УДК: 616-006:615.277.3.065:616.1]-07

Резюме. Діагностика та лікування серцево-судинних ускладнень, пов’язаних із застосуванням протипухлинної терапії, є однією з важливих проблем, які впливають на якість і тривалість життя пацієнтів з онкологічними за- хворюваннями та потребують комплексних підходів. Питання про продовження/відновлення протипухлинного лікування приймаються мультидисциплінарними командами на підставі клінічних даних, результатів проведених обстежень та оцінки ризиків.

У хворих із злоякісними утвореннями існує високий ризик розвитку серцевої недостатності, зумовленої насамперед кардіотоксичною дією деяких хіміопрепаратів, зокрема антрациклінів, а інгібітори контрольних точок (ІКТ) про- вокують розвиток міокардиту, в основі якого лежать імунні процеси.

Значну роль у виникненні ускладнень відіграє так званий онкоасоційований тромбоз, який може бути як артеріаль- ним (інфаркт міокарда, ішемічний інсульт), так і венозним (ТЕЛА, периферичні тромбози). Лікування і профілактика цих тромбозів становлять складну клінічну проблему, оскільки при онкологічній патології існує високий ризик ви- никнення кровотеч унаслідок тромбоцитопенії, індукованої хіміопрепаратами, також їх можуть спровокувати самі злоякісні новоутворення чи метастази.

Пацієнти, які перенесли кардіотоксичну хіміотерапію чи променеву терапію в зоні грудної клітки, мають у декілька разів вищий ризик розвитку ІХС, хронічної серцевої недостатності в довгостроковій перспективі і потребують дов- готривалого, часто пожиттєвого спостереження й контролю за станом серцево-судинної системи.

Ключові слова: кардіотоксичність, антрацикліни, HER2-таргетні терапії, інгібітори імунних контрольних точок, серцеві біомаркери, ЕКГ, ЕхоКГ, хіміотерапія, ішемічна хвороба серця, гострий коронарний синдром, артеріальна гіпертензія, фібриляція передсердь.

The goal of the study is to explore the changes of vitamin D, hormonal indices, fat, and carbohydrate metabolism in the blood of women with polycystic ovary syndrome (PCOS), as well as to define the appropriateness of prescribing cholecalciferol in the complex treatment of this pathology. To achieve this goal, we have examined 80 women, aged 1835 years, with PCOS and underlying overweight and obesity, who were divided into four phenotype groups, according to the consensus of the PCOS Workshop Group in Amsterdam (2011). All women underwent a general medical examination, having measured their anthropometric parameters, body mass index (BMI) and clinical manifestations of hyperandrogenemia. Their serum was checked for the content of 25-hydroxyvitamin D (25(OH)D) , LH, FSH, progesterone, estradiol, androstenedione, dehydroepiandrosterone sulfate, 17-hydroxyprogesterone, anti-Müllerian hormone, insulin, and leptin. The study results found a decrease in vitamin D in the blood of women with PCOS in all clinical phenotypes, which lowered with the progression of obesity. Cholecalciferol
deficiency was associated with insulin resistance, hyperinsulinemia and hyperleptinemia. The correlation between the vitamin D content and hormonal indices in women with PCOS showed an inverse correlation between 25(OH)D and AMH levels, positive between insulin and 25(OH)D, and negative between vitamin D level and hirsutism score. Prescription of vitamin D in the complex treatment of women with PCOS leads to stabilization of hormones, decrease of HA signs, normalization of the menstrual cycle and restored ovulation.

УДК: 616.1+616.61+616-056.5)]-082(083.13)

Резюме. Огляд Рекомендацій Президіуму Американської асоціації cерця 2023 року: кардіо-рено-метаболічне здоров’я містить настанови щодо визначення, стадійності, парадигми прогнозування та комплексних підходів до надання медичної допомоги пацієнтам із кардіо-рено-метаболічним синдромом (КРМС), а також деталізує ба- гатокомпонентне бачення ефективного й справедливого зміцнення кардіо-рено-метаболічного здоров’я (КРМЗ) серед населення. Окрім того, документ враховує соціальні детермінанти здоров’я в моделях надання медичної допомоги при КРМС та зменшує фрагментацію медичної допомоги, сприяє впровадженню міждисциплінарних підходів до надання пацієнт-орієнтованої допомоги. Основна мета документа — створити основу для цілісного і справедливого поліпшення здоров’я пацієнтів із КРМС в усьому світі. У першій частині огляду дається визначення КРМС, висвітлено 10 головних настанов Рекомендації Президіуму з питань КРМЗ та подана характеристика нової моделі, яка класифікує КРМС за стадіями, описується структура стадій.

Ключові слова: кардіо-рено-метаболічне здоров’я, кардіо-рено-метаболічний синдром, серцево-судинні захво- рювання, хронічна хвороба нирок, фактори ризику.

УДК  616.155.194-06:616.441-008.6]-036

Ця стаття створена на основі огляду літератури в базах Web of Science, PubMed та Scopus і присвячена аналізу інформації про поширеність, класифікацію, етіопатогенетичні механізми анемії, оцінці даних клінічних досліджень та метааналізів щодо перебігу анемічного синдрому при захворюваннях щитоподібної залози. Анемія та дисфункція щитоподібної залози є поширеними явищами, які часто виникають одночасно. Згідно із сучасними рекомендаціями варто оцінювати функцію щитоподібної залози при дослідженні анемії. При дисфункції щитоподібної залози найбільш поширеною є нормоцитарна анемія, а мікроцитарна та макроцитарна анемії виникають рідше. Поєднання анемії із захворюваннями щитоподібної залози є важливою проблемою для клініцистів. Тиреоїдні гормони мають прямий вплив на проліферативну здатність еритроїдного попередника, що може мати відношення до механізму еритропоетичної дисфункції при захворюваннях щитоподібної залози людини. Анемія, а особливо залізодефіцитна, у свою чергу, впливає на зниження рівня тиреоїдних гормонів на тлі послаблення тиреоїдної функції гіпофіза. Найбільш частою причиною анемії при гіпотиреозі є пригнічення кісткового мозку через дефіцит гормонів щитоподібної залози, а також недостатнє вироблення еритропоетину, що виникає через зниження потреби в O2. Гіпертиреоз пов’язаний з підвищеною кількістю еритроцитів, тому що існує підвищена потреба тканин у кисні, а отже, збільшується секреція еритропоетину. При автоімунному захворюванні щитоподібної залози спостерігають значну поширеність дефіциту вітаміну B12 і особливо перніціозної анемії. Анемія хвороби Грейвса нагадує анемію хронічного захворювання та пов’язана з активацією неспецифічного запалення. Апластична анемія, яка пов’язана з дисфункцією щитоподібної залози, зустрічається рідко. Вона виникає як побічна дія у пацієнтів з автоімунним гіпертиреозом, які приймають антитиреоїдні препарати.