УДК 611.728.2+611.718.4):612.76]-073.75-08

З метою з’ясування динаміки змін, що розвиваються на фоні вимушеної імобілізації кінцівок в експерименті виконано дослідження на 25 білих безпородних статевозрілих щурах-самцях віком 3-3,5 місяці і масою 180-
200 г. Вимушену гіподинамію моделювали шляхом іммобілізації задніх кінцівок гіпсовою пов'язкою по типу кокситної (з укріпленням металевим дротом), з повним обмеженням рухів у кульшових та колінних суглобах.
Терміни спостереження становили 3, 4, 5 і 6 тижнів. Впродовж експерименту спостерігали за поведінкою та активністю щурів, їх апетитом, а також проводили рентгенологічний контроль кульшового суглоба.

Хворі з дегенеративними захворюваннями хребта - "складні пацієнти". Часто, змучені багаторічними болями, вони мають залежність, а часом і толерантність до різних анальгетиків, що сильно знижує ефективність консервативного лікування.
За умов тотальної гіподинамії, надмірних фізичних навантажень в поєднанні із впливом зовнішнього середовища, що продовжує забруднюватись внаслідок техногенних катастроф, токсично-наркотичних чинників, господарської діяльності людини, патології хребта посідають одне з чисельних місць серед проблем сучасної медицини

УДК:617.735:615.212.7]-085.225-091.8

Дані статистики свідчать, що є велика розбіжність між офіційними данними в порівнянні з об’ємом існуючої проблеми немедичного безконтрольного вхивання сильнодіючих препаратів як медичного так і кустарного виробництва [1]. Зокрема у наукових фахових виданнях висвітлюються дані щодо патології структур органу зору, що стосується райдужно – рогівкового кута та елементам судинної оболонки. Досі залишається відкритим ряд питань, що стосуються проявів опіоїдної ангіо - та нейроретинопатії при корекції експериментальних опіоїдних впливів.
Враховуючи вищезазначене, вважаємо, що дане дослідження є актуальним як з точки зору експериментальної морфології, так і з точки зору практичної офтальмології.

УДК 616.314.7..616.314.15] –018

Пришийкова ділянка зуба є ділянкою локалізації низки патологічних процесів різної етіології, до яких належать ерозії, клиноподібні дефекти, пришийкова гіперчутливість, різні форми пришийкового карієсу. Знання анатомічної будови ділянки шийки зубів з урахуванням їх групової належності та функціональних особливостей дасть змогу виявити ділянки підвищеного ризику розвитку патологічних процесів, локалізованих у цій ділянці. Метою роботи стало дослідження можливих варіантів емалево-цементного з’єднання в ділянці шийок постійних великих кутніх зубів та з’ясування частоти їх виявлення. Об’єктом дослідження стали 120 постійних великих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп, видалених за клінічними показаннями та їх поздовжніх шліфів. Визначали співвідношення твердих тканин – емалі, цементу та дентину – в ділянці шийки кожного зуба на його вестибулярній,оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях. Встановлено, що емалево- цементне з’єднання в ділянці шийки великих кутніх зубів може бути представлене у вигляді чотирьох варіантів: ділянок відкритого дентину за відсутності контакту емалі з цементом; контакт емалі з цементом у стик; перекриття цементу емаллю; перекриття емалі цементом. Кожен варіант емалево- цементного з’єднання з різною частотою трапляється на вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях. Контакт емалі з цементом у стик в досліджуваній групі зубів виявлено у 47% випадків, емаль перекриває цемент у 40%, цемент перекриває емаль у 9%, а ділянки відкритого дентину через відсутність контакту емалі з цементом у 4%. Для перших і других великих кутніх зубів найчастішим є варіант контакту емалі з цементом у стик, а найрідшим – перекриття емалі цементом. Для третіх великих кутніх зубів найчастішим є варіант перекриття цементу емаллю, а найрідшим – наявності ділянок відкритого дентину. Лише у 18,3% від загальної кількості (22 зуби, з яких 9 перших, 9 других і 4 треті великі кутні зуби) на всіх чотирьох поверхнях співвідношення емалі та цементу було однаковим.
Ключові слова: великі кутні зуби, емаль, дентин, цемент, пришийкова ділянка.