UDC 616.89-008.46/.47-057.36-056.83-039.51:616.89-008.19]-07

   The article presents the results of a psychodiagnostic study aimed to identify cognitive impairment and comorbid depressive states in the military with alcohol-induced mental and behavioral disorders. Up to 50 % of borderline cognitive disorders were found in patients of both groups (N = 85). Depressive symptoms were found in 100 % of patients in the experimental group; 95.21 % demonstrated anxiety symptoms. Depression has been shown to correlate with cognitive impairment in patients with alcohol-induced mental and behavioral disorders. To reduce cognitive impairment, the patients of both groups were administered Cytoflavin metabolic drug in combination with traditional treatment. Following the course of treatment with addition of Cytoflavin, in 68 (80 %) patients of both groups there was a decrease in the cognitive dysfunction symptoms, normalization of sleep, and improvement of mood, which affected the quality of life in patients of both groups.

   У статті викладено результати психодіагностичного дослідження з метою виявлення когнітивних порушень та коморбідних депресивних станів у військових з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. У пацієнтів обох груп (N=85) виявлено до 50% пограничних когнітивних відхилень. У 100% пацієнтів дослідної групи виявлено депресивні симптоми; у 95,21% - симптоми тривоги. Доведено, що депресія корелює з проявами когнітивних порушень у пацієнтів з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Для усунення когнітивних порушень пацієнтам обох груп було призначено в комплексі до традиційного лікування метаболічний препарат цитофлавін. У 68 (80%) пацієнтів обох груп після курсу лікування з додатковим призначенням цитофлавіну відзначалися зменшення проявів когнітивної дисфункції, нормалізація сну, покращення настрою, що впливало на якість життя пацієнтів обох груп.

Background: Human granulocytic anaplasmosis (HGA) is a vector-borne natural focal disease that is not officially registered in Ukraine. The first 13 cases of HGA in adults in Ukraine were identified in 2007. The purpose of our study was to develop a predictive model of HGA based on clinical and laboratory characteristics to develop a three-level standard case definition of HGA.
Materials and Methods: Researchers examined 498 patients with suspected tick-borne infections and carried out a retrospective clinical and epidemiological analysis of 60 cases recruited from Lviv regional infectious disease hospitals. Logistic regression was used to create a model of the probability of the diagnosis of HGA depending on the presence of certain clinical and laboratory factors that, when examined, together may help to confirm a case of HGA. For logistic regression, eight clinical and laboratory factors were selected: history of tick bite, hyperthermia, signs of pharyngitis, changes in chest X-ray picture (enhancement of the pulmonary pattern and enlargement of the lung root boundaries), increased bilirubin (>21 lmol/L), increased alanine aminotransferase (ALT >36 U/L), erythema migrans, and detected Lyme disease.
Results: In the presence of all eight factors, the probability of HGA is 95.7%. When the five main signs are absentsigns of pharyngitis, changes in chest X-ray picture, increased bilirubin and ALT, and a history of tick bite the probability of HGA in the patient dramatically decreases to 6.8%, meaning that HGA might be excluded.
Conclusions: Based on the analysis of epidemiological, clinical, and laboratory signs, criteria for establishing a suspected, probable, and confirmed diagnosis of HGA have been developed to improve diagnosis

УДК 616.8–008.615–02:616-001–039.51]–07

   Під час мінно-вибухової хвилі (blast traumatic brain injury) головний мозок отримує струс — контузію, яка має віддалені наслідки у вигляді посттравматичного стресового розладу (ПТСР), не завжди діагностується, а відтак не отримує вчасно ефективного лікування. 

