UDC: 616.314.17-008.1-007.17-036.1-076.4

 Dystrophic changes of all periodontal structures and teeth in patients with periodontitis and generalized periodontitis were investigated in the study. Characteristic signs of the gums’ pathological contour, as well as other clinical and radiological features of dystrophy differ in patients with periodontitis and generalized periodontitis and contribute to the improvement of their differential diagnosis. Ultrastructural examination of the patients’ gums with periodontitis revealed disseminated microthrombosis, mucoid edema and fibrinoid transformation of intermediate connective tissue, and coagulation-dystrophic changes in periodontal tissues and cells.

Key words: periodontitis, parodontosis, gingival ultrastructure, coagulation dystrophy 

УДК 616.314-007-036-053.2

Високий рівень стоматологічної захворюваності дитячого населення України залишається однією з актуальних проблем сучасної стоматології. Стоматологічне здоров’я значною мірою характеризується правильністю будови зубощелепної системи людини, її належним функціонуванням і збалансованістю, а її стан є одним із превентивних і досить чітко фіксованих показників здоров’я/нездоров’я людського організму загалом. Патологія зубощелепної системи впливає не лише на стан здоров’я, а і на якість життя пацієнта, його емоційне й соціальне благополуччя. У цьому контексті інформація щодо поширеності зубощелепних аномалій і загальної потреби в ортодонтичному лікуванні має велике значення для надання об’єктивної інформації зацікавленим сторонам охорони здоров’я, щоб проводити адекватний розподіл ресурсів охорони здоров’я на основі об’єктивних епідеміологічних даних. Окрім того, зубощелепні аномалії, які не виявлені й не усунуті в дитячому віці, у процесі росту й розвитку лицевого скелета з часом набувають тяжчих форм, що стають більш вираженими і гірше піддаються лікуванню. Тому аналіз поширеності й тяжкості ЗЩА в дітей є важливим етапом процесу планування профілактичних і лікувальних заходів. Дані літературних джерел свідчать про високу поширеність зубощелепних аномалій серед дітей у різні вікові періоди й залежно від особливостей території проживання. Зокрема, результати обстеження дітей віком від восьми місяців до сімнадцяти років, жителів різних регіонів України, наведені в наукових працях останніх років, свідчать про високу поширеність зубощелепних аномалій (41%-77,9%). Висока поширеність зубощелепних аномалій указує на необхідність своєчасної діагностики на ранніх етапах розвитку ортодонтичної патології, що сприятиме вчасному лікуванню, яке з часом зможе забезпечити нормальний розвиток зубощелепної системи дитини й покращити якість життя.
Ключові слова: зубощелепні аномалії, прикус, поширеність, профілактика, діти.

 ABSTRACT

Aim: The purpose of this study is to assess the impact of occupational hygiene procedures for microbiological and cytological contents of periodontal pockets. Material and Methods: Cytological and microbiological content of the periodontal pockets before treatment and after professional hygiene procedures including scaling with hand instruments and root cementum polishing have been investigated in patients with periodontitis.

Results: According to obtained data it can be resumed that in periodontitis patients with the depth of pockets 3-5,5 mm before professional hygiene all the pockets contain great number of Cocci, Spirochetes, Candida Albicans, Flagellated rods and Protozoa species. It was proved by revealing of small amount of Polymorphonuclear leukocytes with active phagocytosis. After scaling and planing of the roots, a decrease in the number of Protozoa and Candida Albicans was observed in 97% and 72% of the investigated cells, respectively.

