпадає з даними наукової ме-дичної літератури як щодо більш частого зустрічання ГБВЗ у жінок старшої вікової групи, так і щодо ви-сокого рівня інформативності променевих методів обстеження пацієнтів з даною патологією. Гігантський багатовузловий зоб (ГБВЗ) є складним клінічним викликом, який потребує раннього розпізнавання, точної візуалізації та кваліфікованого хірургічного лікування для запобігання ускладнень, що загрожують життю пацієнта. Тотальна тиреоїдектомія, виконана відповідно до чинних рекомендацій AAES та з урахуванням анатомічних викривлень, забезпечує низький рівень рецидивів і прийнятну захворюваність. Майбутні до-слідження повинні бути спрямовані на покращення доступу до сучасних візуалізаційних та хірургічних ресурсів у недостатньо забезпечених регіонах, а також на довгострокові функціональні результати, вклю-чаючи якість життя та наслідки, пов’язані з гормонами щитоподібної залози.

UDC 611.716-053.8-073.75

Radiographic examina琀椀on of the facial skeleton enables the assessment of symmetry in complex anatomical regions and facial bone structures, helping to elucidate causal rela琀椀onships between asymmetry and func琀椀onal disturbances that may lead to the onset and progression of pathological changes in anatomically or func琀椀onally related organs and systems. This study, aimed at determining the frequency of facial bone structure asymmetry detected by radiographic examina琀椀on, was conducted using 100 panoramic radiographs of the maxillofacial region from randomly selected
adult individuals. The frequency of asymmetry in various facial skeletal structures among adults of di昀昀erent sexes was established
and compared based on radiographic data.
It was found that a comprehensive analysis of the interrela琀椀on between all manifested types of asymmetry in the studied structures – along with clari昀椀ca琀椀on of the sequence of the observed changes – requires an in-depth inves琀椀ga琀椀on into the age-related remodeling pa琀琀erns of the facial skeleton and tracking of individual changes over 琀椀me, beginning from childhood. The data obtained con昀椀rm the 昀椀ndings of other researchers, signi昀椀cantly expanding knowledge about facial asymmetry manifesta琀椀ons at di昀昀erent life stages. These 昀椀ndings are clinically important, as
they enhance understanding of the causes of facial asymmetry and provide a founda琀椀on for developing e昀昀ec琀椀ve
methods of preven琀椀ng its progression and the development of associated secondary changes and pathological condi琀椀ons.
Key words: symmetry, asymmetry, facial skeleton, maxillofacial region, radiological diagno

616-006.48-036

Symptoma琀椀c neuromas and cys琀椀c neck forma琀椀ons are clinically signi昀椀cant en琀椀琀椀es that require detailed diagnos琀椀c and therapeu琀椀c strategies. Trauma琀椀c neuromas resul琀椀ng from aberrant nerve repair, neurinomas of other orunknown origin, and cys琀椀c lesions of the neck with either benign or malignant e琀椀ology represent ongoing challenges in both di昀昀eren琀椀a琀椀on and treatment. This study presents a clinical case of neurinoma with secondary changes localized in the cervical region of a 44-year-old pa琀椀ent. Based on physical examina琀椀on, medical history, ultrasound,
and computed tomography, a diagnosis of lateral neck cyst was established. Following surgical excision of the mass, histological examina琀椀on con昀椀rmed the diagnosis: neurinoma with secondary changes.This case highlights the importance of mul琀椀modal imaging, minimally invasive procedures, and personalized surgical approaches. Emerging innova琀椀ons in the 昀椀elds of nerve regenera琀椀on and molecular diagnos琀椀cs hold promise for further advancing future paradigms of diagnosis and treatment. Given the polymorphic nature of lesions that may be localized in the neck region, their di昀昀eren琀椀al diagnosis o昀琀en presents challenges. Therefore, the selec琀椀on of appropriate treatment methods for neurinomas and cys琀椀c
neck forma琀椀ons requires an individualized approach, applica琀椀on of advanced imaging techniques, interdisciplinary
collabora琀椀on, and the use of methods with varying degrees of invasiveness

UDC 61:378:061.22-057.87

This study explores additional opportunities for the formation and improvement of hard skills and soft skills in medical students through their participation in student scientific societies. Given that the specifics of a doctor's work involve performing a range of diagnostic and therapeutic procedures while also requiring communication with patients and medical colleagues to make optimal decisions, the skill set used by physicians in their professional duties can be divided into hard skills—specialized (theoretical and practical) competencies—and soft skills, which include social and communicative abilities.
Today, higher medical educational institutions prioritize the development of strong professional knowledge and skills among their graduates but often do not place enough emphasis on the formation of flexible socio-communicative competencies. Therefore, extracurricular engagement in student scientific societies during university studiesserves as a universal opportunity for improving hard skills and developing soft skills such as communication, creativity,
teamwork, the ability to formulate hypotheses and draw conclusions, active listening, scientific discussion, quick decision-making, risk assessment, and prevention strategies.
The development of hard skills and soft skills is an essential component of the educational process in higher medical institutions. Exploring the opportunities and conditions for developing these skills among medical students, while integrating a broad range of methods into their training, will significantly enhance the competitiveness of future medical professionals and ensure their successful self-realization.