УДК 352/354:614.2

У статті доведено необхідність пошуку шляхів забезпечення результативності роботи медичних закладів що зумовлено зростанням запитів і уподобань пацієнтів стосовно вибору медичного закладу та надання послуги; обґрунтовано вплив цифровізації на якість медичних послуг і роботу медичних закладів. Акцентовано увагу на тому, що медичний заклад може стати успішним при дієвій сучасній системі ефективного управління. Охарактеризовано основні групи чинників, які суттєво впливають на процес управління якістю медичного закладу. Виокремлено основні переваги від впровадження технологічного підходу в практику управління медичним закладом. Наведено основні помилки в роботі керівного персоналу медичного закладу. Доведено, що ефективне функціонування медичних закладів залежить не лише від перебігу внутрішніх управлінських процесів, а й від гнучкої адаптації їх діяльності до мінливого середовища. З’ясовано сутність методів управління в нинішніх умовах змін. Запропоновано основні напрями вдосконалення діяльності медичних закладів. Визначено основні помилки керівника які можуть знижувати результативність управлінської діяльності та ефективність реструктуризації медичних закладів. Обґрунтовано доцільність створення ефективної команди працівників медичного закладу. Доведено, що турбота про якісне обслуговування пацієнтів позитивно впливає на прибутковість закладу що в свою чергу вимагає впровадження сучасних та ефективних методів управління якістю медичних послуг. Доведено, що якість надання медичних послуг є однією з фундаментальних проблем у функціонуванні закладу охорони здоров'я, що пов’язано з результативністю його роботи. У цьому зв’язку виокремлено основні чинники забезпечення якісного управління та наведено основні характеристики системи управління якістю в медзакладі. Акцентовано увагу на тому, що забезпечення якості ґрунтується на комплексному підході до якості на кожному етапі надання послуг. В статті зроблено висновок, що створення ефективно працюючого медичного закладу є важливим завданням сьогодення і вимагає переосмислення управлінських методів та принципів роботи керівника.

УДК 351.77 :578.834.1]-036.22(477)

Пандемія COVID-19 показала, що система охорони здоров’я України як і низка інших країн не готова до чергової кризи такого масштабу. Виникла нагальна потреба розробки екстрених стратегічних заходів, в масштабах країни і у всіх сферах, необхідних для підготовки до чергової хвилі цієї епідемії чи інших епідемій. Це включає ефективніше управління медичним персоналом, впровадження мобільних технологій та ІТ-рішень, корисних у боротьбі з пандемією, а також розробка відповідних комунікаційних стратегій під час кризи для протидії маніпуляції громадською думкою. У більшості країн світу розроблені рекомендації уряду для виконання у разі майбутньої епідемії або надзвичайної військової ситуації. Необхідність модифікації системи охорони здоров’я є зрозумілим і перезрілим питанням, добревідомим як експертам, так і особам, що приймають рішення в цій галузі, та громадянам, які користуються медичними послугами. До цього часу, хоча деякі недоліки системи були очевидними (одним із них є недостатнє фінансування), існувала низка сумнівів щодо пріоритетних напрямків змін у системі охорони здоров’я України. Водночас бракувало належних умов, включаючи усвідомлення важливості охорони здоров’я серед державних органів влади та громадськості. Пандемія COVID-19 дозволила зрозуміти ключові проблеми чіткіше ніж раніше і водночас сприяла значному збільшенню соціальної та політичної згоди для впровадження цих змін. Нам потрібно скористатися нинішнім моментом та внести зміни, які в короткостроковій і довгостроковій перспективі сприяли б поліпшенню якості здоров'я громадян та поліпшенню соціально-економічної ситуації. Ключовими моментами тривалого та складного процесу оптимізації системи охорони здоров’я є підвищення рівня обізнаності про важливість охорони здоров’я для суспільства та економіки. У статті демонструється необхідність розробки низки системних рекомендацій, які в умовах кризи необхідно впровадити урядом та структурами державних адміністрацій та виконавчими службами на місцях, щоб максимально забезпечити населення на випадок кризових ситуацій і надзвичайних випадків, перш за все – майбутньої епідемічної чи мілітарної загрози для населення