Conclusions: Cytological and microbiological content of periodontal pockets before treatment and after professional hygiene procedures including scaling and root planning testify to the level of local protective mechanisms, especially process of phagocytosis and virulence of microbial species in periodontal pockets. KEY WORDS: periodontitis, scaling, microbiological, cytological investigation 

УДК 616.311.2-002-036.12-053.2-056.5-08:612.017

Вивчення стоматологічного статусу у дітей з надмірною масою тіла та врахування факторів місцевої резистентності порожнини рота дає можливість своєчасно вдосконалити і застосувати заходи профілактики та лікування хронічного катарального гінгівіту. З огляду на це метою нашого дослідження було проведення аналізу динаміки імунологічних змін у ротовій рідині дітей з НМТ під час лікування ХКГ. Для оцінки імунологічних змін під час лікування хронічного катарального гінгівіту (ХКГ) під спостереженням знаходилося 80 дітей віком 12–15 років з НМТ. Дослідження вмісту цитокінів (IL-4, IL-1β, IL-6, TNF-α) було проведено у ротовій рідині 40 12-річних дітей (20 – із НМТ, 20 – з ожирінням) та 40 дітей 15-річного віку (20 – із НМТ, 20 – з ожирінням). Для порівняння обстежено 30 практично здорових дітей віком 12–15 років з нормальною масою тіла (група порівняння) та з хронічним катаральним гінгівітом. Лікування ХКГ у дітей з НМТ проводилося відповідно до розробленого лікувально-профілактичного комплексу. У групі порівняння (діти з надмірною масою тіла) та у групі контролю (діти з нормальною масою тіла) лікування ХКГ проводилося відповідно до регіональних протоколів надання стоматологічної допомоги. У результаті застосування розробленого нами лікувального комплексу, особливо завдяки засобам місцевої дії (гелю та ополіскувача), на 12–14 день проведеного лікування нами виявлено значне зменшення прозапальних цитокінів IL-1β, TNF-α в основній групі дітей порівняно з дітьми з групи порівняння та з контрольної групи. Також спостерігалося підвищення вмісту антизапального IL-4 в основній групі дітей з НТМ порівняно з групою дітей з нормальною масою тіла та у групі порівняння. Дослідження вказують на значну різницю у показниках вмісту імуноглобулінів ротової рідини дітей з НМТ, хворих на катаральний гінгівіт, на відміну від дітей з групи порівняння та контрольної групи.
Ключові слова: ХКГ, діти, надмірна маса тіла, цитокіни, імуноглобуліни.

УДК 616.314-007-089.843-06:616.724]-06-084

Мета дослідження – описати стан гігієни порожнини рота, пародонтального та периімплантного здоров’я у пацієнтів з частковими дефектами зубних рядів та уже наявними зубними імплантатами з готовими протезами.

Методи дослідження. Було обстежено стан тканин пародонта та периімплантних тканин, визначено показники нальоту/зубного каменю 32 осіб з частковими дефектами зубних рядів та з наявними дентальними імплантатами з готовими протезами. Проведено опитування щодо їхньої 
історії лікування дентальними імплантатами, отриманих інструкцій щодо гігієни ротової порожнини та звичок індивідуальної гігієни порожнини рота та зокрема імплантатів. Було оцінено зв’язок між гігієнічними звичками, факторами ризику та частотою периімплантних захворювань. Наукова новизна. Зубні відкладення виявляли на 84,62% імплантатів з периімплантитом та 76,19% з периімплантним мукозитом, що перевищувало кількість імплантатів, біля яких не було виявлено ознак запалення (39,58%). За даними анкетування 25% пацієнтів для щоденної гігієни порожнини рота використовували лише зубну щітку. Не використовували жодних додаткових методів індивідуальної гігієни ротової порожнини 44,44% пацієнтів з мукозитом та 60% пацієнтів з периімплантитом, що значно перевищувало даний показник у групі осіб без ознак запалення довкола імплантатів (5,56%).

Висновки. Результати дослідження підтверджують значення місцевих факторів, таких як порушення гігієни ротової порожнини, у виникненні приімплантного мукозиту та периімплантиту, що підкреслює важливість надання належних рекомендацій пацієнтам щодо профілактики периімплантних захворювань.
Ключові слова: дентальні імплантати, гігієна порожнини рота, периімплантит.